Справа № 22-1102/2007р.                                  Головуючий у 1  ін ст.  Городецька Л.М.

Категорія 34                                                                   Доповідач: Богонюк М. Я.

УХВАЛА

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2007 року колегія суддів Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Львівської області в складі:

Головуючого судді: Петрички П.Ф. Суддів: Мікуш Ю.Р.,  Богонюка М. Я. При секретарі: Мазур - ІванькоЖ.В. З участю

розглянувши   у   відкритому   судовому   засіданні   в   м. Львові   цивільну   справу   за

апеляційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Галицького районного суду м.  Львова від 06 грудня 2006 року

встановила:

Оскаржуваним рішенням задоволено позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна.

Визнано за ОСОБА_2  право на 14 ідеальну частку квартири АДРЕСА_1 як спільного майна подружжя.

У задоволенні зустрічного позову відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_1  - 8, 50 грн. судового збору в дохід держави та 7, 50 грн. витрат на ІТЗ.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1  просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення,  яким відмовити позивачеві за первинним позовом в задоволенні його позовних вимог і задоволити зустрічний позов в повному обсязі.

Апелянт вважає,  що рішення суду є необгрунтованим і таким,  що не базується на вимогах матеріального та процесуального закону,  а тому підлягає скасуванню.

Заслухавши суддю - доповідача,  пояснення представника позивача,  який заперечив апеляційну скаргу,  дослідивши матеріали справи та доводи скарги,  колегія суддів вважає,  що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Встановлено,     що    ОСОБА_2     та    ОСОБА_1                                         перебували    в

зареєстрованоум шлюбі з 28 серпня 1996 року. А рішенням Галицького районного суду м.  Львова від 03 листопада 2006 року,  шлюб між ними розірвано. 17 жовтня 1998 року було укладено договір купівлі - продажу квартири що АДРЕСА_1 між ОСОБА_3  та ОСОБА_1

Згідно ч.1  ст.  60 СК України майно набуте подружжям за час шлюбу,  належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності.

Ч.3  ст.  61 СК України передбачає,  що якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім'ї,  то гроші,  майно,  в тому числі гонорар,  виграш,  які були одержані за цим договором,  є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

У відповідності до ч.1  ст.  63 СК України дружина та чоловік мають рівні права на володіння,  користування,  розпорядженням майном.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2  про визнання за нею права власності на Vz квартири АДРЕСА_1 як спільного майна подружжя,  суд вірно виходив з того,  що спірна квартира була придбана ОСОБА_1  в наступний день після продажу квартири АДРЕСА_2,  яка належала на праві власності ОСОБА_1  та ОСОБА_2,  придбана під час шлюбу,  за кошти та в інтересах сім'ї. А отже - є спільним майном подружжя.

Поділ майна подружжя проведено судом з дотриманням вимог  ст.  ст.  68,  69,  70 СК України.

Судом підставно відмовлено в задоволенні зустрічного позову про виселення ОСОБА_2,  оскільки спірна квартира,  належить сторонам на праві спільної сумісної власності і власник не може бути виселений з його житла.

Судом вірно встановлені фактичні обставини справи,  правильно застосований матеріальний закон та дотримана процедура розгляду передбачена ЦПК України.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.

А тому колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги.

Керуючись  ст.  ст.  303,  307 ч.1 п.1,  308,  314 ч.1 п.1,  315 ЦПК України,  колегія суддів,  -

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.

Рішення Галицького районного суду м.  Львова від 06 грудня 2006 року,  залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.