ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
_________________________________________________________________________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"11" жовтня 2011 р. Справа № 5023/7225/11
вх. № 7225/11
Суддя господарського суду Рильова В.В.
при секретарі судового засідання Боброва Д.О.
за участю представників сторін:
прокурора - Криволапов Д.А., за посвідченням №36 від 03.02.2011р.;
позивача - не з"явився;
третьої особи (Харківське міське управління земельних відносин Харківської міської ради) - не з"явився;
третьої особи (Головне управління Держкомзему у Харківській області) - не з"явився;
відповідача - не з"явився; 3-й особи - < Текст > відповідача - < Текст > 3-й особи - < Текст >
розглянувши справу за позовом Прокурора Дзержинського району м. Харкова в інтересах держави в інтересах держави< Текст > в особі Харківської міської ради, м. Харків
треті особи на стороні позивача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору:
1).Харківське міське управління земельних відносин Харківської міської ради ,м.Харків;
2).Головне управління Держкомзему у Харківській області ,м.Харків 3-я особа < Текст >
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Харків 3-я особа < Текст >
про зобов'язання вчинити певні дії
ВСТАНОВИВ:
Прокурор Дзержинського району м. Харкова в інтересах держави в особі Харківської міської ради, звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про зобов"язання відповідача звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,0011 га по АДРЕСА_1 та відшкодувати заподіяну внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки шкоду у розмірі 583,11грн. Також прокурор у своїй позовній заяві просить суд зобов"язати відповідача привести зазначену земельну ділянку у придатний для користування стан та судові витрати просить покласти на відповідача.
Ухвалою господарського суду Харківської області про порушення провадження у справі до участі у справі було залучено третіх осіб на стороні позивача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Харківське міське управління земельних відносин Харківської міської ради та Головне управління Держкомзему у Харківській області.
Представник прокурора в судовому засіданні 11.10.2011р. позовні вимоги підтримав в повному обсязі, документів, витребуваних судом не надав.
Представник позивача в судове засідання 11.10.2011р. , не з"явився, через канцелярію суду в порядку ст.22 Господарського процесуального кодексу України, надав правове обгрунтування до позову та додаткові документи для долучення до матеріалів справи, які долучаються судом до справи.
Представник третьої особи (Харківське міське управління земельних відносин Харківської міської ради) в судове засідання 11.10.2011р., не з"явився, документів, витребуваних судом не надав. Про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Представник третьої особи (Головне управління Держкомзему у Харківській області) в судове засідання 11.10.2011р., не з"явився, через канцелярію суду надав письмові пояснення , в яких зазначає, що земельна ділянка площею 0,0011 га по АДРЕСА_1 відповідачем не використовується, господарська діяльність відповідачем не ведеться, просить розглядати справу без участі представника Головного управління Держкомзему у Харківській області.
Судом долучені до матеріалів справи письмові пояснення третьої особи.
Відповідач в судове засідання 11.10.2011р., не з"явився, свого повноважного представника не направив, витребуваних судом документів та відзиву на позовну заяву, не надав, про причини неявки суд не повідомив. Ухвала про порушення провадження у справі від 29.08.2011р., яку було направлено на адресу відповідача, зазначену у позовній заяві, повернелась на адресу суду з відміткою пошти "повернуто у зв"язку із закінченням терміну зберігання", однак адреса відповідача підтвержується наявним в матеріалах справи витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на 28.09.2011р.
Вищий господарський суд України у п. 4 Інформаційного листа від 02.06.2006р. № 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" зазначив, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "в зв"язку з закінченням терміну зберігання", "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.
Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов’язок доказування і подання доказів покладено на сторони, а також те, що ухвалою суду від 27.09.2011 року сторони було повідомлено , що у разі неявки їх представників у судове засідання та ненадання витребуваних судом документів, суд має право розглянути справу за наявними в ній матеріалами, суд згідно зі статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами без участі представників позивача, третіх осіб та відповідача.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника прокурора, проаналізувавши доводи позовної заяви, повно та всебічно дослідивши обставини справи та докази на їх підтвердження, суд встановив наступне.
17.08.2011р. прокуратурою Дзержинського району м.Харкова спільно з Держземінспекцією Головного управління Держкомзему у Харківській області було проведено перевірку з питань додержання ФОП ОСОБА_1 (відповідач по справі) вимог земельного законодавства України, за адресою: АДРЕСА_1 .
Як вказує прокурор у своїй позовній заяві , під час проведеної перевірки 17.08.2011р. було встановлено, що відповідач , в порушення вимог ст.ст.125, 126 Земельного кодексу України , без набуття права власності чи права користування земельною ділянкою та встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) , самовільно використовує земельну ділянку площею 0,0011 га по АДРЕСА_1 для експлуатації та обслуговування торговельного кіоску, у зв"язку з чим, станом на теперішній час сума несплаченої відповідачем шкоди , заподіяної внаслідок самовільного зайняття вищевказаної земельної ділянки становить 583,11грн., що і стало підставою для звернення прокурора до суду із відповідним позовом.
