РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

м. Вінниця

31 грудня 2024 р.           Справа № 120/19479/23

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мультян М.Б., розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування:

- податкового повідомлення-рішення №0807620-2410-0250-UA05120090000060589 від 30.10.2023;

- податкового повідомлення-рішення №0807621-2410-0250-UA05120090000060589 від 30.10.2023;

-  податкового повідомлення-рішення №0807622-2410-0250-UA05120090000060589 від 30.10.2023,

про нарахування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за період з 2020 по 2022 роки.

Позов мотивований тим, що контролюючим органом безпідставно нараховано суми податкових зобов`язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (об`єкти нежитлової нерухомості), оскільки згідно пункту 1 договору дарування №1230 від 30.09.2013 року дарувальник передав безоплатно у власність /подарував/ обдарованому ( ОСОБА_1 ) належну дарувальнику на праві приватної власності 1/25 частку нежитлових будівель та споруд, а саме: будівлю АЗС загальною площею 25,1 кв.м., та резервуари №04, 05, 06, 07, 08, що розташовані в АДРЕСА_1 .

Представник позивача зазначає, що при реєстрації права власності приватним нотаріусом як державним реєстратором було допущено технічну помилку та зазначено підставу державної реєстрації договір купівлі-продажу №12030 від 30.09.2013, та визначено, що позивач є власником 1/25 частки нерухомого майна (нежитлових будівель) майнового комплексу загальною площею 6868,9 кв.м., які розташовані АДРЕСА_1 , в той час коли в дійсності позивачу належить на праві приватної власності будівля АЗС загальною площею 25,1 кв.м., та резервуари №04, 05, 06, 07, 08, що розташовані в АДРЕСА_1 .

Крім того зазначає, що оскільки позивач є власником об`єктів промисловості та з врахуванням виду діяльності ПП "Дорспецбуд-Сервіс-М", засновником якого він є, та враховуючи використання таких об`єктів за функціональним призначенням, щодо виробництва продукції, є підстави для застосування в даному випадку абзацу "є" підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України.

Ухвалою суду від 02.01.2024 відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено її розгляд здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні).

19.01.2024 від Головного управління ДПС у Вінницькій області на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву. У такому зокрема йдеться про те, що згідно інформаційних-телекомунікаційних систем органів ДПС та інформації з Державного реєстру речових правна нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, у власності фізичної особи ОСОБА_1 з 30.09.2013 року обліковується 1/25 частка нежитлових будівлель, загальною площею - 6868,90 кв.м., що становить 274,76 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 .

В державному реєстрі речових прав на нерухоме майно цей об?єкт нерухомості визначено, як нежитловий.

Відтак представник відповідача стверджує, що об`єкти, які належать позивачу на праві власності, належать до об`єктів оподаткування.

Для розрахунку суми податку, Головним управлінням ДПС у Вінницькій області   застосовано ставку 0,5%, яку визначено для об`єктів нежитлової нерухомості на загальних підставах рішеннями Козятинської міської ради від 14.06.2019 №1445-VII «Про встановлення ставок та пільг із сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на 2020 рік», Козятинської міської ради від 14.02.2020 №1725-VII «Про встановлення ставок та пільг із сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на 2021 рік» та Козятинської міської ради від 28.05.2021 № 293-VIII «Про встановлення ставок та пільг із сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на 2022 рік».

Так, за 2020 рік позивачу нараховано податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки у сумі (274,76 кв.м. х 4723 х 0,5%) : 12 х 11 = 5947,67 грн,

за 2021 рік - 274,76 кв.м. х 6000 х 0,5 % = 8242,80 грн,

за 2022 рік - 274,76 кв.м х 6500 х 0,5 % = 8929,57 грн.

Крім того, згідно даних АІС «Податковий блок» зазначені нежитлові приміщення не визначені ОСОБА_1 як об`єкт, що використовується у господарській діяльності, шляхом подання форми 20-ОПП «Відомості про об`єкти оподаткування». Отже, підстави для застосування вимог абзацу «є» п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПК України при нарахуванні податку на нежитлове приміщення, яке знаходяться за адресою АДРЕСА_1 - відсутні.

Ухвалою суду від 30.05.2024 витребувано у ОСОБА_1 належним чином засвідчену копію технічного паспорта нежитлової будівлі контори літ. "А", будівля контрольно-пропускного пункту літ. "Б", будівля гаражу літ. "В", будівля ремонтної майстерні літ. "Г", будівля спец цеху літ. "Д", будівля кузнечного цеху літ. "Д1", будівля технічного обмінного пункту літ. "Ж", будівля гаражу літ. "Е", криниця літ. "К", будівля вбиральні літ. "Л", погріб літ. "М", будівля трансформаторної підстанції літ. "Н", кран мостовий літ. "Р", будівля АЗС літ. "З", резервуари № 04, 05, 06, 07, 08, будівля вбиральні літ. "С", загальною площею 6868,9 кв.м; документів на підтвердження використання за призначенням у господарській діяльності позивача вказаної нежитлової будівлі.

