ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 122
РІШЕННЯ
Іменем України
26.09.2011Справа №5002-34/3285-2011
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріоленд"
(95000, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Більшовицька, 28/9 кв.3)
до відповідача Виконавчого комітету Євпаторійської міської ради
(97416, АР Крим, м. Євпаторія, пр. Леніна, 2)
про визнання незаконною відмови в оформленні
права власності та визнання права власності на нерухоме майно
Суддя А.Р. Ейвазова
п р е д с т а в н и к и :
від позивача – ОСОБА_1. за довіреністю б/н від 27.06.2011р.;
від відповідача – ОСОБА_2. за довіреністю від 22.04.2011р. №543/02-29
Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю "Ріоленд" звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до Виконавчого комітету Євпаторійської міської ради та просить:
- визнати незаконною відмову виконавчого комітету Євпаторійської міської ради в оформленні права власності за ТОВ «Ріоленд» на нерухоме майно, розташоване за адресою: АДРЕСА_1;
- визнати право власності за ТОВ «Ріоленд» на нерухоме майно, розташоване за адресою: м.Євпаторія, вул. Фрунзе, 4.
В обґрунтування заявлених вимог, позивач посилається на те, що відповідач незаконно відмовив йому у реєстрації права власності на вказане майно. Так, позивач вказує, що право власності на відповідне майно перейшло до нього від ОСОБА_3., який як засновник товариства передав відповідне майно в якості внеску до статутного фонду товариства. При цьому, право власності на відповідне майно ОСОБА_3. набуто в силу факту укладення договору купівлі-продажу від 24.11.2010р. та реєстрації переходу права власності на нього 29.11.2010р. (а.с.3-5).
Відповідач у справі – Виконавчий комітет Євпаторійської міської ради у письмовому відзиві на позов просить в частині визнання незаконною відмови у оформленні права власності провадження у справі припинити, а в іншій частині позову – відмовити. Вимоги в частині визнання права власності на спірне майно за ТОВ «Ріоленд» відхиляються відповідачем з тих підстав, що:
- позивач не посилається на підстави виникнення або переходу права власності на спірне майно;
- рішення суду, відповідно до якого зареєстровано первісне право власності, оскаржене у касаційному порядку;
- право власності ОСОБА_3., який передав спірне майно як внесок до статутного фонду ТОВ «Ріоленд», набуто за нікчемною угодою, при укладенні якої не дотримано обов’язкової нотаріальної форми та не виконані вимоги щодо реєстрації;
- законність реєстрації права власності ОСОБА_3. на спірне майно у даний час оспорюється Євпаторійською міською радою;
- питання про оформлення права власності за ТОВ «Ріоленд» не виносилось на засідання виконавчого комітету і ним не приймалось рішення про відмову у реєстрації права власності на спірне майно за ТОВ «Ріоленд»;
- Виконавчим комітетом Євпаторійської міської ради не оспорюється право власності позивача.
Також, відповідач вважає, що спір в частині визнання незаконою відмови в оформленні права власності не підвідомчий господарському суду (а.с.74-76).
До прийняття рішення по суті заявлених вимог, однак, після початку розгляду справи по суті, позивачем подано заяву про збільшення позовних вимог. Відповідно до такої заяви, позивач просить також зобов’язати Виконавчий комітет Євпаторійської міської ради АР Крим усунути перешкоди в реалізації права власності ТОВ «Ріоленд» шляхом оформлення та видачі відповідних правовстановлюючих документів ТОВ «Рііоленд», а саме свідоцтва про право власності на нерухоме майно, розташоване у АДРЕСА_1, яке складається у цілому з: літ. «В» - нежилі споруди, загальною площею 431,8м2, літ. «І» - замощення (87-88).
Відповідна заява не прийнята до розгляду судом, оскільки виходячи із змісту ч. 4 ст. 22 ГПК України, позивачу надається право збільшити розмір позовних вимог. Таким чином, відповідна норма встановлює право на збільшення вже заявлених вимог майнового характеру, однак, відповідною заявою позивач фактично доповнює позов новою вимогою, яка заявлена вже після початку розгляду справи по суті.
Крім того, позивачем подано клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_3 В обґрунтування заявленого клопотання, позивач посилався на те, що ОСОБА_3. є засновником ТОВ «Ріоленд» і вказана особа передала спірне майно, яке їй належить на праві власності до статутного капіталу товариства (а.с.91-92).
У задоволенні вказаного клопотання судом відмовлено з урахуванням вимог ст.27 ГПК України, оскільки рішення у даній справі на може вплинути на права або обов’язки вказаної особи щодо однієї із сторін у даному спорі.
