УКРАЇНА
Господарський суд
Житомирської області
————————————————————————————————————————
* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Від "20" жовтня 2011 р.Справа № 17/5007/79/11
Господарський суд Житомирської області у складі:
судді Шніт А.В.
за участю представників сторін
від позивача не з'явився
від відповідача ОСОБА_1 дов. №433 від 07.04.2011р.
Розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Приватного підприємства аудиторської фірми "Житомир" (м.Житомир)
до Дочірнього підприємства "Житомирський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (м.Житомир)
про стягнення 146458,20грн.
Позивачем пред'явлено позов про стягнення на його користь з відповідача 146458,20грн. заборгованості.
В обґрунтування заявлених вимог, позивач посилається на невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань, передбачених договором №34 про надання послуг від 22.08.2005р., в частині сплати позивачу за надані послуги по підготовці, збору матеріалів, веденню претензійно-позовної роботи та захисту інтересів відповідача в господарських судах, податкових органах та інших установах у встановлений договором строк.
В судовому засіданні 27.09.2011р. представник відповідача подав відзив на позовну заяву, в якому заперечив щодо позовних вимог.
Представник позивача в судове засідання 20.10.2011р. не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 73).
В судовому засіданні 20.10.2011р. представник відповідача заперечив щодо позовних вимог, з підстав викладених у відзиві на позовну заяву.
Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, господарський суд
ВСТАНОВИВ:
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на наступне.
Дочірнє підприємство "Житомирський облавтодор" ВАТ ДАК "Автомобільні дороги України" та Аудиторська фірма "Житомир" в серпні 2005 року уклали договір №34 по наданню послуг по підготовці, збору матеріалів, веденню претензійно-позовної роботи та захисту інтересів ДП "Житомирський облавтодор" в господарському суді, податкових органах по справі про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 01.06.2005р. за №3323/23-1/31480 за платежем податок на додану вартість в сумі 13608,00грн.; №3222/23-1/31479 за платежем податок на прибуток в сумі 20438,00грн.; від 03.08.2005р. за №5305/23-1/57995 та від 06.10.2005р. за №5305/23-1/57995/2 за платежем податок на додану вартість в сумі 624444,00грн.; №5306/23-1/57996 та від 06.10.2005р. №5306/23-1/57996/2 за платежем податок на прибуток в сумі 988703,00грн.; від 06.10.2005р. за №5641/23-1/63204/2 за платежем податок на додану вартість в сумі 555,00грн.; від 06.10.2005р. за №5642/23-1/63203/2 за платежем податок на прибуток в сумі 880,00грн.
Позивач зазначив, що виконуючи умови п. 3.1.4. договору ДП "Житомирський облавтодор" надало представнику АФ "Житомир" Комісарчуку О. В. доручення на представництво інтересів в судових та інших органах та перерахувало аванс в розмірі 15000,00грн.
Виконуючи умови договору АФ "Житомир" були виконані відповідні роботи по підготовці, збору матеріалів, веденню претензійно-позовної роботи та захисту інтересів ДП "Житомирський облавтодор" в судах, податкових органах.
Позивач вважає, що саме виконаною роботою АФ "Житомир" по захисту інтересів ДП "Житомирський облавтодор" в судах було задоволено вимоги ДП "Житомирський облавтодор" щодо несплати власних коштів до бюджету у сумі 1614582,00грн. за рахунок скасування вищезазначених податкових повідомлень-рішень.
Вказує, що постанова господарського суду Житомирської області у справі №11/6 "НА" набрала законної сили 26.10.2010р., відповідно до ухвали Вищого адміністративного суду України від 26.10.2010р., просить стягнути з відповідача 146458,20грн. (1614582,00грн. (вимоги задоволені судом) х 10% (вартість робіт) -15000грн. (аванс)).
Відповідач позовні вимоги не визнав зазначивши наступне.
Був укладений договір №34 в серпні 2005 року, згідно якого позивачем були надані послуги по підготовці, збору матеріалів, веденню претензійно-позовної роботи по захисту інтересів ДП "Житомирський облавтодор" в господарському суді. Дані послуги відповідачу були надані частково - в суді першої інстанції та в апеляційному суді (подача позовної заяви, розгляд її в господарському та апеляційному судах) за що відповідачу було оплачено 15 000 грн.
Згідно п. 1.2 договору №34 від серпня місяця 2005 року надані Виконавцем послуги, зазначені в п. 1.1 Договору, передаються Замовнику актом прийому-здачі виконаних послуг з відміткою про розрахунки. Вказані акти прийому-здачі наданих послуг згідно п. 3.2.2 Договору, Виконавець повинен був готувати та підписувати спільно із Замовником. Станом на 27.09.2011р. позивачем на адресу відповідача не передавались та не направлялись акти прийому-здачі наданих послуг.
Відповідач наголошує, що до розгляду касаційної скарги відповідач готувався самостійно. Підготовку матеріалів та подачу заперечень на касаційну скаргу на Постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 01.11.2007р. та Постанову Житомирського господарського суду від 07.02.2007р. по справі №11/6 "НА" до Вищого адміністративного суду проводив юрисконсульт відповідача. Позивач в цьому ніякої участі не приймав. А тому і умови договору не виконав. Це підтверджується відсутністю акту виконаних робіт (послуг).
Відповідач вважає, що умови договору №34 від 22.08.2005р. про надання нам послуг виконані відповідачем на стадії розгляду апеляційної скарги в Житомирському апеляційному господарському суді за що позивач отримав плату в розмірі 15000,00грн. Крім того, зазначає що відповідачем пропущений строк позовної давності.
