Голованівський районний суд Кіровоградської області    

                            Справа № 2-а-2152/11

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М    У К Р А І Н И

28.09.2011 Голованівський районний суд Кіровоградської області

          Суддя Голованівського районного суду Кіровоградської області Гут Ю.О.,   розглянувши в порядку скороченого провадження справу за адміністративним ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду в Голованівському районі Кіровоградської області  про неправомірні дії щодо перерахунок пенсії та стягнення недоплаченої щомісячної державної пенсії за віком, -

                                                                   В С Т А Н О В И В :

Позивачка звернулася  до суду за захистом свого порушеного права на тримання пенсії в повному обсязі.

Вона є пенсіонером за віком з 29.08.2005 року. Пенсія їй призначена. Перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Голованіському районі.

Після призначення пенсії по даний час, тобто більше 4 років вона працює.

Маючи 25 місяців страхового стажу, після призначення пенсії 01.07.2011 року позивачка                                                                                             звернулася до Пенсійного фонду з заявою про перерахунок пенсії та надала всі необхідні документи.

Нещодавно позивачка дізналася, що пенсія їй перерахована з врахуванням середньої заробітної плати в народному господарстві за 2009 рік, а не з врахуванням середньої заробітної плати в народному господарстві за 2010 рік, що менше ніж належить при застосуванні порядку розрахунку, виписаного у Законі України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування».

Таким чином Закон України “Про загальнообов”язкове  державне  пенсійне  страхування”передбачено, що перерахунок пенсії повинен проводитись з першого числа місяця, що йде за місяцем , в якому настали зазначені обставини, тобто в її випадку з 01.01.2010 року із застосуванням  середньої заробітної плати  працівників, зайнятих у галузях економіки  України за 2009 рік у сумі 1982,63грн., а не 1197, 98 грн., з якої їй зроблено перерахунок.

Відповідач- управління ПФУ аргументує відмову дією спільного листа Міністерства праці та Пенсійного фонду України № 20/0/18-09/039 , №4096/02-01 від 11.03.2009 року щодо застосування показників заробітної плати в середньому на одну особу в цілому по Україні . Вважає, що вищенаведені аргументи, не відповідають вимогам чинного законодавства України зі слідуючих причин: відповідно до ч.4 ст. 42 Закону України  “Про загальнообов”язкове  державне  пенсійне  страхування”, якщо особа продовжувала працювати, проводиться перерахунок пенсії з урахуванням не менше ніж 24 місяців страхового стажу після призначення попереднього перерахунку пенсії незалежно від перерв у роботі; безпосередньо у ст.. 42 Закону зазначено, що для перерахунку пенсій застосовується  показник середньої заробітної плати за рік, що передує року звернення за перерахунком пенсії. Проте це випливає із самого змісту  ч.4 ст. 42 Закону. Адже, якщо при  перерахунку пенсії береться заробітна плата відповідно до абзацу першого  ст.. 40 відповідно  має застосовуватись і той показник середньої заробітної плати , який береться при призначенні пенсії із заробітку відповідно до цієї ж статті. Корегування заробітку  шляхом множення коефіцієнта заробітку на показник середньої заробітної плати за рік, що передує року звернення за призначенням пенсії, проводиться з метою осучаснення раніше отриманого заробітку.

Законом чітко визначено  право працюючого пенсіонера на перерахунок пенсії із застосуванням  середньої заробітної плати працівників зайнятих у галузях економіки України за 2010 рік у сумі 1982,33 грн. і дано право на подальше підвищення пенсії та  юридичний факт подання пенсіонером зазначених документів, як обов”язкову умову проведення перерахунку пенсії, відповідачем свідомо проігноровано вказані правові норми, які є гарантіями соціального захисту його, як пенсіонера.

          Просить визнати незаконними дії Управління Пенсійного фонду України у Голованівському району Кіровоградської області   .

   3обов‘язати відповідача провести перерахунок пенсії  станом  01.07. 2011  року по нормі Закону України “Про загальнообов‘язкове пенсійне страхування”, з урахуванням середнього заробітку по Україні для призначення і перерахунку пенсії, що передує року звернення за перерахунком пенсії

          Згідно приписів ст. 183-2 КАС України адміністративні справи про оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання пенсійних виплат, виплат та пільг дітям війни можуть розглядатися суддею в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

          14.09.2011 року судом винесено ухвалу про відкриття скороченого провадження у справі , копії ухвали надіслано сторонам.

