Справа №22-1190/2007р. Головуючий у 1 інстанції: Бонецький Л.Й.
Категорія: 33 Доповідач: Монастирецький Д.І.
УХВАЛА
Іменем України
21 травня 2007 року Колегія суддів Судової палати в цивільних справах апеляційного суду Львівської області в складі:
головуючої - Зубарєвої К.П., суддів: Павлишина О.Ф., Монастирецького Д.І., при секретарі: Жукровській Х.І., з участю представника ОСОБА_1 ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Старосамбірського районного суду Львівської області від 22 березня 2007 року у справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_3(правонаступник) ОСОБА_2 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5, ОСОБА_6 до Турківської міської ради, Турківської районної архітектури, третьої особи Турківської державної нотаріальної контори, Самбірського МБТІ - про часткове анулювання плану земельної ділянки ОСОБА_7 , яка в даний час належить ОСОБА_4 , виданого 12.04.2001 року та зобов»язання Турківської міської ради привести у відповідність земельну ділянку відповідачки ОСОБА_4 , визнання незаконним рішення Турківської міської ради № 94 від 12.03.1998 року про знесення старого, існуючого житлового будинку, розташованого АДРЕСА_1, який належить по заповіту ОСОБА_1, про зобов»язання ОСОБА_4 усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою будинковолодіння по АДРЕСА_1, шляхом перенесення огорожі та повернення позивачці ОСОБА_1 земельної ділянки площею 140 кв.м. , розміром 17.5x8.0, про зобов»язання Турківської міської ради виконати рішення сесії міської ради від 22.05.2001 року та закріпити за будинковолодінням АДРЕСА_1, яке належить ОСОБА_1земельну ділянку в розмірі 682 кв.м. , зобов»язання Турківської міської ради вказану земельну ділянку в розмірі 682 кв.м. винести в натурі, закріпити її межовими знаками і видати на вказану земельну ділянку державний акт на землю, стягнення з Турківської міської ради в користь позивачки ОСОБА_1 - 4817 (чотири тисячі вісімсот сімнадцять) гривень моральної шкоди, визнання незаконним рішення Турківської районної ради від 19.07.1990 року та ліквідацію спільного заїзду з поверненням земельної ділянки і анулювання архітектурного плану земельної ділянки ОСОБА_6, а також зобов»язання ОСОБА_5 повернути земельну ділянку позивачам, визнання права власності ОСОБА_2 на житловий будинок АДРЕСА_2, який розташований на земельній ділянці розміром 682 кв.м. , -
встановила:
У 2000-2001 роках позивачі звернулися до суду з вказаними позовними заявами. Рішенням Старосамбірського районного суду Львівської області від 28 грудня 2005 року в позові ОСОБА_1 до ОСОБА_7 , спадкоємець ОСОБА_4, Турківська міська рада, Головний архітектор Турківського району, треті особи Турківська державна нотаріальна контора, Самбірське МБТІ району, про: Анулювати частково план земельної ділянки ОСОБА_7 тепер, яка належить ОСОБА_4 виданий 12.04.2001 р. та Зобов»язати Турківська міську раду, привести у відповідність земельну ділянку відповідачки ОСОБА_4
Визнати не законним рішення Турківської міської ради №94 від 12.03.1998 року про знесення старого, існуючого житлового будинку розташованого АДРЕСА_1 і який належить за заповітам ОСОБА_1.
Зобов»язати ОСОБА_4 усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою будинковолодіння по АДРЕСА_1, шляхом перенесення огорожі та повернути позивачці ОСОБА_1земельну ділянку площею 140 кв.м. , розміром 17.5x8.0. Зобов»язати Турківська міську раду виконати рішення сесії міської ради від 22.05.2001 року. Та закріпити за будинковолодінням АДРЕСА_1, яке належить ОСОБА_1земельну ділянку в розмірі 682 кв.м. , зобов»язати Турківську міську раду вказану
земельну ділянку в розмірі 682 кв.м. винести в натурі, закріпити її межовими знаками і видати на вказану земельну ділянку державний акт на землю.
І стягнути з Турківської міської ради в користь позивачки ОСОБА_1 - 4817 грн. моральної шкоди - відмовлено.
В позові ОСОБА_3правонаступник ОСОБА_2 до Турківська міська рада, Архітектор Турківського району, ОСОБА_5, ОСОБА_6, про: Визнання не законним рішення Турківської районної ради від 19.07.1990 р. та ліквідації спільного заїзду з поверненням земельної ділянки і анулювання архітектурного плану земельної ділянки ОСОБА_6 і зобов»язати ОСОБА_5 повернути земельну ділянку - відмовлено.
Визнано право власності, що ОСОБА_2 є власником житлового будинку АДРЕСА_2, який розташований на земельній ділянці розміром 682 кв.м. .
Ухвалою Колегії суддів Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Львівської області від 11 травня 2006 року вказане рішення залишено без змін.
Оскаржуваною ухвалою Старосамбірського районного суду Львівської області від 22 березня 2007 року виправлено описки резолютивної частини рішення.
В апеляційній скарзі позивачка ОСОБА_1 просить ухвалу скасувати та залишити в силі рішення Старосамбірського районного суду від 28.12.2005 року.
При цьому покликається на те, що дана ухвала є незаконною, так як змінює суть і зміст рішення, не відповідає фактичним обставинам справи, оскільки суд у своєму рішенні визнав право власності на будинок АДРЕСА_2, який розташований на земельній ділянці площею 682 кв.м. за ОСОБА_2, хоча на цю земельну ділянку претендував ОСОБА_5. Також цим рішенням підтверджена її власність на житловий будинок АДРЕСА_1 і ділянку розміром 682 кв.м. згідно рішення сесії Турківської міської ради від 22.05.2001 року, однак їй відмовляють у видачі виконавчого листа. Ухвалою суду від 22.03.2007 року її позбавлено права власності та виконавчого листа.