Станом на день вирішення справи судом, вимоги ухвали суду від 30.05.2024 залишилися не виконаними позивачем.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, оцінивши надані сторонами докази, суд встановив наступне.

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна № 357657268, що сформована 08.12.2023, у власності ОСОБА_1 з 30.09.2013 перебуває 1/25 об`єктів нерухомого майна (нежитлові будівлі та споруди):

будівля контори літ. "А", будівля контрольно-пропускного пункту літ. "Б", будівля гаражу літ. "В", будівля ремонтної майстерні літ. "Г", будівля спец цеху літ. "Д", будівля кузнечного цеху літ. "Д1", будівля технічного обмінного пункту літ. "Ж", будівля гаражу літ. "Е", криниця літ. "К", будівля вбиральні літ. "Л", погріб літ. "М", будівля трансформаторної підстанції літ. "Н", кран мостовий літ. "Р", будівля АЗС літ. "З", резервуари №04, 05, 06, 07, 08, будівля вбиральні літ. "С", загальна площа 6868,9 кв.м.

30.10.2023 Головним управлінням ДПС у Вінницькій області прийнято податкові повідомлення-рішення №0807620-2410-0250-UA05120090000060589, №0807621-2410-0250-UA05120090000060589 та №0807622-2410-0250-UA05120090000060589, якими ОСОБА_1 за 2020 рік, за 2021 рік та за 2022 рік визначено до сплати податкові зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в розмірі 8929,57 гривень, 8242,68 гривень та 5947,67 гривень відповідно.

Надаючи правову оцінку податковим повідомленням-рішенням, що оскаржуються, суд враховує наступне.

Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України №2755-VI 02.12.2010 (далі ПК України) (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

В розумінні норм пунк 265.1 ст. 265 ПК України податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є складовою частиною податку на майно.

Порядок оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки визначено статтею 266 ПК України.

Відповідно до пп. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 ПК України, платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка (пп. 266.2.1 п. 266.2 ст. 266 ПК України).

Підпункт 266.1.1 пункту 266.1 статті 261 ПК України вказує, що платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Відповідно до положень пп. 266.3.1 та 266.3.2 п. 266.3 статті 266 ПК України базою оподаткування є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.

База оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.

Як встановлено із матеріалів справи, 30.10.2023 Головним управлінням ДПС у Вінницькій області прийнято податкові повідомлення-рішення №0807620-2410-0250-UA05120090000060589, №0807621-2410-0250-UA05120090000060589 та №0807622-2410-0250-UA05120090000060589, якими ОСОБА_1 за 2020 рік, за 2021 рік та за 2022 рік визначено до сплати податкові зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в розмірі 8929,57 гривень, 8242,68 гривень та 5947,67 гривень відповідно.

Разом із тим, позивач не погоджується із такими податковими повідомленнями-рішеннями, оскільки зазначає, що він власником нежитлової нерухомості, а саме будівлі АЗС загальною площею 25,1 кв.м., та резервуарів №04, 05, 06, 07, 08, що розташовані в АДРЕСА_1 , а не 1/25 частки нежитлових будівлель, загальною площею - 6868,90 кв.м., що становить 274,76 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 .

Крім того зазначає, що оскільки він є власником об`єктів промисловості та з врахуванням виду діяльності ПП "Дорспецбуд-Сервіс-М", засновником якого він є, та враховуючи використання таких об`єктів за функціональним призначенням, щодо виробництва продукції, є підстави для застосування в даному випадку абзацу "є" підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України.

Оцінюючи заявлені позивачем підстави для задоволення позову, суд зазначає наступне.

Дійсно у матеріалах справи наявна копія договору дарування №1230 від 30.09.2013 року, згідно пункту 1 якого, дарувальник передав безоплатно у власність /подарував/ обдарованому ( ОСОБА_1 ) належну дарувальнику на праві приватної власності 1/25 частку нежитлових будівель та споруд, а саме: будівлю АЗС загальною площею 25,1 кв.м., та резервуари №04, 05, 06, 07, 08, що розташовані в АДРЕСА_1 .

Відповідно до частини першої статті 182 Цивільного кодексу України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються Законом України від 01 липня 2004 року № 1952-ІV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі - Закон №1952).

Пунктом 1 частини першої статті 2 Закону №1952 встановлено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до положень пп. 266.3.1 та 266.3.2 п. 266.3 статті 266 ПК України база оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.

Відповідно підпункту 266.7.1 пункту 266.7 статті 266 ПК України обчислення суми податку з об`єкта/об`єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об`єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.

