ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 грудня 2024 рокусправа № 380/17944/24

м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Андрусів У. Б., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі - відповідач, ГУ ПФУ у Львівській області), у якому просить суд:

- визнати протиправними дії ГУ ПФУ у Львівській області щодо відмови ОСОБА_1 у виплаті недоодержаної пенсії його померлого батька ОСОБА_2 в розмірах 123518,13 грн, 48000,00 грн та 272630,86 грн, що підлягала виплаті та залишилася недоодержаною у зв`язку з його смертю;

- зобов`язати ГУ ПФУ у Львівській області здійснити виплату ОСОБА_1 , як сину померлого пенсіонера ОСОБА_2 , суми пенсії в розмірі 123518,13 грн, що підлягала виплаті на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 31.05.2021 у справі №380/7069/21; суми пенсії в розмірі 48000,00 грн, що підлягала виплаті на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 27.06.2023 у справі №380/3041/23; суми пенсії в розмірі 272630,86 грн, що підлягала виплаті на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 28.03.2024 у справі №380/3148/24, та залишилися недоодержаною у зв`язку з його смертю.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що був сином померлого ОСОБА_2 та на день його смерті проживав разом із ним. На виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 31.05.2021 у справі №380/7069/21 ГУ ПФУ у Львівській області здійснило перерахунок пенсії його батьку ОСОБА_2 та нарахувало доплату за період з квітня 2019 року по вересень 2021 року в сумі 123518,13 грн. На виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 27.06.2023 у справі №380/3401/23 проведено перерахунок пенсії та нарахована доплата з жовтня 2021 року по вересень 2023 року в сумі 48000,00 грн. Також на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 28.03.2024 у справі №380/3148/24 проведено перерахунок пенсії та нараховано доплату з серпня 2021 року по червень 2024 року в сумі 272630,86 грн. ІНФОРМАЦІЯ_1 батько помер, на момент його смерті нарахована доплата до пенсії не виплачена. Після смерті батька позивач звернувся через представника до відповідача із заявою про виплату йому пенсії батька, яка залишилась недоодержаною у зв`язку з його смертю, проте отримав відмову. Вважає таку бездіяльність відповідача протиправною та такою, що не відповідає вимогам чинного законодавства, у зв`язку з чим звернувся до суду з цим позовом.

Ухвалою судді від 28.08.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

13.09.2024 відповідач подав до суду відзив на позовну заяву із викладом заперечень щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову. Свою позицію мотивує тим, що позивач фактично просить змінити спосіб виконання вказаних судових рішень шляхом зміни їх зобов`язального характеру на зобов`язання - виплатити недоодержану пенсію батька після його смерті. Неможливість повторного розгляду справи за наявності рішення суду в тотожній справі, що набрало законної сили, ґрунтується на правових наслідках дії його законної сили. Після набрання рішенням законної сили сторони та інші особи, які брали участь у справі, а також їх правонаступники не можуть знову заявляти в суді ті ж позовні вимоги, з тих же підстав або оспорювати в іншому процесі встановлені судом факти і правовідносини. Отже, на переконання відповідача, позивач обрав спосіб захисту шляхом подання нового позову про визнання протиправними дій, вчинених на виконання рішення суду. З урахуванням викладеного просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Оскільки відсутні клопотання будь-якої зі сторін про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на які сторони покликаються, як на підставу своїх вимог та заперечень, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд установив такі обставини та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_2 перебував на обліку в ГУ ПФУ у Львівській області та отримував пенсію, призначену відповідно до Закону України від 09.04.1992 № №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Позивач є сином ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 .

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 31.05.2021 у справі №380/7069/21 ГУ ПФУ у Львівській області зобов`язано здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_2 з 01.04.2019 на підставі відомостей довідки Управління Служби безпеки України у Львівській області №62/21-172-9 від 23.03.2021 про розмір основних та додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, а також здійснити виплату перерахованої з 01.04.2019 пенсії, з урахуванням фактично виплачених сум.

На виконання зазначеного судового рішення ГУ ПФУ у Львівській області провело перерахунок пенсії ОСОБА_2 з 01.04.2019 на підставі довідки про розмір грошового забезпечення №62/21-172-9 від 23.03.2021.

