ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 грудня 2024 року         м. Мукачево Справа №303/7520/24

2/303/1520/24

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

в складі: головуючого – судді Кость В.В.

                секретар судового засідання Чухайло К.І.

       розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в м. Мукачево цивільну справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС»

до відповідача ОСОБА_1

про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

       Товариство з  обмеженою відповідальністю  «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» від імені якого діє Тараненко Артем Ігорович звернулося до суду через систему «Електронний суд» з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредитної лінії №647478238 від 17.11.2022 року в сумі 46990,72 грн. (в т.ч.: 9600,00 грн. – заборгованість за кредитом (тіло кредиту), 37390,72 грн – заборгованість по відсоткам), а також понесених витрат у зв`язку зі сплатою судового збору в розмірі 2422,40 грн та витрат на правничу допомогу у сумі 6000,00 грн.

До позовної заяви позивачем було додано докази надсилання відповідачу копії позовної заяви з додатками (а.с.108-109).

Представник позивача у змісті позовної заяви просив суд у разі неявки в судове засідання розглядати справу за його відсутності, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Виклик відповідача до суду проводився шляхом оприлюднення оголошення про виклик особи зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи, якої не відоме на офіційному веб-сайті судової влади України 26.11.2024. Також суд надіслав на останню відому адресу реєстрації місця проживання відповідача копію ухвали про відкриття провадження по справі та судову повістку.

Відповідач у судове засідання не з`явився, відзив на позовну заяву не подав, про причини неявки суд не повідомив.

Дослідивши подані по справі доказові матеріали, суд констатує наступне.

17 листопада 2022 року року між товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» (надалі - Кредитодавець) та ОСОБА_1 (надалі - Позичальник) на підставі Заявки на отримання грошових коштів в кредит від 17.11.2022 (а.с. 19), було укладено договір кредитної лінії №647478238 від 17.11.2022 року (надалі - Договір), згідно з яким Кредитодавець надав відповідачу кредит у вигляді кредитної лінії, в розмірі кредитного ліміту на суму 9600,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов`язався повернути кредит та сплати проценти за його користування відповідно до умов зазначених в цьому Договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога».

Відповідно до пунктів 2.3, 2.4, 2.5 Договору Кредитодавець надає Позичальнику перший транш за Договором у сумі 9600,00 грн одразу після його укладення, орієнтовна дата повернення якого 04.12.2022.

Другий та решта траншів з Договором надаються Позичальнику протягом дисконтного періоду кредитування на умовах передбачений цим Договором.

Загальна сума кредиту за цим Договором складається з сум кредиту за всіма наданими траншами, що отримані Позичальником протягом всього строку дії Договору.

Також сторони погодили, що Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє протягом 5 років, а в частині розрахунків до повного та належного їх виконання. У будь-якому разі зобов`язання, що виникли під час дії Договору, діють до повного їх виконання (п.11.1 Договору).

Згідно з пунктом 14.1 Договору невід`ємною його частиною є Правила та Паспорт споживчого кредиту, що надані Позичальнику до укладення Договору. Уклавши Договір, Позичальник підтверджує, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватись Правил, текст яких розміщений на сайті Кредитодавця.

Договір було підписано за допомогою електронного підпису вчиненого одноразовим ідентифікатором.

Кредитні кошти в сумі 9600,00 грн надано Позичальнику 17.11.2022 року в безготівковій формі шляхом перерахування на платіжну картку відповідача НОМЕР_1 зазначену ним в Заявці на отримання грошових коштів в кредит (а.с.19), що підтверджується довідкою №07_1/2024 виданою АТ КБ «ПриватБанк» (а.с.48-50), платіжним дорученням №33а89fc4-e42f-40cf-8362-917ab85e7894 від 17.11.2022 (а.с. 47).

Відповідач здійснив два платежі за кредитом в сумі 5,00 грн – 07.12.2022 та в сумі 75,00 грн. - 31.12.2022, що підтверджується розрахунком заборгованості (а.с.91-92).

28.11.2018 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено договір факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 (надалі – Договір факторингу), відповідно до якого ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» зобов`язалось відступити на користь ТОВ «Таліон Плюс» права вимоги зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а ТОВ «Таліон Плюс» зобов`язалось їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» за плату на умовах визначених цим Договором.

Відповідно до п. 1.3 Договору факторингу під правом вимоги розуміються всі права клієнта (ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога») за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому.

В подальшому, між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено додаткові угоди №19 від 28.11.2019 року, №26 від 31.12.2020 року, №27 від 31.12.2021 року, №31 від 31.12.2022 року до Договору факторингу, якими продовжувався строк його дії та Договір факторингу було укладено у новій редакції.

Пунктом 2.1. Розділу 2 (предмет договору) Договору факторингу, передбачено, що згідно умов Договору Клієнт зобов`язується відступити Фактору Права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги.

Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги №211 від 10.01.2023 до Договору факторингу (з урахуванням додаткових угод до нього), ТОВ «Таліон Плюс» отримало право вимоги до відповідача на загальну суму 23 532,16 грн. (а.с.70 -71).

В подальшому, ТОВ «Таліон Плюс» відступило право вимоги до відповідача за Договором ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс», що підтверджується наявним у матеріалах справи договором факторингу №30/1023-01 від 30.10.2023 року, реєстром прав вимоги №2 від 20.12.2023 (а.с. 73-79).

