Справа №295/19126/24

1-кс/295/8189/24

УХВАЛА

щодо накладення арешту

25.12.2024 року м. Житомир

Слідчий суддя Богунського районного суду міста Житомира ОСОБА_1

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання, подане слідчим Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Житомирської окружної прокуратури ОСОБА_4 , про накладення арешту на майно, в кримінальному провадженні №12024060400003917 від 15.12.2024 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,-

в с т а н о в и в :

І. Суть клопотання

Слідча за погодженням з прокурором звернулась з клопотанням, в якому просить накласти арешт на банківську картку АТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_1 , яка належить ОСОБА_5 , 20.12.2024 була вилучена в ОСОБА_6 .

Згідно клопотання в період з 06.12.2024 по 13.12.2024 невідома особа таємно, в умовах воєнного стану, викрала грошові кошти у сумі 4371,80 грн з банківської картки АТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_2 , чим спричинила ОСОБА_5 матеріальний збиток.

15.12.2024 Житомирським РУП ГУНП в Житомирській області за цим фактом внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024060400003917 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

Згідно клопотання під час огляду місця події 20.12.2024 ОСОБА_7 добровільно надала працівникам поліції для вилучення банківську картку АТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_1 яка згідно з постановою слідчого визнана речовим доказом в кримінальному провадженні.

Обґрунтовуючи необхідність накладення арешту на майно, слідчий посилається на потребу в збереженні речових доказів в даному кримінальному провадженні.

ІІ Процедура та позиції сторін

В клопотанні слідчий ОСОБА_3 просить розгляд клопотання проводити без його участі.

Неприбуття слідчого в судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання з огляду на приписи ч. 1 ст. 172 КПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалось у зв`язку з неприбуттям учасників провадження.

ІІІ Кримінально-процесуальне законодавство

Відповідно ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди (ч. 2 ст. 170 КПК України).

Згідно ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою.

ІV. Обставини, встановлені слідчим суддею, їх оцінка та висновки

Слідчим суддею встановлено, що в провадженні слідчих Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області перебуває кримінальне провадження №12024060400003917 від 15.12.2024 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, за фактом викрадення майна у ОСОБА_5 .

20.12.2024 в ході огляду місця події ОСОБА_6 добровільно надала працівникам поліції для вилучення банківську картку, що підтверджується змістом протоколу огляду місця події, на яку слідчий просить накласти арешт.

Постановою слідчого ОСОБА_3 банківська картка АТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_1 визнана речовим доказом в кримінальному провадженні №12024060400003917.

Враховуючи обставини кримінального провадження, мету та підстави застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, слідчий суддя дійшов висновку, що банківська картка є доказом в кримінальному провадженні, викраденим майном, а тому існує потреба в забезпеченні його збереження, тобто підтверджені підстави, передбачені ст.ст. 170, 171, 173 КПК України, для задоволення клопотання.

Керуючись ст. ст. 98, 170, 171, 172, 173 КПК України, слідчий суддя,–

п о с т а н о в и в:

Клопотання задоволити.

Накласти арешт на банківську картку АТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_1 , яка належить  ОСОБА_5 , та була вилучена в ході огляду місця події 20.12.2024 у ОСОБА_6 .

Ухвала підлягає негайному виконанню. Оскарження ухвали не перешкоджає її виконанню.

Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Ухвала про арешт майна може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її складення.

Слідчий суддя           ОСОБА_1