КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.09.2011                                                                                           № 12/120

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Зубець Л.П.

суддів:             

при секретарі:            

за участю представників:

від  позивача:                    ОСОБА_1 – предст. за дов. б/н від 29.08.2011

від відповідача:                 не з’явились           

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу            Товариства з обмеженою відповідальністю „Ревелін”

на рішення                       Господарського суду міста Києва

від                                 29.07.2011 р.

у справі                       №12/120 (суддя Прокопенко Л.В.)

     за позовом                         Об’єднання підприємств „Український музичний альянс”

до                                         Товариства з обмеженою відповідальністю „Ревелін”

про                                       про виплату відрахувань в сумі 33882,84 грн.

ВСТАНОВИВ:

Об’єднання підприємств „Український музичний альянс” (далі за текстом – ОП „Український музичний альянс”) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю „Ревелін” (далі за текстом – ТОВ „Ревелін”, відповідач) про виплату відрахувань (відсотків) в сумі 33882,84 грн., з яких 33800,00 грн. відрахувань, 16,90 грн. 3% річних, 65,94 грн. інфляційних втрат.

15.07.2011 р. через відділ документального забезпечення Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог, відповідно до якої позивач просить стягнути з відповідача 72690,32 грн., з яких 24883,99 грн. відрахувань, 431,48 грн. 3% річних, 47374,85 грн. інфляційних втрат.             

Рішенням Господарського суду міста Києва від 29.07.2011 р. позовні вимоги  задоволено частково; стягнуто з відповідача на користь позивача 24883,99 грн. відрахувань, 431,48 грн. 3% відсотків річних, 1592,00 грн. інфляційних збитків, стягнуто з відповідача в доход Державного бюджету України 269,07 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу. В іншій частині позову відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва у справі №12/120 від 29.07.2011 р. та прийняти нове рішення, яким у позові Об’єднанню підприємств „Український музичний альянс” до Товариства з обмеженою відповідальністю „Ревелін” відмовити у повному обсязі.  

Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що рішення Господарського суду міста Києва від 29.07.2011 у справі №12/120 є безпідставним та винесеним з порушенням норм матеріального та процесуального права. При цьому, відповідач посилається на те, що станом на 08.08.2011 р. (дату відправлення апеляційної скарги до Господарського суду міста Києва) не володіє інформацією про обставини прийнятого рішення від 29.07.2011 р., оскільки, на заяву представника відповідача від 04.08.2011 про видачу рішення, йому було відмовлено і на момент відправлення апеляційної скарги до господарського суду міста Києва на адресу відповідача зазначене рішення не надходило. Апелянт в апеляційній скарзі зазначає, що належне обґрунтування доводів і підстав для задоволення апеляційних вимог, буде подано додатково, за результатами ознайомлення з виготовленим у повному обсязі рішенням у справі №12/120.

Як вбачається з матеріалів справи, представником відповідача було отримано копію повного тексту рішення 15.08.2011 р., проте належного обґрунтування доводів апеляційної скарги до Київського апеляційного господарського суду не надходило.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 09.09.2011 р. апеляційну скаргу відповідача було прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні на 28.09.2011 р.

Розпорядженням Секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 28.09.2011 р. №01-23/3/6 змінено склад колегії суддів.

В судове засідання апеляційної інстанції 28.09.2011 р. представник відповідача не з’явився.

Враховуючи те, що в матеріалах справи мають місце докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку рішення суду першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представника відповідача.

В судовому засіданні апеляційної інстанції 28.09.2011 р. представник позивача заперечував проти апеляційної скарги, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення залишити без змін, вважаючи оскаржуване рішення законним та обґрунтованим..

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю „Ревелін” у період з 11.11.2010 р. по 27.12.2010 р. імпортувало на митну територію України обладнання, із застосуванням якого можна здійснити відтворення творів і виконань, зафіксованих у фонограмах і (або) відеограмах, загальною фактурною вартістю 829466,41 грн.

Зазначена обставина підтверджується наявними в матеріалах справи даними митної статистики щодо імпорту обладнання за відповідними кодами, наданими на запит Господарського суду міста Києва Регіональною інформаційною митницею (на електронному носії) та Державним департаментом інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України.

Частиною 2 ст. 42 Закону України „Про авторське право і суміжні права” встановлено, що допускається відтворення в домашніх умовах і виключно в особистих цілях творів і виконань, зафіксованих у фонограмах, відеограмах і їх примірниках, без згоди автора (авторів), виконавців і виробників фонограм (відеограм), але з виплатою їм винагороди способом, визначеним частиною четвертою цієї статті.

Виходячи зі змісту ч. 4 ст. 42 зазначеного Закону виплата винагороди виробникам фонограм і відеограм та іншим особам, які мають авторське право і (або) суміжні права, за передбачені частиною другою цієї статті відтворення, здійснюється у формі відрахувань (відсотків) від вартості обладнання і (або) матеріальних носіїв виробниками та (або) імпортерами обладнання і матеріальних носіїв, із застосуванням яких можна здійснити відтворення виключно в особистих цілях у домашніх умовах творів, зафіксованих у фонограмах і відеограмах, крім: а) професійного обладнання та (або) матеріальних носіїв, не призначених для використання в домашніх умовах; б) обладнання і матеріальних носіїв, що експортуються за митну територію України; в) обладнання і матеріальних носіїв, що ввозяться фізичною особою на митну територію України виключно в особистих цілях і без комерційної мети.

