Справа № 337/6553/24

Номер провадження 1-кп/337/668/2024

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 грудня 2024 року                                                                м. Запоріжжя

Хортицький районний суд м. Запоріжжя у складі судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , обвинуваченого ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_5 , розглянувши у підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12024082050000775 від 20.04.2024 за  обвинуваченням:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Запоріжжя, громадянина України, має середню спеціальну освіту, одруженого, на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей не має, пенсіонера, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 301-1 КК України, –

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 , діючи умисно, порушуючи суспільну мораль, тобто систему етичних норм, правила поведінки, що склалися у суспільстві на основі традиційних, духовних і культурних цінностей в частині заборони поширення серед населення вульгарно натуралістичної, цинічної, непристойної фіксації статевих актів із зображенням у будь-який спосіб дитини, всупереч Закону України «Про захист суспільної моралі», Конвенції Ради Європи про захист дітей від сексуальної експлуатації та сексуального насильства, ратифікованої 20.06.2012 та Закону України «Про охорону дитинства», усвідомлюючи суспільно небезпечних характер свого діяння, отримав доступ до всесвітньої мережі Інтернет та використовуючи комп`ютерний пристрій чорного кольору, на якому є напис “fractal design” з номером FD-CA-DEF-R5-TI 1603FD26060400869, за адресою: АДРЕСА_1 , підключений до мережі Інтернет, завантажив сто тринадцять (113) фотоелементів, які відносяться до дитячої порнографії, і почав зберігати в пам`яті свого комп`ютерного пристрою для особистого перегляду без мети збуту і розповсюдження до 16 травня 2024 року, тобто до моменту виявлення та вилучення працівниками поліції в ході санкціонованого обшуку за місцем мешкання ОСОБА_3 .

Умисні дії ОСОБА_3 стороною обвинувачення кваліфіковані за ч. 1 ст. 301-1 КК України, як умисне одержання доступу до дитячої порнографії з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем чи технологій або умисне її придбання, або умисне зберігання, ввезення в Україну, перевезення чи інше переміщення дитячої порнографії без мети збуту чи розповсюдження.

Потерпілі у цьому кримінальному провадженні відсутні.

06.12.2024 між обвинуваченим ОСОБА_3 та прокурором Дніпровської окружної прокуратури міста Запоріжжя ОСОБА_6 , якій на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні № 12024082050000775, була укладена угода про визнання винуватості відповідно до вимог ст. 472 КПК України.

Згідно з угодою обвинувачений ОСОБА_3 та прокурор погодились на призначення обвинуваченому покарання за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 301-1 КК України у виді двох років позбавлення волі з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю, пов`язаною з навчанням та вихованням дітей, строком на 3 роки. На підставі ст. 75 КК України звільнити від відбування основного покарання з іспитовим строком, який визначить суд.

Обвинувачений ОСОБА_3 під час кримінального провадження повністю визнав свою винуватість у злочині та обставини його вчинення, викладені в обвинувальному акті. Також сторони вважають, що для укладення угоди також істотне значення мають обставини, що пом`якшують покарання ОСОБА_3 та передбачені ст. 66 КК України, а саме визнання обвинуваченим своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення, щире каяття. Обставини, які обтяжують покарання відповідно до ст. 67 КК України, відсутні.

У підготовчому судовому засіданні прокурор просила затвердити угоду про визнання винуватості та призначити обвинуваченому узгоджене покарання. Додатково надала документи, які характеризують особу обвинуваченого, докази понесення судових витрат, пов`язаних із залученням експертів. Також клопотала про вирішення долі речових доказів, а саме, про конфіскацію речового доказу (системного блоку, на якому зберігалися матеріали порнографічного характеру).

Обвинувачений зазначив, що укладання угоди з його боку є добровільним, свою вину визнає беззастережно у повному обсязі, дійсно вчинив злочин за обставин, що викладені в обвинувальному акті, щиро кається, просив затвердити угоду та призначити узгоджене покарання.

Захисник просила ухвалити вирок, затвердивши угоду, та призначити узгоджене судом покарання, визначивши мінімальний іспитовий строк.

Дослідивши обвинувальний акт та матеріали провадження, вислухавши думку учасників, суд дійшов таких висновків.

За змістом п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому статтями 468-475 цього Кодексу.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідно з ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим, серед іншого, може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів.

Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв`язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.

У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_3 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину (за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі від двох до шести років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років), сторони добровільно уклали угоду про визнання винуватості, зміст угоди відповідає вимогам ст. 472 КПК України та закону, суд переконався, що обвинувачений цілком розуміє права, передбачені ч. 5 ст. 474 КПК України.

