ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2011 року                                                 Справа № 5023/3882/11

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Погребняк В.Я., суддя Гончар Т.В., суддя Слободін М.М. при секретарі Зозулі О.М.

за участю представників сторін:

позивача –ОСОБА_1 за довіреністю № 1900а від  27.12.2010 р.р.,

відповідача –ОСОБА_2 за довіреністю б/н  від 20.03.2011 р.р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача (вх. № 3358Х/3-11) на рішення господарського суду Харківської області від 19.07.2011 р. у справі №5023/3882/11,

за позовом приватного акціонерного товариства «Альба Україна», м. Бориспіль Київська область,

до комунального підприємства охорони здоров’я «Міжлікарняна аптека №271», м. Харків,

про стягнення 36 914, 98 грн.

встановила:

В травні 2011 р. ПАТ «Альба Україна»звернулося до господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з КПОЗ «Міжлікарняна аптека №271»заборгованості в розмірі 36 914, 98 грн., яка складається з заборгованості за поставлений товар в розмірі 34 507, 05 грн.; 3% річних в розмірі 390, 46 грн.; пені в розмірі 2 017, 47 грн.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що заборгованість виникла внаслідок невиконання відповідачем свого грошового зобов’язання за договором купівлі-продажу №062 ХФ/Н-09 від 01.01.2009 р.

Рішенням господарського суду Харківської області від 19.07.2011 р. у задоволенні позовних вимог ПАТ «Альба Україна»було відмовлено з посиланням на безпідставність вимог, які обґрунтовані посиланням на договір №062 ХФ/Н-09 від 01.01.2009 р.

Позивач із рішенням місцевого господарського суду не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить зазначене рішення скасувати та винести нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.  

В обґрунтування апеляційної скарги позивач зазначив, що місцевим господарським судом допущені порушення норм процесуального права, які полягають в невідповідності висновків місцевого господарського суду обставинам справи. Зокрема, позивач зазначив, що вважає хибним висновок суду про те, що заборгованість утворилася за договором б/н від 27.09.2010 року, а не за договором №062 ХФ/Н-09 від 01.01.2009 р.  Обґрунтовуючи дане заперечення, позивач послався на те, що в нього відсутній договір б/н від 27.09.2010 року і цей договір позивачем не підписувався.

Крім того, в своїй апеляцій1ній скарзі позивач зазначив про те, що факт постачання товару визнаний відповідачем, в силу чого вартість товару повинна бути стягнена на користь позивача.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 10.08.2011 р. апеляційну скаргу позивача було прийнято до провадження та запропоновано відповідачу надати на адресу апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу з посиланням на відповідні норми чинного законодавства в обґрунтування своєї позиції по справі та докази на підтвердження своїх заперечень.

Відповідач вимоги апеляційної скарги позивача не визнав, в своєму відзиві, наданому 29.08.2011 р., зазначив, що оскаржуване рішення є законним та обґрунтованим, просив залишити його без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення. Зокрема, відповідач просив колегію суддів звернути увагу на суперечність правової позиції позивача, який на протязі вирішення спору визнавав факт підписання договору б/н від 27.09.2010 року, а потім цей факт став заперечувати. Крім того, відповідач просив колегію суддів звернути увагу на той факт, що він визнає факт отримання товару, але вважає, що постачання товару відбулося не на підставі зазначеного у позові договору, а оскільки позов ґрунтується саме на положеннях договору №062 ХФ/Н-09 від 01.01.2009 р., відмова в задоволенні позову відповідає приписам законодавства.

Представники позивача та відповідача у судових засіданнях підтримали зайняті правові позиції.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені у апеляційній скарзі та відзиві на неї доводи сторін, заслухавши у судовому засіданні пояснення представників позивача та відповідача, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши справу в порядку ст. 101 ГПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Колегією суддів в ході розгляду справи встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

01.01.2009 року між сторонами був укладений договір купівлі - продажу № 062 ХФ/Н-09.

У відповідності до умов договору позивач (Продавець) зобов'язався передавати (поставляти) лікарські засоби та вироби медичного призначення у власність відповідача (Покупця), а Покупець зобов'язався приймати Товар та сплачувати за нього грошові кошти відповідно до умов Договору.

У відповідності до п. 10.2 вищевказаного договору  купівлі - продажу № 062 ХФ/Н-09 від 01.04.2009 року, даний договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до 31 грудня 2009 року.

