ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10.10.2011 року Справа № 7/5005/8214/2011
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Мороза В.Ф. (доповідача),
суддів: Науменка І.М., Герасименко І.М.
при секретарі: Лазаренко П.М.
за участю представників сторін:
від відповідача: ОСОБА_1, довіреність від 10.06.11;
представник позивача у судове засідання не з’явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином
розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна організація № 31" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 09.08.2011 року у справі №7/5005/8214/2011
за позовом приватного підприємства "Атлас-Груп", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області
до комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна організація № 31", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області
про стягнення боргу
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 09.08.2011 (суддя Коваль Л.А.) частково задоволено позов щодо стягнення з відповідача 118 234 грн. 16 коп. боргу, 22 353 грн. 76 коп. втрат від інфляції, 5 745 грн. 43 коп. 3% річних за договором № 31/79 від 01.04.2010р., укладеним між сторонами.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідачем подано апеляційну скаргу про його часткове скасування щодо стягнення втрат від інфляції та 3% річних. Апеляційна скарга мотивована недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які місцевий суд визнав встановленими. Відповідач зокрема посилається на відсутність в актах виконаних робіт дати їх складання та необґрунтоване прийняття до уваги судом першої інстанції дати пред’явлення рахунків для оплати для визначення періоду прострочення оплати виконаних робіт відповідачем.
Відповідач проти задоволення апеляційної скарги заперечує, оскаржуване рішення вважає обґрунтованим та законним, просить залишити його без змін.
По справі оголошувалась перерва до 10.10.2011 р.
Перевіривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 01.04.2010р. між сторонами укладено договір № 31/79, за умовами якого (п.1.2.) відповідач доручив, а виконавець зобов’язався виконати своїми силами, на свій ризик поточний ремонт м'яких покрівель.
Договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2010р. та закінчення гарантійного строку (п. 12.1. договору).
Вартість договору становить 500 000, 00 грн. (п. 2.1. договору).
Відповідно до п. 3.1. договору роботи виконуються з матеріалів підрядника.
Пунктом 3.2. договору передбачено, що прийом та оцінка виконаних робіт здійснюється уповноваженими особами замовника і оформлюється підписанням актів за формою № КБ-2в, які є підставою для виплати коштів на користь виконавця.
Згідно п. 4.3. договору платежі за договором здійснюються шляхом зарахувань грошових коштів у національній валюті України на поточний рахунок виконавцю у безготівковому порядку платіжним дорученням протягом 30 днів після підписання сторонами акта виконаних робіт (форма № КБ-2в, № КБ-3).
Згідно матеріалів справи позивачем на виконання умов договору протягом квітня - серпня 2010 року були виконані обумовлені договором роботи по поточному ремонту м’яких покрівель на об’єктах замовника на загальну суму 404 440, 97 грн., які прийняті замовником (відповідачем), що підтверджується підписаними сторонами актами приймання виконаних будівельних (підрядних) робіт (форма КБ-2в) та довідками про вартість виконаних підрядних робіт до актів (форма КБ-3), у тому числі: у квітні 2010 року виконано роботи на загальну суму 74 990, 62 грн.; у травні 2010 року - на загальну суму 78 361, 00 грн.; у червні 2010 року - на загальну суму 70 674, 30 грн.; у липні 2010 року - на загальну суму 176 900, 63 грн.; у серпні 2010 року - на суму 3 514, 42 грн.
Суб’єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч. 1 ст. 193 ГК України).
Стаття 526 ЦК України встановлює вимогу щодо виконання зобов’язань належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Якщо у зобов’язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ч.1 ст. 530 ЦК України).
Відповідно до ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Згідно ст. 854 ЦК України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.
Оскільки відповідачем не надано доказів своєчасної відповідно до умов договору та повної оплати виконаних та прийнятих замовником робіт, висновок суд про стягнення залишку боргу у 118 234 грн. 16 коп. ґрунтується на законі.
Крім того відсутність у актах виконаних робіт та довідках про вартість виконаних підрядних робіт конкретної дати визначеного у них місяця складання не може бути підставою для звільнення боржника від відповідальності за прострочення виконання грошового зобов’язання згідно ст. 625 ЦК України. Судом першої інстанції правомірно враховано для встановлення періоду прострочення в оплаті виконаних робіт виставлені відповідачу рахунки, які співвідносяться з актами виконаних робіт та містять повні дані щодо дати їх складення. Платіжні документи на оплату виконаних робіт містять посилання на рахунки, що свідчить про їх отримання відповідачем, а оформлення на підставі відповідного акту виконаних робіт рахунку на оплату свідчить про складання сторонами такого акту на момент його пред’явлення до оплати. Відтак стягнення судом першої інстанції на підставі ст. 625 ЦК України 22 353 грн. 76 коп. втрат від інфляції, 5 745 грн. 43 коп. 3% річних у зв’язку з допущеним простроченням в оплаті виконаних робіт є обґрунтованим.
За викладеного доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного рішення, яке прийняте з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст. ст. 101- 105 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна організація № 31" залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 09.08.2011 року у справі №7/5005/8214/2011 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя В.Ф.Мороз
Суддя І.М.Науменко
Суддя
І.М. Герасименко