ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________________________________________________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" жовтня 2011 р.                                                            Справа № 5023/7019/11

вх. № 7019/11

Суддя господарського суду Сальнікова Г.І. 

при секретарі судового засідання Близнюкова А.І.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1 - особисто, ОСОБА_2 - дов. від 01.07.2011 року

3-ї особи < Текст > відповідача - не з'явився 3-ї особи < Текст >

розглянувши справу за позовом ФОП ОСОБА_1, м. Олександрія 3-я особа < Текст > 

до  ФОП ОСОБА_3, м. Харків 3-я особа < Текст > 

про стягнення 74069,97 грн. згідно договору № 28 від 16.11.2009 року

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ФОП ОСОБА_1, звернувся до господарського суду з позовною заявою, в який просить суд стягнути з ФОП ОСОБА_3 на свою користь заборгованість, яка виникла у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором купівлі-продажу товару № 28, укладеним між сторонами 16.11.2009 року. Відповідно вимог позовної заяви, заявлена до стягнення сума заборгованості становить 74069,97 грн., з яких 59852,00 грн. - сума боргу за договором; 5179,31 грн. - сума пені, нарахована за порушення строків оплати товару; 2215,52 грн. - 3% річних, 6823,14 грн. - сума інфляційних нарахувань. Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання передбачені договором купівлі-продажу № 28 щодо своєчасної оплати поставленого товару. Судові витрати просить суд покласти на відповідача.

Представник позивача у судовому засіданні підтримує позовні вимоги та просить суд задовольнити їх у повному обсязі.

Відповідач правом на участь представника у судовому засіданні не скористався, причину неявки не повідомив. У наданому до суду 30.08.2011 року відзиві на позов (вх. 16513) заперечує проти позовних вимог та просить суд провадження у справі припинити за відсутністю предмету спору.  Про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином за юридичною адресою, вказаною у позовній заяві .

Враховуючи те, що норми ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, всебічно та повно з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

16 листопада 2009 р. між  сторонами був укладений договір купівлі-продажу № 28 (надалі - спірний договір), за яким продавець (позивач) зобов’язався поставити і передати у власність покупця товар, а покупець (відповідач) зобов'язався приймати товар та своєчасно здійснити його оплату.

На виконання умов спірного договору купівлі-продажу позивачем у період з квітня 2010 року по травень 2010 року було передано у власність відповідачу товар на загальну суму 66650,00 грн., а відповідач зазначений товар отримав, що підтверджується відповідними видатковими накладними, засвідчені копії яких містяться у матеріалах справи.

Судом встановлено, що відповідачем здійснено часткову оплату за поставлений за договором купівлі-продажу № 28 товар у розмірі 6798,00 грн., що підтверджується наданими позивачем прибутковими касовими ордерами.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п.п. 4.2 спірного договору оплата товару здійснюється на протязі семи календарних днів з моменту одержання товару.

Проте, матеріалами справи підтверджено, що відповідач в порушення норм чинного цивільного та господарського законодавства України та умов договору, оплату отриманого від позивача товару у визначені у договорі строки не здійснив, у зв'язку з чим, у відповідача виникла заборгованість за договором купівлі-продажу № 28 від 16.11.2009 в розмірі 59852,00 грн.

Судом не приймається заперечення відповідача проти позову у зв*язку з їх необгрунтованістю та недоведенністю.

Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Отже, враховуючи вищевикладене, відповідач визнається судом таким, що прострочив виконання зобов'язання з оплати поставленого позивачем товару.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Приймаючи до уваги, що відповідач не виконав у повному обсязі передбачені договором зобов’язання по сплаті грошових коштів у визначений строк, позивачем обґрунтовано пред’явлено до стягнення основний борг у сумі 59852,00 грн.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи, що відповідач не надав суду належних доказів виконання домовленості, а також враховуючи, що відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк, позовні вимоги позивача в сумі основного боргу у розмірі 59852,00 грн. є обґрунтованими, підтверджуються наданими суду доказами та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), тому, згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Умовами договору, а саме п. 6.2 спірного договору передбачено, що у разі затримки оплати за товар відповідач зобов'язаний сплатити позивачу штрафну неустойку у розмірі подвійної  облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день прострочення платежу. Наданий позивачем розрахунок пені здійснено відповідно до вимог ст. 3 ЗУ "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", якою передбачено що пеня не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, у зв'язку з чим сума нарахованої пені склала 5179,31 грн.

Суд зазначає, що таке нарахування відповідає вимогам ч.6 ст.232 ГПК України та іншим вимогам чинного законодавства, а також умовам договору та відносинам, що склалися між сторонами, тому наданий розрахунок приймається судом та суд задовольняє позовні вимоги в частині стягнення пені.

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми. Позивачем зроблений розрахунок інфляційних втрат, сума яких складає 6823,14 грн., та 3% річних, сума яких складає 2215,52 грн., надані розрахунки відповідають вимогам чинного законодавства та відносинам, що склалися між сторонами, а тому нараховані суми інфляційних втрат та 3% річних підлягають стягненню з відповідача.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню.

За результатами розгляду справи, відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає необхідним витрати по сплаті державного мита в розмірі 740,69 грн. та витрати на інформаційне-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн. покласти на відповідача з вини якого спір доведено до суду.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 509, 525, 526, 611, 625 ЦК України, ст. 193 ГК України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 33-34, 38, 43, 47-49, 75, 82-85, Господарського процесуального кодексу України; -

 < Текст > 

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (АДРЕСА_2; ідент. код НОМЕР_1; відомості про розрахункові рахунки в матеріалах справи відсутні) на користь Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 (АДРЕСА_1; п/р НОМЕР_3 в філії "Придніпровське Регіональне управління" ВАТ "Банк "Фінанси та Кредит", МФО 331564; ідент. код НОМЕР_2) 59852,00 грн. основного боргу, 5179,31 грн. пені, 6823,14 грн. інфляційних втрати, 2215,52 грн. - 3% річних, 740,69 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя                                 (підпис< Текст >                         Сальнікова Г.І.

Повний текст судового рішення підписано 06.10.2011 року.