ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" жовтня 2011 р.                                                           Справа № 5023/475/11  

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Істоміна О.А., суддя Барбашова С.В. , суддя  Білецька А.М.

при секретарі Гурдісовій Н.В.

за участю представників сторін:

позивача –  ОСОБА_1 (дов. № 2227/1 від 14.03.2011 р.)

відповідача –ОСОБА_2 (дов. № 07/717 від 11.07.2011р.)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Державного підприємства Міністерства оборони України "Харківський механічний завод", м. Харків  (вх. № 3634 Х/3) на рішення господарського суду Харківської області від 02.08.11 р. у справі № 5023/475/11

за позовом Приватного акціонерного товариства "Інформаційні комп"ютерні системи", м. Київ

до Державного підприємства Міністерства оборони України "Харківський механічний завод"

про стягнення 12547,78 грн., -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ЗАТ “Інформаційні комп’ютерні системи”, звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просив стягнути з відповідача, ДП МО України “Харківський механічний завод”, суму збитків в розмірі 12547,78 грн.

Рішенням господарського суду Харківської області від 02.08.2011 р. у справі № 5023/475/11 (суддя Савченко А.А.) позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 11991,78 грн. збитків, витрати по сплаті державного мита у сумі 119,92 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 225,54 грн. та 6468,10 грн. витрат на проведення судової експертизи. В частині стягнення 556,00 грн. збитків позов залишено без розгляду відповідно до п. 5 ст. 81 ГПК України.

Відповідач звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з’ясування обставин справи, просить рішення господарського суду Харківської області від 02.08.2011 р. скасувати  та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю. Апеляційна скарга обґрунтована відсутністю в діях відповідача складу правопорушення для настання цивільно-правової відповідальності у вигляді збитків. Як вказує відповідач, позивач не довів, що саме така сума збитків була завдана відповідачем, оскільки позивач встановлює суму збитків, як вартість на ремонт балонів, що був зроблений третьою особою, в той же час позивач не звертався до відповідача за ремонтом балонів або розрахунком вартості ремонту, хоча виробником балонів є саме відповідач.  

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу та його представник в судовому засіданні з наведеними відповідачем доводами не погоджується, вважає рішення законним та обґрунтованим, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, рішення без змін.

Крім того, представник позивача в судовому засіданні 13.09.2011 р. зазначив про те, що під час розгляду справи в суді першої інстанції позивачем було повідомлено про зміну назви Закритого акціонерного товариства “Інформаційні комп’ютерні системи”на Приватне акціонерне товариство “Інформаційні комп’ютерні системи”,  що підтверджується копією свідоцтва про державну реєстрацію Приватного акціонерного товариства “Інформаційні комп’ютерні системи” серія А01 № 378648 від 11.03.2011 р. (аркуш справи 83,84).

Відповідно до ст. 25 ГПК України у разі вибуття однієї із сторін у спірному або встановленому рішенням господарського суду правовідношенні внаслідок реорганізації підприємства чи організації господарський суд здійснює заміну цієї сторони її правонаступником, вказуючи про це в рішенні або ухвалі. Правонаступництво можливе на будь-якій стадії судового процесу.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 13.09.2011 р. здійснено заміну позивача - Закритого акціонерного товариства “Інформаційні комп’ютерні системи” на його правонаступника - Приватне акціонерне товариство “Інформаційні комп’ютерні системи”, розгляд справи відкладено на 13 жовтня 2011 року.

В судовому засіданні 13.10.2011 року сторони підтримали свої позиції, викладені в апеляційній скарзі та у відзиві на неї. Колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, заслухавши уповноважених представників сторін, колегія суддів приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступних підстав.

Як свідчать матеріали справи 16.03.2009р. ЗАТ «Інком»(позивач) здійснив закупку модулів пожежогасіння типу МПГ виробництва ДП МОУ «Харківський механічний завод»(відповідач) через ТОВ «Тренд плюс»згідно накладної № 0728 від 16.03.2009р. та на підставі договору №1-П від 04.06.2008р.

Гарантійні зобов'язання були надані виробником на кожну одиницю продукції.

В процесі експлуатації в деяких балонах, а саме: балон МПГ-10, балон МПГ-80 № 063 та балон МПГ-80 № 002 в межах гарантійних строків були виявлені недоліки, після чого згідно комісійного акту від 18.08.2010р. за участю представників позивача та відповідача балони були передані для здійснення ремонту до ДП МОУ «Харківський механічний завод».

Згідно рахунку-фактури № МЗ-0000737 від 29.09.2010р. ЗАТ «Інком»здійснив оплату ремонту та заправки модулів пожежогасіння типу МПГ виробництва ДП МОУ «Харківський механічний завод»серії «Балон робочий у зборі БРС-80-2 шт. и БРС-10-1 шт.», що підтверджується випискою з банківського рахунку у ПАТ «ВТБ Банк»від 19.10.2010р. Після ремонту і заправки балонів на них були видані нові паспорти з наданням гарантії. Доставка балонів була здійснена позивачу транспортною компанією «САТ»згідно накладної на вантаж № ХА 0582176 від 09.11.2010р. Транспортування виконувалося в ящику відповідно до вимог "Керівництва з експлуатації. Балон робочий у зборі БРС-80".

