Справа № 2-2318/11

Категорія 26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

12 жовтня 2011 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді –          Ільєва Т.  Г. ,

при секретарі –                    Хлуд А.Ю.,

за участю

представника позивача:                Ситніка В.І.,

представника відповідача:            ОСОБА_3  ,

  розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «БРОКБІЗНЕСБАНК» в особі Черкаської філії Публічного акціонерного товариства «БРОКБІЗНЕСБАНК» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення суми боргу,

В С Т А Н О В И В :

   Позивач звернувся до суду із зазначеним вище позовом до відповідачів, мотивуючи свої вимоги тим, що 14.12.2007 року між АБ «БРОКБІЗНЕСБАНК» (перейменовано на ПАТ «БРОКБІЗНЕСБАНК», надалі - позивач) та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №5п-2007/К, відповідно до умов якого позичальнику надано кредит у розмірі 39 000 (тридцять дев’ять тисяч) доларів США 00 центів зі сплатою 12 % річних строком до 13.12.2014 року включно, на придбання автомобіля. 28.11.2008 року між позивачем та відповідачем було укладено Додаткову угоду №1 до Кредитного договору про зміну відсоткової ставки за користування кредитом до 15% річних з 01.11.2008 року та 25.01.2010 року було укладено Додаткову угоду №2 про зміну графіка погашення кредиту. Також, 25.01.2010 року в якості забезпечення виконання зобов’язань між АБ «БРОКБІЗНЕСБАНК» та ОСОБА_2 було укладено договір поруки №Дп1-5п-2007/К, відповідно до умов якого відповідач ОСОБА_2, зобов’язувалася відповідати за повне та своєчасне виконання відповідачем ОСОБА_1 його боргових зобов’язань перед позивачем за кредитним договором в повному обсязі, а саме: зобов’язань щодо повернення основної суми кредиту, сплати відсотків за користування кредитом, відшкодування можливих збитків та сплату пені і інших штрафних санкцій, передбачених у кредитному договорі. Вказує на те, що відповідачі порушили взяті на себе зобов’язання і станом на 11.04.2011 року мають заборгованість у розмірі 275 503,75 грн. Просить стягнути солідарно з відповідачів зазначену заборгованість та судові витрати.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позов з викладених в ньому підстав, просив задовольнити вимоги.

Відповідач ОСОБА_1 та його представник в судовому засіданні, яке відбулося 17.06.2011 року, позовні вимоги не визнали, просили відмовити в задоволенні позову.

Відповідач ОСОБА_2  в судове засідання не з’явилася, про місце та час розгляду справи повідомлялася завчасно та належним чином.

Представник відповідача ОСОБА_1 в судовому засіданні, яке відбулося 21.06.2011 року заявила клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи, мотивуючи клопотання тим, що відповідач ОСОБА_1 особисто не підписував Додаткову угоду №2 від 25.01.2010 року до Кредитного договору №5п-2007/к від 14 грудня 2007 року.

Ухвалою суду від 21.06.2011 року було призначено судову почеркознавчу експертизу, проведення якої було доручено Київському науково – дослідному інституту судових експертиз Міністерства  юстиції України.

Заслухавши пояснення осіб, які брали участь у справі, з’ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, дослідивши та оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.  

Судом встановлено, що 14.12.2007 року між АБ «БРОКБІЗНЕСБАНК» (перейменовано на ПАТ «БРОКБІЗНЕСБАНК», надалі - позивач) та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №5п-2007/К, відповідно до умов якого позичальнику надано кредит у розмірі 39 000 (тридцять дев’ять тисяч) доларів США 00 центів зі сплатою 12 % річних строком до 13.12.2014 року включно, для придбання автомобілю (а.с.6-11).

28.11.2008 року між позивачем та відповідачем було укладено Додаткову угоду №1 до Кредитного договору про зміну відсоткової ставки за користування кредитом до 15% річних з 01.11.2008 року (а.с.12).

25.01.2010 року було укладено Додаткову угоду №2 до Кредитного договору про зміну графіка погашення кредиту (а.с.13).

25.01.2010 року в якості забезпечення виконання зобов’язань між АБ «БРОКБІЗНЕСБАНК» та ОСОБА_2 було укладено договір поруки №Дп1-5п-2007/К, відповідно до умов якого відповідач ОСОБА_2, зобов’язувалася відповідати за повне та своєчасне виконання відповідачем ОСОБА_1 його боргових зобов’язань перед позивачем (а.с14).

З матеріалів справи вбачається, що назву Акціонерний Банк «БРОКБІЗНЕСБАНК» було змінено на Публічне акціонерне товариство «БРОКБІЗНЕСБАНК».