          Відповідач  -УПФУ в Голованівському  районі в установлений законом строк надав суду заперечення проти позову в якому зазначив, що   всі правовідносини між органами Пенсійного фонду України та пенсіонерами регулюються нормами Закону України “Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування”.

Ч.4 ст. 42 Закону України “Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування”(зі змінами, внесеними до Закону України “Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”було передбачено проведення перерахунків пенсій з урахуванням  страхового стажу, набутого після її призначення та із застосуванням показника заробітної плати (доходу)в середньому на одну особу в цілому  по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до закону враховується для обчислення пенсії за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії, що визначився згідно ст.. 40 Закону.

          Рішенням Конституційного суду України від 22.05.2008 року зміни, що були внесені до статей  40,42 Закону України “Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування”в частині визначення зазначеного вище показника заробітної плати та порядку проведення перерахунку   пенсій були визнані неконституційними. Отже, починаючи з 22.05.2008 року повинна застосовуватись редакція ст.42 , яка була чинна до внесення цих змін. Дана редакція не передбачає  застосування індексу заробітної плати за календарний рік, що передує року звернення за перерахунком пенсії. Представник УПФ України в Голованівському районі просить відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.  Визнати дії управління Пенсійного фонду України в Голованівському районі такими, що не суперечать чинному законодавству. Справу слухати без  його участі.          

          Дослідивши матеріали справи, заперечення відповідача, проаналізувавши положення чинного законодавства вважаю, що наявних в справі доказів достатньо для розгляду справи в порядку скороченого провадження і позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

          Відповідно до ч. 4 ст. 18 КАС України місцевим загальним судам як  адміністративним судам підсудні усі адміністративні  справи щодо спорів фізичних  осіб з суб"єктами владних повноважень з приводу   обчислення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням , виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, , доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

           Судом  встановлено ,  що позивач одержує державну пенсію за віком, призначену  Управлінням Пенсійного фонду України в Голованівському районі з 2005  року.  

Після призначення     пенсії за віком позивачка продовжує  працювати, тому після  відпрацьованих 25-х місяців звернулась  до відповідача із заявою про перерахунок пенсії. Згідно  довідки УПФ України  в Голованівському районі  01.07.2011 року  перерахунок пенсії позивачки було проведено відповідно до п.2 ст. 43 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування ”з врахуванням стажу роботи  за її заявою.

           Згідно приписів п. 4 ст. 42 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”проведення перерахунків пенсій проводиться з урахуванням страхового стажу, набутого після її призначення, та із застосуванням показника заробітної плати (доходу) в середньому на одну особу в цілому по Україні, з якої сплачено внески та яка відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії.  

Аналогічний  порядок  перерахунку  пенсії передбачений   підпунктом 3 п.11  Постанови Кабінету  Міністрів  України № 530 від 28.05.2008 р,  в якому  зазначено, що  у разі  коли  застрахована  особа  після  призначення  пенсії відповідно до Закону ( 1058-15)  продовжувала  працювати  проводиться  перерахунок  пенсії  з урахуванням  не менш як 24 місяців страхового стажу  після  призначення  (попереднього перерахунку)  пенсії незалежно  від перерв  у роботі . Перерахунок  пенсії  проводиться  із заробітної  плати (доходу) , з якої була обчислена  пенсія. За бажанням  пенсіонера  перерахунок  пенсії проводиться  із заробітної  плати  за періоди  страхового стажу , зазначені  в ч. 1 ст. 40  Закону (1058-15) , із застосуванням  показника  середньої заробітної  плати працівників  у середньому  на одну  застраховану особу  в цілому  по Україні, з якої сплачено  страхові  внески  та яка  відповідно до Закону (1058-15) враховується  для  обчислення  пенсії , за календарний  рік , що передує року  перерахунку  пенсії . При цьому  з періоду , за який  враховується  заробітна  плата ( дохід) для перерахунку  пенсії , період, що настає  після  призначення пенсії , не підлягає  виключенню  згідно з абзацом  третім  частини  першої  статті 40  Закону (1058-15).