Суд вважає вимоги позивача необґрунтовані з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, 22.08.2005р. між Приватним підприємством аудиторською фірмою "Житомир" - виконавець (позивач у справі) та Дочірнім підприємством "Житомирський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" - замовник (відповідач у справі) був укладений договір №34 про надання послуг (а.с. 9).
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України.
У відповідності з ч.1, п.1 ч.2 ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Статтями 11 та 509 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків сторін є укладення між ними договору. В силу зобов'язання боржник зобов'язаний вчинити на користь кредитора певну дію, в тому числі сплатити борг, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, тобто сплати боргу.
Згідно ч.1 ст.901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до п. 1.1 вищезазначеного договору, відповідач доручив, а позивач прийняв на себе зобов'язання по наданню послуг по підготовці, збору матеріалів, веденню претензійно-позовної роботи та захисту інтересів відповідача в господарських судах, податкових органах та інших установах.
Згідно з п. 1.2 вищезазначеного договору, надані позивачем послуги, зазначені в п.1.1. нього договору, передаються відповідачу актом прийому-здачі виконаних послуг з відміткою про розрахунки.
Вартість робіт зазначених у п.1.1. договору складає 10% від суми вимог, які будуть задоволені господарським судом, податковими органами на користь відповідача (п.2.1. договору).
В пункті 2.2 договору сторони встановили, що відповідач після підписання договору та на день розпочатих робіт перераховує позивачу аванс в розмірі 9000,00грн. та на протязі 5 місяців ще 6000,00грн.
Відповідач належним чином виконав умови п.2.2 договору перерахувавши позивачу 15000,00грн., що підтверджується банківськими виписками (а.с. 10, 11).
Пунктом 3.1.3 договору передбачено, що відповідач зобов'язаний проводити оплату виконаних робіт в розмірах, передбачених у розділі 2 протягом 5 банківських днів після набрання рішенням господарського суду законної сили по даній справі або задоволення вимог податковими органами.
В пункті 3.2.2 вищезазначеного договору сторони погодили, що позивач зобов'язаний спільно із відповідачем готувати та підписувати акти прийому-здачі виконаних робіт.
Разом з тим, позивач не надав суду належні докази, а саме акти прийому-здачі виконаних робіт які підтверджують виконання відповідачу робіт щодо надання послуг, передбачених договором.
Поданий позивачем акт приймання-здачі виконаних робіт (а.с. 42) не приймається судом як належний доказ, оскільки даний акт не підписаний зі сторони відповідача, заперечується останнім щодо виконання позивачем робіт (відзив на позовну заяву (а.с. 61, 62).
Таким чином, твердження позивача про те, що були виконані відповідачу роботи щодо надання послуг по підготовці, збору матеріалів, веденню претензійно-позовної роботи та захисту інтересів відповідача в господарських судах, податкових органах та інших установах на підставі укладеного між сторонами вищезазначеного договору не може бути прийняте до уваги суду, оскільки позивач не довів факту виконання робіт на суму 161458,20грн.
Як вбачається з матеріалів справи, 07.02.2007р. господарським судом Житомирської області по справі №11/6 "НА" була винесена постанова, якою позов ДП "Житомирський облавтодор" ДАК "Автомобільні дороги України" до Державної податкової інспекції про визнання протиправними та скасування податкових-повідомлень рішень задоволено частково.
Відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, що діяла на момент розгляду справи №11/6 "НА") постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 01.11.2007р. у справі №11/6 "НА" постанову господарського суду Житомирської області від 07.02.2007р. залишено без змін.
Відповідно до ст.253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Як вбачається із постанови Житомирського апеляційного господарського суду від 01.11.2007р. у справі №11/6 "НА", повноважний представник позивача - Комісарчук О.В. був присутній в судовому засіданні та знав про прийняте Житомирським апеляційним господарським судом рішення 01.11.2007р.
Таким чином, виходячи з матеріалів справи та умов п.3.1.3 договору, позивач повинен був дізнатись про порушення його права 08.11.2007р.
Крім того, слід зазначити, що згідно зі ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (ст.256 ЦК України).
Відповідно до п. 1 ст. 261 Цивільного кодексу України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Суд вважає, що в даному випадку перебіг строку позовної давності починається з 09.11.2007р. (з цього ж дня у позивача виникло право пред'явити вимогу до відповідача про виконання зобов'язання), а тому на момент звернення до суду з позовом (згідно відмітки діловодної служби позовна заява надійшла до господарського суду Житомирської області 14.07.2011р.) строк позовної давності закінчився.
Отже, позивач пропустив позовну давність для звернення до суду з позовом.
Відповідно до п.3 ст.267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у справі, зробленою до винесення рішення.
Як вбачається з відзиву на позовну заяву (а.с. 61,62) відповідач заперечує проти позову на тій підставі, що позовну заяву подано до суду після спливу строку позовної давності, встановленого ст. 257 Цивільного кодексу України.
Оскільки процесуальних вимог до заяви про застосування позовної давності до тих чи інших правовідносин чинним законодавством не визначено, позиція відповідача, викладена у відзиві на позову заяву, оцінюється судом як заява сторони у справі, подана відповідно до норм ст. 267 ЦК України.
Відповідно до п. 4 ст. 267 ЦК України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Відповідно до ч.1 ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Враховуючи викладене, суд вважає вимоги позивача безпідставними та необґрунтованими, а тому вважає за необхідне в позові відмовити.
Судові витрати покладаються на позивача.
Керуючись ст. ст. 49, 82, 84, 85 ГПК України, господарський суд
ВИРІШИВ:
В позові відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.
СуддяШніт А.В.
< Поле для текста >
< Текст > < Поле для текста >
1 - в справу;
2-позивачу (рек. з повід.);
3- відповідачу.
< Текст >
< Текст >