Справа №  2-3433/11

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

29 вересня 2011 року   Кіровський районний суд  м.Кіровограда в складі :

головуючого судді - Куценка О. В.

при секретарі  - Мосійчук А.Г.

розглянувши у судовому засіданні в м. Кіровограді позовну заяву ОСОБА_1 до Комунального підприємства "Теплоенергетик" про скасування наказів, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку,-

ВСТАНОВИВ:

           Позивач звернулася в суд з  позовною заявою згідно якої просить визнати незаконним та скасувати наказ комунального підприємства „Теплоенергетик” від 21.02.2011р. №38к „Про внесення змін до штатного розпису та скорочення численності працівників” в частині скорочення посади – апаратника хімводоочищення, яку  займала до звільнення, визнати незаконним та скасувати наказ комунального підприємства „Теплоенергетик” від 27.04.2011р. №52 о/с „Про звільнення у зв’язку зі скороченням штату”, поновити на попередній роботі на посаді апаратника хімводоочищення комунального підприємства „Теплоенергетик” та стягнути з відповідача на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу.

          В судовому засіданні позивач та представник вимоги підтримали та пояснили що до 04.05.2011р.  безперервно працювала на посаді апаратника хімводоочищення комунального підприємства „Теплоенергетик”. Згідно наказу Відповідача від 21.02.2011р. №38к „Про внесення змін до штатного розпису та скорочення численності працівників” з 04.05.2011р. зі штатного розкладу була виведена та скорочена посада, яку  вона займала. Згідно протоколу засідання профспілкового комітету КП „Теплоенергетик” від 14.04.2011р., було відмовлено в дачі згоди на звільнення працівників підприємства за ст.40 п.1 КЗпП України. В протоколі було зазначено, що ОСОБА_1 до виходу на пенсію за віком залишилося 6 міс. Відтак, необхідно враховувати положення Закону України "Про основні засади соціальногозахисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку".

Крім того, в протоколі вказано на порушення норми колективного договору, щодо не допущення масових звільнень працівників в зв’язку зі скороченням численності або штату протягом року понад 5% загальної численності працюючих на підприємстві, та порушення ст.ст.5,9 Закону України „Про колективні договори і угоди”.

Більш того, при звільненні позивачу не запропоновано інші  вільні посади, оскільки позивач має диплом інженера-електрика та тракториста. Такі посади були вільні на підприємстві.

Представник відповідача в судовому засідання позов не визнала повністю. Та зазначила, що відповідно до наказу від 17.02.11 №33к з 04.05.11 із штатного розпису Підприємства виводяться 30 одиниць посад працівників, згідно  штатного  розпису штатна чисельність  працівників складає 650 чоловік, тобто скорочення проводиться в обсязі, меншому за 5%.

 Станом на 11.04.11 року на підприємстві існували чотири вакансії, в числі: електромонтер- 2, електрослюсар -1, тракторист -1. Однак, позивач не повідомила про  наявність відповідної освіти для роботи на вільних посадах. Більш того, її кваліфікація не відповідає необхідній.

Оскільки відмова в наданні дозволу профспілковим комітетом була не вмотивована, тому підприємство мало право на проведення звільнення позивача.

Судом встановлено наступні факти і відповідні їм правовідносини.

Позивач перебував в трудових правовідносинах з відповідачем, працюючи на посаді апаратника хімводоочищення комунального підприємства „Теплоенергетик”, що підтверджується  трудовою книжкою. Згідно наказу Відповідача від 21.02.2011р. №38к „Про внесення змін до штатного розпису та скорочення численності працівників” з 04.05.2011р. зі штатного розкладу була виведена та скорочена посада, яку  вона займала.

Згідно наказу Відповідача від 27.04.2011р. №52 о/с „Про звільнення у зв’язку зі скороченням штату” позивача було звільнено з 04.05.2011р. у зв’язку зі скороченням штату працівників, п.1 ст.40 КЗпП України.  Згідно протоколу засідання профспілкового комітету КП „Теплоенергетик” від 14.04.2011р., було відмовлено в дачі згоди на звільнення працівників підприємства за ст.40 п.1 КЗпП України. В протоколі зазначено підстави відмови.

