КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08.09.2011 № 9/107
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Куксова В.В.
суддів: Коршун Н.М.
Авдеєва П.В.
за участю представників:
від позивача: представник – ОСОБА_1 – за довіреністю,
від відповідача: не з’явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Київенерго», м. Київ
на рішення Господарського суду міста Києва від 30.06.2011 р.
у справі № 9/107 (суддя Бондаренко Г.П.)
за позовом Публічного акціонерного товариства «Київенерго», м. Київ
до Комунального підприємства з експлуатації та ремонту житлового фонду «Житло-Сервіс», м. Київ
про стягнення боргу за спожиту теплову енергію 128 774,04 грн.,
ВСТАНОВИВ:
У квітні 2011 р. Акціонерна енергопостачальна компанія «Київенерго» (правонаступник Публічне акціонерного товариства «Київенерго») звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до Комунального підприємства з експлуатації та ремонту житлового фонду «Житло-Сервіс» про стягнення 128 774,04 грн. заборгованості за спожиту теплову енергію по договору на постачання теплової енергії у гарачій воді № 1420011 від 02.04.2004 р., з яких 115 755,72 основного боргу, 10 290,45 грн. інфляційних втрат, 2 727,87 грн. 3 % річних, мотивуючи вимоги неналежним виконанням відповідачем грошових зобов’язань щодо оплати спожитої теплової енергії.
Рішенням Господарського суду міфста Києва від 30.06.2011 р. у справі № 9/107 позов задоволено частково, стягнуто з Комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-сервіс» на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго» 44515 грн. 74 коп. основного боргу, 9561 грн. 48 коп. інфляційних втрат, 1133 грн. 73 коп. державного мита та 204 грн. 11 коп. витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу; в решті позову відмовлено. Провадження у справі в частині стягнення заборгованості у розмірі 57296 грн. 11 коп. припинено.
Частково не погоджуючись з прийнятим рішенням Публічне акціонерного товариства «Київенерго» звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду в частині відмовлених позовних вимог та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю.
Апеляційна скарга обгрунтована тим, що посилання суду на те, що позивачем при визначенні вартості теплової енергії у січні 2011 р. неправомірно були застосовані тарифи, встановлені постановою НКРЕ від 14.12.2010 р. №1729 є необгрунтованими та безпідставними. Крім того проценти річних є самостійною формою цивільно-правової відповідальності за порушення грошових зобов’язань та можуть стягуватись поряд із пенею.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 25.07.2011 р. прийнято апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Київенерго» та порушено апеляційне провадження, розгляд справи призначено на 08.09.2011 р.
Комунальне підприємство з експлуатації та ремонту житлового фонду «Житло-Сервіс» правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористалось.
Представник позивача в судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримав в повному обсягу, просить скасувати рішення господарського суду в частині відмовлених позовних вимог та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю.
Комунальне підприємство з експлуатації та ремонту житлового фонду «Житло-Сервіс» явку свого представника в судове засідання не забезпечило, про час і місце розгляду справи повідомлено належним ичном, що підтверджується поштовим повідомленням.
У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (абзац 4 пункту 3.6. Роз’яснень Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.1997 № 02-5/289 із змінами та доповненнями станом на 30.04.2009 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).
Неявка представника відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду справи, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення спору по суті.
Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, заслухавши пояснення представника позивача, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, а оскаржуване рішення скасувати частково з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обгрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обгрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
З матеріалів справи вбачається, що 02.04.2004 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір №1420011 (Договір), предметом якого є постачання, користування та своєчасна сплата в повному обсязі спожитої теплової енергії у гарячій воді, на умовах, передбачених цим договором.
Згідно з п.п. 2.2.1 та 2.3.1 договору і відповідно до законодавства України позивач постачає теплову енергію у вигляді гарячої води для потреб: опалення в період опалювального сезону, гарячого водопостачання протягом року, в кількості та в обсягах згідно з додатком 1 до договору, а відповідач зобов'язався своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії.