Таким чином, відповідно до приписів статті 266 ПК України, податковий орган при формуванні сум податку податків на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки керується даними, наявними у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна № 357657268, що сформована 08.12.2023, у власності ОСОБА_1 з 30.09.2013 перебуває 1/25 об`єктів нерухомого майна (нежитлові будівлі та споруди):

будівля контори літ. "А", будівля контрольно-пропускного пункту літ. "Б", будівля гаражу літ. "В", будівля ремонтної майстерні літ. "Г", будівля спец цеху літ. "Д", будівля кузнечного цеху літ. "Д1", будівля технічного обмінного пункту літ. "Ж", будівля гаражу літ. "Е", криниця літ. "К", будівля вбиральні літ. "Л", погріб літ. "М", будівля трансформаторної підстанції літ. "Н", кран мостовий літ. "Р", будівля АЗС літ. "З", резервуари №04, 05, 06, 07, 08, будівля вбиральні літ. "С", загальна площа 6868,9 кв.м.

Отже, як вбачається з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна № 357657268, у власності фізичної особи ОСОБА_1 з 30.09.2013 року обліковується 1/25 частка нежитлових будівлель, загальною площею - 6868,90 кв.м., що становить 274,76 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 .

Відтак, контролюючим органом правомірно визначено базу оподаткування об`єкту нерухомого майна, належного ОСОБА_1 .

Слід зазначити, що згідно з підпунктом 266.7.3 пункту 266.7 статті 266 ПК України платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за своєю податковою адресою для проведення звірки даних щодо: об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку; розміру загальної площі об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку; права на користування пільгою із сплати податку; розміру ставки податку; нарахованої суми податку.

У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право власності, контролюючий орган за своєю податковою адресою платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

Однак, ОСОБА_1 не звертався до контролюючого органу в порядку підпункту 266.7.3 пункту 266.7 статті 266 ПК України щодо проведення звірки даних з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за звітні періоди 2020-2022 рік.

Отже, податковим органом не було допущено протиправних дій при формуванні оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, оскільки відповідач керувався наявною у реєстрі інформацією, а позивачем, в свою чергу, не було вчиненого жодних дій щодо вчасної актуалізації такої інформації.

Крім того, у позовній заяві позивач зазначає, що він є власником об`єктів промисловості та з врахуванням виду діяльності ПП "Дорспецбуд-Сервіс-М", засновником якого він є, та враховуючи використання таких об`єктів за функціональним призначенням, щодо виробництва продукції, є підстави для застосування в даному випадку абзацу "є" підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України.

Згідно абзацом «є» пп. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПК України на час виникнення спірних правовідносин не є об`єктом оподаткування будівлі промисловості, віднесені до класу "Промислові та складські будівлі" (код 125) Класифікатора будівель і споруд НК 018:2023, що використовуються за призначенням у господарській діяльності суб`єктів господарювання, основна діяльність яких класифікується у секціях B-F КВЕД ДК 009:2010, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку.

У силу вимог п. п. 14.1.129-1 п. 14.1 ст. 14 ПК України, до об`єктів нежитлової нерухомості відносяться: а) будівлі готельні - готелі, мотелі, кемпінги, пансіонати, ресторани та бари, туристичні бази, гірські притулки, табори для відпочинку, будинки відпочинку; б) будівлі офісні - будівлі фінансового обслуговування, адміністративно-побутові будівлі, будівлі для конторських та адміністративних цілей; в) будівлі торговельні - торгові центри, універмаги, магазини, криті ринки, павільйони та зали для ярмарків, станції технічного обслуговування автомобілів, їдальні, кафе, закусочні, бази та склади підприємств торгівлі й громадського харчування, будівлі підприємств побутового обслуговування; г) гаражі - гаражі (наземні й підземні) та криті автомобільні стоянки; ґ) будівлі промислові та склади; д) будівлі для публічних виступів (казино, ігорні будинки); е) господарські (присадибні) будівлі - допоміжні (нежитлові) приміщення, до яких належать сараї, хліви, гаражі, літні кухні, майстерні, вбиральні, погреби, навіси, котельні, бойлерні, трансформаторні підстанції тощо; є) інші будівлі.

Державним комітетом України по стандартизації, метрології та сертифікації наказом від 17 серпня 2000 року №507 затверджено і введено в дію Державний класифікатор будівель та споруд ДК 018-2000, який призначений для використання органами центральної та місцевої виконавчої та законодавчої влади, фінансовими службами, органами статистики та всіма суб`єктами господарювання (юридичними та фізичними особами) України. Об`єктами класифікації в ДК 018-2000 є будівлі виробничого та невиробничого призначення та інженерні споруди різного функціонального призначення.