Звертаючись до господарського суду позивач послався на те, що 12.11.2010р. в процесі монтажу модулів виявилося, що в балоні БРС-80 здійснюється витік газу через манометр (характерне шипіння усередині корпуса). Оскільки власними силами припинити витік газу ЗАТ «Інком»не вдалося, враховуючи особливості даного обладнання, балон був терміново доставлений до ТОВ НПФ «Бранд майстер Плюс»(м. Київ), яке має ліцензію на виконання робіт з модулями газового пожежогасіння виключно для збереження вогнегасного складу, оскільки ДП МОУ «Харківський механічний завод»не має власного представництва в м. Києві. В процесі обстеження балону безпосередньо спеціалістами ТОВ «Бранд майстер Плюс»було виявлено несправності запірно-пускового пристрою (ЗПУ) та манометру (акт обстеження модуля газового пожежогасіння МПГ-2-80 від 12.11.2010р.).

З матеріалів справи вбачається, що позивачем була надіслана на адресу відповідача претензія №9831 від 30.11.2010р., в якій останньому було запропоновано до 14.12.2010 р. провести перезарядку вказаного балону та ремонт манометру, або направити позивачу новий балон з манометром з відповідними характеристиками.

У відповідь на претензію позивача ДП МОУ «Харківський механічний завод»повідомило про направлення до ЗАТ «Інком»своїх представників для детального вивчення питання несправності балону (вих. №2/1441 від 02.12.2010р.).

Згідно складеного представниками відповідача акту обстеження несправного балону від 06.12.2010р., позивачем була порушена технологія підключення манометру.

Для здійснення зарядки модуля вогнегасною речовиною з використанням нового манометру позивач звернувся до ТОВ НПФ «Бранд майстер Плюс»та згідно рахунку ТОВ НПФ «Бранд майстер Плюс»№8Ш-000452 від 10 грудня 2010р. витрати ЗАТ «Інком»склали 11 991,78 грн.

Таким чином, позивач вважає зазначені витрати в розмірі 11991,78 грн., а також транспортні витрати пов’язані з доставкою балона на ремонт в розмірі 556,00 грн., є збитками, які відповідач повинен відшкодувати у відповідності до ст. 225 та ст. 269 Господарського кодексу України.

Ухвалою господарського суду від 01.03.2011р. було призначено по справі експертизу матеріалів, речовин та виробів (підвид - експертиза металів і сплавів).

На підставі викладених обставин, а також беручи до уваги положення ст.ст. 225, 269 Господарського кодексу України, а також загальні вимоги цивільного законодавства, які ставляться до виконання зобов’язання, суд першої інстанції  дійшов висновку, що позивач має право на відшкодування збитків що складаються з вартості проведених робіт ТОВ НПФ «Бранд майстер Плюс»в розмірі 11991,78грн., тому позовні вимоги в цій визнав такими, що підлягають задоволенню.

Однак колегія суддів не може погодитись з вказаними висновками, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 22 ЦК України та ч. 1 ст. 224 ГК України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також неодержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

При цьому, відповідно до вимог ч.2 ст. 623 ЦК України, розмір збитків завданих порушенням зобов'язання, повинен бути реальним та доведеним позивачем.

Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вини.

Відсутність хоча б одного із вищеперелічених елементів, утворюючих склад господарського правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності, оскільки його поведінка не може бути кваліфікована, як правопорушення.

Обґрунтовуючи розмір понесених збитків позивач вказує на те, що відповідач у відповідь на претензію № 9831 від 30.11.2010 р. відмовив позивачу у виконанні гарантійних зобов’язань, в зв’язку з чим ПрАТ «Інком»був змушений звернутись до ТОВ НПФ «Бранд майстер Плюс»для здійснення зарядки модуля вогнегасною речовиною з використанням нового монометру.

Водночас, матеріали справи та пояснення представника позивача свідчать про те, що 12.11.2010 р. в процесі монтажу модулів виявилося, що в балоні БРС-80 здійснюється витік газу через монометр.

Відповідно до п. 5.1 «Керівництва з експлуатації. Балон робочий у зборі БРС-80»до обслуговування модуля допускаються особи, які вивчили принцип роботи модуля і склали залік на допуск до самостійної роботи у встановленому порядку. Отже, замість того, щоб повідомити відповідача про виявлені несправності, позивач взявся самостійно здійснювати заміну монометру на аналогічний з іншого модуля, як зазначено самим позивачем в претензії  № 9831 від 30.11.2010 р. Крім того, позивач також самостійно без своєчасного повідомлення відповідача здійснив транспортування  балону БРС-80 до ТОВ НПФ «Бранд майстер Плюс».

Таким чином, про виявлені несправності та спроби самостійно їх усунути відповідачу стало відомо лише з претензії  № 9831 від 30.11.2010 р.