Нарахування відповідачу за теплову енергію здійснюється відповідно звернення-доручення про укладання договору на постачання теплової енергії у гарячій воді по приладам обліку та розрахунковим способом за тарифами, встановленими і затвердженими розпорядженнями Київської міської державної адміністрації.
Згідно додатку 2 до Договору розрахунки за відпущену теплову енергію відповідачу здійснюються на підставі тарифів, встановлених та затверджених міською державною адміністрацією, які згідно п. 12 додатку 2 можуть змінюватись в період дії договору.
На підставі п. 9 додатку 2 до Договору відповідач зобов'язався щомісячно з 12 по 15 числа отримувати в МВРТ-4 за адресою: вул. Бршагівська, 171/18 оформлену позивачем платіжну вимогу-доручення на суму, яка включає загальну вартість теплової енергії поточного місяця та кінцеве сальдо розрахунків на початок поточного місяця за мінусом суми фактично сплаченої теплової енергії в поточному місяці; табуляграму фактичного споживання за попередній період та акт звірки, який оформлює і повертає один примірник позивачу протягом двух днів з моменту їх одержання.
Відповідно до п. 2.3.1 Договору відповідач за вказаними у п. 10 додатку сплачує вартість, використаної теплової енергії не пізніше 25 числа поточного місяця.
Однак свої зобов'язання за зазначеним договором відповідач не виконав, внаслідок чого за період з 02.08.2009 р. по 01.03.2011 р. виникла заборгованість за використану теплову енергію, яка на 01.03.2011 р. згідно розрахунку позивача становить 115755,72 грн., що підтверджується копіями відомостей обліку, табуляграмами споживання теплової енергії та довідкою про надходження коштів.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст.ст.526, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться та у встановлений строк.
Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається (ст. 525 ЦК України).
Таким чином, з огляду на укладений між сторонами договір, у відповідача виник обов'язок оплати наданих послуг.
В процесі розгляду справи місцевим господарським судом встановлено, що відповідачем було здійснено часткове погашення суми боргу після порушення провадження у справі, а саме 30.04.2011 р. та в травні 2011 року на загальну суму 57296,11 грн., що не заперечується позивачем у справі та підтверджується довідкою позивача про надходження коштів, наданою в судовому засіданні 30.06.2011 р., отже між сторонами відсутній предмет спору щодо стягнення заборгованості у сумі 57296,11 грн.
Відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
За таких обставин, місцевий господарський суд дійшов до правильного висновку, що спір між сторонами в частині стягнення даної суми боргу відсутній та припинив провадження у справі в частині стягнення заборгованості у розмірі 57 296,11 грн.
Частинами 6, 7 статті 276 Господарського кодексу України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про теплопостачання»тариф (ціна) на теплову енергію - грошовий вираз витрат на виробництво, транспортування, постачання одиниці теплової енергії (1 Гкал) з урахуванням рентабельності виробництва, інвестиційної та інших складових, що визначаються згідно із методиками, розробленими центральним органом виконавчої влади у сфері теплопостачання.
Згідно ст. 20 Закону України «Про теплопостачання» тарифи на теплову енергію повинні забезпечувати відшкодування всіх економічно обгрунтованих витрат на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії. Тарифи на теплову енергію, реалізація якої здійснюється суб'єктами господарювання, що займають монопольне становище на ринку, є регульованими. Тарифи на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії, крім тарифів на виробництво теплової енергії для суб'єктів господарювання, що здійснюють комбіноване виробництво теплової і електричної енергії та/або використовують нетрадиційні та поновлювані джерела енергії, затверджуються Національною комісією регулювання ринку комунальних послуг України та органами місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законодавством.
Відповідно до вимог ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг належить: встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги відповідно до закону.
Місцевий господарський суд дійшов до правильного висновку щодо неправомірності застосування позивачем тарифу встановленого Постановою НКРЕ № 1729 у січні 2011 року, виходячи з того, що вказана постанова є нормативно-правовим актом органу виконавчої влади, що має міжвідомчий характер та є такою, що зачіпає права, свободи і законні інтереси громадян, а отже відповідно до ст. 3 Указу Президента України «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерст та інших органів виконавчої влади» від 03.10.1992 р. за № 493/92 підлягає обов'язковій державній реєстрації Міністерством юстиції України. Доказів такої реєстрації Постанови НКРУ № 1729 суду не надано, а отже суд вважає неправомірним застосуванян позивачем тарифу, встановленого вказаною постановою при розрахунку боргу за січень 2011р.