Також судом встановлено, що обвинувачений розуміє наслідки укладення та затвердження даної угоди, визначені ст. 473 КПК України.

Таким чином, суд вважає, що наявні усі підстави для затвердження укладеної угоди про визнання винуватості.

Вирішуючи долю речового доказу (системний блок, на якому зберігалися порнографічні матеріали), суд встановив наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 96-1 КК України спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а так само передбаченого частиною першою статті 150, статтею 154, частинами другою і третьою статті 159-1, частиною першою статті 190, статтею 192, частиною першою статей 204, 209-1, 210, частинами першою і другою статей 212, 212-1, частиною першою статей 222, 229, 239-1, 239-2, частиною другою статті 244, частиною першою статей 248, 249, частинами першою і другою статті 300, частиною першою статей 301, 302, 310, 311, 313, 318, 319, 362, статтею 363, частиною першою статей 363-1, 364-1, 365-2 цього Кодексу.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 96-2 КК України спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майнобули підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), який не знав і не міг знати про їх незаконне використання.

Відповідно до ч. 9 ст. 100 КПК України питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Такі докази і документи повинні зберігатися до набрання рішенням законної сили. У разі закриття кримінального провадження слідчим або прокурором питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів вирішується ухвалою суду на підставі відповідного клопотання, яке розглядається згідно із статтями 171-174 цього Кодексу. При цьому (пункт 1) гроші, цінності та інше майно, які підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та/або зберегли на собі його сліди, конфіскуються, крім випадків, коли власник (законний володілець) не знав і не міг знати про їх незаконне використання. У такому разі зазначені гроші, цінності та інше майно повертаються власнику (законному володільцю).

З огляду на те, що системний блок був використаний обвинуваченим для отримання доступу до мережі Інтернет, скачування матеріалів, які віднесено до дитячої порнографії, та їхнього зберігання, суд визнає цей речовий доказ знаряддям вчинення кримінального правопорушення.

Захисник в судовому засіданні клопотала про повернення системного блоку обвинуваченому, пославшись на те, що вказане майно є орендованим, воно не належить обвинуваченому, останній працює програмістом, а відтак, системний блок використовується ним для заробітку. Водночас жодних доказів, які б підтверджували факт використання системного блоку для роботи або його приналежність іншим особам (договір оренди, договір оплатного користування тощо) суду надано не було. Стороною обвинувачення надано копію пенсійного посвідчення, відповідно до якого обвинувачений є пенсіонером за віком з 19.09.2018.

Таким чином, суд встановив, що системний блок з написом “fractal design” з номером FD-CA-DEF-R5-TI1603FD26060400869 підлягає спеціальній конфіскації як майно, яке було використане обвинуваченим як знаряддя вчинення кримінального правопорушення.

Керуючись ст.ст. 2, 100, 122, 126, 314, 370-374, 376, 394, 472-475 КПК України, суд, –

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду від 06.12.2024 про визнання винуватості, укладену між обвинуваченим ОСОБА_3 та прокурором Дніпровської окружної прокуратури міста Запоріжжя ОСОБА_6 , якій на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні № 12024082050000775.

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 301-1 КК України та призначити узгоджене сторонами покарання у виді 2 (двох) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю, пов`язаною з навчанням та вихованням дітей, строком на 3 (три) роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбуття основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, встановивши іспитовий строк 2 (два) роки.

На підставі ст. 76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_3 такі обов`язки:

періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи;

не виїжджати за межі України без погодженням з уповноваженим органом з питань пробації.

Судові витрати, пов`язані із залученням експертів, в сумі 6 367,20 грн (шість тисяч триста шістдесят сім гривень 20 коп) стягнути з ОСОБА_3 в дохід держави.

Речовий доказ, а саме, системний блок в корпусі чорного кольору (упакований до полімерного пакету чорного кольору та склеєний биркою) з написом “fractal design” з номером FD-CA-DEF-R5-TI1603FD26060400869, переданий на зберігання до камери схову речових доказів Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області (номер книги обліку речових доказів 517, порядковий номер 39561) – конфіскувати в дохід держави.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений до Запорізького апеляційного суду через Хортицький районний суд м. Запоріжжя протягом тридцяти днів з дня його проголошення з підстав, передбачених ст. 394 КПК України.

Копію вироку після проголошення негайно вручити учасникам розгляду справи.

Суддя                                                                 ОСОБА_7