Як вбачається з наявного у матеріалах справи розрахунку на доплату (виплату, утримання) пенсії за пенсійною справою №N/A 5466, сума доплати, нарахована за період з 01.04.2019 по 30.09.2021, становить 123518,13 грн.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 27.06.2023 у справі №380/3401/23 ГУ ПФУ у Львівській області зобов`язано здійснити нарахування та виплату ОСОБА_2 з 01.10.2021 року щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000,00 грн. передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України №713 від 14.07.2021 року «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», з урахуванням раніше виплачених сум.

На виконання зазначеного судового рішення ГУ ПФУ у Львівській області здійснило нарахування щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000,00 грн.

Як вбачається з наявного у матеріалах справи розрахунку на доплату (виплату, утримання) пенсії за пенсійною справою №N/A 5466, сума доплати, нарахована за період з 01.10.2021 по 30.09.2023, становить 48000,00 грн.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 28.03.2024 у справі №380/3148/24 зобов`язано Пенсійний фонд України направити до ГУ ПФУ у Львівський області повідомлення про необхідність підготовки списку осіб, пенсії яких підлягають перерахунку, за формою згідно з Додатком №1 до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 року №144 «Про перерахунок пенсій особам, звільненим із розвідувальних органів», в частині, що стосується ОСОБА_2 та подання такого списку Службі зовнішньої розвідки України.

Як вбачається з наявного у матеріалах справи розрахунку на доплату (виплату, утримання) пенсії за пенсійною справою №N/A 5466, сума доплати, нарахована, на виконання зазначеного судового рішення, за період з 01.08.2021 по 30.06.2024, становить 272630,86 грн.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , виданого 01.07.2024 виконавчим комітетом Тростянецької сільської ради Стрийського району Львівської області.

За життя ОСОБА_2 вищевказані пенсійні виплати не отримав.

Суд установив, що станом на момент смерті позивач проживав разом з померлим батьком, що підтверджується довідкою від 19.12.2024 №19, виданої старостою Липівського старостинського округу Тростянецької сільської ради Стрийського району Львівської області, та копіями паспортів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

01.08.2024 позивач через представника звернувся до відповідача із заявою про проведення виплати недоодержаної пенсії батька у зв`язку з його смертю.

Листом від 15.08.2024 №19847-20959/А-52/8-1300/24 ГУ ПФУ у Львівській області повідомило, що доплату, обчислену на виконання судових рішень, позивач зможе отримати за умови покладення судом зобов`язань в частині виплати йому пенсії, яка була нарахована померлому. Крім того, відмовляючи у проведенні виплати недоотриманої пенсії померлого батька, нарахованої йому за життя, покликається на те, що у судових справах не проведено заміну сторони виконавчого провадження.

Вважаючи поведінку відповідача протиправною, позивач пред`явив цей позов.

Спірні правовідносини між сторонами виникли у зв`язку відмовою у виплаті недоодержаної пенсії батька у зв`язку з його смертю.

Надаючи правову оцінку цим правовідносинам та встановленим обставинам справи, суд застосовує такі норми чинного законодавства та робить висновки по суті спору.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України регламентовано, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Аналіз цієї норми дає змогу виснувати, що діяльність органів державної влади здійснюється відповідно до спеціально-дозвільного типу правового регулювання, яке побудовано на основі принципу «заборонено все, крім дозволеного законом; дозволено лише те, що прямо передбачено законом». Застосування такого принципу суттєво обмежує цих суб`єктів у виборі варіантів чи моделі своєї поведінки, а також забезпечує використання ними владних повноважень виключно в межах закону і тим самим істотно обмежує можливі зловживання з боку держави та її органів.

Тобто суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Вчинення ж державним органом чи його посадовою особою дій у межах компетенції, але непередбаченим способом, у непередбаченій законом формі або з виходом за межі компетенції є підставою для визнання таких дій та правових актів, прийнятих у процесі їх здійснення, неправомірними.

Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Спеціальним нормативно-правовим актом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, є Закон України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон №2262-ХІІ). Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв`язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.

Згідно з ч. 3 ст. 43 Закону №2262-ХІІ пенсії особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, оклади та/чи доплати за військове (спеціальне) звання, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку (доплату) за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Питання перерахунку раніше призначених пенсій регламентовано ст. 63 Закону №2262-ХІІ, відповідно до якої перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.

