ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ

  ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ         

"19" жовтня 2011 р.                                                                                    Справа № 5020-8/085-9/079-13/167-9/254-5/247-4/230

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Полякова Б.М. –головуючого,

Білошкап О.В.,

Коваленка В.М. (доповідач у справі),

розглянувши касаційну скаргу керівника відкритого акціонерного товариства "Севастопольський рибоконсервний завод" –М.М. Шевченка, м. Ялта

на постанову

 та ухвалу від 23.08.2011 р. Севастопольського апеляційного господарського суду

від  27.07.2011 р. господарського суду м. Севастополя

у справі № 5020-8/085-9/079-13/167-9/254-5/247-4/230  господарського суду м. Севастополя

за заявою товариства з обмеженою відповідальністю "Уралмаг", м. Магнітогорськ  Російська Федерація (м. Севастополь)

до боржника відкритого акціонерного товариства "Севастопольський рибоконсервний завод", м. Севастополь

про визнання банкрутом

керуючий санацією арбітражний керуючий Шевцов С.О.

голова комітету кредиторів товариство з обмеженою відповідальністю "Уралмаг" (представник –І.О. Дудкін)

в судовому засіданні взяв участь представник:

ТОВ "Уралмаг" ОСОБА_7, довір.,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду м. Севастополя від 11.05.2004 року порушено провадження у справі № 5020-8/085 про банкрутство відкритого акціонерного товариства "Севастопольський рибоконсервний завод" (далі –Боржник, Завод) за заявою товариства з обмеженою відповідальністю "Уралмаг" (далі - Кредитор, Товариство) в порядку загальних норм Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі –Закон про банкрутство).

Ухвалою господарського суду м. Севастополя від 27.07.2011 року (суддя -Погребняк О.С.) припинено судову процедуру розпорядження майном Заводу, відкрито судову процедуру санації Боржника строком на 12 місяців, а керуючим санацією призначено арбітражного керуючого Шевцова С.О. При цьому, також встановлено, що з дня винесення ухвали про санацію керівник Боржника відсторонюється від посади, припиняються повноваження органів управління боржника, а арешти на майно боржника та інші обмеження дій боржника щодо розпорядження його майном можуть бути накладені  лише в межах процедури санації у разі, якщо вони не перешкоджають виконанню плану санації.

Не погодившись з цією ухвалою, відкрите акціонерне товариство "Севастопольський рибоконсервний завод" звернулося до Севастопольського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просило скасувати ухвалу господарського суду м. Севастополя від 27.07.2011 року.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 23.08.2011 року (головуючий суддя –Остапова К.А., судді: Латинін О.А., Сікорська Н.І.) апеляційну скаргу залишено без задоволення, а ухвалу господарського суду м. Севастополя від 27.07.2011 року –без змін. Також, апеляційний суд ухвалив відмовити у прийнятті відмови від апеляційної скарги за підписами представника Боржника –Дудкина І.О. та керуючого санацією  Шевцова С.О.

Не погоджуючись з вказаними судовими рішеннями судів попередніх інстанцій, керівник відкритого акціонерного товариства "Севастопольський рибоконсервний завод" - Шевченко М.М., звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду м. Севастополя від 27.07.2011 року та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 23.08.2011 року.

Касаційна скарга мотивована порушенням судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, зокрема ст.ст. 1, 5, 16, 17 Закону про банкрутство, а також норм процесуального права.

Заслухавши пояснення представника ініціюючого кредитора, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Суди попередніх інстанцій  встановили, що  комітет кредиторів на відповідному засіданні прийняв рішення про санацію Боржника та призначення керуючого санацією, яке відповідає вимогам Закону про банкрутство, а розпорядник повідомив про це рішення суд та просив відкрити процедуру санації на 12 місяців. За цих підстав, суд першої інстанції дійшов висновку про відкриття щодо Заводу процедури санації та призначення керуючого санацією. Цей висновок був підтриманий судом апеляційної інстанції.

Заперечуючи такі висновки судів,  скаржник вказує на те, що  Боржника та його директора не було повідомлено про час та місце проведення відповідного судового засідання в місцевому суді, а при створенні комітету кредиторів, який приймав рішення про санацію, були порушені норми Закону про банкрутство, оскільки до складу комітету кредиторів увійшли особи, які не були включені та затверджені судом згідно реєстру вимог кредиторів.

Однак, суд касаційної інстанції не погоджується із цими запереченнями, оскільки вони викладені з невірним застосуванням норм Закону про банкрутство та без врахування всіх встановлених судами обставин справи.

Так, заявник касаційної скарги не звернув увагу на встановлені апеляційним судом, з посиланням на докази у справі, обставини щодо належного повідомлення судом, відповідно до вимог пунктів 3.5.1 та 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженого наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 року № 75, Боржника, як сторони у справі (ст. 1 Закону про банкрутство), ухвалою від 13.07.2011 року (т. 12 а.с. 125-126, 152-154) про час та місце проведення судового засідання 27.07.2011 року, коли розглядалось клопотання про відкриття процедури санації Заводу та була прийнята оскаржувана ухвала суду першої інстанції.

