ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
10 жовтня 2011 р. № ПР25/266-09
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого суддіПодоляк О.А.,
суддів:Демидової А.М.,
Добролюбової Т.В.,
Селіваненка В.П.,
Удовиченка О.С.,
розглянувши заявуОСОБА_1 та ОСОБА_2
про перегляд Верховним Судом України
постановиВищого господарського суду України від 02.06.2011
у справі№ ПР25/266-09
за позовом Фонду державного майна України
доТовариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровська фірма "Мрія",
Колективного підприємства "Дніпропетровська фірма "Мрія"
треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Дніпропетровська міська рада,
ОСОБА_1,
ОСОБА_2
про визнання права власності, вилучення майна з незаконного володіння,
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 27.01.2011 у справі № ПР25/266-09, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 07.04.2011, позов задоволено: визнано недійсним договір № КП-140 купівлі-продажу державного майна підприємства від 02.09.1993, укладений Фондом державного майна України та Організацією орендарів Дніпропетровської фірми "Мрія", в частині п/п 39 додатку до акту прийому-передачі державної частки цілісного майнового комплексу орендного підприємства Дніпропетровської фірми "Мрія" щодо гуртожитку АДРЕСА_1 з інвентарним номером НК031; визнано право власності на гуртожиток у АДРЕСА_1 за державою в особі Фонду державного майна України; визнано недійсним Свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 07.11.2005 серії САА № 809063 ЗАТ "Дніпропетровська фірма "Мрія" на будівлю гуртожитку літ. А-9, ганки літ."а, а1", вхід у підвал літ."а2, а3" у АДРЕСА_1; вилучено з незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровська фірма "Мрія" на користь держави в особі Фонду державного майна України гуртожиток у АДРЕСА_1.
Постановою Вищого господарського суду України від 02.06.2011 у справі № ПР25/266-09 скасовано рішення судів першої та апеляційної інстанцій у даній справі та відмовлено в задоволенні позову.
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися з заявою про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 02.06.2011 у справі № ПР25/266-09, в якій просить її скасувати та передати справу на новий розгляд до суду касаційної інстанції, з посиланням на неоднакове застосування Вищим господарським судом України статей 4-6 Житлового кодексу УРСР, частини другої статті 2, частини дев'ятої статті 8 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду", статті 3 Закону України "Про приватизацію державного майна", пункту 16 Положення про порядок корпоратизації підприємств, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.1993 № 508, пунктів 41, 42 Методики оцінки об'єктів приватизації, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 08.09.1993 № 717, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.
Як докази неоднакового застосування зазначених норм матеріального права заявниками подано постанову Вищого господарського суду України від 15.06.2010 у справі № 40/287 та постанову Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 11.07.2006.
Розглянувши заяву про перегляд постанови суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, Вищий господарський суд України не вбачає підстав для допуску справи до провадження Верховного Суду України з огляду на таке.
Відповідно до статті 11116 Господарського процесуального кодексу України (далі –ГПК України) заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана виключно на таких підставах: 1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах; 2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.
Ухвалення різних за змістом судових рішень (пункт 1 цієї статті) матиме місце тоді, коли суд касаційної інстанції при розгляді двох чи більше справ за подібних предмета спору, підстав позову, змісту позовних вимог та встановлених судом фактичних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень.
При вирішенні питання допуску справи до провадження Верховного Суду України враховується сукупність всіх наявних складових ознак неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.
Зі змісту постанови від 02.06.2011, про перегляд якої подано заяву, вбачається, що предметом спору у справі № ПР25/266-09 є визнання недійсним договору купівлі-продажу державного майна підприємства в частині; визнання права власності за державою в особі Фонду державного майна України на будівлю гуртожитку; вилучення з незаконного володіння відповідача зазначеного гуртожитку.
При вирішенні даного спору судами першої та апеляційної інстанцій було встановлено, що спірний гуртожиток був приватизований у 1993 році організацією орендарів Дніпропетровської фірми "Мрія" у складі цілісного майнового комплексу.
Переглядаючи спір в порядку касаційного провадження, Вищий господарський суд України скасував рішення судів першої та апеляційної інстанцій та відмовив в задоволенні позовних вимог з тих підстав, що на момент проведення приватизації орендного підприємства Дніпропетровської фірми "Мрія" гуртожитки не відносилися до об’єктів державного житлового фонду, які підлягали приватизації громадянами України чи підлягали обов'язковій передачі у комунальну власність відповідних Рад, і могли бути включені до майна підприємств, які підлягали приватизації, оскільки законодавчої заборони не існувало.
Водночас у постанові від 15.06.2010 у справі № 40/287, на яку посилається заявник, Вищий господарський суд України погодився з висновком суду апеляційної інстанції щодо задоволення позову в частині визнання недійсним наказу, акта оцінки вартості цілісного майнового комплексу, визнання права власності за державою на будівлю гуртожитку та вилучення гуртожитку з незаконного володіння, з тих підстав, що на момент створення Відкритого акціонерного товариства будівельно-монтажної фірми "Дніпроважбуд" (відповідача) шляхом його перетворення (корпоратизації) з Державного будівельно-монтажного тресту "Дніпроважбуд" (далі –Трест) та затвердження акта оцінки вартості цілісного майнового комплексу Тресту виконкомом Дніпропетровської обласної ради народних депутатів не дотримано вимог пункту 42 Методики оцінки об'єктів приватизації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.09.1993 № 717, та пункту 39 Методики оцінки об'єктів приватизації, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.1995 № 36.
Таким чином, наведені судові рішення не підтверджують доводів заявника щодо неоднакового застосування норм матеріального права в подібних правовідносинах, а свідчать лише про наявність у наведених справах різних обставин, в залежності від яких суд касаційної інстанції дійшов відповідних правових висновків.
Крім того, до судових рішень, на які у відповідній заяві може бути здійснено посилання на підтвердження підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 11116 ГПК України, не належать судові рішення Верховного Суду України в господарських та адміністративних справах. Тому посилання заявника на постанову Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 11.07.2006 не може бути прийнято до уваги.
За таких обставин відсутні визначені статтею 11116 ГПК України підстави для допуску справи № ПР25/266-09 до провадження Верховного Суду України.
Керуючись статтями 86, 11116, 11121Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
У Х В А Л И В:
Відмовити ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в допуску справи № ПР25/266-09 до провадження Верховного Суду України.
Головуючий суддяО.Подоляк
Судді:
А.Демидова
Т.Добролюбова
В.Селіваненко
О.Удовиченко
KAСАЦІЯ до ВСУ (03.14.04 - розгляд)