Суд установив, що підставою для перерахунку пенсії батька позивача слугували рішення Львівського окружного адміністративного суду від 31.05.2021 у справі №380/7069/21, яким відповідача зобов`язано здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_2 з 01.04.2019 на підставі відомостей довідки Управління Служби безпеки України у Львівській області №62/21-172-9 від 23.03.2021 про розмір основних та додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, а також здійснити виплату перерахованої з 01.04.2019 пенсії, з урахуванням фактично виплачених сум, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 123518,13 грн, яка залишилася невиплаченою у зв`язку з його смертю, рішення Львівського окружного адміністративного суду від 27.06.2023 у справі №380/3401/23, яким відповідача зобов`язано здійснити нарахування та виплату ОСОБА_2 з 01.10.2021 року щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000,00 грн. передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України №713 від 14.07.2021 року «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», з урахуванням раніше виплачених сум, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 48000,00 грн, яка залишилася невиплаченою у зв`язку з його смертю та рішення Львівського окружного адміністративного суду від 28.03.2024 у справі №380/3148/24, яким зобов`язано Пенсійний фонд України направити до ГУ ПФУ у Львівський області повідомлення про необхідність підготовки списку осіб, пенсії яких підлягають перерахунку, за формою згідно з Додатком №1 до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 року №144 «Про перерахунок пенсій особам, звільненим із розвідувальних органів», в частині, що стосується ОСОБА_2 та подання такого списку Службі зовнішньої розвідки України, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 272630,86 грн, яка залишилася невиплаченою у зв`язку з його смертю.

Відтак, загальна сума недоотриманої у зв`язку зі смертю ОСОБА_2 пенсії у становить 444148 (чотириста сорок чотири тисячі сто сорок вісім) гривень 99 копійок.

За загальним правилом, встановленим ч. 1 ст. 52 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-IV), сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім`ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім`ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали.

У разі відсутності членів сім`ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі незвернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, входить до складу спадщини (ч. 3 ст. 52 Закону №1058-IV).

Ця норма кореспондується зі ст. 61 Закону №2262-XII, якою унормовано порядок проведення виплати пенсії в разі смерті пенсіонера.

За змістом цієї статті суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім`ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім`ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника.

При зверненні кількох членів сім`ї належна їм сума пенсії ділиться між ними порівну.

Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера (ч. 3 ст. 61 Закону № 2262-ХІІ).

Частина 1 ст. 61 Закону №2262-ХІІ містить перелік осіб, які можуть претендувати на отримання нарахованої, проте неотриманої за життя пенсії (доплати до пенсії) пенсіонером з числа військовослужбовців, а також умови, за яких такі особи можуть отримати право на виплату цих коштів.

Так, вищевказаними положеннями Закону №2262-ХІІ запроваджено спеціальне правило, в силу якого недоодержані за життя суми пенсії пенсіонера з числа військовослужбовців не включається до складу спадщини і виплачуються: 1) членам сім`ї померлого пенсіонера, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника; 2) батькам померлого пенсіонера, дружині (чоловіку) померлого пенсіонера та членам сім`ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, навіть якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника.

При цьому, однією з умов виплати пенсії вказаним вище особам, що не включається до складу спадщини, є те, що пенсія (доплата до пенсії) повинна бути недоодержана за життя померлого пенсіонера.

Суд наголошує, що приписи ст. 61 Закону № 2262-ХІІ необхідно тлумачити у системному взаємозв`язку з положеннями Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

Згідно зі ст. 1218, 1219 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Не входять до складу спадщини права та обов`язки, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема, права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом.

Статтею 1227 ЦК України регламентовано, що суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї.

Системний аналіз наведених норм дає змогу виснувати, що Закон №2262-ХІІ визначає спеціальний правовий режим грошових коштів у вигляді пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю. Такий підхід до врегулювання цих правовідносин має соціальне спрямування через закріплення спеціального порядку переходу права на отримання зазначених сум до певного кола осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника або є членами сім`ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті.

Тобто у разі переходу до вказаних осіб належних спадкодавцеві соціальних виплат, відповідні відносини не є спадковими, у зв`язку з чим не застосовуються норми спадкового права. У цьому випадку право вимоги у зазначених осіб виникає не внаслідок спадкового правонаступництва, а через інший юридичний склад та у спеціально визначений законом порядок. Лише у разі відсутності у померлого пенсіонера з числа військовослужбовців (інших осіб, які мають право на пенсію за Законом № 2262-ХІІ) членів сім`ї, які належать до кола осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника або членів сім`ї, які проживали разом із ним на день його смерті, або у випадку, коли вказані особи у межах визначених законом строку не звернулися за отриманням сум пенсії, які належали померлому пенсіонерові, правовідносини пов`язані з отриманням цих сум пенсії, що підлягали виплаті такому пенсіонерові за його життя, стають спадковими (вказані висновки щодо застосування норм права викладені у постановах Верховного Суду від 16.05.2023 у справі №420/288/21, від 10.09.2024 у справі № 160/18875/23).