Що ж до доводів скаржника про необхідність повідомлення керівника боржника про час та місце проведення судового засідання, на якому вирішується питання про санацію боржника, суд касаційної інстанції зазначає, що керівник боржника у справі про банкрутство, незважаючи на наслідки прийняття ухвали про санацію, передбачені ч. 4 ст. 17 Закону про банкрутство (щодо відсторонення керівника боржника), не є ні стороною, ні учасником провадження у справі про банкрутство у розумінні положень ст. 1 Закону про банкрутство, а тому господарський суд не зобов'язаний повідомляти окремо, шляхом надсилання ухвали про призначення судового засідання, керівника боржника про відповідне судове засідання.

Стосовно посилання скаржника на неправомочність створеного комітету кредиторів Заводу, яким було прийнято рішення про санацію останнього, слід зазначити, що заявником касаційної скарги невірно тлумачаться відповідні норми законодавства.

Так, за приписами норм ч. 5 ст. 16 Закону про банкрутство  утворення та обрання членів комітету кредиторів здійснюється на зборах кредиторів, які проведені у відповідності до норм частин 1-3 згаданої статті закону.

Скаржник, заперечуючи участь у зборах кредиторів, а відповідно і у зборах комітету кредиторів Боржника, коли вирішувалось питання про санацію Заводу, фізичних осіб, не врахував норми частин 1-3 ст. 16 Закону про банкрутство, а також  відповідні встановлені судами обставини справи.

Згідно норм частин 1 та 2 згаданої статті учасниками зборів кредиторів з правом вирішального голосу є кредитори, вимоги яких включені до реєстру вимог  кредиторів .

Збори кредиторів вважаються  повноважними  незалежно  від кількості  голосів  кредиторів, які беруть участь у зборах, якщо всіх кредиторів було письмово  повідомлено про час і місце проведення  зборів  відповідно  до  частини  першої  цієї  статті.

Як вбачається, вимоги кредиторів у справі були визнані згідно ухвали від 27.12.2010 року (т. 8 а.с. 90-94), у тому числі заборгованість по заробітній платі. Тобто у складі визнаних вимог кредиторів також були визнані вимоги перед фізичними особами, перед якими у Боржника обраховувалась заборгованість по виплаті заробітної плати, яка була внесена до реєстру вимог кредиторів.

На зборах кредиторів 29.01.2011 року, коли був обраний комітет кредиторів Боржника, до складу комітету кредиторів були обрані, у тому числі, три фізичні особи -  ОСОБА_10, ОСОБА_11 та ОСОБА_12 (т. 10 а.с. 30-37), вимоги яких щодо виплати заборгованості із заробітної плати включені до складеного та затвердженого судом реєстру вимог кредиторів Боржника.

Таким чином та виходячи з положень частин 1, 6, 7, 8 ст. 16 Закону про банкрутство, обрання до комітету кредиторів Боржника, а відповідно і участь у зборах комітету кредиторів 13.05.2011 року (коли було прийнято рішення про санацію Заводу), у тому числі вказаних фізичних осіб є такою, що відповідає вказаним нормам ст. 16 Закону про банкрутство, а тому є вірним та обґрунтованим висновок судів попередніх інстанцій про правомочність і зборів кредиторів, на яких був обраний комітет кредиторів Боржника, і зборів комітету кредиторів від 13.05.2011 року, коли було прийнято рішення про санацію Заводу.

У зв'язку із викладеним суд касаційної інстанції також погоджується із висновками судів в оскаржуваних судових рішеннях про відповідність нормам Закону про банкрутство рішення комітету кредиторів Заводу про санацію останнього та призначення керуючим санацію арбітражного керуючого Шевцова С.О., кандидатура якого  також була обрана на згаданих вище зборах комітету кредиторів Боржника.

За таких обставин справи, доводи касаційної скарги керівника відкритого акціонерного товариства "Севастопольський рибоконсервний завод" –М.М. Шевченка, не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій, тому оскаржувані ухвала та постанова цих судів підлягають залишенню без змін, як такі, що відповідають нормам матеріального та процесуального права.

З урахуванням викладеного та керуючись нормами ст.ст. 15, 16, 17 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та ст.ст. 41, 1115, 1117, 1119 –11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

  ПОСТАНОВИВ:

1.          Касаційну скаргу керівника відкритого акціонерного товариства "Севастопольський рибоконсервний завод" –М.М. Шевченка залишити без задоволення.

2.          Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 23.08.2011 р. та ухвалу господарського суду м. Севастополя від 27.07.2011 р. у справі № 5020-8/085-9/079-13/167-9/254-5/247-4/230  залишити  без змін.

  Головуючий                                                                    Б.М. Поляков

          Судді                                                                                  О.В. Білошкап                                                                          

В.М. Коваленко

  Постанова виготовлена та підписана 24.10.2011 року.