Крім того, в протоколі зазначено, що Відповідач порушив норми колективного договору, щодо не допущення масових звільнень працівників в зв’язку зі скороченням численності або штату протягом року понад 5% загальної численності працюючих на підприємстві, чим було порушено ст.ст.5,9 Закону України „Про колективні договори і угоди”.  

Листом від 26.04.2011р. №03-17-26 Кіровоградська обласна організація профспілки працівників житлово - комунального господарства місцевої промисловості, побутового обслуговування населення України повідомила відповідача, щодо ненадання згоди на її звільнення.

Відповідно до п. 7 ст. 43 КЗпП України рішення виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) про відмову в наданні згоди на розірвання трудового договору повинно бути обґрунтованим. У разі якщо в рішенні немає обґрунтування відмови в наданні згоди на розірвання трудового договору, власник або уповноважений ним орган має право звільнити працівника без згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника).

В даному випадку в протоколі засідання зазначено підстави у відмові надання дозволу на звільнення особи з посади. Непогодження з наведеними обґрунтуванням не є  надає право відповідачу проводити звільнення без згоди профспілкового органу.

Таким чином, відповідачем незаконно звільнено позивача з роботи без згоди профспілкового органу. Більш того, відповідачем не перевірено можливість позивача працювати на вільних посадах. Наявність особливої кваліфікації чи досвіду роботи на посаді тракториста чи електрика суду надано не було. За таких підстав, позивач має бути поновлений на попередній посаді.

 Згідно ст.235 КЗпП України та п.32 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.12.1992р. “Про практику розгляду судами трудових спорів”, орган який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Відповідно до наданої суду довідки  про розмір середньої заробітної плати відповідно  до  Постанови Кабінету Міністрів № 100 середній заробіток за час  вимушеного прогулу складає   з розрахунку  2047,11+1894,84=3941,95 грн. : на 42 дні помножено на  93,85грн. середньоденного заробітку   помножено на 100  робочих днів вимушеного прогулу  = 9385 грн.  59 коп.

          В силу ст.88 ЦПК України суд стягує з   відповідача на  користь держави судовий збір та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

           На підставі ст.ст.40, 233, 235, 237 КЗпП України,  керуючись ст.ст.11,212-218 ЦПК України,-

ВИРІШИВ:

           Позов задовольнити  повністю.

Визнати незаконним та скасувати наказ комунального підприємства „Теплоенергетик” від 21.02.2011р. №38к „Про внесення змін до штатного розпису та скорочення численності працівників” в частині скорочення посади – апаратника хімводоочищення, яку  займала до звільнення ОСОБА_1..

Визнати незаконним та скасувати наказ комунального підприємства „Теплоенергетик” від 27.04.2011р. №52о/с „Про звільнення у зв’язку зі скороченням штату”.

Поновити ОСОБА_1 на посаді апаратника хімводоочищення комунального підприємства „Теплоенергетик” з 4 травня  2011 року.

         Стягнути з Комунального  підприємства «Теплоенергетик» на користь  ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 04.05.2011 року   по  29.09.2011 року в  сумі  9385 грн.  59 коп.. без відрахування обов'язкових зборів та платежів.

         Стягнути  з  Комунального  підприємства  «Теплоенергетик» користь держави 93 грн. 85 коп. судового збору та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

          Рішення  в частині поновлення  на  роботі та  стягнення середнього заробітку  за час  вимушеного  прогулу в сумі 1970 грн. 97 коп. підлягає  негайному  виконанню.

Рішення  може бути оскаржено в апеляційному порядку  до Апеляційного суду Кіровоградської області  шляхом подачі апеляційної скарги   через Кіровський районний суд м. Кіровограда протягом 10 днів з  дня отримання копії рішення.

Суддя   Кіровського

районного суду

м.Кіровограда О. В. Куценко