Конституційний  Суд України  своїм Рішенням  № 19-рп/2009  від 08.09.2009 року  визнав  неконституційним  лише  п. 10 Зазначеної  Постанови  КМУ № 530  щодо  встановлення  максимальних  розмірів  пенсій , п.п.3 п. 11 Постанови  неконституційним не визнано , тому  доводи представника відповідача про те, що внаслідок визнання зазначених змін неконституційними, виникла правова колізія, яка полягає в тому, що норми ст.ст. 40, 42 Закону втратили чинність, а рішення щодо відновлення дії попередньої редакції зазначених норм не приймалося, не можуть бути прийняті судом до уваги, як такі, що не ґрунтуються  на нормах чинного законодавства.    

         Доводи представника відповідача про те, що внаслідок визнання зазначених змін неконституційними, виникла правова колізія, яка полягає в тому, що норми ст.ст. 40, 42 Закону втратили чинність, а рішення щодо відновлення дії попередньої редакції зазначених норм не приймалося, не можуть бути прийняті судом до уваги, як такі, що не ґрунтуються  на нормах чинного законодавства.    

     Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі і в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.    

                Згідно приписів  ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.    

               Правовідносини, що виникають у процесі реалізації права на отримання пенсії , основані на принципі юридичної визначеності. Зазначений принцип не дозволяє державі посилатися на відсутність певного нормативного акта, який визначає механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах.

          Як свідчить позиція ЄС у справі Yvonne van Duyn v. Home Office (Case 41/74 van Duyn v. Home Office) принцип юридичної визначеності означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатися на зобов’язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов’язання містяться у законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії. Така дія зазначеного принципу пов’язана з іншим принципом –відповідальності держави, який полягає у тому, що держава не може посилатися на власне порушення зобов’язань для запобігання відповідальності. При цьому, якщо держава чи орган публічної влади схвалили певну концепцію, в даному випадку це визначений державою розмір пенсії, така держава чи орган вважатимуться такими, що діють протиправно, якщо вони відступлять від такої політики чи поведінки, зокрема, щодо фізичних осіб без завчасного повідомлення про зміни в такій політиці чи поведінці, оскільки схвалення такої політики чи поведінки дало підстави для виникнення обґрунтованих сподівань у фізичних осіб стосовно додержання державою чи органом публічної влади такої політики чи поведінки.      

               Відповідно до ст. 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.    

               Як зазначено у Рішенні Конституційного Суду України від 11 жовтня 2005 року № 8-рп/2005 (справа про рівень пенсії і щомісячного довічного грошового утримання) зміст прав і свобод людини - це умови і засоби, які визначають матеріальні та духовні можливості людини, необхідні для задоволення потреб її існування і розвитку. Обсяг прав людини - це кількісні показники відповідних можливостей, які характеризують його множинність, величину, інтенсивність і ступінь прояву та виражені у певних одиницях виміру.    

               Звуження змісту прав і свобод означає зменшення ознак, змістовних характеристик можливостей людини, які відображаються відповідними правами та свободами, тобто якісних характеристик права. Звуження обсягу прав і свобод - це зменшення кола суб'єктів, розміру території, часу, розміру або кількості благ чи будь-яких інших кількісно вимірюваних показників використання прав і свобод, тобто їх кількісної характеристики.    

                 Частиною 3 статті 46 Конституції України встановлено, що пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом. Іншими словами, пенсії та інші види соціальних виплат, що є єдиним джерелом існування, не можуть бути нижче від прожиткового мінімуму, який встановлюється законом.                  

            Ст. 71 КАС України  передбачено , що кожна сторона повинна довести  ті обставини , на яких  ґрунтуються  її вимоги  та  заперечення . Якщо  відповідач , суб”єкт владних повноважень  заперечує проти  адміністративного  позову , то обов”язок  щодо  доказування  правомірності  свого  рішення  покладається на нього .

               Відповідач не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування правомірності своєї бездіяльності.

        Таким чином, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими та відповідно такими, що підлягають задоволенню.

            Відповідач  зобов'язаний  здійснити  перерахунок  пенсії позивачки з  урахуванням  середньої заробітної плати  в цілому  по Україні  не за 2007 рік , а за 2010 рік..