В свою чергу, 17.07.2024 року ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» на підставі договору факторингу №17/07/24 від 17.07.2024 року відступило право вимоги до відповідача за Договором ТОВ «ФК «ЕЙС» (а.с. 82-89).

Відповідно до реєстру боржників за договором факторингу №17/07/24 від 17.07.2024 року до позивача перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 46990,72 грн. (а.с. 87-89).

По відношенню до вищевказаних фактичних обставин справи, суд наводить наступні норми права та мотиви їх застосування.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина перша статті 626 Цивільного кодексу України).

Визначення поняття зобов`язання міститься у частині першій статті 509 Цивільного кодексу України.

Відповідно до цієї норми зобов`язання – це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані   в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пункт 12 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини четверта статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно з частиною шостою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію     укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому    статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

       За правилом частини восьмої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається    в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

       Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення – невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

У відповідності з ст.ст. 610, 611, 612 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини першої ст. 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Як свідчать подані по справі доказові матеріали, на момент звернення позивача до суду, зобов`язання за Договором, відповідачем не виконані.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що заборгованість Позичальника станом на 19.08.2024 (розрахунки заборгованості, а.с.91-95, виписка з особового рахунку за Договором, а.с. 96) складає суму 46990,72 грн. (в т.ч.: 9600,00 грн. – заборгованість за кредитом (тіло кредиту), 37390,72 грн – заборгованість по відсоткам) підтверджена належними доказами відповідно до вимог ст.ст. 76-81 Цивільного процесуального кодексу України, відповідачем не спростована, тому позовні вимоги щодо її стягнення підлягають задоволенню на підставі статей 1048, 1050, 1054 Цивільного кодексу України.

Щодо вимоги про стягнення з відповідача судових витрат у вигляді сплаченого судового збору та витрат на правничу допомогу, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 133 Цивільного процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 частини третьої статті 133 Цивільного процесуального кодексу України).

Положеннями статті 137 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Відповідно до частин третьої та четвертої статті 137 Цивільного процесуального кодексу України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

При визначенні суми відшкодування даних витрат суд виходить з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи. Саме такі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у Рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі "Гімайдуліна та інші проти України" (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26 лютого 2015 року у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових витрат та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.

З матеріалів даної справи вбачається, що на підтвердження витрат на правничу допомогу, уповноважений представник позивача надав суду разом з позовною заявою: договір про надання правничої допомоги №26/07/24-01 від 26.07.2024 року з додатком №1 (протокол погодження вартості послуг) укладений між позивачем та адвокатським бюро «Тараненко та партнери» (надалі – Адвокатське об`єднання), додаткову угоду №5 від 26.07.2024 до договору про надання правничої допомоги №26/07/24-01 від 26.07.2024 року, акт прийому-передачі наданих послуг від 26.07.2024, копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльність №4956, видане 24.04.2012 року, копію довіреності на представництво інтересів позивача від 30.10.2023 року.

Так, вартість послуги щодо складання позовної заяви за 2 год. складає 5000,00 грн., вивчення матеріалів справи про стягнення заборгованості з боржника на 1 год. – 500,00 грн, надання усної консультації стосовно складання позовної заяви за 1 год. - 500,00 грн.

Зазначені послуги були надані Адвокатським об`єднанням позивачу, що підтверджується актом прийому-передачі наданих послуг від 26.07.2024 (а.с. 103).

Разом з тим, суд не може на власний розсуд зменшувати розмір витрат на оплату правничої допомоги, який підлягає відшкодуванню. Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові у справі №755/9215/15-ц (провадження 14-382цс19) від 19.02.2020 року. Саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній зі сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

На підставі наведеного, суд приходить до висновку, що витрати понесені позивачем на правничу допомогу є обґрунтованими, співмірними та підтвердженими належними доказами, а тому така вимога підлягає задоволенню.

Судові витрати у вигляді сплаченого судового збору по справі у сумі 2422,40 грн. (а.с. 18) підлягають віднесенню на відповідача відповідно до частин першої-другої статті 141 Цивільного процесуального кодексу України.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 8, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 2, 3, 10, 12, 13, 18, 76-81, 263-265, 279, 280, 354-355 Цивільного процесуального кодексу України, Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області,

УХВАЛИВ:

1. Позов задоволити.

       2. Стягнути  з  ОСОБА_1  на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС»  суму 46990,72 (сорок шість тисяч дев`ятсот дев`яносто гривень 72 копійки) гривень (в т.ч.: 9600,00 грн. – заборгованість за кредитом (тіло кредиту), 37390,72 грн – заборгованість по відсоткам)   заборгованості за   договором кредитної лінії від  17.11.2022 року №647478238.

2.1. Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» суму 2422,40 (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 копійок) гривні у відшкодування судових витрат по сплаті судового збору та 6000,00 гривень (шість тисяч гривень 00 копійок) витрат на правничу допомогу.

3. Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

4. Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

5. Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» , 02090, м.Київ, Харківське шосе, буд. 19, офіс 2005, код ЄДРПОУ 42986956.

Представник позивача: Тараненко Артем Ігорович, 02094, м.Київ, вул. Ю.Поправки, буд. 6, оф. 21.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , останнє відоме зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Суддя                                                                        В.В. Кость