КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05.10.2011 № 59/90
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Лосєва А.М.
суддів:
при секретарі:
за участю представників
від позивача: не з’явились;
від відповідача: не з’явились;
від третьої особи: ОСОБА_1 – адвокат (договір про надання правової допомоги від 10.07.2011р.);
розглянувши у відкритому судовому засіданні
апеляційну скаргу ОСОБА_2
на Ухвалу Господарського суду міста Києва
від 26.08.2011р.
у справі №59/90 (суддя Картавцева Ю.В.)
за позовом Приватного акціонерного товариства „Страхова компанія „УНІКА”
до Приватного акціонерного товариства „ПРОСТО-страхування”
третя особа ОСОБА_2
про стягнення 7 901,54 грн.
ВСТАНОВИВ :
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.08.2011р. провадження у справі №59/90 було припинено на підставі п.1-1 ч.1 ст. 80 господарського процесуального кодексу України. Присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача 102,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Не погоджуючись із вказаною Ухвалою суду, третя особа звернулася до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просила Ухвалу Господарського суду міста Києва від 26.08.2011р. у справі №59/90 скасувати та прийняти нову Ухвалу, в якій вирішити питання про розподіл господарських витрат.
Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції було порушено норми процесуального права, зокрема, ст. ст. 44, 49, 80, 83 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 15.09.2011р. апеляційну скаргу було прийнято до провадження та призначено до розгляду в судове засідання на 28.09.2011р.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 29.09.2011р. справу було призначено до розгляду на 05.10.2011р.
Представник третьої особи у судовому засіданні 05.10.2011р. підтримав апеляційну скаргу з викладених у ній підстав, просив суд скаргу задовольнити, Ухвалу Господарського суду міста Києва від 26.08.2011р. у справі №59/90 скасувати та прийняти нову Ухвалу, в якій вирішити питання про розподіл господарських витрат.
В судове засідання 05.10.2011р. представники сторін не з’явились, про причини нез’явлення суд не повідомили, будь-яких заяв або клопотань з цього приводу до суду не надходило.
Оскільки явка представників сторін та третьої особи не була визнана судом обов’язковою, а також зважаючи на наявні в матеріалах справи докази належного повідомлення представників сторін та третьої особи про місце, дату та час судового засідання (довідка, телефонограми – том справи – 1, аркуші справи – 97, 99-101), апеляційний суд визнав можливим розглядати справу у відсутність представників сторін за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представника третьої особи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.
Приватне акціонерне товариство „Страхова компанія „УНІКА” (далі – позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Приватного акціонерного товариства „ПРОСТО-страхування” (далі – відповідач) страхового відшкодування в порядку регресу у сумі 7 901,54 грн., виплаченого страхувальнику позивача за договором добровільного комплексного страхування на транспорті №001338/4002/9011250 від 19.04.2010р.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.07.2011р.. на підставі ст. 27 Господарського процесуального кодекс України, до участі у справі як 3-ю особу, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, було залучено ОСОБА_2
В процесі судового розгляду позивач подав суду заяву про зменшення розміру заявлених позовних вимог на суму франшизи у розмірі 510,00 грн., в якій просив стягнути з відповідача збитки в порядку регресу у розмірі 7 391,54 грн., а в частині стягнення 510,00 грн. провадження припинити.
Відповідач надав суду платіжне доручення №5857 від 03.08.2011р., згідно з яким він сплатив позивачеві 7 391,54 грн.
Третя особа підтримала позов і просила останній задовольнити. Окрім того, представник третьої особи просив суд вирішити питання про відшкодування витрат третьої особи на послуги адвоката у сумі 2 000,00 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.08.2011р. провадження у справі №59/90 було припинено на підставі п.1-1 ч.1 ст. 80 господарського процесуального кодексу України, а також присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача 102,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Третя особа, не погоджуючись із вказаною Ухвалою суду, звернулася до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив Ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.06.2011р. у справі №8/174 скасувати, мотивуючи це тим, що судом не було вирішено питання про розподіл судових витрат, саме витрат третьої особи на послуги адвоката у розмірі 2 000,00 грн.
З цього приводу колегія суддів вважає за необхідне наголосити на наступному.
В ст. 44 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно зі ст. 21 Господарського процесуального кодексу України сторонами в судовому процесі є позивач і відповідач.
Натомість третя особа у відповідності до ст. 18 названого Кодексу є не стороною, а учасником судового процесу.
Відповідно до ч.3 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, про припинення провадження у справі виноситься ухвала, в якій мають бути вирішені питання про розподіл між сторонами господарських витрат, про повернення державного мита з бюджету, а також можуть бути розв'язані питання про стягнення штрафів, передбачених у пунктах 4 і 5 частини другої статті 83 цього Кодексу.
Витрати позивачів та відповідачів, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах. Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от: угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, і платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг.
Тобто, судові витрати за участь адвоката в розгляді справи підлягають сплаті лише в тому разі, якщо вони сплачені адвокату стороною, якій такі послуги надавались, і їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.
Аналогічна правова позиція викладена в роз'ясненнях Вищого арбітражного суду України від 04.03.1998p. №02-5/78 „Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України” (із змінами та доповненнями) та в постанові Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 01.10.2002р. у справі за позовом фабрики котлів „Rafako S.A.” до Відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” про стягнення суми.
При чому, відповідно до ч.1 ст. 111-28 Господарського процесуального кодексу України суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішеннями Верховного Суду України.
З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що витрати, пов'язані з наданням послуг адвоката, належать до судових витрат, але вони підлягають відшкодуванню лише сторонам, тобто іншим особам, які беруть участь у справі (учасникам судового процесу) названі витрати не відшкодовуються.
Окрім того, слід зазначити про те, що третя особа просить розподілити витрати на послуги адвоката, однак не зазначає за рахунок якої саме сторони названі витрати мають бути відшкодовані.
Також, третя особа просить скасувати ухвалу місцевого господарського суду від 26.08.2011р. повністю, натомість жодних заперечень щодо припинення провадження у справі у зв’язку зі сплатою відповідачем заборгованості в апеляційній скарзі не наведено.
Згідно зі ст. ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Доводи, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час розгляду даної справи.
За результатами перегляду справи в порядку апеляційного провадження колегія суддів дійшла висновку про те, що Ухвала Господарського суду міста Києва від 26.08.2011р. у справі №59/90 прийнята з всебічним з’ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм процесуального права, у зв’язку з чим підстави для зміни або скасування ухвали суду відсутні і апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 32-34, 43, 44, 49, 75, 86, 99, 101-106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а Ухвалу Господарського суду міста Києва від 26.08.2011р. у справі №59/90 – без змін.
2. Матеріали справи №59/90 повернути до Господарського суду міста Києва.
3. Постанова набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у встановленому законом порядку та строки.
Головуючий суддя
Судді
11.10.11 (відправлено)