КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28.09.2011 № 11/124
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Куксова В.В.
суддів: Коршун Н.М.
Авдеєва П.В.
за участю представників сторін:
від Товариства з обмеженою відповідальністю «Салон Моди «Пектораль»: представник – ОСОБА_2 – за довіреністю,
від Київської міської ради: представник – ОСОБА_3 – за довіреністю,
від ОСОБА_4: не з’явився,
від ОСОБА_5: не з’явився,
від ОСОБА_6: не з’явився,
від ОСОБА_7: не з’явився,
від Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації): представник – ОСОБА_8 – за довіреністю,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Салон моди «Пектораль», м. Київ
на рішення Господарського суду міста Києва від 21.06.2011 р.
у справі № 11/124 (суддя Смирнова Ю.М.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Салон моди «Пектораль», м. Київ
до Київської міської ради
треті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача
1. ОСОБА_4,
2. ОСОБА_5,
3. ОСОБА_6,
4. ОСОБА_7
третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача
Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)
про розірвання договору оренди земельної ділянки,
ВСТАНОВИВ :
У травні 2011 р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Салон моди «Пектораль» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Київської міської ради про розірвання договору оренди земельної ділянки від 28.09.2007 р. № 78-6-00470, мотивуючи вимоги тим, що у зв’язку зі зміною власника нерухомого майна, яке знаходится на орендованій за спірним договором земельній ділянці, позивач запропонував відповідачу розірвати договір оренди земельної ділянки. Зазначає, що оскільки він не використовує отриману в оренду земельну ділянку, є всі підстави для припинення правовідносин за спірним договором та достокового його розірвання.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.06.2011 р. у справі № 11/124 в задоволенні позову відмовлено повністю.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням Товариство з обмеженою відповідальністю «Салон моди «Пектораль» звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов з посиланням на те, що рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Апеляційна скарга обгрунтована тим, що висновки суду про те, що виникнення у набувача нерухомого майна права користування земельною ділянкою на умовах оренди можливе лише за рішенням власника землі, що перебуває у державній або комунальній власності не відповідає діючому законодавству.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18.07.2011 р. прийнято апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Салон моди «Пектораль» та порушено апеляційне провадження, розгляд справи призначено на 07.09.2011 р.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 07.09.2011 р. у зв’зку з неявкою в судове засідання представника позивача та третіх осіб на стороні позивача та наданим представником позивача клопотання про відкладення справи, розгляд справи відкладено на 28.09.2011 р.
Відповідач та треті особи не скористались наданим правом на подання відзиву на апеляційну скаргу.
Представник позивача в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав в повному обсязі, просив її задовольнити, оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов.
Представник відповідача в судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив залишити її без задоволення, оскаржуване рішення без змін.
Представник третьої особи на стороні відповідача в судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив залишити її без задоволення, оскаржуване рішення без змін.
Треті особи без самостіних вимог на предмет спору на стороні позивача в судове засідання не з’явились, про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином, про що свідчать поштові повідомлення.
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз’яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.1997 № 02-5/289 із змінами та доповненнями станом на 19.12.2008р. „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).
Неявка третіх осіб без самостіних вимог на предмет спору на стороні позивача в судове засідання не перешкоджає розгляду справи, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення спору по суті.
Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення без змін з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обгрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обгрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
З матеріалів справи вбачається, що відповідно до реєстраційного посвідчення Київського міського бюро технічної інвентаризації від 30.06.2000 р. №3717-П позивач являвся власником нежилого будинку загальною площею 103,5 кв.м, розташованого по вул. Гамарника,27 літ «г» у м. Києві.
28.09.2007 р. між Київською міською радою (орендодавець) та позивачем (орендар) укладено юговір оренди земельної ділянки (далі - договір).
Згідно з умовами вказаного договору відповідач на підставі рішень Київської міської ради від 21.12.2006 р. № 361/418 та від 24.05.2007 р. №692/1353 передає, а позивач приймає у довгострокову оренду на 15 років земельну ділянку по АДРЕСА_1, літ. «г» площею 3600 кв.м для реконструкції, обслуговування та експлуатації спортивно-оздоровчого комплексу (п. 1.1, п.2.1).
Договір оренди посвідчений нотаріально 28.09.2007 р. за № 3307 та зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації 28.09.2007 р. за №78-6- 00470.
Згідно ухвали Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 26.10.2009 р. у справі №2- 4941/2009 за третіми особами без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_9 визнано право власності на нерухоме майно, що розташоване на земельній ділянці, переданій за вищевказаним договором оренди земельної ділянки позивачу.
В справі наявні реєстраційні посвідчення Київського міського бюро технічної інвентаризації від 20.05.2010:
№032447, згідно з яким за ОСОБА_6 зареєстровано право власності на нежилі приміщення в літ. «г» загальною площею 127,7 кв.м по АДРЕСА_1 у м. Києві;
№032757, згідно з яким за ОСОБА_4 зареєстровано право власності на нежилі приміщення в літ. «г» загальною площею 129,3 кв.м по АДРЕСА_1 у м. Києві;
№032756, згідно з яким за ОСОБА_9 зареєстровано право власності на нежилі приміщення в літ. «г» загальною площею 51,4 кв.м по АДРЕСА_1 у м. Києві;
№032755, згідно з яким за ОСОБА_5 зареєстровано право власності на нежилі приміщення в літ. «г» загальною площею 95,1 кв.м по АДРЕСА_1 у м. Києві.
