Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

                                                                        Справа №279/7689/24

                                                       Провадження № 2/279/2585/24

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

24.12.2024 року                                                                                м.Коростень

Суддя Коростенського міськрайонного суду Житомирської області Івашкевич О.Г., розглянувши позовну заяву у цивільній справі № 279/7689/24 за позовом ОСОБА_1 до Коростенської міської ради про визнання права власності на спадкове майно ,

                                                В С Т А Н О В И В :

19.12.2024 року в провадження Коростенського міськрайонного суду Житомирської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Коростенської міської ради про визнання права власності на спадкове майно.

       Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

       У відповідності до вимог ст. 184 ЦПК України, позов пред`являється шляхом подання позовної заяви до суду першої інстанції, де вона реєструється та не пізніше наступного дня передається судді.

       Відповідно до вимог ст.185 ЦПК України суддя після одержання позовної заяви у тому числі з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 175-177 вказаного Кодексу.

       Нормами ст. 175, 177 ЦПК України регламентовано вимоги до форми і змісту позовної заяви.

       Дослідивши позовну заяву та долучені до неї документи, суд дійшов висновку, що позовна заява подана без додержання вимог, викладених у ст. 175-177  ЦПК України, а тому підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

       Згідно п. 3 ч.3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

       Ціна позову - це грошовий вираз майнових вимог позивача. Ціна позову визначається лише щодо майнових вимог, тобто тих вимог, які мають грошову оцінку. Ціну позову визначає позивач у позовній заяві.

       Із змісту позовної заяви слідує, що позивачем заявлено позовні вимоги про визнання права власності на нерухоме майно (житловий будинок із надвірними будівлями).

       Судом встановлено, що до матеріалів справи було долучено квитанцію про сплату судового збору в сумі 1211,20 грн. Ціна позову визначена позивачем в позовній заяві відповідно до інвентаризаційної вартості вищезазначеного житлового будинку та господарських будівель згідно інформаційної довідки від 09.12.2024 р. №482, виданої КП "Коростенське міжміське бюро технічної інвентаризації" Житомирської обласної ради, та складає 39334,00 грн.

       Згідно з технічним паспортом на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 домоволодіння складається з житлового будинку,1975 року побудови, загальною площею 83,2 кв.м, житловою - 56,3 кв.м , має 4 житлові кімнати, кухню, веранди, коридору, до будинку належать посподарські споруди: веранда, ганок, сарай-літня кухня, сарай, туалет, колодязь та огорожа.        

       Відповідно до п.9 ч.1 ст.176 ЦПК України у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, ціна позову визначається дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості;

       Згідно з п.12 Постанови Пленуму Верховного Суду України №20 від 22.12.1995 року "Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності" вартість спірного майна визначається за погодженням сторін, а за його відсутністю - за дійсною вартістю майна на час розгляду спору. Під дійсною вартістю розуміється грошова сума, за яку майно може бути продане в даному населеному пункті чи місцевості.

       За ст. 3 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" незалежною оцінкою майна вважається оцінка майна, що проведена суб`єктом оціночної діяльності суб`єктом господарювання.

       Процедури оцінки майна встановлюються нормативно-правовими актами з оцінки майна. У випадках проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна. У випадках самостійного проведення оцінки майна органом державної влади або органом місцевого самоврядування складається акт оцінки майна.

       Ціна позову визначається від ринкової вартості майна на момент звернення до суду та повинна бути підтверджена відповідними відомостями (оцінкою відповідної установи).

       У позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, ціна позову визначається дійсною вартістю нерухомого майна.                Дійсна вартість майна підтверджується висновком суб`єкта оціночної діяльності, витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно або балансовою довідкою юридичної особи.

       Інвентаризаційна ж вартість об`єкта нерухомості являє собою його відновну ціну з вирахуванням його зносу і зміни вартості на послуги, роботи та будівельні матеріали. Її вказують у технічному паспорті на об`єкт і спеціальній довідці за станом на день проведення оцінки. Вона включає в себе всі витрати на будівельні роботи, однак не враховує витрати, спрямовані на купівлю земельної ділянки та інші деталі. Інвентаризаційна вартість необхідна виключно для розрахунків в державних органах та істотно відрізняється від ринкових показників.

       Ринкова вартість майна у разі його оцінки відповідно до Закону, інших актів законодавства або статуту акціонерного товариства визначається на засадах незалежної оцінки, проведеної відповідно до законодавства про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність.        

       Водночас, позивач в поданому позові зазначає ціну позову в розмірі 39334 гривні, проте доказів на підтвердження дійсної вартості майна до матеріалів позовної заяви не додано, враховуючи те, що позивачем заявлено позовну вимогу майнового характеру про визнання права власності на нерухоме майно.

       У постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 серпня 2020 року у справі № 910/13737/19 (провадження № 12-36гс20) зазначено, що майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці. Тобто будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього. Отже, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову (пункт 8.12 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2019 року у справі № 907/9/17, провадження № 12-76гс18).

       Аналіз поданої позовної заяви та доданих до неї матеріалів не дозволяє встановити вірну ціну позову на день подання позовної заяви відповідно до дійсної вартості спірного майна.

       Відповідно до ч. 1 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

       Відповідно до ч. 2 ст.185ЦПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

       Відповідно до ст. 121 ЦПК Українисуддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях119і120 цьогоКодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків.

       Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення позову без руху, оскільки ціна позову визначена позивачем на підставі інформаційної довідки КП "Коростенське міжміське бюро технічної інвентаризації" № 482 від 09.12.2024 року може суттєво відрізнятись від дійсної вартості нерухомого майна. У такому випадку може бути змінений розмір судового збору, у зв`язку з чим позивачу слід усунути недоліки позовної заяви, які зазначені в ухвалі та надати оцінку вартості нерухомого майна, яка відповідатиме її дійсній (ринковій) вартості, а також докази сплати судового збору у встановленому законом розмірі з урахуванням суми, сплаченої позивачем при поданні позову.

       На підставі викладеного, керуючись ст.ст.175-177, 185,261,353 ЦПК України,    

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Коростенської міської ради про визнання права власності на спадкове майно залишити без руху.

Надати позивачу 5-денний строк для усунення недоліків, який обчислюється з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

У разі усунення у вказаний строк недоліків, позовна заява буде вважатись поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки у строк, встановлений судом, то позовна заява вважається неподаною і повертається позивачеві з доданими до неї документами не пізніше 5-ти днів з дня закінчення строку на усунення недоліків.    

       Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили негайно з моменту її підписання суддею.

Суддя                                                                        Оксана ІВАШКЕВИЧ