Проте, суд вважає позовні вимоги прокурора недоведеним, необгрунтованими та такими, що не підтверджені відповідними засобами доказування, з наступних підстав.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування та надання доказів покладений на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Згідно зі статтею 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до ст.187 Земельного кодексу України контроль за використанням та охороною земель полягає в забезпеченні додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями і громадянами земельного законодавства України.
Згідно ст.188 Земельного кодексу України державний контроль за використанням та охороною земель здійснюється уповноваженими органами виконавчої влади по земельних ресурсах, а за додержанням вимог законодавства про охорону земель - спеціально уповноваженими органами з питань екології та природних ресурсів. Порядок здійснення державного контролю за використанням та охороною земель встановлюється законом.
Статтею 189 Земельного кодексу України самоврядний контроль за використанням та охороною земель здійснюється сільськими, селищними, міськими, районними та обласними радами.
Відповідно до ст.9 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" державний контроль за використанням та охороною земель у системі центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів здійснює Державна інспекція з контролю за використанням та охороною земель і її територіальні органи.
Державний контроль здійснюється шляхом проведення перевірок. Порядок проведення перевірок визначається Порядком планування та проведення перевірок з питань здійснення державного контролю за використанням та охороною земель (Наказ Держкомзему від 12.12.2003р. №312).
Відповідно до пункту 5.1 «Порядку планування та проведення перевірок з питань здійснення державного контролю за використанням та охороною земель» (далі Порядок), затвердженого наказом Державного комітету України по земельних ресурсах 12.12.2003 № 312 (зареєстровано в Мінюсті України 25.12.03р. за № 1223/8544) при проведенні перевірок державний інспектор складає акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства.
Відповідно до п. 4.1 Порядку державні інспектори проводять перевірку стану дотримання вимог земельного законодавства в присутності власників земельних ділянок чи землекористувачів або уповноважених ними осіб, а також осіб, які вчинили порушення земельного законодавства. Відповідно до пункту 5.3 Порядку акт складається у двох примірниках. Перший примірник акта залишається у державного інспектора, який проводить перевірку, другий - вручається або надсилається керівнику юридичної особи чи фізичній особі, які перевірялись. Згідно з п.5.5 акт підписується державним інспектором , який проводить перевірку , представником юридичної особи, що використовує земельні ділянки, свідками (за їх наявності).
Відповідно до п. 5.4 Порядку в акті повинно бути зазначено місце розташування земельної ділянки, її площа згідно із земельно-кадастровою документацією та фактична площа, яка використовується.
Пунктом 5.6 вказаного Порядку передбачено, що в акті наводиться план-схема місця розташування земельної ділянки (схеметичний абрис чи викопіювання з картографічних матеріалів планів земельної ділянки з прив’язкою до місцевості та зазначенням суміжних землекористувачів). На плані-схемі вказується загальна площа земельної ділянки та площа, на якій виявлено порушення.
При цьому, прокурор, в обгрунтування своїх позовних вимог посилався саме на матеріали перевірки Держземінспекції Головного управління Держкомзему у Харківській області; проте, до позову взагалі не було надано відповідних актів преревірки.
Розрахунок шкоди проводиться на підставі "Методики визначення розміру шкоди , заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок , використання земельних ділянок не за цільовим призначенням , зняття грунтового покриву (родючого шару грунту) без спеціального дозволу" (далі - Методика).
Статтею 7 вказаної Методики передбачено, що розрахунок розміру шкоди , заподіяної державі , територіальним громадам внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок проводиться інспекціями Мінприроди або Держземінспекцією та її територіальними органами , на підставі матеріалів обстежень земельних ділянок , проведених відповідно до Порядку виконання земельно - кадастрових робіт та надання послуг на платній основі державними органами земельних ресурсів , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.11.2000р. №1619.
Проте, у зв"язку з тим, що прокурором матеріалів перевірки Держкомземом вимог дотримання відповідачем земельного Законодавства не надано, а з листа Головного управління Держкомзему у Харківській області (вх.№194601 від 11.10.2011р.) вбачається, що відповідач не займає земельної ділянки , розрахунок шкоди , заявленої прокурором до стягнення , є необгрунтованим.
Відповідно до рішення Харківської міської ради від 23.06.2004р. №87/04 "Про затвердження Положення про самоврядний контроль за використанням та охороною земель у м.Харкові " самоврядний контроль за використанням та охороною земель у м.Харкові здійснюється відділом самоврядного контролю за використанням та охороною земель у м.Харкові управління земельних відносин Департаменту містобудування , архітектури та земельних відносин. Об"єктом контролю є землі комунальної власності , контроль здійснюється також і шляхом визначення та відшкодування збитків , завданих міській раді користувачами земельних ділянок , шляхом виявлення самовільно зайнятих земельних ділянок та їх обстеження, за результатами яких складаються акти обстеження.