У постанові Верховного Суду від 30.01.2020 у справі №200/10269/19-а сформульовано висновок про те, що фактично законом встановлено переважне право членів сім`ї померлого перед спадкоємцями останнього на отримання соціальних виплат, що належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя.

Такий висновок Верховного Суду стосується випадків, коли члени сім`ї пенсіонера або особа, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника, реалізувала своє право на неодержану пенсію в порядку, встановленому частиною першою статті 52 Закону №1058-ІV та частиною першою статті 61 Закону №2262-ХІІ, шляхом звернення до територіального органу Пенсійного фонду не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера, проте не отримала таку виплату й оскаржує прийняте суб`єктом владних повноважень рішення з цього питання (зазначену правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 06.04.2022 у справі №200/10136/20-а, від 09.06.2022 у справі №200/12094/18-а).

Аналогічний підхід до правозастосування знайшов відображення в постановах Верховного Суду від 16.05.2023 у справі №420/288/21, від 27.09.2023 у справі №420/16546/21, від 22.11.2023 у справі №420/1966/19, від 15.12.2023 у справі №805/2628/18-а.

Порядок подання відповідною особою заяви про виплату недоодержаної пенсії, її форма, а також перелік необхідних документів визначені Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 №3-1 (в редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 02.03.2023 №10-1).

За змістом пункту 3 розділу І Порядку №3-1 заява про виплату недоодержаної пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера (додаток 4 до цього Порядку) подається заявником до органу, що призначає пенсію.

При вирішенні спору суд враховує, що позивач у порядку ч. 1 ст. 61 Закону №2262-ХІІ звернулася до відповідача із заявою про виплату сум пенсії, що підлягали виплаті його батьку та залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, 01.08.2024, тобто з дотриманням строку, визначеного ч. 3 ст. 61 Закону №2262-ХІІ. Суд установив, що станом на момент смерті позивач проживав разом з померлим.

Отже, позивачем дотримані усі умови, передбачені ст. 61 Закону №2262-ХІІ для виплати членові сім`ї недоотриманої пенсійної виплати. Відповідач не надав доказів того, що будь-які інші особи, з числа визначених ч. 1 ст. 61 Закону №2262-ХІІ, які наділені відповідним право, звертались із заявою про виплату недоодержаних сум пенсії.

Доводи відповідача, викладені у відзиві, про те, що вимоги позивача спрямовані на виконання попередніх рішень суду не є релевантними, оскільки у справі №380/7069/21 суд досліджував наявність права на перерахунок та виплату пенсії на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення, у справі №380/3401/23 - щодо нарахування щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000,00 грн, у справі №380/3148/24 - щодо права на перерахунок та виплату пенсії на підставі оновленої довідки, виданої відповідно до постанови №144, натомість у розглядуваній справі предметом спору є бездіяльність відповідача щодо виплати позивачу пенсії, що залишилась недоодержаною батьком у зв`язку з його смертю.

Визначаючи підстави позову як елемент його змісту, суд повинен перевірити, на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і норм закону позивач просить про захист свого права.

Підстави адміністративного позову - фактичні та юридичні обставини публічно-правового спору, які обґрунтовують можливість подання такого позову, тобто факти, які відповідно до норм матеріального права вказують на наявність (відсутність) між позивачем та відповідачем спірних правовідносин.

Відтак, для встановлення тотожності підстав позову визначальне значення має коло обставин та фактів, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 09.10.2018 у справі № 809/487/18, від 13.07. 2020 у справі № 620/3960/19.

Суд зазначає, що позови вважаються тотожними, якщо в них одночасно збігаються сторони, підстави та предмет спору, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників процесу, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. Нетотожність хоча б одного із цих чинників не перешкоджає зверненню до суду заінтересованих осіб для вирішення спору, що наявне в спірному випадку.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що відповідач безпідставно відмовив позивачу у виплаті недоодержаних сум пенсії померлого батька з покликанням на необхідність застосування процедур правонаступництва у правовідносинах з примусового виконання судового рішення, оскільки позивач має беззаперечне право на отримання суми пенсії, яка підлягала виплаті його батьку і залишилась недоодержаною у зв`язку з його смертю, та звернувся до відповідача з відповідною заявою до спливу присікального шестимісячного строку, встановленого Законом №2262-ХІІ, а тому підстави для відмови у виплаті йому таких сум відсутні.