Таким чином суд першої інстанції обгрунтовано задовольнив позовні вимоги щодо стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 44515,74 грн.
Відповідач у визначений Договором строк свого обов'язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов'язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.
Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання ,на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.
Положення вказаної норми не передбачають можливості вибіркового обрання особою індексів інфляції за окремі періоди в межах заявленого періоду, за який нараховуються інфляційній, а тому мають враховуватися всі індекси інфляції (в т.ч. з від'ємним значенням). Наведене додатково підтверджується листом Верховного Суду України від 03.04.1997 р. № 62-97р.
Місцевим господарським судом зроблений вірний розрахунок інфляційних збитків у розмірі 9561,48 грн.
Відмовляючи в задоволенні позову в частині стягнення 3% річних, місцевий господарський суд виходив з з того, що 3% річних згідно ст. 625 ЦК України, нараховуються за неправомірне користування чужими грошовими коштами, відповідач не отримує на свій рахунок та не користується сплаченими на рахунок позивача коштами населення за спожиту теплову енергію, а кошти сплачені ц від населення за надані послуги з теплопостачання акумулюються на рахунках ГІОЦ та відповідач позбавлений можливості користуватися вказаними коштами для власних потреб.
Однак з даним висновком місцевого господарського суду погодитись не можна з наступних підстав.
Проценти річних, передбачені статтею 625 Цивільного кодексу України, є самостійною формою цивільно-правової відповідальності за порушення грошових зобов’язань та можуть стягуватись поряд із пенею.
Колегією суддів здійснений розрахунок виходячи з суми боргу, що виникла у відповідача в розмірі 44515,74 грн.
Сума боргу (грн) Період прострочення Кількість днів прострочення Розмір процентів річних Загальна сума процентів
44515.74 02.08.2009 - 01.03.2011 577 3 % 2111.14
Таким чином, загальна сума процентів за договором складає 2111.14 грн.
Відповідно до приписів п. п. 3, 4 ч. 1 ст. 104 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права.
З огляду на викладені обставини, оцінюючи докази в їх сукіпності, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення слід скасувати частково в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягненні 3 % річних скасувати з прийняттям нового рішення про задоволення позовних вимог в цій частині.
Керуючись статтями 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Київенерго» задовольнити частково.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 30.06.2011 р. у справі № 9/107 в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягненні 3 % річних скасувати з прийняттям нового рішення про задоволення позовних вимог в цій частині.
4. В іншій частині рішення Господарського суду містка Києва від 30.06.2011 р. у справі № 9/107 залишити без змін.
5. Резолютивну частину рішення викласти в наступній редакції:
«Позов задовольнити частково.
Стягнути з Комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло- сервіс» (01004, м. Київ, вул. Крутий узвіз, 3; код ЄДРПОУ 31025659) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго» (01001, м. Київ, пл. І.Франка, 5; код ЄДРПОУ 00131305) 44515 (сорок чотири тисячі п'ятсот п'ятнадцять) грн. 74 коп. основного боргу, 9561 (дев'ять тисяч п'ятсот шістдесят одна) грн. 48 коп. інфляційних втрат, 2111 (дві тисячи сто одинадцять) грн. 14 коп. трьох відсотків річних, 1133 (одна тисяча сто тридцять три) грн. 73 коп. державного мита та 204 (двісті чотири) грн. 11 коп. витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.
В решті позову відмовити.
Провадження у справі в частині стягнення заборгованості у розмірі 57296 (п'ятдесят сім тисяч двісті дев'яносто шість) грн. 11 коп. припинити.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.»
6. Видачу наказів доручити Господарському суду міста Києва.
7. Матеріали справи № 9/107 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова може бути оскаржена впродовж двадцяти днів до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя Куксов В.В.
Судді Коршун Н.М.
Авдеєв П.В.