Справа №2-84/2007

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

5 липня 2007 р.                    Кам"янський районний суд Черкаської області

в складі:

головуючого - судді Олійника М.Ф.,

при секретарі Майбороді В.О.,

за участю позивача ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2, представника відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кам'янка Черкаської області справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди.

Просив стягнути з відповідача на його користь заподіяну моральну шкоду в розмірі 3000 грн.

В обґрунтування позову посилався на такі обставини.

29 червня 2004 р. близько 11 год. 00 хв. на другому поверсі приміщення Кам'янського районного суду на грунті особистих непрязних стосунків ОСОБА_2 умисно наніс йому один удар кулаком в обличчя, після чого на вулиці біля приміщення суду наніс йому ще декілька ударів кулаками по голові, заподіявши при цьому тілесні ушкодження у вигляді синців на лівій надбрівній ділянці, в лівій виличній ділянці, саден на правому скаті носа та на нижній щелепі зліва в області її кута, які відносяться до категорії легких.

За вказаним фактом СВ Кам"янського РВ УМВС порушено кримінальну справу за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України. Постановою слідчого СВ Кам"янського РВ УМВС від 24 травня 2006 р. вказану кримінальну справу закрито на підставі п. 2 ст. 6 КПК України у зв"язку з відсутністю в діях ОСОБА_2 складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України.

Разом з тим, дії ОСОБА_2, які виразилися в нанесенні йому тілесних ушкоджень, містять склад злочину, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України. Докази вини ОСОБА_2 зібрані в повному обсязі під час розслідування кримінальної справи.

Він звернувся до суду зі скаргою приватного обвинувачення по обвинуваченню ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 125 КК України.

У ході попереднього розгляду у справі за скаргою приватного обвинувачення ОСОБА_2 вказав, що не наносив йому тілесні ушкодження. Однак ОСОБА_2 не заперечував проти застосування до нього амністії відповідно до Закону України "Про амністію" від 31.05.2005 р.

Суд відмовив у порушенні кримінальної справи щодо ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 125 КК України у зв"язку із застосуванням до останнього амністії. Але ця обставина не звільняє ОСОБА_2 від матеріальної відповідальності.

У зв"язку з протиправними діями ОСОБА_2 йому було заподіяно душевну та фізичну біль, заподіяння фізичної болі підтверджується висновком судово-медичної експертизи. У його душі поселився страх, він втратив сон, що підтверджується записами в амбулаторній картці районного психіатра, який регулярно призначає йому лікування пігулками. Принижено його честь, гідність, ділову репутацію, він втратив дар та бажання

 

писати свій двохтомний роман у віршах, на який покладав великі надії чи який мав би принести йому великий гонорар, а також духовну радість багатьом людям.

Через протиправні дії ОСОБА_2 у нього з середини 2004 р. по 2005 р. загострились хвороби та погіршився зір і він вимушений був лягти в обласну лікарню на обстеження і лікування, що підтверджується витягом із історії хвороби.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав позовні вимоги, посилаючись на обставини, зазначені у позовній заяві. Вказав також, що внаслідок нанесення ОСОБА_2 ударів у нього була розсічена брова, на обличчі були крововиливи.До міліції із заявою він звернувся в той же день 29.06.2004 р. ,чому ця заява зареєстрована 28.06.2004 p., тобто днем раніше, він пояснити не може. Розмір відшкодування моральної шкоди, зазначений у позовній заяві,пояснив тим, що звертався за допомогою до адвокатів, внаслідок нанесення ударів у нього загострились хвороби, він вимушений був місяцями лікуватись у лікарні, не зміг дописати свій роман, за який міг би виручити 300000 грн. чистого доходу, ОСОБА_2 принизив його.

Відповідач ОСОБА_2 позов не визнав та пояснив, що він не бив ОСОБА_1 Вважає, що ОСОБА_1 хоче на ньому заробити, оскільки останній з 1991 р. ніде не працює і йому потрібні гроші. Свідки конфлікту не бачили тілесних ушкоджень на обличчі у ОСОБА_1 Документи про нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_1 є сфальсифікованими, у кримінальній справі був інший акт судово-медичного огляду останнього, однак на даний час цього акта у справі немає. Він не міг наносити удари ОСОБА_1, оскільки права рука у нього була пошкоджена від удару заводною рукояткою автомобіля, рука була перев"язана, з приводу пошкодження руки він до лікарів не звертався.

Представник відповідача ОСОБА_3 вважає, що позов не підлягає задоволенню повністю. ОСОБА_1 не наносились удари, в день конфлікту ввечері дільничий інспектор міліції ОСОБА_4 не бачив у ОСОБА_1 тілесних ушкоджень ОСОБА_1 в той день був збуджений, оскільки рішення суду було не на його користь, саме ОСОБА_1 спочатку штовхнув ОСОБА_2, а той вчинив йому опір. Характер тілесних ушкоджень ОСОБА_1, зазначених у судово-медичних документах, вказує на те, що було мінімум шість дотиків до обличчя, а ударів було ж лише два. Безпосередньо після конфлікту 29.06.2004 р. ОСОБА_1 не звертався до лікарів. ОСОБА_1 мав усі можливості захиститись, якби ОСОБА_2 нападав на нього. Вважає, що необхідно вірити ОСОБА_2, який оборонявся від можливої агресії зі сторони ОСОБА_1 У ОСОБА_2 не було причин для нанесення ударів ОСОБА_1

Свідок ОСОБА_5, яка близько 14 років проживає у незареєстрованому шлюбі з позивачем ОСОБА_1, пояснила, що ОСОБА_1 розповідав їй, що сусід ОСОБА_2 в 2004 р. в приміщенні суду і на вулиці біля приміщення суду бив його кулаком по обличчю, за що бив, не говорив. Через два дні після цього вона бачила у позивача синець під лівим оком, у нього розпух ніс і була невелика рана з правої сторони на губі. ОСОБА_1 після цього став дратівливий, незібраний, скаржився на головний біль, ночами не спав, таблетки, які прописав йому психіатр, не допомагали. Він говорив, що боїться вийти на вулицю, оскільки сусід може накинутись на нього, що не може зібратись з думками, щоб продовжувати писати роман.

Свідок ОСОБА_6 пояснила, що 29.06.2004 р. після закінчення судового засідання у справі про розподіл земельної ділянки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вийшли з кабінету судді на другому поверсі приміщення суду і між ними стався конфлікт, в ході якого ОСОБА_1 замахнувся сумкою на ОСОБА_2, однак останній лівою рукою взяв ОСОБА_1 за праву руку вище ліктя, а права рука у ОСОБА_2 була травмована і в цій руці у нього був пакет з документами. Адвокат ОСОБА_7, яка була свідком цієї події, говорила ОСОБА_1, щоб той не чіплявся до ОСОБА_2 ОСОБА_1 вирвався і вибіг з приміщення суду на вулицю, що було там, вона не бачила. Пізніше вона бачила у дворі будинку ОСОБА_1 і на ньому не було ніяких ушкоджень.

 

Свідок ОСОБА_8 пояснив, що влітку 2004 р. бачив, що його брат ОСОБА_1 прийшов із суду побитий та розповів, що ОСОБА_2 в суді ударив його по обличчю. Він бачив, що у брата підпухли ліве око та губа. На другий-третій день брат скаржився на головні болі і на поганий сон. Брат боявся ходити по двору, остерігався свого сусіда ОСОБА_2

Свідок ОСОБА_9, який працює лікарем-психіатром Кам"янської ЦРЛ, пояснив, що в амбулаторній картці ОСОБА_1 є записи про лікування останнього від шизофренії в 1994-1996 pp. та від психопатії збудженого кола (емоційно нестійкий розлад особистості) в 1997-2007 pp. Конфліктна ситуація могла викликати загострення хвороби. ОСОБА_1 лікувався в обласній психіатричній лікарні, зараз перебуває на обліку у лікаря - психіатра.

Свідок ОСОБА_10, адвокат, пояснив, що у червні-липні 2004 р. був у справі у суді, стояв біля входу у його приміщення та чув збуджені чоловічі голоси у вестибюлі суду. Коли повернувся, то двері з шумом відчинились і вийшли ОСОБА_1 та ОСОБА_2 Останній схопив лівою рукою за комір сорочки ОСОБА_1 і заштовхав його в кут між дверима і виступом стіни та ударив один раз правою рукою в ліву сторону щелепи. Удар був несильний, без розмаху і не міг залишити слідів на обличчі. Це був як поштовх. Видимих тілесних ушкоджень на обличчі у ОСОБА_1 він не бачив.

Свідок ОСОБА_7, адвокат, пояснила, що на другому поверсі приміщення суду вона чекала початку судового засідання. В одному із кабінетів йшло судове засідання і було дуже шумно, потім з цього кабінету вийшли ОСОБА_1 і ОСОБА_2 Останній замахнувся і ударив ОСОБА_1 поліетиленовим пакетом в район голови, що було в пакеті, вона не знає. Видимих ушкоджень на обличчі у ОСОБА_1 вона не бачила.

Свідок ОСОБА_4, старший дільничий інспектор міліції, пояснив, що у нього на розгляді була заява ОСОБА_1 про нанесення йому ОСОБА_2 ударів. Пояснення у ОСОБА_1 він відбирав на другий день після написання останнім заяви і не бачив у ОСОБА_1 ушкоджень на обличчі. ОСОБА_1 отримав направлення на експертизу в один день, а поїхав він туди через декілька днів.

Заслухавши пояснення позивача ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2, показання свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_7, ОСОБА_4, дослідивши письмові докази: копії підтвердження ОСОБА_11 та ОСОБА_12 про написання ОСОБА_1 роману у віршах "Клад", витягу з історії хвороби № 7740 про лікування ОСОБА_1 в урологічному відділенні Черкаської обласної лікарні в 2005 p., листа видавництва "Етнос" ОСОБА_1 за № 115 від

2005                      p., листа Держкомітету телебачення і радіомовлення України ОСОБА_1 за № 824/17/4-2 від 20.02.2006 p., медичної карти амбулаторного хворого ОСОБА_1, епікризу після лікування хворого ОСОБА_1 в обласній психіатричній лікарні № 1 в 1996 p., акта судово-медичного дослідження (обстеження) ОСОБА_1 № 0482 від 01.07.2004 p., висновку судово-медичної експертизи № 0337 від 16.05.2006 p., постанов про порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 296 КК України від 17.08.2004 р. та від

2006                      p., постанов від 07.09.2004 р. та від 10.05.2006 р. про визнання ОСОБА_1 потерпілим у цій кримінальній справі, постанови про скасування постанови про притягнення як обвинуваченого за ч. 1 ст. 296 КК України ОСОБА_2 від 23.05.2006 p., постанови про закриття цієї кримінальної справи від 24.05.2006 p., постанови Кам"янського районного суду від 22.01.2007 р. про відмову в порушенні кримінальної справи щодо ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 125 КК України у зв'язку із застосуванням акта амністії, оглянувши матеріали закритої кримінальної справи № 1010500037 за ч. 1 ст. 296 КК України щодо ОСОБА_2, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Судом встановлено, що 29.06.2004 р. близько 11 год. в коридорі другого поверху приміщення Кам"янського районного суду після закінчення розгляду цивільної справи за участю сторін на грунті особистих неприязних стосунків ОСОБА_2 в ході з'ясування стосунків з ОСОБА_1 наніс останньому удар по голові поліетиленовим пакетом, в якому були папери. Після цього на вулиці біля входу в приміщення суду ОСОБА_2,

 

тримаючи ОСОБА_1 лівою рукою за комір сорочки, заштовхнув останнього у кут між вхідними дверима та виступом стіни і ударив правою рукою в ліву сторону обличчя. Удар був не сильний, без розмаху. Видимих тілесних ушкоджень на обличчі у ОСОБА_1 не було.

Нанесення ОСОБА_2 удару поліетиленовим пакетом у приміщенні суду стверджується показанням свідка адвоката ОСОБА_7, а нанесення ОСОБА_2 удару кулаком біля входу в приміщення суду стверджується показанням свідка адвоката ОСОБА_10 Нанесення ударів також стверджується показаннями свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_8., які чули про це зі слів позивача ОСОБА_1

Зазначені докази спростовують показання свідка ОСОБА_6 про те, що в приміщенні суду ОСОБА_2 не наносив удару ОСОБА_1, та пояснення відповідача ОСОБА_2 про те, що він не міг наносити удари правою рукою, яка була у нього пошкодженою.

Разом з тим, відповідно до показань свідків адвокатів ОСОБА_10 та ОСОБА_7, старшого дільничного інспектора міліції ОСОБА_4, а також ОСОБА_6, видимих тілесних ушкоджень на обличчі у позивача ОСОБА_1 після конфлікту не було.

Вказані показання свідків, двоє з яких є адвокатами, а один - працівником правоохоронного органу, і які не є зацікавленими у вирішенні справи , спростовують показання свідків ОСОБА_5, яка проживає у незареєстрованому шлюбі з ОСОБА_1, та ОСОБА_8., брата позивача, про наявність видимих тілесних ушкоджень на обличчі у ОСОБА_1

У зв"язку з цим суд не приймає до уваги при вирішенні справи акт судово-медичного дослідження (обстеження) № 0482 від 01.07.2004 р. та висновок судово-медичної експертизи № 0337 від 16.05.2006 р. про спричинення ОСОБА_1 пошкоджень у вигляді синців у лівій надбрівній ділянці, в лівій виличній ділянці, саден на правому скаті носа та на нижній щелепі зліва в області її кута, які по ознакам тривалості розладу здоров"я відносяться до категорії легких, що спричинили короткочасний розлад здоров"я. Суд вважає, що зазначені ушкодження не могли бути наслідком протиправної поведінки ОСОБА_2

17.08.2004 р. було порушено кримінальну справу щодо ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 296 КК України.

24.05.2006 р. зазначена кримінальна справа була остаточно закрита на підставі п. 2 ч. 1 ст. 6 КПК України за відсутністю в діях ОСОБА_2 складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України. Одночасно ОСОБА_1 було роз'яснене його право на звернення до суду зі скаргою приватного обвинувачення за ч. 1 ст. 125 КК України.

Постановою Кам"янського районного суду від 22.01.2007 р. було відмовлено у порушенні кримінальної справи щодо ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 125 КК України у зв"язку із застосуванням акта амністії. У ході попереднього розгляду справи за скаргою приватного обвинувачення ОСОБА_2 пояснив, що не наносив тілесних ушкоджень ОСОБА_1 В той же час ОСОБА_2 не заперечував проти застосування до нього амністії.

Суд вважає, що внаслідок протиправної поведінки ОСОБА_2 щодо ОСОБА_1 останньому було заподіяно моральну шкоду і позивач ОСОБА_1 має право на відшкодування моральної шкоди.

Відповідно до ч. 2 ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає:

у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв"язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров"я;

у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв"язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім"ї чи близьких родичів;

у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв"язку із знищенням чи пошкодженням її майна;

 

-       у приниженні честі, гідності, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Суд вважає, що моральна шкода, заподіяна ОСОБА_1, полягає у душевних стражданнях, яких останній зазнав у зв"язку з протиправною поведінкою ОСОБА_2 щодо нього самого, та у приниженні його честі та гідності.

Між протиправною поведінкою ОСОБА_2 та заподіянням моральної шкоди позивачу ОСОБА_1 є прямий причинно-наслідковий зв"язок.

Згідно з ч. 1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Моральна шкода, завдана ОСОБА_1, спричинена протиправними винними діями ОСОБА_2

Внаслідок протиправної поведінки ОСОБА_2 ОСОБА_1 перебував у стресовому стані, оберігаючись нападок зі сторони сусіда, він боявся виходити на вулицю.

ОСОБА_1 втратив сон, був незібраний та дратівливий.

Факт заподіяння душевних страждань позивачу ОСОБА_1 через протиправну поведінку ОСОБА_2 стверджується поясненням самого ОСОБА_1, показаннями свідків ОСОБА_5, ОСОБА_8.

Разом з тим, у судовому засіданні не знайшов підтвердження факт загострення хвороб у ОСОБА_1 після конфлікту. Одразу після 29.06.2004 р. ОСОБА_1 не звертався до лікарів і не перебував на лікуванні.

Згідно наданих позивачем ОСОБА_1 письмових доказів (копія витягу з історії хвороби) після конфлікту останній перебував на стаціонарному лікуванні в урологічному відділенні Черкаської обласної лікарні з 14.06.2005 р. до 04.07.2005 р. з діагнозом: Аномалія розвитку нирок - пояснична дистонія. Хронічний двохсторонній пієлонефріт, загострення. Деформований остеохондроз лівого плечового суглобу П (другого) ст., ускладнений плечо-лопаточний периартрит, больовий синдром. Хронічний кон'юктивіт, наявність дистрофії, а/с зміни сітчатки обох очей. Хронічний холецистит, хронічний гастродуоденіт.

Суд не вбачає причинно-наслідкового зв"язку між протиправною поведінкою ОСОБА_2 щодо ОСОБА_1 в 2004 р. і перебуванням останнього на стаціонарному лікуванні в урологічному відділенні Черкаської обласної лікарні в 2005 р.

Також ОСОБА_1 звертався амбулаторно за медичною допомогою до психіатра 18.07., 24.11.2005 p., 29.05.2006 p., 30.01.2007 p., що підтверджується записами в медичній карті амбулаторного хворого. Кожен раз лікар-психіатр підтверджував діагноз, встановлений ОСОБА_1 в 1996 p., тобто задовго до конфлікту з ОСОБА_2 у 2004 p., а саме: психопатія збудженого кола ( за новою класифікацією хвороб - емоційно нестійкий розлад особистості).