             Відповідно  до п.1, п.3 , п. 15 “Положення  про Пенсійний Фонд України”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів  України  від 24.10.2007 року № 1261 Пенсійний Фонд України є центральним  органом  виконавчої влади ,  одним з основних завдань якого є забезпечення  своєчасного  і в повному  обсязі фінансування  та виплати пенсій , допомоги  на  поховання , інших виплат і   здійснює свої повноваження  безпосередньо та через утворенні  в установленому  порядку головні управління  Фонду  в Автономній Республіці Крим , областях , м. Києві    та Севастополі, управління  в районах, містах  і районах у містах.

           Згідно ст.. 44 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”пенсія  призначається  та перераховується  відповідним територіальним органом Пенсійного Фонду України.

Позивачем пред’явлено  позовні вимоги  до управління Пенсійного Фонду України  в Голованівському  районі  Кіровоградської області,де він перебуває на обліку як пенсіонер оскільки обов’язок  по нарахуванню та перерахунку   пенсії позивача , покладено  на УПФУ в Голованівському районі Кіровоградської області, за місцем  проживання позивача.

          Відповідно до  ст.ст. 183-2,  256 КАС України  постанови  суду  , прийняті  в порядку  скороченого  провадження, виконуються негайно  .

          На підставі  до ст. 256  КАС України  постанову  допустити до  негайного виконання .

            Відповідно до ст. 267  КАС України зобов’язати суб’єкт владних повноважень подати до суду звіт про  виконання судового рішення.

             Враховуючи те , що п.34 ст. 4 Декрету  КМУ № 7-93 від 21.03.1991 року “Про державне  мито”Управління  пенсійного Фонду України  звільняється  від сплати  державного мита, судові  витрати підлягають  компенсації за рахунок  Державного бюджету  України.

       Керуючись  Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року, п. 35 розділу II Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, п.п. 9, 10 п. 35 розділу II Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, ст.ст. 40, 42 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”,  ст. ст. 6, 7,18, 71,  ч.1 ст. 94,  158-163 , 167 КАС України, суддя –

                                                         П О С Т А Н О В И В  :

Визнати бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Голованівському районі Кіровоградської області  щодо здійснення перерахунку пенсії відповідно до ст.ст. 40, 42 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”ОСОБА_1 –протиправною.

          Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в  Голованівському районі Кіровоградської області  здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 пенсії з  01 липня 2011 року у відповідності до ст.ст. 40, 42 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”з урахуванням середньої  заробітної плати  працівників , зайнятих в галузях економіки   України  для призначення і перерахунку пенсії  за  попередній  2010 рік  до змін  в законодавстві  або зміни  соціального  статусу  особи  та  забезпечити її виплату   з урахуванням  суми, яка була  виплачена  позивачу  в цей період  .

            Витрати по сплаті судового збору віднести на рахунок держави.

          Постанова суду підлягає негайному виконанню відповідачем.

          Протягом місяця з дня набрання постановою законної сили відповідач зобов’язаний надати до канцелярії суду звіт про її виконання ( перебіг  цього строку  починається з дня одержання її копії, якщо постанова виконується негайно).

           За наслідками  розгляду звіту суб’єкта владних повноважень про виконання постанови суду або у разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту та накласти на винну посадову особу, відповідальну за виконання постанови, штраф у розмірі від ста до трьохсот  мінімальних заробітних плат.

Постанова   може бути  оскаржена  до Дніпропетровського апеляційного адміністративного  суду через Голованівський районний суд     протягом 10 (десяти  ) днів  з дня її проголошення  .

              У разі прийняття   постанови   у  скороченому   провадженні  апеляційна  скарга  подається  протягом  10(десяти)  днів  з дня  отримання   копії  постанови . Якшо  суб”єкта  владних повноважень   у випадку  та порядку, передбачених  частиною   четвертою  статті 167 КАС України , було повідомлено  про можливість  отримання копії  постанови  суду  безпосередньо в суді , то десятиденний  строк  на апеляційне  оскарження  постанови  суду  обчислюється  з наступного  дня  після  закінчення  п”ятиденного  строку  з моменту  отримання  суб”єктом  владних   повноважень  повідомлення  про можливість  отримання  копії постанови  суду .

Суддя:Ю. О. Гут