Справа № 2-462/11

Р І Ш Е Н Н Я  

іменем України

05 жовтня 2011 року                                                                                                        м. П’ятихатки

П`ятихатський районний суд Дніпропетровської області

у складі: головуючого - судді Резніченка М.С.,

             за участю секретаря

             судового засідання     Гук С.Р.,

             позивача                       ОСОБА_2,

             відповідача                   ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про встановлення факту проживання чоловіка та жінки однією сім’єю без реєстрації шлюбу,

в с т а н о в и в:

11.07.2011 р. ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_3 про встановлення факту проживання однією сім’єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, визнання спільною власністю придбане домоволодіння по АДРЕСА_2 та розподіл цього домоволодіння.

ОСОБА_2 в частині позовних вимог про визнання спільною власністю придбаного домоволодіння по АДРЕСА_2 та розподіл цього домоволодіння просив заяву залишити без розгляду і відповідно до ст.. 207 ч. 1 п. 5 ЦПК України суд 05.10.2011 р. постановив ухвалу, якою в цій частині вимог заяву залишив без розгляду.

Обгрунтовуючи свої позовні вимоги ОСОБА_2 в судовому засіданні позов в частині встановлення факту його проживання з ОСОБА_3 однією сім’єю як чоловіка та жінки підтримав і пояснив, що в 1997 р. він познайомився з ОСОБА_3 на заробітках в м. Москва, де домовилися заробити гроші на придбання житлового будинку в Україні. З 1997 р. по 1999 р. спільно проживали в АДРЕСА_1, а в 1999 р. придбали будинок АДРЕСА_2. Оскільки він на той час був громадянином Вірменії, то договір купівлі-продажу був оформлений на ОСОБА_3, однак гроші у сумі 700 доларів США передавав продавцеві ОСОБА_5 він, про що склали письмову розписку. В АДРЕСА_2 він проживав без реєстрації з серпня 1999 р., а вже з 17.05.2004 р. проживає зареєстрованим. ІНФОРМАЦІЯ_1 р. у нього з ОСОБА_3 народився син ОСОБА_6, якого він виховує та утримує. Однією сім’єю проживали фактично з 1997 р. по 2010 р.. В цей період вели спільне господарство, на території садиби він ремонтував господарські споруди, побудував погрібник, два сараї та виконував інші роботи. Факт проживання однією сім’єю для нього має юридичне значення, оскільки є підставою для визнання в подальшому майна, нажитого за цей час, спільною власністю.

Відповідач ОСОБА_3 позов не визнала і пояснила, що з позивачем проживали спільно з 13.08.1999 р. і проживають в одному будинку по теперішній час, однак не підтримують стосунків, бо ОСОБА_2 ображає та кривдить її, про що неодноразово зверталася до П’ятихатського РВ ГУМВС України в Дніпропетровській області та в порушенні кримінальних справ було відмовлено. Будинок АДРЕСА_2 придбала за власні кошти, оформила договір купівлі-продажу на своє ім’я. На день посвідчення у нотаріуса цього договору проживали спільно з ОСОБА_2. Оскільки на даний час проживають в одному будинку та стосунків не підтримують, тому вважає, що підстав для встановлення факту немає.

Вислухавши сторони, свідків та дослідивши матеріали справи суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

          Матеріалами справи встановлено, що сторони перебувають у фактичних шлюбних відносинах, мають спільну дитину ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, актовий запис № 95 (а.с. 5), якого ОСОБА_2 виховує, частково утримує (а.с. 40), проживають в будинку АДРЕСА_2 П’ятихатського району Дніпропетровської області, а ОСОБА_2 проживає в ньому постійно з серпня 1999 р., з 17 травня 2004 р. по даний час зареєстрований  (а.с. 7). Власником будинку є ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу жилого будинку від 13.08.1999  р. (а.с. 9-13).

З дослідженої у судовому засіданні інвентаризаційної справи № 110 на житловий будинок АДРЕСА_2 П’ятихатського району слідує, що договір купівлі-продажу укладено між ОСОБА_5 (продавець) і ОСОБА_3 (покупець) 13.08.1999 р., зареєстровано в реєстрі за № 1092, а згідно свідоцтва серія НОМЕР_1 (а.с. 24 інвентаризаційної справи № 110) ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження перемінила прізвище на ОСОБА_3, актовий запис № 10 від 26.11.1999 р..

Згідно довідки (а.с. 41) ОСОБА_2 дійсно проживав  на АДРЕСА_1 з ОСОБА_3 в цивільному шлюбі з 1997 р. по 1999 р. без реєстрації.

Посвідка на постійне проживання (а.с. 14) вказує на те, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 року народження зареєстрований в АДРЕСА_3.

Факти, викладені в судовому засіданні ОСОБА_3 в частині застосування до неї ОСОБА_2 фізичного та психічного насильства були предметом розгляду справи за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про виселення, у задоволенні якого позивачеві відмовлено, а рішення П’ятихатського районного суду від 10.06.2011 р. ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 01.08.2011 р. залишено без змін (а.с. 42). Вказані факти не знайшли свого підтвердження, для встановлення факту проживання сторін однією сім’єю без реєстрації шлюбу не мають доказового значення.

Свідки ОСОБА_9 і ОСОБА_4 у судовому засіданні пояснили, що ОСОБА_2 і ОСОБА_3 дійсно проживають в одному будинку в с. Миролюбівка, виховують сина ОСОБА_6. Протягом спільного проживання ОСОБА_2 веде господарство, будував сараї та інші господарські споруди. ОСОБА_4 пояснив, що ОСОБА_2 неодноразово з ним їздили сплачувати комунальні послуги, привозив ОСОБА_2 будівельні матеріали, якими він ремонтував будинок ОСОБА_3  

          Відповідно до ст.. 355 ЦК України майно, що є у власності двох осіб належить їм на праві спільної власності, яке виникає з підстав, не заборонених законом.

          Згідно ст.. 256 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту проживання однією сім’єю чоловіка та жінки без шлюбу.

          Таким чином, в період з 1997 року по 2010 рік ОСОБА_2 і ОСОБА_3 проживали однією сім’єю, вели спільне господарство, виховують сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження. Встановлення факту проживання ОСОБА_2 і ОСОБА_3 однією сім’єю як чоловіка та жінки без шлюбу має для позивача юридичне значення, оскільки є підставою для вирішення спору щодо встановлення права спільної власності.

          На підставі ст. 355 ЦК України, керуючись ст.ст. 10, 11, 209, 212, 214-215, 218, 256 ЦПК України, суд,

В и р і ш и в:

          Позов задовольнити.

          Встановити факт проживання ОСОБА_2 і ОСОБА_3 однією сім`єю як чоловіка та жінки без шлюбу з 1997 року по 2010 рік.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Повний текст рішення складено 10 жовтня 2011 р..

Суддя: