Справа № 22ц-70б/2007р. Головуючий у першій
інстанції Куімов М.В.
Категорія 30 Доповідач в апеляційній
інстанції Водяхіна Л.М.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 липня 2007 року колегія судової палати у цивільних справах Апеляційного суду міста Севастополя в складі:
головуючого - Клочка В.П.,
суддів - Водяхіної Л.М., Сундукова В.М.,
при секретарі - Благовідові А.В.,
за участю позивача ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Севастополі апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення місцевого суду Гагарінського району м. Севастополя від 09 лютого 2007р. по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про вселення, -
ВСТАНОВИЛА:
У липні 2005р. ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_2 про вселення, мотивуючи свої вимоги тим, що рішенням місцевого суду Гагарінського району м. Севастополя від 05 грудня 2002 року за нею визнано право власності на кімнату 11,1 кв.м. квартири АДРЕСА_1. Вказує, що відповідач перешкоджає їй у здійснені права власності.
Рішенням місцевого суду Гагарінського району м. Севастополя від 09 лютого 2002р. позов ОСОБА_1 задоволений. Вирішено питання про судові витрати.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про відмову у задоволені позову, посилаючись на те, що суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального і процесуального права, висновки суду не відповідають обставинам справи.
Судова колегія, заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення осіб, що з'явилися, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.
Задовольняючи позов ОСОБА_1 суд першої інстанції виходив з того, що позивач має право власності на спірну житлову кімнату площею 11,1 кв.м.
З таким висновком погоджується колегія судів, оскільки вони зроблені на підставі повного та всебічного розгляду всіх обставин справи, з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.
Відповідно до п.2 ст.48 Закону України „Про власність", власник може вимагати усунення будь-яких порушень його права, хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння, і відшкодування завданих збитків.
Судом першої інстанції встановлено, підтверджено матеріалами справи, що рішенням місцевого суду Гагарінського району М.Севастополя від 05 грудня 2002р., яке набрало чинності, за ОСОБА_1 було визнано право власності на житлову кімнату площею 11,1 кв.м. в квартирі АДРЕСА_2 та зобов'язано ОСОБА_2 не створювати перешкоди в користуванні вказаної кімнати.
Згідно до листа начальника управління міського будівництва і СМДА від 27 травня 2004р. (арк.с. 85), житловому будинку АДРЕСА_2була присвоєна нова адреса - АДРЕСА_1
На підставі наведеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно прийшов до висновку, що ОСОБА_1 має право на вселення в житлову кімнат площею 11,1 кв.м. в квартирі АДРЕСА_1.
Доводи ОСОБА_2, що кімната площею 11,1 кв.м. в квартиріАДРЕСА_1 не існує, так як спірну кімнату було переобладнано з лоджію, судова колегія не може прийняти до уваги, оскільки таке переобладнання не позбавляє позивача права власності і не може служити підставою для відмові в позові.
Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст.ст. 304, п.1 ст. 307, 308, 313, п. 1 ст. 314,315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, -
УХВАЛИЛА :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення місцевого суду Гагарінського району м. Севастополь від 09 лютого 2007р. залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двох місяців з дня набрання законної сили до суду касаційної інстанції.