Відповідно до названого Державного класифікатора будівлі промисловості (криті будівлі промислового призначення, наприклад, фабрики, майстерні, бойні, пивоварні заводи, складальні підприємства тощо) віднесено до підрозділу «Будівлі нежитлові» (група 125 «Будівлі промислові та склади» клас 1251 «Будівлі промисловості»).

До будівель промисловості відносяться об`єкти нерухомості, які відповідно до ДК 018-2000 належать до класу 1251 «Будівлі промисловості», що включає підкласи: 1251.1 «Будівлі підприємств машинобудування та металообробної промисловості»; 1251.2 «Будівлі підприємств чорної металургії»; 1251.3 «Будівлі підприємств хімічної та нафтохімічної промисловості»; 1251.4 «Будівлі підприємств легкої промисловості»; 1251.5 «Будівлі підприємств харчової промисловості»; 1251.6 «Будівлі підприємств медичної та мікробіологічної промисловості»; 1251.7 «Будівлі підприємств лісової деревообробної та целюлозно-паперової промисловості»; 1251.8 «Будівлі підприємств будівельної індустрії, будівельних матеріалів та індустрії, будівельних матеріалів та виробів, скляної та фарфоро-фаянсової промисловості»; 1251.9 «Будівлі інших промислових виробництв, включаючи поліграфічне».

У розумінні п. 30.1 ст. 30 ПК України податкова пільга - передбачене податковим та митним законодавством звільнення платника податків від обов`язку щодо нарахування та сплати податку та збору, сплата ним податку та збору в меншому розмірі за наявності підстав, визначених пунктом 30.2 цієї статті.

Підставами для надання податкових пільг є особливості, що характеризують певну групу платників податків, вид їх діяльності, об`єкт оподаткування або характер та суспільне значення здійснюваних ними витрат (п. 30.2 ст. 30 ПК України).

Підставою для звільнення платника податків від обов`язку щодо нарахування та сплати податків за правилами абз. «є» пп. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПК України є особливість, що характеризує об`єкт оподаткування.

Як встановлено судом вище, ОСОБА_1 як фізична особа є власником 1/25 об`єктів нерухомого майна (нежитлові будівлі та споруди):

будівля контори літ. "А", будівля контрольно-пропускного пункту літ. "Б", будівля гаражу літ. "В", будівля ремонтної майстерні літ. "Г", будівля спец цеху літ. "Д", будівля кузнечного цеху літ. "Д1", будівля технічного обмінного пункту літ. "Ж", будівля гаражу літ. "Е", криниця літ. "К", будівля вбиральні літ. "Л", погріб літ. "М", будівля трансформаторної підстанції літ. "Н", кран мостовий літ. "Р", будівля АЗС літ. "З", резервуари №04, 05, 06, 07, 08, будівля вбиральні літ. "С", загальна площа 6868,9 кв.м.

Застосовуючи об`єктно-функціональний підхід до визначення податкової пільги у абз. «є» пп. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПК України, законодавець ключовим критерієм обрав функціональне призначення будівлі, а не належність конкретному суб`єкту-платнику.

Сама по собі специфіка об`єкта оподаткування - наявність спеціального статусу будівлі, а саме статусу будівлі промисловості не може бути достатньою підставою для звільнення від оподаткування.

Обираючи за вихідне поняття «промисловість», у зв`язку з яким застосовується аналізована податкова пільга, законодавець пов`язує звільнення від сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, не тільки і не стільки із його статусом (придатністю його застосування у виробничому промисловому циклі господарської діяльності без конкретизації видів промислового виробництва та організаційних форм у яких воно здійснюється), а й з використанням будівлі з метою провадження виробничої діяльності, тобто з використанням такої за цільовим призначенням для виготовлення промислової продукції.

Наданням пільги щодо сплати податку, звільненням від сплати податків, держава має на меті встановлення певного рівня соціального або економічного захисту відповідної категорії платників податків.

Вказане кореспондується з правовим висновком Верховного Суду у постанові від 17.02.2020 року по справі №820/3556/17.

Відповідно до частини 5 статті 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

В даному випадку, у матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували використання об`єкта нерухомості позивачем за функціональним призначенням.

Надані позивачем договір дарування, витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про реєстрацію юридичної особи ПП "Дорспецбуд-Сервіс-М", не є свідченням використання ОСОБА_2 як фізичною особою об`єкта нерухомості за функціональним призначенням.

З огляду на фактичні обставини справи, наведені доводи та аргументи суд не встановив підстав для скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Відповідно до частини 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Понесені позивачем судові витрати згідно ст. 139 КАС України стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 73-77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 КАС України.

Відповідно до статті 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Інформація про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 )

Відповідач: Головне управління ДПС у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, код ЄДРПОУ ВП 44069150)

Суддя                                                                      Мультян Марина Бондівна