Частиною 5 ст. 42 Закону України „Про авторське право і суміжні права” визначено, що розміри відрахувань (відсотків), які мають сплачуватися виробниками та (або) імпортерами обладнання і матеріальних носіїв, визначаються Кабінетом Міністрів України. Ці кошти виробниками та імпортерами обладнання і (або) матеріальних носіїв перераховуються визначеним Установою організаціям колективного управління (далі - уповноваженим організаціям). Зібрані кошти розподіляються між організаціями колективного управління, які є на обліку в Установі, на основі договорів, які уповноважені організації укладають з усіма організаціями колективного управління. Імпортери перераховують ці кошти уповноваженій організації під час ввезення товару на митну територію України, а виробники - у кінці кожного місяця після реалізації обладнання і матеріальних носіїв.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №992 від 27.06.2003 р. „Про розмір відрахувань виробниками та імпортерами обладнання і матеріальних носіїв, із застосуванням яких у домашніх умовах можна здійснити відтворення творів і виконань, зафіксованих у фонограмах і (або) відеограмах”, розмір відрахувань становить 3% для обладнання та 5% для матеріальних носіїв. При цьому розмір відрахувань для імпортерів обладнання та (або) матеріальних носіїв встановлюється у відсотках їх вартості, зазначеної у зовнішньоекономічному договорі (контракті).

Отже, колегія суддів приходить до висновку, що відповідач, на підставі вищезазначених норм, був зобов’язаний сплатити за імпортоване обладнання 24883,99 грн.

Згідно із п.7 Порядку здійснення відрахувань виробниками та імпортерами обладнання і матеріальних носіїв, із застосуванням яких у домашніх умовах можна здійснити відтворення творів і виконань, зафіксованих у фонограмах і (або) відеограмах, затвердженого Наказом Міністерства освіти і науки України, Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва, Державної податкової адміністрації України №780/123/561 від 24.11.2003 р., під час ввезення на митну територію України обладнання і (або) матеріальних носіїв імпортери перераховують суми відрахувань уповноваженим організаціям, про що надсилають цим організаціям підписану керівником імпортера довідку щодо сплати відрахувань імпортером обладнання і матеріальних носіїв, із застосуванням яких у домашніх умовах можна здійснити відтворення творів і виконань, зафіксованих у фонограмах і (або) відеограмах, за формою, визначеною в додатку 1 цього Порядку.

Об’єднання підприємств „Український музичний альянс” є організацією колективного управління, уповноваженою здійснювати збирання і розподіл між суб’єктами авторського права і (або) суміжних прав коштів від відрахувань (відсотків) виробниками та імпортерами обладнання і матеріальних носіїв, із застосуванням яких у домашніх умовах можна здійснити відтворення творів і виконань, зафіксованих у фонограмах і (або) відеограмах, що підтверджується Свідоцтвом №2/У від 20.12.2007 р., виданим йому Державним департаментом інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України та листом названого Державного департаменту №16-7/2150 від 01.04.2011 р.

В матеріалах справи відсутні докази на підтвердження сплати відповідачем  необхідних відрахувань у передбачених законодавством розмірах.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Порушенням зобов’язання згідно зі ст. 610 ЦК України є його невиконання або виконання з порушеним умов, визначених змістом зобов’язання.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що позовні вимоги Об’єднання підприємств „Український музичний альянс” до Товариства з обмеженою відповідальністю „Ревелін” в частині стягнення з відповідача відрахувань в сумі 24883,99 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача інфляційних втрат в розмірі 47374,85 грн. та трьох відсотків річних в розмірі 431,48 грн.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Колегія суддів погоджується з перерахунком заявленої до стягнення суми інфляційних втрат, 3% річних, здійсненим Господарським судом міста Києва.

За перерахунком суду розмір інфляційних втрат та 3% річних, що підлягають стягненню з відповідача становить 1592,00 грн. та 431,48 грн. відповідно. В іншій частині заявлених до стягнення сум інфляційних втрат необхідно відмовити.

Згідно ч. 3 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, державне мито, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати державного мита.

Отже, судом першої інстанції цілком правомірно покладено на відповідача оплату сум державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.  

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доводи, викладені в апеляційній скарзі, висновків місцевого господарського суду не спростовують.

Враховуючи викладені обставини справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що рішення Господарського суду міста Києва від 29.07.2011 р. у справі №12/120 прийнято у відповідності до норм чинного законодавства, з повним, всебічним та об’єктивним з’ясуванням обставин, які мають значення для справи, у зв’язку з чим апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення необхідно залишити без змін.

У зв’язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита за її подання і розгляд покладаються на відповідача (апелянта).

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, –

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Ревелін” залишити без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва у справі №12/120 від 29.07.2011 залишити без змін.

Матеріали справи №12/120 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена  до касаційного суду у встановленому законом порядку.

Головуючий суддя                                                                      

Судді