Справа №  2-801/11      

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2011 року     Алуштинський міський суд Автономної Республіки Крим, в складі:

головуючого –                    судді Хотянової В.В.

при секретарі  -                               Мельниковій А.М.

   розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Алушті цивільну справу за позовом  ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, стягнення грошової компенсації, за зустрічним позовом  ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи без самостійних вимог  : ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5  про поділ майна подружжя,

                                                           в с т а н о в и в :     

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, стягнення грошової компенсації, мотивуючи свої вимоги тим, що вона з відповідачем з 2002 року почала проживати однією сім’єю, 25.11.2006 року між ними було укладено шлюб. У лютому 2010 року вони розсталися із-за непристойної поведінки відповідача та 17.02.2011 року шлюб між ними було розірвано за рішенням суду. Під час шлюбу вони спільно придбали наступне майно: набор меблів «Реверія», диван «Мальвіна», водонагрівач «Bongioanni», палац та палацове покриття, пральну машинку «LG», меблеву стінку «Стела», м’який куток, тахту, палацове покриття, холодильник «Норд», холодильник «Снайге», холодильнику «LG», кухонний гарнітур та куток, телевізору «Сони»на загальну суму 35200 грн. Згоди про добровільний поділ вказаного майна між ними досягнуто не було. Посилаючись на ст. 60, 70 СК України позивач просить стягнути з відповідача на її користь грошову компенсацію у розмірі 1760 грн. –половину вартості спільно нажитого майна під час шлюбу та майно залишити відповідачу у постійне користування.

Відповідач ОСОБА_2 звернувся до суду зі зустрічним позовом до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя, мотивуючи свої вимоги тим, що з 25.11.2006 року до 17.02.2011 року він перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_1 Під час шлюбу ОСОБА_1 придбала наступне майно: двухконтурний котел, кухонний набор меблів, душеву кабінку, лінолеум, три пластикових вікна, пластикові двері, телевізор «Самсунг», м’який куток, газову плиту, обогрівальні батареї, холодильник на загальну суму 27050 грн. Дане майно ОСОБА_2 перевезла до своєї квартири. Відповідач посилаючись на ст. 60, 70 СК України вважає, що він має право на компенсацію половини вартості даного майна, яке було придбано під час шлюбу та просить суд стягнути з ОСОБА_1 на його користь грошову компенсацію у розмірі 13525 грн. –половину вартості спільно нажитого майна та майно залишити ОСОБА_1 у постійне користування.

Судом до участі у справі були залучені діти позивача ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 у якості третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог, щодо предмету спору.          

Позивач та її представник у судовому засіданні свій позов підтримали у повному обсязі та просили його задовольнити, проти зустрічного позову заперечували та просили у його задоволенні відмовити. Також позивач пояснила, що майно, яке вказав у своєму зустрічному позові ОСОБА_2 не є їх спільною власністю, дане майно вона не купувала, це майно купували її діти, у яких є відповідні документи, що підтверджують придбання вказаного майна.

Відповідач та його представник у судовому засіданні заперечували проти позову ОСОБА_1 та просили задовольнити їх зустрічний позов. Також відповідач пояснив, що у нього немає майна, яке зазначено у позові ОСОБА_1 Під час перебування у шлюбі у них не було спільного бюджету, кожен з них господарство вів окремо. У січні 2010 року ОСОБА_1 пішла з його квартири та забрала усі свої речі, які він особисто допоміг їй вивести.   

Третя особа ОСОБА_3 у судовому засіданні первісний позов підтримала, проти зустрічного позову заперечувала та пояснила, що її мати ОСОБА_1 під час шлюбу з ОСОБА_2 спільно з ним купувала побутову техніку та інше майно, яке залишилося у квартирі ОСОБА_2 Майно яке зазначив у своєму зустрічному позові ОСОБА_2 не купувала її мати, це майно було придбано нею, ОСОБА_4 і ОСОБА_5

Треті особи ОСОБА_4, ОСОБА_5 у судове засідання не з’явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили.

Заслухавши пояснення сторін, пояснення свідків, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що первісний та зустрічний позов є необґрунтованими та задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Судом встановлено, що рішенням Алуштинського міського суду від 17.02.2011 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований 25.11.2006 року відділом реєстрації актів цивільного стану Алуштинського міського управління юстиціє АР Крим, актовий запис №355 – розірвано (а.с.13).

Позивач та відповідач вказують, що під час шлюбу ними було спільно придбане майно, яке між ними не поділено.   

Положеннями статті 60 Сімейного кодексу (далі - СК) України визначені підстави набуття права спільної сумісної власності подружжя, яким вважається майно, набуте  подружжям за час шлюбу, крім випадків, встановлених статтею 57 цього Кодексу, відповідно до якої  особистою приватною власністю дружини, чоловіка є майно, набуте  ним або нею до шлюбу, під час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто.

Розмір часток майна дружини та чоловіка при поділі майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, визначається за правилами статті 70 СК України, зокрема, частки майна кожного з подружжя є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Відповідно до статті 71 цього Кодексу майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. При цьому беруться до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення для справи.

Зазначені норми матеріального права презюмують  факт спільної сумісної власності подружжя, доки не доказано інше кимось з подружжя.

Роз’ясненнями у пункті 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 21 грудня 2007року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя»визначено необхідність при вирішенні спорів між подружжям про майно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з’ясовувати джерело і час його придбання.

За загальним правилом, установленим статтею 60 ЦПК України, кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається  як на підставу  своїх вимог  і заперечень, крім випадків, установлених статтею 61 цього Кодексу.   

 Отже, за вимогами закону для визнання майна особистою власністю одного з подружжя або спільною сумісною власністю подружжя, відповідно до зазначеної процесуальної норми, на сторін покладається обов’язок доведення фактів придбання одним з подружжя майна під час спільного чи окремого проживання незалежно від реєстрації чи розірвання шлюбу, обсяг спірного майна,  трудових або грошових затрат другого з подружжя чи їх обох при створенні спільної власності подружжя та, залежно від установленого, розмір часток подружжя у спільній сумісній власності.   

Однак позивач та відповідач не довели належними доказами факт придбання ними зазначеного майна під час їх перебування у шлюбі, наявності такого майна у будь-кого з них, його вартості, їх спільних трудових або грошових затрат при створенні спільної власності.

Допитані у судовому засіданні свідки не показали яке саме майно було придбано  спільно позивачем та відповідачем, у кого знаходиться спірне майно на даний час.

Також з наданих суду позивачем чеків щодо придбання майна не вбачається ким-саме було придбане зазначено в них майно.

За таких обставин у задоволенні первісного позову ОСОБА_1 та зустрічного позову ОСОБА_2  слід відмовити.

На підставі викладеного керуючись ст. 57,60,70,71 Сімейного кодексу України, ст.ст.10, 11, 60, 88, 212-215, 218  ЦПК України, суд,

                                                           В И Р І Ш И  В :

           У задоволені позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя,  стягнення грошової компенсації  у розмірі  17600 грн  - відмовити.

              У задоволені позову   ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи без самостійних вимог  : ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5  про поділ майна подружжя, стягнення грошової компенсації у розмірі 13 525 грн –відмовити.

                Стягнути з ОСОБА_2  на користь держави судовий збір у розмірі  84 грн 25 коп.    

             Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку через Алуштинський міський суд  до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим.

              Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

 Суддя Алуштинського

       міського суду                                                                                                В.В.Хотянова