Також, до розгляду спору по суті заявлених вимог, Виконавчим комітетом Євпаторійської міської ради заявлено клопотання про зупинення розгляду даної справи до розгляду справи №2а-11098/11/0170/19, яка порушена Окружним адміністративним судом АР Крим за позовом Євпаторійської міської ради до Кримського республіканського підприємства «Бюро реєстрації та технічної інвентаризації м. Євпаторія» про визнання неправомірними дій та скасування державної реєстрації права власності.
У задоволенні відповідного клопотання відмовлено, зважаючи на те, що розгляд відповідної справи ніяким чином не унеможливлює вирішення даної справи по суті.
В судовому засіданні представник позивача заявлені вимоги підтримав, представник відповідача проти позову заперечував з підстав, викладених у письмовому відзиві на позов.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд
в с т а н о в и в:
Рішенням господарського суду АР Крим від 13.08.2010р., яке прийнято у справі №5002-4/3361-2010 за позовом ДП «Санаторій «Победа» для дітей з батьками» ЗАТ «Укрпрофоздоровниця» до фізичної особи ОСОБА_4 про зобов’язання до виконання певних дій та за зустрічним позовом ОСОБА_4. до ДП «Санаторій Победа» для дітей з батьками ЗАТ «Укрпрофоздоровниця» про визнання права власності, за ОСОБА_4. визнано право власності на споруду дитячого грального комплексу площею 431,8м2, розташовану у АДРЕСА_1 (а.с.37-41).
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 10.11.2010р. рішення господарського суду АР Крим від 13.08.2010р. у вищевказаній справі залишено без змін (а.с.42-50).
Відповідно до договору від 24.11.2010р. купівлі-продажу нерухомого майна з аукціону відповідно до протоколу №80, ОСОБА_4. оплатно відчужив відповідне майно ОСОБА_3. (а.с.51-52).
На підставі відповідно договору КРП «Бюро реєстрації та технічної інвентаризації м.Євпаторії» проведено реєстрацію права власності на відповідне майно за ОСОБА_3. , що підтверджується витягом від 29.11.2010р. (а.с.53).
Як вбачається з статуту ТОВ «Ріоленд», нова редакція якого зареєстрована державним реєстратором Виконавчого комітету Сімферопольської міської ради 27.04.2011р. №18821050001017991, Кабачок С.А. є учасником ТОВ «Ріоленд», частка якого у статутному капіталі товариства складає 25% (а.с.12-29).
Відповідно до п.4.11 статуту вкладом до статутного капіталу можуть бути обладнання, гроші, цінні папери, інші речі або майно, майнові чи інші права, що можуть відчужувані та мають грошову оцінку. При цьому, грошова оцінка вкладу учасника товариства здійснюється за згодою учасників товариства, а у випадках, встановлених законом, вона підлягає незалежній експертній перевірці.
Вказане майно, як зазначає у позовній заяві позивач, передано ОСОБА_3. в якості внеску до статутного капіталу ТОВ «Ріоленд».
08.06.2011р. ТОВ «Ріоленд» звернулося до відповідача у справі – Виконавчого комітету Євпаторійської міської ради АР Крим з заявою про оформлення права власності, відповідно до якої просило оформити за ним право власності на нежитлову споруду літ. «В», загальною площею 431,8м2, літ. «Г» - замощення, які знаходяться за адресою:АДРЕСА_1 (а.с.9-10).
Листом від 29.06.2011р. №5031/02-25 Виконавчий комітет Євпаторіської міської ради повідомив ТОВ «Ріоленд» про неможливість оформлення права власності на відповідні споруди з посиланням на те, що рішення господарського суду АР Крим від 13.08.2010р., на підставі якого зареєстровано право власності на відповідне майно за ОСОБА_3., який у подальшому передав таке майно до статутного фонду ТОВ «Ріоленд», скасовується прокуратурою (а.с.4).
Звертаючись до суду з позовом, який є предметом розгляду у даній справі, позивач – ТОВ «Ріоленд» просив визнати за ним право власності на відповідне майно, яке йому передано засновником товариства – ОСОБА_3. до статутного капіталу. При цьому, відповідні вимоги заявлені до Виконавчого комітету Євпаторійської міської ради.
Відповідно до ст.392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Між тим, фактично під час розгляду даної справи встановлено, що відповідач – Виконавчий комітет Євпаторійської міської ради не є особою, яка оспорює право ТОВ «Ріоленд» на спірне майно, оскільки він не є особою, яка перебуває з позивачем у правовідносинах щодо здійснення ним прав володіння, користування та розпорядження майном щодо якого заявлені позовні вимоги про визнання права власності; вказана особа не претендує на відповідне майно. Так, як вбачається з зібраних у справі документів і матеріалів, відповідна особа відмовила позивачу у оформленні права власності на відповідне майно та видачі відповідного свідоцтва про право власності.
Згідно ст.182 ЦК України, право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.
