ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
20 жовтня 2011 р. Справа № 5010/1877/2011-20/87
Господарський суд Івано-Франківської області у складі:
Судді Кобецької С.М.
При секретарі Доцяк О.М.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу:
за позовом: Приватного акціонерного товариства "Дятьківці",
вул.Заводська, 3, м.Коломия, Івано-Франківська область,78200;
до відповідача: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2,
АДРЕСА_1;
про: стягнення заборгованості в сумі 949,20грн.
За участю представників сторін:
Від позивача: ОСОБА_3- юрисконсульт, (довіреність №274 від 06.05.11р.);
Від відповідача: не з'явились.
ВСТАНОВИВ:
Позивач - Приватне акціонерного товариство "Дятьківці", звернулось до господарського суду Івано - Франківської області з позовом, в якому просить суд, стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, заборгованість в сумі 1 943,20грн., з яких: 973,20грн.- вартість неповернутої тари, 970,00грн.- штраф.
Представник позивача в судовому засіданні, використовуючи своє право, надане йому ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, подав заяву № 8749/2011-с вх від 20.10.11р., про зменшення позовних вимог, в частині стягнення 970,00грн.- штрафу, просить суд, стягнути з відповідача 949,20грн.- вартості неповернутої тари та судові витрати.
Судом розцінюється така позиція позивача, як зменшення позовних вимог.
Враховуючи ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, яка дає право позивачу до прийняття рішення по справі, збільшити або зменшити розмір позовних вимог, суд вважає за правильне, прийняти до розгляду вище вказану заяву позивача та розглянути спір відповідно до зменшених позовних вимог, враховуючи, що ця дія не порушує чиї- небудь права та охоронювані законом інтереси.
При цьому суд, повідомляє, що у п.17 Інформаційного листа Вищого господарського суду України "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008р. " від 13.08.08 р. № 01-8/482, зазначено, що в разі зменшення позовних вимог, якщо його прийнято господарським судом, має місце нова ціна позову, виходячи з якої вирішується спір. Будь-які підстави для припинення провадження у справі в частині зменшення позовних вимог у господарського суду відсутні.
В судовому засіданні, представник позивача підтримав позовні вимоги (зменшені), вказуючи при цьому на:
- укладення між сторонами Договору купівлі - продажу подукції №119/03/09 від 01.03.09р., згідно умов якого, продавець/позивач передав у власність покупцю/відповідачу по видаткових накладних, товар, обумовлений Договором;
- неналежне виконання відповідачем умов Договору, зокрема розділу 2, який встановлює порядок повернення зворотної тари, внаслідок чого, утворилась заборгованість в сумі 949,20грн.
- ст. 526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України.
Представник відповідача в судові засідання жодного разу не з"явився, про причини неявки суду не повідомив, хоча ухвали суду з відомостями про дату, час та місце розгляду справи направлялись йому рекомендованою кореспонденцією, про що свідчать повідомлення про вручення поштових відправлень від 23.09.11р., 05.10.11р. Будь-яких заперечень в спростування заявлених позовних вимог суду не подав.
За таких обставин, згідно ст.75 Господарського процесуального кодексу України та ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, враховуючи той факт, що у суду є всі необхідні матеріали (докази) для вирішення спору по суті, спір належить вирішити у відсутності представника відповідача за матеріалами справи, запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, всебічно та повно з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши в сукупності всі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи вимоги чинного законодавства, суд встановив наступне.
Між Приватним акціонерним товариством "Дятьківці" (продавець/позивач) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (покупець/відповідач) укладено Договір купівлі - продажу продукції №119/03/09 від 01.03.09р.
Згідно п.1 розділу1 Договору, продавець зобов"язаний продавати продукцію виробника АТ "Оболонь" та його корпоративних підприємств, а покупець зобов"язується своєчасно приймати її на умовах даного Договору.
Продукція відпускається продавцем за вільновідпускними цінами, які вказуються у товаро - транспортних накладних. Відвантаження продукції проводиться на підставі попередньої оплати, після зарахування коштів на розрахунковий рахунок продавця. Відвантаження продукції без попередньої оплати проводиться тільки при наданні відстрочки платежу та як правило, відповідно вибраними продавцем засобами забезпечення боргових зобов"язань покупця, оформленого через юридичну службу продавця. При відвантаженні продукції без попередньої оплати покупець зобов"язується у термін сім календарних днів повністю оплатити отриману продукцію (п.п.1,2,3, розділу 3 Договору).
Пунктом 1, розділу 2 Договору, встановлено, що під терміном тара, яка є зворотною, сторони розуміють - кеги, вуглекислотні балони, піддони, ящики, пляшки. Заставна ціна на тару вказується в товаро - транспортих накладних.