Надавши суму кредиту позивач виконав зобов’язання за кредитним договором.

Частина 1 ст. 1054 ЦК України визначає, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредити) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти

Відповідно до ст. ст. 525, 526, 530 ЦК України одностороння відмова від зобов‘язання або одностороння зміна його умов не допускається, при чому зобов’язання має виконуватися належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору.

Згідно із ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов‘язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов‘язання.

Згідно зі ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до п.1.1 договору поруки, поручитель ОСОБА_2 підтвердила, що вона зобов’язується перед Кредитором відповідати у повному обсязі за своєчасне і повне виконання ОСОБА_1 зобов’язань по Кредитному договору.

Відповідно до  ч. 1 ст. 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за  виконання ним свого обов’язку.  Поручитель  відповідає перед кредитором за порушення зобов’язання боржником.

Відповідно до ч.2, 3 ст. 626 ЦК України, договір є одностороннім, якщо одна сторона бере на себе обов’язок перед другою стороною вчинити певні дії або утриматися від них, а друга сторона наділяється лише правом вимоги, без виникнення зустрічного обов’язку щодо першої сторони. Договір є двостороннім, якщо правами та обов’язками наділені обидві сторони договору.

Отже, договір поруки є способом забезпечення виконання зобов’язань, який полягає у залученні третьої особи –поручителя до основного зобов’язання, яке виникло між боржником і кредитором. При цьому  боржник не стає стороною  в договорі поруки, який укладається між кредитором боржника і поручителем.   За своїм змістом договір поруки є одностороннім, оскільки в договорі поруки кредитор наділений лише правами, а поручитель - обов’язками.

Враховуючи викладене, твердження представника відповідача ОСОБА_1 про те, що з боку банку було грубе порушення прав боржника щодо укладення договору поруки без будь – якого погодження з боржником, -  суд вважає безпідставними, такими, що не ґрунтуються на нормах закону.  

Також, представник відповідача ОСОБА_1 зазначила, що банк позбавив ОСОБА_1 належного йому майна, а саме заставленого автомобіля.

Відповідно до ст.317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.   Оскільки ОСОБА_1  є єдиним власником автомобіля, то мав  право розпоряджатися своїм майном на власний розсуд, в тому числі і видавати довіреність на користування та розпорядження зазначеним автомобілем. 

Відповідно до ч.6 ст.147 ЦПК України висновок експерта не є обов’язковим і оцінюється судом за правилами, встановленими ст.212 ЦПК України.

Суд вважає, що висновок судової почеркознавчої експертизи є належним, допустимим і достовірним доказом, який підтверджує, що відповідач ОСОБА_1 не підписував Додаткову угоду №2 до Кредитного договору (а. с 131-133).

Відповідно до п.2 ч.1 ст.208 ЦК України у письмовій формі належить вчиняти правочини між фізичними та юридичними особами, а ч.2 ст.207 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). При цьому, ч. 1 ст.547 ЦК України передбачено, що правочини щодо забезпечення виконання зобов’язання вчиняються у письмовій формі. Частиною 2 статті 547 ЦК України передбачено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов’язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

В судовому засіданні було встановлено, що відповідач ОСОБА_1 Додаткову угоду №2 до Кредитного договору від 14 грудня 2007 року не підписував, а відтак своєї волі на укладення Додаткової угоди №2 до Кредитного договору не давав.

Відповідно до ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недотримання в момент його здійснення стороною вимог правомірності правочину (ст. 203 ЦК): зміст правочину не може суперечити актам цивільного законодавства і моральним принципам суспільства; волевиявлення учасників правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, обумовленим ним.

Згідно ч.2 ст.215 ЦК України недійсний є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійним судом не вимагається.

Оскільки, в судовому засіданні було встановлено, що відповідач ОСОБА_1 Додаткову угоду №2 до Кредитного договору не підписував, то відповідно до вимог ст.ст.203,207,208,215, ч.2 ст.547 ЦК України Додаткова угода №2 від 25.01.2010 року до Кредитного договору   №5п-2007/К від 14.12.2007 року є нікчемним, а визнання таких правочинів недійсними судом не вимагається.

Тобто, Додаткова угода №2 до Кредитного договору є недійсною з моменту її укладення, тому нарахована сума боргу за графіком, який передбачений даною Додатковою угодою №2, не відповідає вимогам Закону, тому суд приходить до висновку, що позивач повинен проводити стягнення боргу з відповідача згідно з графіком, наведеним у п.1.4 Кредитного договору, з яким ОСОБА_1 був ознайомлений, погодився щодо його виконання, під чим і розписався.   

