Судове рішення #18394835


ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

____________________________________


РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.10.11                                                                                 Справа № 26/198/2011


Суддя Єжова С.С., за участю секретаря судового засідання           Антонової І.В., розглянувши матеріали справи за позовом

Публічного акціонерного товариства „Укртелеком” в особі Луганської філії ПАТ „Укртелеком”, м.Луганськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Науково-виробниче підприємство „Спецсплав”, м.Луганськ

про стягнення 824 грн. 26 коп.

в присутності представників сторін:

від позивача –юрисконсульт ОСОБА_1, довіреність №335 від 30.06.2011;

відповідача –не прибув.

В С Т А Н О В И В:

Обставини  справи: заявлено вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за послуги електрозв’язку за договором  №80903 від 20.02.2002 сумі 709 грн. 82 коп., 3% річних в сумі 29 грн. 89 коп., інфляційних нарахувань в сумі 84 грн. 54 коп.

Відповідач не скористався наданим йому правом, передбаченим ст.22 Господарського процесуального кодексу України, не забезпечив участі повноважного  представника у судовому засіданні, хоча був належним чином повідомлений про час і місце проведення розгляду справи, про що свідчить відповідний штамп суду з відміткою про відправку документу на звороті примірника всіх ухвал суду, який містить вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників ухвали, дату відправки, підпис працівника суду, яким вона здійснена.

Як зазначив Вищий господарський суд України в Інформаційному листі від 13.08.2008 №01-8/482 Про деякі питання застосування норм господарського процесуального кодексу України (п.19) ... дана відмітка, за умови, що її оформлено  відповідно до вимог п.3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 №75 (з подальшими змінами), є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

До повноважень суду не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилались згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи, а також згідно відомостей, що містяться у довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців, станом на час розгляду справи.

Також відповідач не надав суду відзив на позовну заяву, а ненадання відзиву на позовну заяву та неприбуття у судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, згідно положень ст.75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається по наявних у ній матеріалах.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника позивача, встановивши фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, господарський суд Луганської області встановив наступне.

Між Відкритим акціонерним товариством „Укртелеком”, яке в подальшому перейменоване на Публічне акціонерне товариство „Укртелеком”, що є правонаступником прав та обов”язків ДП „УДПЗ „Укртелеком” та ВАТ „Укртелеком” (позивач, підприємство зв”язку) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Наукове-виробниче підприємство „Спецсплав” (відповідач, споживач) 20.02.2009 був укладений договір з додатками про надання послуги електрозв’язку №809903, за умовами якого позивач зобов’язався надати послуги електрозв’язку по телефону НОМЕР_1, а відповідач оплатити їх за встановленим тарифом.

Відповідно до п.32.16 споживач зобов”язаний своєчасно вносити плату за користування радіоточкою.

Згідно п.4.2 договору споживач сплачує послуги електрозв”язку за спільно погодженою авансовою системою оплати.

У разі застосування авансової системи оплати споживач для одержання послуг електрозв”язку проводить щомісячно, до 20 числа поточного місяця, попередню оплату їх вартості в розмірі не менше суми послуг, наданих у попередньому розрахунковому періоді, з подальшим перерахунком (до 10 числа місяця, що настає після розрахункового періоду) виходячи з фактично наданих послуг.

На виконання вказаних умов договору позивач надав відповідачу послуги за період з серпня 2009 по серпень 2010, що підтверджується відповідними рахунками (а.с.10-24), які відповідач не оплатив, що і стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах  звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав і обов’язків (зобов’язань) є, зокрема, договір.

Згідно ч.1 ст.638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до ч.1 т.639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.33 Закону України „Про телекомунікації” Споживачі     телекомунікаційних     послуг    зобов'язані дотримуватися  Правил  надання  та  отримання   телекомунікаційних послуг,  що  затверджує  Кабінет Міністрів України ( 720-2005-п ), зокрема, виконувати  умови  договору про надання телекомунікаційних послуг у разі його укладення,  у тому числі  своєчасно  оплачувати отримані ними телекомунікаційні послуги.

Пунктом 32 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 09.08.2005 №720 передбачено, що споживач повинен своєчасно оплачувати отримані телекомунікаційні послуги.

Згідно ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Приписами ст.530 Цивільного кодексу України, зокрема, встановлено, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Порушенням зобов’язання, у відповідності до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання, тобто –неналежне виконання.

Таким чином позивачем доведено порушення відповідачем зобов’язання в частині оплати наданих послуг, тому позовні вимоги про стягнення боргу в сумі 709 грн. 82 коп. підлягають задоволенню.

Згідно зі ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник   не   звільняється   від   відповідальності    за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого  індексу інфляції за весь час прострочення,  а також три проценти річних  від  простроченої  суми,  якщо  інший  розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи викладені норми законодавства суд вважає, що позивачем обґрунтовано нараховані відповідачу 3% річних за період з 21.06.2009 по 31.07.2011 в сумі 29 грн. 89 коп. та інфляційні нарахування за період з листопада 2009 року по липень 2011 року в сумі 84 грн. 54 коп., які підлягають до задоволення.

Відповідач позов не оспорив, доказів відсутності заборгованості не надав.

Судові витрати покладаються на відповідача, згідно ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 18.10.2011 були оголошені  вступна  та резолютивна частини рішення.

Керуючись ст.ст.44, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Луганської області

В И Р І Ш И В:

1.Позов Публічного акціонерного товариства „Укртелеком” в особі Луганської філії ПАТ „Укртелеком” до Товариства з обмеженою відповідальністю „Науково-виробниче підприємство „Спецсплав” задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Науково-виробниче підприємство „Спецсплав”, вул.Тарасовська, б.88, м.Луганськ, код 30464631 на користь Публічного акціонерного товариства „Укртелеком”, вул.Т.Шевченка, б.18, м.Київ, код 21560766 в особі Луганської філії ПАТ „Укртелеком”, вул.Коцюбинського, б.1, м.Луганськ, код 01182820 заборгованість за договором №80903 від 20.02.2002 в сумі 709 грн. 82 коп., 3% річних в сумі 29 грн. 89 коп. та інфляційні нарахування в сумі 84 грн. 54 коп., державне мито в сумі 102 грн. 00 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн. 00 коп., видати наказ позивачу.


Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України     рішення господарського  суду  набирає  законної  сили   після закінчення  строку  подання  апеляційної  скарги,  якщо апеляційну скаргу не було подано.  У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо  його  не  скасовано,  набирає  законної  сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання рішення: 24.10.2011.

Суддя                                                                                      С.С. Єжова


Помічник судді                                                                                С.І. Заєць

















Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація