Справа № 2-5117/09
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 травня 2009 року Приморський районний суд м. Одеси у складі: головуючої - судді Федусик В.В., при секретарі Пищевят О.Й.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Одеської залізниці та Відділення виконавчої дирекції соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання про визнання нещасного випадку пов’язаним з виробництвом, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач, ОСОБА_1, звернулася до суду з позовом до Територіального управління держпромгірнагляду, Одеської дирекції залізничних перевезень, Відділення виконавчої дирекції соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання, в якому просить визнати неправомірною бездіяльність відповідачів, що виразилася в незабезпеченні створення спеціальної комісії та розслідування такою комісією нещасного випадку, в результаті.
В процесі розгляду справи позивачкою були уточнені позовні вимоги шляхом подання до суду уточненої позовної заяви до Одеської залізниці та Відділення виконавчої дирекції соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання про визнання нещасного випадку, що стався з ОСОБА_2, нещасним випадком, який пов’язаний з виробництвом, та визнання вказаного нещасного випаду страховим випадком державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання.
В судовому засіданні позивачка та її представник позов підтримали та пояснили, що чоловік позивачки ОСОБА_2 з 2005 року працював контролером-ревізором пасажирських поїздів Котовської дільниці Одеської залізниці. Ввечері 21.02.2006 року, направляючись до місця постійного мешкання у АДРЕСА_1 він, користуючись правом безкоштовного службового проїзду, поїздом № 352 сполученням «Одеса-Чернівці» о 19 год. 52 хв. прибув до ст. Кодима.
Зійшовши з поїзда ОСОБА_2 попрямував вздовж залізничної колії, тобто по території підприємства.
Наступного ранку (22.02.2006 року) між 1 та 2 залізничними коліями неподалік станції Кодима з ознаками залізничної травми був знайдений труп ОСОБА_2
Відповідно до Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого Постановою KM України № 1112 від 25.08.2004 року, нещасні випадки зі смертельними наслідками підлягають спеціальному розслідуванню комісією, однак Одеською дирекцією залізничних перевезень Одеської залізниці було проведене службове розслідування за випадком смертельного травмування ОСОБА_2 відповідно до Порядку розслідування та обліку нещасних випадків невиробничого характеру, затвердженого Постановою KM України № 270 від 22.03.2001 року, за результатами якого було затверджено акт розслідування обставин нещасного випадку невиробничого характеру на залізничному транспорті України за формою НТЗ, чим було порушено норми чинного законодавства.
На думку позивачки, провівши розслідування відповідач - Одеська залізниця не прийняв до уваги той факт, що нещасний випадок з ОСОБА_2 стався на виробництві, оскільки території підприємства - Одеської залізниці загиблий не полишав.
Крім того, відповідно до п. 14 Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, нещасні випадки, що сталися з працівниками під час пересування по території підприємства перед початком роботи і після її закінчення, визнаються пов’язаними з виробництвом, а отже нещасний випадок з ОСОБА_2 слід вважати таким, що пов’язаний з виробництвом, тож, з огляду на вищенаведене, його слід визнати страховим випадком державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання.
Представник відповідача - Одеської залізниці в судове засідання не з’явився, про час та місце засідання повідомлений належним чином, проте подав письмове заперечення проти позову, де вказано, що Одеська залізниця позов ОСОБА_1 не визнає, вважає його необгрунтованим, безпідставним та просить в його задоволенні відмовити, посилаючись на те, ОСОБА_2 отримав травму не пов’язану з виробництвом, так як загинув не на підприємстві де він працював, а під час прямування з роботи пішки, тож акт службового розслідування обставин нещасного випадку невиробничого характеру від 01.03.2006 року складений відповідно до п. 6 Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, та п. 11 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків невиробничого характеру, відповідає вимогам чинного законодавства.
Представник відповідача - Відділення виконавчої дирекції соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання судове засідання не з’явився, про час та місце засідання повідомлений належним чином, причини неявки не повідомив.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін та перевіривши їх доказами суд прийшов до висновку про необґрунтованість та недоведеність позову з огляду на що вважає його таким, що не підлягає задоволенню.
Судом встановлено, що згідно з контрактом № 277 від 05.05.2005 року ОСОБА_2 був прийнятий на роботу в Одеську дирекцію залізничних перевезень Одеської залізниці на посаду контролера - ревізора пасажирських поїздів Котовської дільниці.
Як видно з п. 1.1., 2.1. Положення, затвердженого 11.03.2001 року начальником Одеської залізниці, Одеська дирекція залізничних перевезень не є юридичною особою, а лише відокремленим структурним підрозділом Одеської залізниці, а отже не може бути відповідачем у справі, оскільки відповідно до ст. 30 ЦПК України стороною у справі може бути тільки фізична чи юридична особа, тож позивачем вірно визначено Одеську залізницю в якості відповідача у справі.
Як вбачається з матеріалів справи, 21.02.2006 року по закінченню робочого дня ревізор - контролер пасажирських поїздів ОСОБА_2 прибув на станцію Котовськ Одеської залізниці, де доповів начальнику контрольно-ревізійного відділу ОСОБА_3 про виконану роботу, після чого поїздом № 352 сполученням «Одеса-Чернівці», користуючись правом безкоштовного службового проїзду, о 19 год. 52 хв. прибув до ст. Кодима. Зійшовши з поїзда ОСОБА_2 попрямував вздовж залізничної колії, направляючись до місця постійного проживання у м. Кодима.
