Справа №22-ц-3413/11 Головуючий у 1-й інстанції: Стрельбицький В.В.
Категорія:27 Доповідач: Бойко С.М.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 жовтня 2011 року м.Львів
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Львівської області в складі:
головуючого - судді Бойко С.М.,
суддів: Курій Н.М., Зверхановської Л.Д.,
секретаря - Колодки М.І.,
з участю: представника ПАТ "Фольксбанк" -Гончаренко М.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства "Фольксбанк" на ухвалу Галицького районного суду м.Львова від 28 березня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_2 до відкритого акціонерного товариства "Фольксбанк", з участю третіх осіб: ОСОБА_3, товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Комфортбуд-1", товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Комфорт-Інвест", приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_4, про визнання недійсними кредитного договору, іпотечного договору, -
в с т а н о в и л а:
16.03.2011 року позивач звернувся до суду з позовом про визнання недійсними укладених між ним та ВАТ "Електрон Банк", правонаступником якого є ПАТ "Фольксбанк", кредитного договору від 25.09.2007 року (із змінами та доповненнями) та іпотечного договору від 27.09.2007 року (із змінами та доповненнями), а також договорів поруки від 25.09.2007 року, 26.03.2009 року, 30.06.2009 року.
Ухвалою від 28.03.2011 року відкрито провадження у зазначеній вище справі.
Ухвалою Галицького районного суду м.Львова від 28 березня 2011 року заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову задоволено частково.
Суд вирішив заборонити ВАТ "Фольксбанк" вчиняти будь-які дії щодо звернення стягнення на предмет іпотеки, зазначеному в договорі іпотеки від 27.09.2007 року, укладеному між ОСОБА_2 та ВАТ "Фольксбанк", будь-які дії щодо відчуження в будь-який спосіб земельної ділянки площею 0,1510 га, розташованої в с.Нові Петрівці, масив Вишгородський" Київської області, будь-які дії щодо відчуження в будь-який спосіб незавершеного будівництва житлового будинку, що знаходиться за вказаною вище адресою, будь-які дії шляхом реалізації положень Договору про задоволення вимог іпотекодержателя від 27.09.2007 року, а саме: звертати стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання наступними способами: передавати відповідачу права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов"язання та продавати відповідачем від свого імені предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу до вирішення спору по суті.
Ухвалу суду оскаржив відповідач ПАТ "Фольксбанк". Просить її скасувати з підстав неповного з"ясування обставин, які мають значення для справи, та порушення судом норм процесуального права, і постановити нову ухвалу, якою відмовити позивачеві у задоволенні його заяви про забезпечення позову.
Свої доводи апелянт обґрунтовує тим, що позивач не довів, а суд не з"ясував тієї обставини, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання рішення суду, оскільки це є умовою застосування судом заходів забезпечення позову. Крім того, апелянт вважає, що заходи забезпечення позову є неспівмірними із позовними вимогами позивача, оскільки вони є немайнового характеру. Безпідставність застосування судом заходів забезпечення позову апелянт також обґрунтовує пропуском позивачем строку позовної давності. Апелянт зазначає, що оскаржуваною ухвалою Банк позбавляється своїх прав, передбачених законодавством України та договорами про забезпечення виконання зобов"язань за основним договором, на захист своїх інтересів від негативних наслідків неповернення кредитних коштів та відсотків за кредитом недобросовісним Позичальником, що, на його думку, суперечить принципу справедливості. Крім того, вважає, що суд, всупереч вимогам постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року №9, не врахував, що вжиття встановлених заходів забезпечення позову буде перешкоджати господарській діяльності банку.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача в підтримання апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід відхилити з наступних підстав.
Судом встановлено, що згідно кредитного договору від 25.09.2007 року, укладеного між ВАТ "Електрон Банк" та ОСОБА_2, останній отримав споживчий кредит для будівництва житлового будинку в с.Нові Петрівці Вишгородського району Київської області на суму 224 000,00 доларів США, який було збільшено до 531 000,00 доларів США (додаток №3 до кредитного договору) (а.с.15, 23). На забезпечення виконання позичальником зобов"язань за кредитним договором, 27.09.2007 року між сторонами було укладено договір іпотеки, предметом якого є земельна ділянка площею 0,1510 га та незавершений будівництвом житловий будинок, розміщений на ній, в с.Нові Петрівці Вишгородського району Київської області (а.с.45).
27.09.2007 року між сторонами було укладено договір про задоволення вимог іпотекодержателя, пунктом четвертим якого передбачено звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі цього договору шляхом: передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов"язання; право іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку встановленому цим договором (а.с.57).
Пунктом сьомим цього Договору визначено, що іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки наведеними вище способами у випадку залишення без задоволення іпотекодавцем письмової вимоги іпотекодержателя щодо усунення порушень основного зобов"язання та/або умов іпотечного договору у тридцятиденний або більш тривалий строк, встановлений іпотекодержателем.
Листом Банку (іпотекодержателем) від 22.06.2009 року позивача було повідомлено про наслідки невиконання умов кредитного договору, в тому числі і про звернення стягнення на предмет іпотеки (а.с.135). Представник відповідача цю обставину визнала і зазначила, що на момент постановлення оскаржуваної ухвали був розпочатий процес звернення стягнення на предмет іпотеки.
Відповідно до ч.3 ст.151 ЦПК України забезпечення позову допускається, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Враховуючи те, що наслідком визнання договору недійсним є застосування реституції, як способу захисту цивільного права (ст.216 ЦК України), а відчуження майна за оспорюваним договором іншій особі унеможливить застосування цього способу, а також й те, що існує реальна загроза звернення стягнення на предмет іпотеки в позасудовому порядку, про що вказує в своїй заяві позивач і це підтверджено поясненнями представника відповідача, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно вирішено питання про забезпечення позову.
Керуючись ст.ст. 303, 307 ч.2 п.1, 312, 313, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів
у х в а л и л а:
апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Фольксбанк" відхилити,
ухвалу Галицького районного суду м.Львова від 28 березня 2011 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий:
Судді: