ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ

           УХВАЛА          

"21" жовтня 2011 р.                                                                                    Справа № 6/73пд  

Вищий господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіЄвсікова О.О.,

суддівБарицької Т.Л.,

Кролевець О.А.,

розглянувши

касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Вишенька"

на постановуДонецького апеляційного господарського суду від 31.08.2011 р. (головуючий суддя: Скакун О.А., судді: Донець О.Є., Колядко Т.М.)

у справі№ 6/73пд Господарського суду Донецької області

за позовомФізичної особи –підприємця ОСОБА_1

доТовариства з обмеженою відповідальністю "Вишенька"

пророзірвання договору,

за зустрічним

позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вишенька"

доФізичної особи –підприємця ОСОБА_1,

третя особаДонецька міська рада,

провизнання права власності,

В С Т А Н О В И В:

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 31.08.2011 р. рішення Господарського суду Донецької області від 19.04.2011 р. у справі № 6/73пд скасовано частково, рішення Господарського суду Донецької області від 19.04.2011 р. та 31.08.2010 р.  у справі № 6/73пд скасовано.

Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, скаржник звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить зазначену постанову скасувати, а рішення місцевого суду залишити в силі.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, розглянувши касаційну скаргу та додані до неї документи, встановила наступне.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 111 Господарського  процесуального кодексу України касаційна скарга за змістом повинна містити вимоги особи, що подала скаргу, із зазначенням суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права.

Тобто, в касаційній скарзі має бути чітко викладено зміст порушення з обґрунтуванням порушених норм законодавчими актами та вказуватися конкретні  їх пункти та статті.

Згідно з положеннями частини другої статті 1115 та частин першої та другої статті 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція на підставі вже встановлених судом фактичних обставин справи перевіряє судові рішення виключно на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду. Касаційна скарга повинна містити дані, які б свідчили, що судом при розгляді спору не застосований Закон, який підлягає застосуванню, або застосований закон, який не підлягає застосуванню, або судами неправильно витлумачена норма Закону.

Як вбачається з касаційної скарги, остання містить посилання на ряд норм законодавства (зокрема ГПК України, ЦК України), однак скаржником не зазначено суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права судом апеляційної інстанції з урахуванням встановлених попередніми судами фактичних обставин справи.

Скаржник не вказує конкретних норм, які були порушенні судом апеляційної інстанції, та зазначає, що ними було прийнято оскаржувані рішення без врахування правових позицій Верховного Суду України, знову ж таки не вказуючи, які конкретні норми, на думку скаржника, підлягали застосуванню.

Натомість, скаржник в касаційній скарзі посилається на обставини, які не були встановлені судами попередніх інстанцій, а також стверджує, що при вирішенні даного спору суд апеляційної інстанції дійшов хибного висновку про достовірність наявних в матеріалах справи доказів, наданих на підтвердження позовних вимог, та фактично просить суд касаційної інстанції додатково перевірити такі докази.

При цьому судова колегія відзначає, що касаційна інстанція в силу наданих їй повноважень не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у судових актах господарських судів чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти їх.

Враховуючи наведені вище положення процесуального законодавства, касаційна скарга не дає підстав для перевірки постанови у справі в касаційному порядку та підлягає поверненню на підставі пункту 6 частини 1 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 86, 111, пунктом 6 частини 1 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

У Х В А Л И В:

1.          Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Вишенька" касаційну скаргу на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 31.08.2011 р. у справі № 6/73пд та додані до неї документи без розгляду.

2.          Матеріали справи № 6/73пд повернути Господарському суду Донецької області.

Головуючий суддяО.О. Євсіков

суддіТ.Л. Барицька

О.А. Кролевець