Належних розрахунків боргу відповідно до вищезазначеного графіку погашення боргу позивачем суду не надано, тому суд вважає, що вимоги позивача є частково обґрунтованими, а саме щодо стягнення боргу станом на 25.01.2010 року.

Також, у відповідності до ч.3.1.3 ст.3 Кредитного договору Банк має право вимагати від позичальника дострокового повернення заборгованості за цим Договором у наступних випадках: прострочення сплати чергового платежу по Кредиту або процентів за користування Кредитом строком понад 2 (два) місяці; незгоди позичальника з пропозицією Банка про зміну процентної ставки за користування Кредитом та/або не підписання ним відповідної додаткової угоди згідно умов цього Договору; виникнення обставин, які за обґрунтованим висновком Банку призведуть до того, що Позичальник не виконає свої зобов’язання по цьому Договору;  неподання позичальником, на вимогу Банку, даних, що стосуються його фінансового стану, або подання позичальником недостовірної інформації; невиконання або неналежне виконання Позичальником вимог п.4.2.6 цього Договору.

Для реалізації цього права Банк надсилає письмове повідомлення Позичальнику   із відповідною вимогою. Після спливу 30 (тридцяти) календарних днів та за умови, що порушення не усунуте, на 31 (тридцять перший) календарний день після отримання Позичальником такої вимоги термін повернення Кредиту вважається таким, що настав і Позичальник зобов’язаний сплатити наявну заборгованість за Кредитом в повному обсязі. Якщо таке погашення не здійснене протягом 5 (п’яти) банківських днів, Банк має право вжити заходів по стягненню наявної заборгованості за цим Договором.

Позивачем не надано суду письмових доказів того, що відповідачам направлялися відповідні вимоги до 25.01.2010 року, а копії претензій від 03.03.2011 р., які знаходяться в матеріалах справи (а.с.15,16), не містять доказів отримання відповідачами зазначених претензій, тому суд вважає, що позивач відповідно до умов Договору не набув права дострокового повернення заборгованості за Кредитним договором, а лише станом на 25.01.2010 року набув права вимагати з відповідачів стягнення простроченої заборгованості за кредитом, яка становить 5 789, 60 доларів США, що в гривневому еквіваленті становить 46 365,43 грн.  (а.с.194).

Разом з тим, відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідачів в солідарному порядку на користь позивача підлягає стягненню, пропорційно до задоволених вимог, документально підтверджені суми сплачених судових витрат, а саме: судовий збір у розмірі 285  (двісті вісімдесят п’ять) грн. 94 коп. та  витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 20 (двадцять) грн. 18 коп.

Також, у відповідності до ч. 1 ст.88 ЦПК України з позивача на користь відповідача ОСОБА_1 підлягає стягненню, пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено, понесені ним і документально підтвердженні судові витрати, а саме:  витрати по оплаті почеркознавчої експертизи в розмірі 1 688 (одна тисяча шістсот вісімдесят вісім) грн.68 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3,11,13,15,16,525,526,530,536,553,554, 547, 614,625,626,1049,1050,1054 ЦК України, ст.ст. 6,10,11,60,88,169,208,209,212-215,218,223,224-228, 232,233 ЦПК України, суд ,-

В И Р І Ш И В :

     Позовну заяву Публічного акціонерного товариства «БРОКБІЗНЕСБАНК» в особі Черкаської філії Публічного акціонерного товариства «БРОКБІЗНЕСБАНК» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення суми боргу – задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «БРОКБІЗНЕСБАНК» в особі Черкаської філії Публічного акціонерного товариства «БРОКБІЗНЕСБАНК» заборгованість за кредитним договором №5п-2007/К від 14 грудня 2007 року, яка утворилася станом на 25.01.2010 року в розмірі 46 365 (сорок шість тисяч триста шістдесят п’ять) грн. 43  коп.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «БРОКБІЗНЕСБАНК» в особі Черкаської філії Публічного акціонерного товариства «БРОКБІЗНЕСБАНК» витрати з оплати судового збору у розмірі 285 (двісті вісімдесят п’ять) грн. 94 коп.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «БРОКБІЗНЕСБАНК» в особі Черкаської філії Публічного акціонерного товариства «БРОКБІЗНЕСБАНК», - 20 (двадцять) грн. 18 коп. на відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «БРОКБІЗНЕСБАНК» в особі Черкаської філії Публічного акціонерного товариства «БРОКБІЗНЕСБАНК» на користь ОСОБА_1 понесені ним та документально підтвердженні витрати по оплаті почеркознавчої експертизи в розмірі 1 688 (одна тисяча шістсот вісімдесят вісім) грн.68 коп.

В іншій частині позовних вимог – відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду м. Києва. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя                                                                                          Т. Г. Ільєва