Стосовно обраного позивачем способу захисту порушеного права, суд зазначає таке.

Відповідно до п. 10 ч. 2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Суд враховує, що спосіб відновлення порушеного права позивача має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

За змістом позовних вимог позивач просить визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у виплаті недоодержаної пенсії, що підлягала виплаті померлому батьку та залишилася недоодержаною у зв`язку з його смертю. Проте, за своєю правовою природою протиправні дії суб`єкта владних повноважень - це активна поведінка, яка може мати вплив на реалізацію прав, свобод та законних інтересів фізичної чи юридичної особи. Натомість протиправну бездіяльність суб`єкта владних повноважень необхідно розуміти як зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу, що полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи в нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.

Такий висновок суду узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постановах від 08.09.2022 у справі № 9901/276/19, від 04.07.2024 у справі №990/61/24.

У контексті спірних відносин, які склалися між сторонами спору, відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не вчинив тих дій, які він повинен був і міг вчинити відповідно до покладеної на нього компетенції згідно із чинним законодавством, а тому настання для позивачки негативних наслідків пов`язано саме з бездіяльністю відповідача.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З аналізу зазначеної норми вбачається, що рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень повинні бути прийняті чи здійснення в межах компетенції відповідного органу та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, не порушуючи прав та інтересів фізичних осіб, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Встановлення невідповідності діяльності суб`єкта владних повноважень хоча б одному із зазначених критеріїв для оцінювання його рішень, дій чи бездіяльності, за умови порушення права особи, слугує підставою для задоволення позову.

Оцінюючи поведінку відповідача, яка зумовила пред`явлення позивачем цього позову, суд дійшов висновку, що бездіяльність відповідача не відповідає критеріям, визначеним ч. 2 ст. 2 КАС України, та порушує право позивача на отримання недоодержаної пенсії померлого батька. За таких обставин відмова відповідача в здійсненні виплати позивачу недоотриманої пенсії є протиправною.

Відповідно до вимог ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов`язок доказування в спорі покладається на суб`єкта владних повноважень, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про правомірність його діянь (дій чи бездіяльності).

Відповідач як суб`єкт владних повноважень жодними належними та допустимими доказами не довів правомірність своєї пасивної форми поведінки, пов`язаної з відмовою позивачу у виплаті недоотриманої пенсії батька, нарахованої та невиплаченої за його життя. Доводи відповідача спростовано наведеним вище аналізом чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, та правовими позиціями Верховного Суду. Тому такі міркування суд не враховує.

За правилами ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно з ч. 1 ст. 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.

Перевіривши обґрунтованість доводів сторін, оцінивши наявні у справі письмові докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи встановлені обставини справи, суд дійшов висновку про задоволення позову повністю.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходив із такого.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Приписами ч. 1 ст. 139 КАС України унормовано, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Під час звернення до суду з цим позовом позивач сплатив судовий збір у сумі 968,96 грн.

Отже, понесені позивачем документально підтверджені судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 968,96 грн підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФУ у Львівській області.

Керуючись ст. 2, 72-77, 90, 139, 241-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд

у х в а л и в:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, яка полягає у невиплаті ОСОБА_1 суми пенсії, що підлягала виплаті його батьку ОСОБА_2 у розмірі 444148 (чотириста сорок чотири тисячі сто сорок вісім) гривень 99 копійок та недоодержана у зв`язку з його смертю.

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити ОСОБА_1 виплату пенсії у сумі 444148 (чотириста сорок чотири тисячі сто сорок вісім) гривень 99 копійок, що нарахована та підлягала виплаті батьку ОСОБА_2 на виконання рішень Львівського окружного адміністративного суду від 31.05.2021 у справі №380/7069/21, від 27.06.2023 у справі №380/3401/23, від 28.03.2024 у справі №380/3148/24 та недоодержана у зв`язку з його смертю.

4. Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області судові витрати у вигляді сплаченого судового збору розмірі 968 (дев`ятсот шістдесят вісім) гривень 96 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 ).

Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (місцезнаходження: вул. Митрополита Андрея, буд. 10, м. Львів, 79016; ЄДРПОУ 13814885).

СуддяАндрусів Уляна Богданівна