Справа № 22-1268 Головуючий у 1 інстанції - Кравців В.І.
Категорія - 39 Доповідач в апел.інстан. - Штефаніца Ю.Г.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 травня 2007 року колегія суддів Судової палати в цивільних справах апеляційного суду Львівської області в складі:
головуючого - Каблака П.І.
суддів - Штефаніци Ю.Г., Мойсюка М. І.
при секретарі - Панчишині А.Ю., за участі позивача ОСОБА_1 розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 16 березня 2007 року, -
встановила :
Вказаним рішенням суду відмовлено у зодоволенні позову ОСОБА_1 до Самбірської центральної районної лікарні (далі Самбірської ЦРЛ) про визнання неправомірними дій адміністрації лікарні щодо відмови йому у прийнятті на роботу на посаду лікаря-психіатра.
ОСОБА_1 оскаржив дане рішення суду в апеляційному порядку, зазначивши в апеляційній скарзі, що суд першої інстанції, в ході розгляду справи, неповно з'ясував обставини, що мають значення для правильного вирішення спору, та неправильно застосував норми матеріального і процесуального права, не дав належну оцінку зібраним у справі доказам.
Зокрема апелянт зазначає, що суд першої інстанції, ухвалюючи своє рішення, не дав належної оцінки діям головного лікаря Самбірської ЦРЛ щодо внесення змін в штатний розпис лікувальних закладів Самбірщини, які, на думку апелянта прийняті з перевищенням владних повноважень та в супереч діючому законодавству, що до порядку внесення змін в штатні розписи центральних районних лікарень. Стверджує, що керівництво Самбірської ЦРЛ ставиться до нього упереджено, приховує інформацію про наявність вакантних посад лікарів-психіатрів, та, безпідставною відмовою у прийнятті на роботу, порушує його конституційні права на працю та інші соціальні гарантії.
Вважаючи рішення суду незаконним та необгрунтованим, апелянт просить його скасувати і ухвалити нове рішення, яким повністю задовольнити його позовні вимоги.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача ОСОБА_1 на підтримання апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, з урахуванням доводів апеляційної скарги та заперечень на неї, колегія суддів не знаходить достатніх підстав для задоволення даної скарги, виходячи з наступного.
У відповідності до вимог ст. 22 КЗпП України, забороняється необгрунтована відмова у прийнятті на роботу.
Відповідно до Конституції України будь-яке пряме або непряме обмеження прав чи встановлення прямих або непрямих переваг при укладенні, зміні та припиненні трудового договору залежно від походження, соціального і майнового стану, расової та національної приналежності, статі, лови, політичних поглядів, релігійних переконань, членства у професійній спілці чи іншому об'єднанні громадян, роду і характеру занять, місця проживання не допускається.
Як встановлено судом першої інстанції, головним лікарем Самбірської центральної районної лікарні 22 грудня 2006 року дійсно було відмовлено ОСОБА_1 в прийнятті на роботу лікарем-психіатром, однак вимог ст. 22 КЗпП України при цьому порушено не було.
Яких-небудь обмежень прав чи встановлення прямих або непрямих переваг, в контексті ч.2 даної норми Закону, при вирішенні питання щодо можливості прийняття ОСОБА_1 на роботу, адміністрацією Самбірської ЦРЛ не допускалось. Не зазначає про це і сам заявник.
Відмова йому в прийнятті на роботу мотивована відсутністю вакантних посад відповідних спеціальностей.
Факт відсутності вакантних посад лікарів - психіатрів та лікарів - наркологів у Самбірській ЦРЛ та підпорядкованих підрозділах, на момент звернення ОСОБА_1 про прийняття на роботу в грудні 2006 року, доведено сукупністю досліджених судом доказів: витягами із штатного розпису Самбірської ЦРЛ, наказами головного лікаря Самбірської ЦРЛ № 58-к від14.04.2006 року, № 77-к від 31.05.2006 року, №198-к від 15.12.2006 року про прийняття на роботу лікарів ОСОБА_2 та ОСОБА_3, наказу № 293 від 19.12.2006 року «Про зміни в шатному розписі» (а.с. 11, 12, 17, 18, 21, 20), не заперечується і самим апелянтом.
Твердження в апеляційній скарзі про перевищення головним лікарем Самбірської ЦРЛ своїх повноважень щодо внесення змін в штатний розпис лікарні, який, на думку апелянта, діяв в порушення положень постанови Кабінету Міністрів України № 228 від 28 лютого 2002 року «Про затвердження Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ», що наділяє повноваженнями затверджувати штатні розписи центральних районних та міських лікарень райдержадміністрації або центральні органи відповідних місцевих рад, є безпідставними.
Судом встановлено, що наказ №293 від 19.12.2006 року «Про зміни в штатному розписі», який апелянт вважає неправомірним, був виданий головним лікарем Самбірської ЦРЛ в межах свої службових повноважень, передбачених нормами наказу Міністра охорони здоров'я України № 33 від 23 лютого 2000 року, що є чинним, та положеннями Статуту Самбірської ЦРЛ від 31 травня 2002 року, затвердженого головою Самбірської міської Ради, які наділяють головного лікаря правом, у разі виробничої необхідності змінювати штати окремих структурних підрозділів або вводити посади, не передбачені штатними нормативами для даного закладу, за рахунок інших структурних підрозділів в межах фонду оплати праці.
Таким чином, яких-небудь даних, які б свідчили про те, що керівництво Самбірської ЦРЛ, відмовляючи ОСОБА_1 в прийнятті на роботу в грудні 2006 року з мотивів відсутності вакантних посад, діяло упереджено та неправомірно, судом не встановлено, а доводи апеляційної скарги є безпідставними, не
ґрунтуються на дійсних обставинах справи, законі та спростовуються висновками
суду.
Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, а рішення Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 16 березня 2007 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України.