Листом від 31.05.2010 р. позивач повідомив відповідача про відчуження нерухомого майна, розташованого по АДРЕСА_1 «г» у м. Києві, та просив прийняти рішення про дострокове припинення договору оренди земельної ділянки.
З аналогічним проханням позивач звернувся до відповідача у листі від 01.12.2010 р.
У відповідь на лист від 01.12.2010 р. Головне управління земельних ресурсів повідомило позивача про те. що питання дострокового розірвання договору оренди земельної ділянки буде вирішено при укладенні договору оренди земельної ділянки особою, у володіння якої перейшло нерухоме майно (лист від 18.01.2011 №05-584/903).
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі визначається як існоване на договорі строкове, платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною рендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Згідно із ст. 13 вказаного Закону договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний :грок, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та имог земельного законодавства.
Згідно з ч. 1 ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається інше за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Пунктом 11.4 Договору оренди передбачено, що договір може бути розірваний за взаємною згодою сторін; за рішенням суду в порядку, встановленому законом, в односторонньому порядку за ініціативою орендодавця із звільненням орендодавця від відповідальності згідно з Господарським юдексом України, коли орендар використовує земельну ділянку способами, які суперечать екологічним вимогам не за цільовим призначенням, систематично не сплачує орендну плату (протягом півроку), порушення строків завершення реконструкції об'єкта, встановлених п. 8.4 Договору, здійснення без згоди орендодавця передачі або відчуження права користування земельною ділянкою третім особам.
Згідно п. 11.5 Договору договір може бути достроково розірваний у разі невиконання або неналежного виконання орендарем обов'язків, визначених у п. 5.1 та 8.4 Договору.
Пунктом 8.4 Договору визначено, що орендар зобов'язаний у випадку, якщо має наміри припинити право користування земельною ділянкою (її частиною), цей Договір розривається за згодою сторін, або до цього Договору вносяться відповідні зміни, з моменту укладення договору оренди земельної ділянки з новим власником об'єктів, які були відчужені.
Відповідно до ч. З ст. 31 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом.
Згідно з ч. 1 ст. 32 Закону України «Про оренду землі» на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.
Доводи позивача про те, що перехід права власності на споруду, що розташована на земельній ділянці, орендованій за спірним договором, до іншої особи зумовлюють припинення правовідносин орендаря та орендодавця за договором оренди та є підставою для його розірвання місцевим господарським судом обгрунтовано не прийнято з огляду на наступне.
Відповідно ст. 120 Земельного кодексу України якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.
У відповідності до ст. 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Згідно ст. 126 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.
Таким чином зазначені норми встановлюють перехід при відчуженні нерухомості до її набувача права користування землею, яке виникло у продавця нерухомого майна на підставі договору оренди землі з її власником, але не передбачають автоматичного переходу права на оренду, адже таке право, визначається згідно з договором оренди, за письмовою згодою орендодавця.
Тобто виникнення у набувача нерухомого майна права користування земельною іілянкою на умовах оренди можливе лише за рішенням власника землі, що перебуває у державній або комунальній власності.
Порядок надання у постійне користування земельних ділянок юридичним особам встановлений ст. 123-126 Земельного кодексу України, ст. 16 Закону України «Про оренду землі», при цьому вказана норма не містіть імперативного обов'язку органу місцевого самоврядування щодо прийняття рішення про укладання договору оренди землі з особою, яка придбала право власності на об'єкти нерухомості, що розташовані на земельних ділянках, поза межами встановленої у кодексі та нормативних актах процедури.
Відповідно до п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» вирішення відповідно до Закону питання регулювання земельних відносин є виключно компетенцією пленарних засідань сільських, селищних, міських рад.
Відповідно до порядку, встановленого ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», нормативні та інші акти у формі рішень повинні прийматися Київською міською радою, як колегіальним органом, на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради.
Рішення про розірвання спірного договору оренди з позивачем відповідач не приймав. Також відповідачем не розглядалося питання стосовно оформлення третім особам без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача права користування земельною ділянкою у зв'язку з переходом права власності на розташоване на цій земельній ділянці нерухоме майно.
Існування хоча б однієї обставини, з якою Закон України «Про оренду землі» та спірний договір пов'язує можливість дострокового розірвання договору, позивач суду не довів.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Частиною 2 ст. 34 ГПК України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Таким чином місцевий господарський суд дійшов правильного висновку про відмову в позові повністю. З даним висновком погоджується і колегія суддів, оскільки він відповідає обставинам справи та вимогам законодавства.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не можуть бути підставою для скасування рішення.
Відповідно до п. 1 ст. 103 Господарського процесуального кодексу України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а скаргу без задоволення.
Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає, що місцевим господарським судом повно і всебічно з’ясовані всі обставини справи та надано їм належну правову оцінку, рішення суду першої інстанції відповідає законодавству, матеріалам справи та не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги і скасування чи зміни оскаржуваного рішення.
Керуючись статтями 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Салон моди «Пектораль» залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 21.06.2011 р. у справі № 11/124 залишити без змін.
3. Матеріали справи № 11/124 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова може бути оскаржена впродовж двадцяти днів до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя Куксов В.В.
Судді Коршун Н.М.
Авдеєв П.В.