В силу ч.2 цієї норми, державна реєстрація прав на нерухомість і правочинів щодо нерухомості є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов'язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом. При цьому, порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови встановлюються законом, а відмова у державній реєстрації права на нерухомість або правочинів щодо нерухомості, ухилення від реєстрації, відмова від надання інформації про реєстрацію можуть бути оскаржені до суду (ч.4,3 ст. 182 ЦК України).
Основним законодавчим актом, який регулює порядок проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обмежень є Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень».
Так, ст.4 відповідного Закону визначено, що речові права на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить, зокрема, юридичним особам, підлягає обов’язковій державній реєстрації.
При цьому, відповідно до п.1 наказу Міністерства юстиції України від 07.02.2002р. №7/5, яким затверджено Тимчасове положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, до 1 січня 2012 року державна реєстрація права власності на об'єкти нерухомого майна, розташованого на земельних ділянках проводиться реєстраторами бюро технічної інвентаризації, створеними до набрання чинності Законом України від 11.02.2010 N1878-VI "Про внесення змін до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" та інших законодавчих актів України" та підключеними до Реєстру прав власності на нерухоме майно.
Згідно п.6.1 такого Тимчасового положення, визначено, що оформлення права власності на об’єкти нерухомого майна проводиться з видачею свідоцтва про право власності на нерухоме майно, зокрема, органами місцевого самоврядування, на новозбудоване майно за наявності документа, що посвідчує право на земельну ділянку та документів, що відповідно до вимог законодавства засвідчують відповідність закінченого будівництвом об’єкта проектній документації, державним будівельним нормам, стандартам і правилам.
Відповідач у справі – Виконавчий комітет Євпаторійської міської ради є виконавчим органом Євпаторійської міської ради і здійснює визначені чинним законодавством повноваження. Зокрема, відповідно до підпункту 10 пункту «а» ч.1 ст.30, ст.40 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», здійснює облік відповідно до закону об’єктів нерухомого майна, а також здійснює інші повноваження, надані законом.
Отже, Виконавчий комітет Євпаторійської міської ради, здійснюючи оформлення права власності з видачею відповідного свідоцтва про право власності на нерухоме майно не вступає з правововолодільцем у відносини щодо здійснення такою особою правомочностей власника і не оспорює відповідне його право. Така особа також не претендує на право особи, яка звертається за оформленням права власності (також див. пост. ВСУ від 20.06.2011р. у справі №40/427).
Таким чином, відповідна особа не є особою, яка має відповідати за заявленим позовом в частині визнання права власності, тобто є неналежним відповідачем.
Право обирати особу, до якої заявляються вимоги є виключним правом позивача, що вбачається також із змісту ст. 24 ГПК України, відповідно до якої замінити неналежного відповідача належним суд може лише за згодою на те позивача (також див. пост.ВСУ від 02.03.2010р. у справі №2-5/5129.1-2008).
Між тим, позивач під час розгляду даної справи по суті підтримував вимоги саме до Виконавчого комітету Євпаторійської міської ради і вважав вказану особу належним відповідачем; клопотань про заміну не заявляв, підстав заявленого позову до початку розгляду справи по суті не змінював. При цьому, заявляючи вимоги щодо визнання права власності на спірне майно, в обґрунтування заявлених вимог позивач фактично посилався на незаконність відмови у реєстрації відповідного права, що не узгоджується з вимогами про визнання права власності на відповідне майно, які заявлені до відповідача.
Крім того, ст.24 ГПК України, визначає також можливість залучення до участі у справі іншого відповідача, однак, відповідна дія можлива, якщо є підстави вважати таку особу солідарно зобов’язаною з відповідачем або, якщо така особа несе субсидіарну відповідальність за відповідним зобов’язанням, виконання якого є предметом розгляду у справі, або у випадку наявності підстав для спільної відповідальності таких осіб.
Разом з тим, відповідні обставини у даній справі не встановлені.
При цьому, пред’явлення позову до особи, яка не має відповідати за заявленим позовом (неналежний відповідач) є самостійною підставою для відмови у позові.
Щодо вимог про визнання відмови Виконавчого комітету Євпаторійської міської ради в оформленні права власності на спірне майно незаконною, така вимога фактично є вимогою про надання оцінки діям органу місцевого самоврядування. Разом з тим, виходячи з положень ст.12 ГПК України, господарський суд розглядає справи у спорах, визначених п.1 ч.1 ст.12 ГПК України, перелік яких не є виключним, однак, характерним для таких справ є наявність спору про право. Отже, відповідна вимога не є самостійною і не може розглядатись господарським судом самостійно без передачі на розгляд суду спору про право, під час розгляду якого може здійснюватись оцінка відповідних дій та встановлюватись певні юридичні факти.
За таких обставин, підстав для задоволення заявлених у даній справі вимог не має.
В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення; повний текст рішення складено 03.10.2011р.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 82-84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
у задоволенні позову відмовити.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Ейвазова А.Р.