Постановою Кабінету Міністрів України №284 "Про порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам" (1993р.) передбачено, що відшкодовуються збитки заподіяні вилученням та тимчасовим зайняттям земельних ділянок та неодержані доходи у зв"язку з тимчасовим невикористанням земельних ділянок , збитки визначаються комісіями , створеними міськими радами. Результати роботи цих комісій оформляється відповідним актом та затверджується радою.
Згідно рішення Харківської міської ради від 24.06.2009р. №130/09 "Про затвердження Порядку визначення та відшкодування Харківській міській раді збитків , заподіяних внаслідок невикористання земельних ділянок , самовільного зайняття земельних ділянок та використання земельних ділянок з порушенням законодавства про плату за землю" відшкодування збитків проводиться за період використання землі з порушенням земельного законодавства у розмірі плати за землю , яку власник (Харківська міська рада) міг би отримати при належному виконанні земельного Законодавства. Збитки визначаються за ставками орендної плати , яка діяла на момент їх виникнення. Акт комісії затверджується рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради.
Наданий позивачем в судове засідання 11.10.2011р. акт №2796/11 обстеження земельної ділянки по АДРЕСА_1 від 03.10.2011р. не може бути прийнятий судом , як належний та допустимий доказ, виходячи з того, що , по - перше його було складено лише 03.10.2011р., тоді як прокурор звернувся до суду із позовом - 26.08.2011р.
По - друге, в акті №2796/11 обстеження земельної ділянки по АДРЕСА_1 від 03.10.2011р. не зазначено фактичної площі земельної ділянки яка використовується відповідачем, а лише орієнтовна - 0,0008 га, при цьому прокурор в позовній заяві просить звільнити земельну ділянку площею 0,0009 га по вул.АДРЕСА_1-а у м.Харкові.
Також, з акту №2796/11 від 03.10.2011р. та доданої до нього схеми земельної ділянки не вбачається визначення площі земельної ділянки, яку відповідач використовує, відсутня прив’язка до місцевості, не вказано номерів будинків, біля яких розташована земельна ділянка, не вказані суміжні землекористувачі. Крім того, з вказаного акту не вбачається які саме докази свідчили про те, що земельна ділянка використовується саме відповідачем , а кіоск розташований на ній є власністю відповідача.
Крім того, як вже було зазначено вище у разі здійснення самоврядного контролю за використанням землі , за результатами перевірки збитки визначаються комісіями, створеними міськими радами за ставками орендної плати , яка діяла на момент їх виникнення, акт комісії затверджується рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради.
Проте, таких доказів визначення шкоди прокурором надано не було і в матеріалах справи такі докази відсутні.
Відповідно до частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
У відповідності до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.
Згідно ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно зі статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
На підставі вказаного вище, зважаючи на те, що прокурором не надано належних доказів в обґрунтування своїх позовних вимог , суд дійшов висновку, що ні прокурором, ні позивачем не надано в порядку статті 33 Господарського процесуального кодексу України доказів в обґрунтування обставин, на які вони посилались, як на підставу позовних вимог про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки.
Таким чином, судом встановлено , що прокурор та позивач не довели суду факту самовільного зайняття відповідачем земельної ділянки площею 0,0011 га по АДРЕСА_1 , оскільки матеріали перевірки дотримання вимог земельного законадавства відповідачем визнані судом неналежними доказами, а тому розрахунок завданої шкоди , який зроблено на підставі , вказаних матеріалів перевірок, суд вважає необгрунтованим.
Прокурор та позивач, всупереч положень ст.4-3, 32, 33 Господарського процесуального кодексу України не довели належним чином розміру шкоди, яку вони просять стягнути з відповідача.
З огляду на вищевказане, суд дійшов висновку, що позовні вимоги прокурора про зобов"язання відповідача звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,0011 га по АДРЕСА_1 та відшкодувати заподіяну внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки шкоду у розмірі 583,11грн. не обґрунтовані, вони не підтверджуються доданими до матеріалів справи доказами, та суд вважає їх такими, що не підлягають задоволенню.
Відповідно ст. 49 ГПК України судові витрати у даній справі покладаються на прокурора. Втім враховуючи звільнення прокурора від сплати державного мита пунктом 30.ч.1 ст.4 Декрету КМУ «Про державне мито» державне мито в даному разі не стягується.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 41, 58, 124, 129 Конституції України, ст.4 Декрету КМУ «Про державне мито», ст.ст.12, 90, 118, 120, 124, 152, 156, 157, 211, 212 Земельного кодексу України, ст.1 Закону України „Про державний контроль за використанням та охороною земель”, Порядком планування та проведення перевірок з питань здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, затвердженого наказом Державного комітету України по земельних ресурсах 12.12.2003 № 312 та зареєстрованого в Мінюсті України 25.12.03р. за № 1223/8544, ст.ст.22, 1166 Цивільного кодексу України, статтями 1, 4, 12, 22, 32, 33, 34, 43, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
В задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
< Дата >
Суддя (підпис< Текст > Рильова В.В.
Повний текст рішення підписано 17.10.2011р.
Справа №5023/7225/11.