При зміні заставної ціни на тару, продавець здійснює переоцінку залишків заставної тари за власною ініціативою та без повідомлення покупця. Інформація про це передається усно представником продавця. За вимогою покупця, продавець зобов"язаний надати завірене повідомлення про переоцінку тари. Після зміни заставної ціни тари, вся неповернута тара, яка є в користуванні покупця, приймається продавцем за новими заставними цінами (п.2, р.2 Договору).
Згідно п.п. 5,6,7, розділу 2 Договору, повернення тари здійснюється по ретуру при завезенні продукції або покупцем самостійно. Покупець зобов"язаний повертати продавцю пляшки, кеги, вуглекислотні балони, піддони, ящики - 100% від поставленої кількості. Вся зворотна тара повинна бути повернена покупцем продавцю в термін не більше 90 діб з дня отримання продукції, а кеги не більше 180 діб. Покупець зобов"язаний проводити щомісячну звірку повернення тари з продавцем до 5 числа наступного місяця по руху тари за місяць. В разі неявки представника покупця на звірку, продавець проводить взаємозалік на основі своїх розрахунків.
Розрахунки за повернену тару проводяться шляхом зарахування взаємних вимог. Розрахунковим документом за повернену тару і кеги є товаро - транспортна накладна на перевезення зворотної тари з відміткою тарного цеху продавця (п.5,6, р.3 Договору).
Пунктом 12, розділу 3 Договору передбачено, що в разі неповернення зворотної тари в узгоджені терміни покупець зобов"язаний сплатити на користь продавця вартість тари та податок на додану вартість на тару (ПДВ), обов"язково вказуючи в платіжному дорученні - "за відвантажену тару з урахуванням ПДВ", або оформляє протоколом взаємозаліку.
На виконання умов договірних відносин, продавець/позивач передав у власність покупцю/відповідачу по видаткових накладних (а.с.10-33) товар, обумовлений Договором.
Однак, відповідач неналежно виконав взяті на себе договірні зобов"язання, в частині повернення зворотної тари, і як наслідок утворилась заборгованість, що складає 949,20грн.
Позивачем доведено перед судом, факт існування у відповідача заборгованості за неповернену зворотну тару в сумі 949,20грн. (розрахунок міститься в матеріалах справи).
Станом на 20.10.2011р. в матеріалах справи відсутні відомості, які підтвердили б сплату вище зазначеної заборгованості.
Договір купівлі - продажу продукції №119/03/09 від 01.03.09р., укладений між сторонами в межах чинного законодавства України - є правомірним, оскільки його недійсність прямо не встановлена законом та він не визнаний судом недійсним (ст.204 Цивільного кодексу України).
З огляду на приписи ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов"язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов"язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
У відповідності до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.
Зобов"язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч.1 ст.526 Цивільного кодексу України).
Нормою ст.530 Цивільного кодексу України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Більше того, як вказує ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов"язковим для виконання сторонами.
Враховуючи той факт, що відповідач неналежно виконав свої зобов"язання, які випливають з Договору та закону, отже, вимога позивача про стягнення з відповідача 949,20грн.- вартості неповерненої тари, підлягає до задоволення в повному обсязі.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
З огляду на вимоги ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Позивачем доведено обставини, на які він посилався, як на підставу своїх вимог. Відповідач в судові засідання не з"явився, позовні вимоги не спростував.
За таких обставин, вимога позивача про стягнення з відповідача 949,20грн.- заборгованості за неповернену зворотну тару, обґрунтована, документально підтверджена, а відтак правомірна та підлягає задоволенню в повному обсязі.
Враховуючи приписи ст.49 Господарського процесуального кодексу України, судові
витрати покласти на відповідача.
Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 204, 509, 526, 530, 629, 655 Цивільного кодексу України, ст.ст. 33, 49, 75, 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
позов Приватного акціонерного товариства "Дятьківці", вул.Заводська, 3, м.Коломия, Івано-Франківська область,78200, до відповідача Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_1, 78354, про стягнення заборгованості в сумі 949,20грн. - задовольнити.
Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_1, 78354 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь - Приватного акціонерного товариства "Дятьківці", вул. Заводська, 3, м.Коломия, 78200, (ідентифікаційний код 13640534) - 949,20грн. (дев"ятсот сорок дев"ять грн. 20коп.)- заборгованості, 102,00грн. (сто дві грн. 00коп.) - державного мита, 236,00грн. (двісті тридцять шість грн. 00коп.) - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя С.Кобецька
Повне рішення складено 21.10.2011р.