Позивач в обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що відповідно до умов договору № 062 ХФ/Н позивачем з 21.10.2010 року по 05.11.2010 року були передані у власність товари та документи, що до них відносяться. На підтвердження отримання відповідачем товару позивач посилається на наступні видаткові накладні:

№ 11705401 від 05.11.2010, № 11705402 від 05.11.2010, № 11705407 від 05.11.2010, № 11705408 від 05.11.2010, № 11705409 від 05.11.2010, № 11681536 від 03.11.2010, № 11681540 від 03.11.2010, № 11657393 від 02.11.2010, № 11659262 від 02.11.2010, № 11659279 від 02.11.2010, № 11659280 від 02.11.2010, № 11659917 від 02.11.2010, № 11659918 від 02.11.2010, № 11669128 від 02.11.2010, № 11655240 від 01.11.2010, № 11655265 від 01.11.2010, № 11636452 від 29.10.2010, № 11637817 від 29.10.2010, № 11626868 від 28.10.2010, № 11614270 від 27.10.2010, № 11614274 від 27.10.2010, № 11614275 від 27.10.2010, № 11598903 від 26.10.2010, № 11598904 від 26.10.2010, № 11587880 від 25.10.2010, № 11587881 від 25.10.2010, № 11587882 від 25.10.2010, № 11587995 від 25.10.2010, № 11587996 від 25.10.2010, № 11575117 від 22.10.2010, № 11575118 від 22.10.2010, № 11575119 від 22.10.2010, № 11575427 від 22.10.2010, № 11565084 від 21.10.2010.

Копії наведених накладних надані позивачем та долучені місцевим господарським судом до матеріалів справи.

Вивчення даних накладних свідчить про те, що вони не містять зазначення того, за яким саме договором здійснене постачання товару.

Довіреності на отримання товару, в яких може міститися посилання на договір,  позивачем суду не надані.

27.09.2009 р. між сторонами укладений договір купівлі-продажу б/н від 27.09.2010 року. Відповідно до п. 10.2. цього договору, дія договору № 062 ХФ/Н-09 від 01.01.2009 року припинена з дня укладання договору від 27.09.2009 р.

Таким чином, колегія суддів доходить до висновку, що постачання товару, що відбулося після дати укладення договору б/н від 27.09.2010 року, не могло відбуватися на підставі договору № 062 ХФ/Н-09 від 01.01.2009 року, оскільки дія останнього була припинена угодою сторін.

Відповідно до приписів п.5 ч.2 ст. 54 ГПК України на позивача покладений обов’язок зазначення у позові підстави позовних вимог, оскільки вирішення спору здійснюється судом в межах зазначеної підстави, визначених позивачем позовних вимог і відповідно до наданих сторонами та іншими учасниками спору доказів (ч.2 ст. 4-3 ГПК України).

Колегія суддів вважає, що оскільки підставою позову є договір, дія якого була припинена до початку здійснення господарських операцій по постачанню товару, підстава позову обрана позивачем хибно, в силу чого позов не може бути задоволений.

Оцінюючи аргументи позивача, викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів зазначає таке.

Факт постачання товару відповідачу підтверджений наданими накладними і не заперечується відповідачем.

Однак, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог ЦК України та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. виконуватися відповідно до договору (ч.1 ст. 526 ЦК України).

Саме тому посилання позивача на те, що зобов’язання з купівлі-продажу виникло на підставі договору, дія якого була припинена до моменту здійснення господарських операцій передання товару, суперечить приписам закону і унеможливлює задоволення позову на цих підставах.

Колегія суддів в цій частині підкреслює, що обов’язок сплатити за отримане може бути виконаний тільки в порядку, передбаченому договором сторін і на підставі цього договору.

Оцінюючи твердження позивача про те, що договір б/н від 27.09.2010 року не був укладений сторонами, а мав характер пропозиції, колегія суддів відзначає, що цей договір не має ознак пропозиції (договір має всі необхідні реквізити; підписаний обома сторонами за місцем знаходження позивача; містить застереження про підписання його у двох екземплярах, по одному для кожної з сторін; у справі відсутні докази направлення тексту договору другій стороні в якості проекту.). Тому наведене заперечення позивача є безпідставним.

За таких умов вимога позивача про стягнення грошового боргу не ґрунтується на договорі, який може потягти виникнення цивільного зобов’язання купівлі-продажу і тому ця вимога суперечить приписам ст. 526 ЦК України.  

Таким чином, колегія суддів не вбачає підстав до скасування законного та обґрунтованого рішення місцевого господарського суду.

Інші доводи апеляційної скарги та досліджені в судовому засіданні докази не спростовують наведені висновки колегії суддів, в зв’язку з чим апеляційна скарга не підлягає задоволенню з підстав, викладених вище, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду має бути залишене без змін.

На підставі викладеного та керуючись ст. 99, п.1ч.1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, колегія суддів

постановила:

Апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства «Альба Україна»на рішення господарського суду Харківської області від 19.07.2011 р. у справі №5023/3882/11 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 19.07.2011 р. у справі №5023/3882/11 залишити без змін.

     Головуючий суддя                                                  В.Я.  Прогребняк

                                суддя                                                  Т.В. Гончар

                          суддя                                                  М.М. Слободін

Повний текст постанови складено та підписано 11.10.2011 року.