Справа № 515/1939/24

Провадження № 1-кс/515/2106/24

Татарбунарський районний суд Одеської області

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 грудня 2024 року м. Татарбунари

Слідчий суддя Татарбунарського районного суду Одеської області ОСОБА_1 , ознайомившись зі скаргою ОСОБА_2 на постанову старшого слідчого про закриття кримінального провадження,

В С Т А Н О В И В :

24 грудня 2024 року ОСОБА_2 звернулась до слідчого судді зі скаргою на постанову старшого слідчого про закриття кримінального провадження від 17 травня 2022 року, в якій просила поновити кримінальну справу за ст.115 КК України та внести відомості до ЄРДР, визнати її потерпілою у КП №12022162240000428, провести ексгумацію тіла ОСОБА_3 , притягнути винних осіб до кримінальної відповідальності, розгляд справи проводити за обов`язкової її присутності.

Ознайомившись з поданою скаргою та доданими матеріалами, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч.1 ст.2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

За змістом ч.1, 2 ст.22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

Частиною 1 ст.113 КПК України встановлено, що процесуальні строки - це встановлені законом або відповідно до нього прокурором, слідчим суддею або судом проміжки часу, у межах яких учасники кримінального провадження зобов`язані (мають право) приймати процесуальні рішення чи вчиняти процесуальні дії.

Згідно з ч.1 ст.116 КПК України процесуальні дії мають виконуватися у встановлені цим Кодексом строки.

Відповідно до ч.1 ст.304 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого, дізнавача чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.

Суддею встановлено, що скаржницею оскаржується постанова старшого слідчого відділення №2 СВ Білгород-Дністровського районного відділу поліції ГУНП в Одеській області капітана поліції ОСОБА_4 про закриття кримінального провадження від 17 травня 2022 року. Зі змісту скарги вбачається, що скаржниці було відомо про закриття кримінального провадження 17 травня 2022 року. Проте, з вищевказаною скаргою остання звернулась до суду 24 грудня 2024 року, тобто з пропуском встановленого процесуальним законом строку.

Питання про поновлення строку на оскарження вказаної постанови скаржниця перед судом не порушує.

Відтак скаржниця звернулася до слідчого судді з пропущенням строків, визначених ч.1 ст.304 КПК України.

Згідно з п.3 ч.2 ст.304 КПК України скарга повертається, якщо скарга подана після закінчення строку, передбаченого частиною першою цієї статті, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або слідчий суддя за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.

Обмеження, які встановлені ч.2 ст.304 КПК України мають законну мету, так як розгляд скарги, яка подана після закінчення строку на оскарження не є законним відповідно до вимог КПК України.

Щодо пропорційності між використаними засобами та досягнутими цілями, то КПК України передбачає інший порядок вирішення вказаного питання, що дає можливість досягнути необхідну ціль. Так, з ч.2 ст.304 КПК України вбачається, що особа, яка звернулася зі скаргою після спливу строку на оскарження, може порушити питання щодо поновлення цього строку.

Також, згідно з практикою Європейського суду з прав людини у справі «Мельник проти України» право доступу до суду не є абсолютним, воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги. Ці обмеження повинні мати законну мету та бути пропорційними між використаними засобами та досягнутими цілями.

Оскільки вищевказана скарга подана після закінчення строку, передбаченого ч.1 ст.304 КПК України, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, слідчий суддя приходить висновку, що скарга підлягає поверненню скаржниці.

Повернення скарги не позбавляє права повторного звернення до слідчого судді, суду в порядку, передбаченому КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.303, 304, 369-372, 395 КПК України, слідчий суддя, -

П О С Т А Н О В И В :

Скаргу ОСОБА_2 на постанову про закриття кримінального провадження повернути особі, яка її подала.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її постановлення та набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Слідчий суддя                                                         ОСОБА_1