22.02.2006 року на 1268 км. неподалік залізничного вокзалу станції Кодима між 1 та 2 залізничними коліями, тобто на території Одеської залізниці, з ознаками залізничної травми був знайдений труп ОСОБА_2
Відповідно до Постанови слідчого Котовської транспортної прокуратури про відмову у порушенні кримінальної справи від 03.03.2006 року причиною смерті ОСОБА_2 стала груба необережність останнього, який у неналежному місці рухався вздовж залізничної колії, де був смертельно травмований поїздом.
Відповідно до ст. 14 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» № 1105-XIV від 23.09.1999 року нещасний випадок на виробництві це обмежена в часі подія або раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов’язків, внаслідок яких заподіяно шкоду здоров’ю або настала смерть.
Як вбачається з Посадової інструкції контролера ревізора по контролю пасажирських поїздів Одеської дирекції залізничних перевезень, затвердженої начальником Одеської дирекції залізничних перевезень 16.01.2006 року, до обов’язків ОСОБА_2 входило проведення ревізій поїздів міжнародного, далекого, місцевого, приміського сполучення та залізничних вокзалів, контроль ступеню виконання поїзними бригадами правил обслуговування пасажирів, перевірка правильності використання багажних та поштових вагонів, вагонів - ресторанів, перевірка роботи роз’їзних касирів, касирів - провідників. З аналізу казаного видно, що виконання жодного з вказаних обов’язків не пов’язане з перебуванням на залізничній колії.
Крім того, як видно з обставин справи та наявних в матеріалах справи пояснень ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та не заперечується і самою позивачкою, нещасний випадок з ОСОБА_2 стався у неробочий час, коли загиблий прямував з роботи додому.
Таким чином суд приходить до висновку, що нещасний випадок з ОСОБА_2 стався на території Одеської залізниці, проте він не пов’язаний з виконанням ним виробничих обов’язків, оскільки по території залізниці ОСОБА_2 пересувалася в неробочий час та суду не надано доказів знаходження загиблого на території підприємства 21 лютого 2006 року після 19 год. 52 хв. у зв’язку з виробничою необхідністю.
Що стосується посилання позивачки ОСОБА_1 на п. 14 Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, де зазначено, що пов’язаними з виробництвом визнаються нещасні випадки, що сталися з працівниками під час пересування по території підприємства перед початком роботи і після її закінчення, на підтвердження своїх вимог, то слід зазначити, що вказана норма стосується лише працівників, нещасний випадок з якими стався на території підприємства під час виконання ними трудових обов’язків, про що зазначено у абз.1 п. 14 Порядку, на що позивачка та її представник не звернули увагу, а в даному випадку ОСОБА_2 отримав смертельну травму, як вже зазначалося, хоч і на території підприємства у неробочий час, проте не внаслідок виконання ним трудових обов’язків, а прямуючи додому, а отже суд приходить до висновку, що вказана норма не може служити підставою для визнання нещасного випадку, що стався з ОСОБА_2, пов’язаним з виробництвом.
Крім того, п. 6 Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого Постановою KM України № 1112 від 25.08.2004 року, зазначено, що проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, що сталися з працівниками під час прямування на роботу чи з роботи пішки, на громадському, власному або іншому транспортному засобі, що не належить підприємству і не використовувався в інтересах підприємства, здійснюється згідно з Порядком розслідування та обліку нещасних випадків невиробничого характеру, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 22 березня 2001 р. № 270, на виконання якого Одеською дирекцією залізничних перевезень, було проведено службове розслідування, за результатами якого складено акт службового розслідування обставин нещасного випадку невиробничого характеру на залізничному транспорті України від 28.02.2006 року за формою НТЗ.
З огляду на наведене суд приходить до висновку про необхідність відмовити позивачці у задоволенні її вимоги щодо визнання нещасного випадку, що стався з її чоловіком ОСОБА_2, таким що пов’язаний з виробництвом.
На підставі Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» № 1105-XIV у вигляді страхових виплат відшкодовується шкода особам, які застраховані від нещасного випадку відповідно до цього Закону. У разі смерті зазначених потерпілих право на страхові виплати належить членам їхніх сімей та утриманцям.
Перелік обставин, за яких настає страховий випадок, затверджений Постановою KM України № 1112 від 25.08.2004 року, не містить підстав для призначення страхових виплат позивачці.
Таким чином суд вважає за необхідне відмовити позивачці у задоволенні вимог щодо визнання вказаного нещасного випаду страховим випадком державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання.
За таких обставин, оцінивши всі надані у справі докази у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов ОСОБА_1 не знайшов свого підтвердження в ході розгляду справи у суді, не грунтується за законі, а тому задоволенню не підлягає.
На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 88, 172, 209, 213, 214, 215, 367 ЦПК України, Порядком розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого Постановою KM України № 1112 від 25.08.2004 року, Порядком розслідування та обліку нещасних випадків невиробничого характеру, затвердженого Постановою KM України № 270 від 22.03.2001 року, Законом України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» № 1105-ХІУ, суд-
ВИРІШИВ:
У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Одеської залізниці та Відділення виконавчої дирекції соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання про визнання нещасного випадку пов’язаним з виробництвом - відмовити повністю.
Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду Одеської області шляхом подання заяви про його оскарження до Приморського районного суду м. Одеси протягом десяти днів з дня його проголошення та подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня подання заяви про його оскарження.