Справа №  2-а-2104/11

Категорія

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

          18 жовтня 2011 року cуддя Печерського районного суду Ільєва  Т.  Г. ,     розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України у Печерському районі м. Києва про визнання неправомірними дій та стягнення недоплаченої щомісячної державної пенсії за віком,-  

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до суду з вказаним позовом до відповідача, який направлений поштою 30.09.2011 року, просить зобов’язати відповідача провести перерахунок пенсії за віком по заробітній платі та стажу у відповідності до ст.40, ст.42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» з застосуванням показника середньої заробітної плати за 2009 рік – 1650, 43 гривень з 01.04.2011 р., стягнути заборгованість недоплаченої щомісячної державної пенсії за останнім перерахунком за період з 01 квітня 2011 року по 01 жовтня 2011 рік та виплачувати її в подальшому. В обґрунтування своїх вимог позивач також посилається на те, що є пенсіонером за віком, перебуває на обліку у відповідача, одержуючи державну пенсію за віком, подовжувала працювати і відпрацювавши встановлений законом час у відповідності до ч.1, 2 ст.40, ч.4. ст.42 вказаного Закону, в серпні 2011 року звернулася з заявою до відповідача про перерахунок пенсії за віком по стажу та заробітній платі, так як  перерахунок було проведено відповідачем з урахуванням показника середньої заробітної плати за 2007 рік у розмірі 1197, 91 гривня, а не за показником за 2009 рік – за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії як це передбачено Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». У зв’язку з чим, позивач отримує пенсію нижчу, ніж це передбачено вказаним Законом.

Відповідно до ч.4 ст.183-2 КАС України, суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

Відповідач надіслав суду письмові заперечення, в яких просив в задоволенні адміністративного позову відмовити, обґрунтувавши свою позицію тим, що нормами чинного законодавства не передбачено застосування показника середньої заробітної плати, за рік, що передує року перерахунку пенсії.

На підставі наявних в матеріалах справи даних, судом встановлені наступні обставини, які не заперечуються сторонами: позивач ОСОБА_1 є пенсіонером за віком та перебуває на обліку у відповідача, одержуючи державну пенсію за віком, продовжувала працювати і відпрацювавши встановлений законом час у відповідності до ч.1, 2 ст.40, ч.4. ст.42 вказаного Закону, в серпні 2011 року звернулась з заявою до відповідача про перерахунок пенсії за віком по стажу та заробітній плат, так як перерахунок було проведено відповідачем з урахуванням показника середньої заробітної плати за 2007 рік, а не за показником за 2009 рік – за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії, у зв’язку з чим позивач отримує пенсію нижчу, ніж при перерахунку пенсії за показником за 2009 рік, що не заперечує відповідач.

Листом від 09.09.2011 року відповідач відмовив у такому перерахунку.  

Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» внесені зміни до ст.ст. 40, 42 Закону та змінено порядок здійснення перерахунку пенсії.

Згідно внесених змін ч.4 ст.42 Закону передбачала, що у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням не менше ніж 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія. За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії провадиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в ч.1 ст.40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії. При цьому з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для перерахунку пенсії, період після призначення пенсії не підлягає виключенню згідно із абзацом 3 ч.1 ст.40 Закону.

Відповідно до абзацу 3 ч.1 ст.40 вказаного Закону у редакції від 28 грудня 2007 року,  за вибором особи, яка звернулася за пенсією, з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії, виключається період до 60 календарних місяців страхового стажу підряд за умови, що зазначений період становить не більше ніж 10 відсотків тривалості страхового стажу, врахованого в одинарному розмірі. У всіх випадках, крім випадку, передбаченого абзацом 2 ч.1 ст.40, період, за який враховується заробітна плата, після виключення 10 відсотків тривалості страхового стажу, не може бути меншим ніж 60 календарних місяців.

Згідно пп.3 п.11 постанови КМ України «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян»№ 530 від 28 травня 2008 року (далі –постанова КМ України № 530 від 28 травня 2008 року), у разі коли застрахована особа після призначення пенсії відповідно до Закону продовжувала працювати, проводиться перерахунок пенсії з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія. За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в ч.1 ст.40 Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії. При цьому з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для перерахунку пенсії, період, що настає після призначення пенсії, не підлягає виключенню згідно з абзацом 3 ч.1ст. 40 Закону.

Відповідно до ч.2 ст.152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року зміни, внесені Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»зміни, визнані такими, що не відповідають Конституції України.

Таким чином, зміни, внесені до ст.ст. 40, 42 Закону Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» втратили чинність 22.05.2008 року. Відповідно, з цього часу відновлено дію ст.ст. 40, 42 Закону у редакції, що діяла до прийняття Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України». Прийняття нормативно-правового акту про відновлення дії норми закону, яка існувала до внесення до неї змін, що в подальшому були визнані неконституційними, не вимагається.

Положення ч.4 ст.42 Закону у редакції, що були відновлені з 22 травня 2008 року, передбачають, що у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Кожний наступний перерахунок пенсії провадиться не раніш як через два роки після попереднього перерахунку з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу, зазначені в ч.1 ст.40 цього Закону.

Отже, згідно чинного на даний час пенсійного законодавства при перерахунку пенсії враховується наступне:

- перебування на роботі протягом 2 років після призначення (попереднього перерахунку) пенсії;

- заробітна плата (доход), з якого була обчислена пенсія або за періоди страхового стажу, зазначені в ч.1 ст. 40 цього Закону (зокрема, абзацу 3 ч.1 ст.40 вже не існує).

Разом з тим, у ч.4 ст.42 Закону у відновленій редакції не передбачено застосування під час перерахунку пенсії ні показника середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії (який був передбачений Закону у редакції від 28 грудня 2007 року та постанова КМ України № 530 від 28 травня 2008 року), ні показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії (який враховується при визначенні заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії згідно ч.2 ст.40 Закону).

Також слід звернути увагу, що в ч.2 ст.40 Закону у відновленій редакції у формулі визначення заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії зазначено, що показник Зс –це середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії. На вказаний показник є посилання лише у формулі, передбаченій для визначення заробітної плати (доходу) для призначення пенсії. Посилання на нього у статті, яка передбачає порядок та підстави перерахунку пенсії, відсутні.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що показник «середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії» застосовується виключно при призначенні пенсії та залишається незмінним під час здійснення перерахунку пенсії на підставі ч.4 ст.42 Закону України «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування».

Викладене свідчить про відсутність у відповідача правових підстав для перерахунку пенсії із застосуванням показника заробітної плати (доходу) в середньому на одну особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески за 2009 рік (1650,43 гривень).

Враховуючи викладене, керуючись Конституцією України, ст.ст.40 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», ст.ст. 2, 11, 17, 18, 94, 99, ч.1 ст.160, ст.ст.161-163, ч.1 ст.167, 184-186 КАС України,

П О С Т А Н О В И В:

   В задоволення позову ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України у Печерському районі м. Києва про визнання неправомірними дій та стягнення недоплаченої щомісячної державної пенсії за віком – відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на постанову суду подається Київському апеляційному адміністративному суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня її проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя                                                                                                   Т. Г. Ільєва