Суд також не пов"язує ці звернення до лікаря-психіатра з наслідками конфлікту з ОСОБА_2 у 2004 р. У запису лікаря-психіатра від 30.01.2007 р. зазначено, що у ОСОБА_1 періодично виникають якісь проблеми із сусідами, в той же час звернення до психіатра не пов"язується з наслідками конфлікту, який є предметом розгляду у цивільній справі.

У матеріалах справи наявна копія епікризу після лікування ОСОБА_1 в обласній психіатричній лікарні з 07.05. до 27.05.1996 р. В епікризі вказано, що ОСОБА_1 психічно хворіє з 1975 p., неодноразово був госпіталізований у зв"язку з цим до психіатричної лікарні, в тому числі за рішенням суду у 1978 р. після нанесення тілесних ушкоджень дружині і тещі. За результатами лікування в 1996 р. ОСОБА_1 був встановлений діагноз: психопатія збудженого кола. Копія епікризу підтверджує, що ОСОБА_1 тривалий час страждає на психіатричні захворювання, а конфлікт з ОСОБА_2 у 2004 р. не був причиною їх виникнення.

ОСОБА_1 також стверджував, що внаслідок протиправної поведінки зі сторони ОСОБА_2 він втратив дар та бажання продовжувати писати свій двохтомний роман у

 

віршах "Клад", на який покладав великі надії та який мав принести йому великий гонорар, а також духовну радість багатьом людям. Про те, що ОСОБА_1 не зміг продовжувати роботу над своїм романом у віршах, вказувала також і свідок ОСОБА_5, яка проживає близько 14 років у незареєстрованому шлюбі з ОСОБА_1

.Однак, із нотаріально засвідченого підтвердження ОСОБА_11 та ОСОБА_12 від 20.03.2001 р. випливає факт написання цього роману у віршах вже на час складення цього документа. ОСОБА_12 друкувала роман з рукопису, обома особами роман був прочитаний в рукописі.

У листі видавництва "Етнос" № 115 від 29.09.2005 p., адресованого ОСОБА_1, зазначено, що твір останнього не може бути рекомендований для включення до проекту національної програми "Українська книга", оскільки не є високохудожнім, не відповідає вимогам правил граматики та синтаксису російської мови.

А листом Держкомітету телебачення і радіомовлення України № 824/17/4-2 від 20.02.2006 р. ОСОБА_1 відмовлено у включенні роману-казки "Клад" до програми "Українська книга", оскільки за висновком видавництва "Етнос" цей твір не є високохудожнім.

Враховуючи зазначене, суд вважає, що ОСОБА_1 не доведена та обставина, що внаслідок протиправної поведінки Бондаренка В. Л. у 2004 р. він втратив дар та бажання продовжувати роботу над романом-казкою "Клад". Цей твір, який не є високохудожнім, станом на 2004 р. вже був написаний.

Відповідно до ч. З ст. 23 ЦК України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Враховуючи характер правопорушення ОСОБА_2, глибину душевних страждань ОСОБА_1, ступінь вини ОСОБА_2, те, що після скоєння ОСОБА_2 правопорушення ОСОБА_1 не звертався за медичною допомогою, а звернення ОСОБА_1 до медичних закладів в 2005-2007 pp. не мають прямого причинно-наслідкового зв"язку з правопорушенням ОСОБА_2 в 2004 р., не вплинуло правопорушення і на написання ОСОБА_1 роману-казки "Клад", а також враховуючи вимоги розумності та справедливості, суд вважає, що моральна шкода повинна бути відшкодована у розмірі 400 грн.

Отже, права позивача ОСОБА_1 були порушені відповідачем ОСОБА_2 Позов про відшкодування моральної шкоди підлягає задоволенню частково.

Керуючись ст. ст. 23,1167 ЦК України, ст. ст. 60,212-215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 400 ( чотириста ) грн. у відшкодування заподіяної моральної шкоди, а також 7 ( сім ) грн. 50 коп. у відшкодування понесених витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

У задоволенні решти вимог позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 51 (п'ятдесят одну) гривню судового збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана протягом двадцяти днів

 

після подання заяви про апеляційне оскарження, рішення набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Черкаської області через Кам"янський районний суд шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги з подачею її копії до апеляційного суду або шляхом подачі апеляційної скарги без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.