У відповідь на претензію відповідач листом за № 2/1441 від 02.12.2010 р. зазначив про порушення позивачем порядку та умов, які повинні застосовуватись при виявлення відповідних несправностей, а також повідомив про направлення своїх представників, які в свою чергу в акті обстеження балону БРС-80 від 06.12.2010 р. зазначили про порушення технології підключення монометру.

До того ж у вказаній претензії позивач запропонував відповідачу в строк до 14.12.2010 р. провести перезарядку вказаного балону та ремонт манометру, або направити позивачу новий балон з манометром з відповідними характеристиками.

В той же час,  зарядка модуля вогнегасною речовиною з використанням нового монометру була здійснена сторонньою особою - ТОВ НПФ «Бранд майстер Плюс»10.12.2010 р. згідно рахунку № SIN-000452, тобто до закінчення строку, зазначеного позивачем в претензії для усунення несправностей або заміни нового балону з манометром.

Колегія суддів зазначає про відсутність вини відповідача  у  понесених позивачем витратах, оскільки позивачем перш за все не дотримано загальних правил щодо своєчасного повідомлення відповідача про виявлені несправності, а  також вимог «Керівництва з експлуатації. Балон робочий у зборі БРС-80»щодо технічного обслуговування балону при заміні монометру. Матеріали справи не містять доказів відмови відповідача від ремонту балону, а вартість ремонту балонів прямо не залежала від позивача .

Отже, зазначені обставини свідчать про відсутність правових підстав для стягнення з відповідача збитків, оскільки в даному випадку відсутній склад цивільного правопорушення, з яким ст. 22 ЦК України та ст.224 ГК України пов'язує застосування міри відповідальності до відповідача.

В даному випадку спірні відносини виникли із зобов’язання відповідача, як виробника та постачальника товару - балону БРС-80 здійснювати гарантійний ремонт в межах гарантійних строків та на умовах, визначених розділом 6 «Керівництва з експлуатації. Балон робочий у зборі БРС-80».

Згідно документів на поставлене обладнання («Керівництво з експлуатації. Балон робочий у зборі БРС-80») завод-виробник гарантує відповідність виробу вимогам технічної документації при дотриманні споживачем умов експлуатації, транспортування та зберігання (п. 6.2.).

Відповідно до п. 5 ст. 269 ГК України Постачальник (виробник) гарантує якість товарів у цілому. Гарантійний строк на комплектуючі вироби і складові частини вважається рівним гарантійному строку на основний виріб, якщо інше не передбачено договором або стандартами (технічними умовами) на основний виріб, а згідно ч. 6 постачальник (виробник) зобов'язаний за свій рахунок усунути дефекти виробу, виявлені протягом гарантійного строку, або замінити товари, якщо не доведе, що дефекти виникли внаслідок порушення покупцем (споживачем) правил експлуатації або зберігання виробу. У разі усунення дефектів у виробі, на який встановлено гарантійний строк експлуатації, цей строк продовжується на час, протягом якого він не використовувався через дефект, а при заміні виробу гарантійний строк обчислюється заново від дня заміни.

Таким чином, враховуючи викладене, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що у разі виявлення недоліків протягом гарантійного строку покупець має право вимагати від постачальника (виробника) усунення дефектів виробів за його рахунок, у зв’язку з чим позовні вимоги про стягнення з відповідача збитків в розмірі 12547,78 грн. є такими, що задоволенню не підлягають.

Таким чином, висновки господарського суду, викладені в оскаржуваному рішенні, є помилковими та не ґрунтуються на нормах чинного законодавства, що в свою чергу підтверджується вищевказаним.

Приймаючи до уваги вищезазначене, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Харківської області від 02.08.11 р. у справі № 5023/475/11 скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32-34, 43, 99, 101, 102, п. 2 ст. 103, п.1,4 ч.1 ст. 104 ст. ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -                                                                     

ПОСТАНОВИЛА:     

   Апеляційну скаргу Державного підприємства Міністерства оборони України "Харківський механічний завод", м. Харків задовольнити.

Рішення господарського суду Харківської області від 02.08.11 р. у справі № 5023/475/11  скасувати та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Інформаційні комп"ютерні системи", м. Київ (03005, м.Київ, вул.Смоленська,31-33, код ЄДРПОУ 21670779, в тому числі р/р 260083010178 в АБ "Національні інвестиції" м.Київ, МФО 300498) на користь  Державного підприємства Міністерства оборони України "Харківський механічний завод" (61177, м.Харків, вул.Залютинська,6, код ЄДРПОУ 08248877, в тому числі р/р 26005301810305 БВ №5 філії Відділення ПАТ Промінвестбанк в м.Харків, МФО 351458) витрати  по сплаті держмита у розмірі 59,96 грн. за подання апеляційної скарги.

Доручити господарському суду Харківської області видати відповідний наказ.

Постанова набирає чинності з дня її проголошення і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом 20-ти днів.

Головуючий суддя                                                                    Істоміна О.А.

Суддя                                                                                           Барбашова С.В.  

Суддя                                                                                           Білецька А.М.  

Повний текст постанови підписано 18 жовтня 2011 року.