Вислухавши доповідь судді, пояснення ОСОБА_2, перевіривши матеріали справи, межі та доводи скарги, колегія суддів вважає, що її слід відхилити.
Постановляючи ухвалу про виправлення описок у судовому рішенні - його резолютивній частині, районний суд не змінив її суті та змісту, уточнивши
ухвалив:
в позові - ОСОБА_1 до ОСОБА_7 , спадкоємець ОСОБА_4 , Турківської міської ради, Головного архітектора Турківського району, третіх осіб Турківської державної нотаріальної контори, Самбірського МБТІ району, про: часткового анулювання плану земельної ділянки ОСОБА_7 , яка тепер належить ОСОБА_4 , виданого 12.04.2001 р. та зобов»язання Турківську міську раду, привести у відповідність земельну ділянку відповідачки ОСОБА_4 Визнання не законним рішення Турківської міської ради за №94 від 12.03.1998 року про знесення старого, існуючого житлового будинку розташованого АДРЕСА_1 і який належить за заповітам ОСОБА_1. Та зобов»язання ОСОБА_4 усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою будинковолодіння по АДРЕСА_1, шляхом перенесення огорожі та повернути позивачці ОСОБА_1земельну ділянку площею 140 кв.м. , розміром 17.5x8.0. Зобов»язання Турківської міської ради виконати рішення сесії міської ради від 22.05.2001 року. Та закріплення за будинковолодінням АДРЕСА_1, яке належить ОСОБА_1земельної ділянки в розмірі 682 кв.м. , та зобов»язати Турківську міську раду вказану земельну ділянку в розмірі 682 кв.м. винести в натурі, закріпити її межовими знаками і видати на вказану земельну ділянку державний акт на землю. Та стягнення з Турківської міської ради в користь позивачки ОСОБА_1 4817 грн. моральної шкоди - відмовлено.
В позові ОСОБА_3 правонаступник ОСОБА_2 до Турківської міської ради, архітектора Турківського району, ОСОБА_5, ОСОБА_6, про: визнання не законним рішення Турківської районної ради від 19.07.1990 р. та ліквідації спільного заїзду з поверненням земельної ділянки і анулювання архітектурного плану земельної ділянки ОСОБА_6 і зобов»язати ОСОБА_5 повернути йому ОСОБА_2 земельну ділянку -відмовлено.
Визнано право власності, що ОСОБА_2 є власником житлового будинку АДРЕСА_2, який розташований на земельній ділянці розміром 682 кв.м. .
Вищенаведене підтверджує, що посилання позивачки в апеляційній скарзі на те, що рішенням суду підтверджено її власність на житловий будинок АДРЕСА_1 і ділянку розміром 682 кв.м. згідно рішення сесії Турківської міської ради від 22.05.2001 року не заслуговують на увагу.
Колегія суддів вважає, що ухвала суду постановлена з додержанням вимог ЦПК України, тому апеляційна скарга відхиляється.
Керуючись ст. ст. 303, 304, ч. 2 п. 1 ст. 307, ч. 1 п. 1 ст. 312, ч. 1 п. 4 ст. 314, ст. ст. 313, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Ухвалу Старосамбірського районного суду Львівської області від 22 березня 2007 року залишити без змін.
Уточнити частини 1, 2, 3 резолютивної частини ухвали, виклавши їх у такій редакції: В позові ОСОБА_1 до ОСОБА_7 -спадкоємець ОСОБА_4, Турківської міської ради, головного архітектора Турківського району, треті особи - Турківська державна нотаріальна контора, Самбірське міжміське бюро технічної інвентаризації, про часткове анулювання плану земельної ділянки ОСОБА_7, яка тепер належить ОСОБА_4, виданого 12 квітня 2001 року та зобов»язання Турківської міської ради привести у відповідність земельну ділянку ОСОБА_4, визнання незаконним рішення Турківської міської ради № 94 від 12 березня 1998 року про знесення старого, існуючого житлового будинку, розташованого АДРЕСА_1, який належить по заповіту ОСОБА_1, про зобов»язання ОСОБА_4 усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою будинковолодіння по АДРЕСА_1, шляхом перенесення огорожі та повернення ОСОБА_1 земельної ділянки площею 140 кв.м. , розміром 17.5x8.0 м. , про зобов»язання Турківської міської ради виконати рішення сесії міської ради від 22 травня 2001 року та закріпити за будинковолодінням АДРЕСА_1, яке належить ОСОБА_1, земельну ділянку площею 682 кв.м. , винести її в натурі, закріпити межовими знаками і видати на вказану земельну ділянку державний акт на землю, стягнення з Турківської міської ради в користь позивачки ОСОБА_1 - 4817 гривень моральної шкоди- відмовити.
В позові ОСОБА_3 (правонаступник ОСОБА_2) до Турківської міської ради, архітектора Турківського району, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання незаконним рішення Турківської районної ради від 19 липня 1990 року та ліквідацію спільного заїзду з поверненням земельної ділянки і анулювання архітектурного плану земельної ділянки ОСОБА_6, зобов»язання ОСОБА_5 повернути ОСОБА_2 земельну ділянку - відмовити.
Визнати право власності ОСОБА_2 на житловий будинок АДРЕСА_2, який розташований на земельній ділянці розміром 682 кв.м. .
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.