07.06.2011

Справа № 2-257/11

Р і ш е н н я

І м е н е м  У к р а ї н и

07 червня 2011 року Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Алтуніна О.В.,

при секретарі Савчук Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в сел. Ювілейне цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, треті особи ОСОБА_6, Любимівська сільська рада Дніпропетровського району Дніпропетровської області, Комунальне підприємство Дніпропетровського району «Бюро технічної інвентаризації»про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та стягнення моральної шкоди та зустрічним позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про визнання недійсним рішення органу місцевого самоврядування та частково недійсним Державного акта на право приватної власності на землю, -

в с т а н о в и в :

Позивачка звернулась до суду із вищевказаним позовом, посилаючись на те, що їй на праві власності належить земельна ділянка по АДРЕСА_1. Суміжна земельна ділянка по АДРЕСА_1 належить ОСОБА_2 Під належною їй ділянкою знаходиться підземна частина погреба, належного на праві часткової власності відповідачам. ОСОБА_2 зобов?язувався перенести даний погріб, проте від взятого на себе зобов?язання відмовився, а тому вона вимушена звернутись до суду. Просила усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою, зобов’язавши відповідачів знести вказаний погріб. Також просила зобов?язати КП Дніпропетровського району «Бюро технічної інвентаризації»внести відповідні зміни в технічний паспорт на будинок по АДРЕСА_1 та стягнути з відповідачів на її користь 3 000 грн. моральної шкоди.

Відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 пред’явили зустрічний позов та просили визнати недійсним рішення Любимівської сільської ради Дніпропетровського району №52 від 29.11.1995 року, яким позивачці, зі згоди попереднього власника суміжної земельної ділянки ОСОБА_7, було надано 300 кв.м. земельної ділянки на якій розташований спірний погріб. Також просили визнати недійсним в цій частині виданий на ім?я позивачки Державний акт на право приватної власності на землю.

В судовому засіданні сторони підтримали позовні вимоги.

Представники Любимівської сільської ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області та Комунального підприємства Дніпропетровського району «Бюро технічної інвентаризації» до суду не з?явились, надавши заяви про розгляд справи у їх відсутність.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, з урахуванням обставин, які згідно з ч. 1 ст.61 ЦПК не підлягають доказуванню, оскільки визнані сторонами, суд дійшов наступного.

Згідно ст. 14 Конституції України право власності на землю гарантується.

Статтею 55 Конституції України встановлено, що права і свободи людини і  громадянина  захищаються судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно з ч.ч. 2, 3, 5 ст. 158 ЗК України виключно судом вирішуються: земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, а також спори щодо розмежування територій сіл, селищ, міст, районів та областей. Органи місцевого самоврядування вирішують земельні спори у межах населених пунктів щодо меж земельних ділянок, що перебувають у власності і користуванні громадян, та додержання громадянами правил добросусідства, а також спори щодо розмежування меж районів у містах. У разі незгоди власників землі або землекористувачів з рішенням органів місцевого самоврядування, органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів спір вирішується судом.

Встановлено та визнано сторонами, що земельні ділянки АДРЕСА_1 є суміжними.

Наказом радгоспу «Україна»№40 від 05.02.1990 року за ОСОБА_1 було закріплено земельну ділянку площею 0,15 га по АДРЕСА_1 (т.1 а.с.21, 60).

Згідно рішення виконкому Любимівської сільської ради Дніпропетровського району №26 від 21.04.1993 року за позивачкою додатково закріплено земельну ділянку за тією ж адресою площею 0,04 га за рахунок земель лісгоспу (т.1 а.с.22, 61).

Рішенням виконкому Любимівської сільської ради Дніпропетровського району №52 від 29.11.1995 року у ОСОБА_7 вилучено частину земельної ділянки по АДРЕСА_1 площею 0,03 га та закріплено її за ОСОБА_1, відповідно до поданих ними заяв (т.1 а.с.18, 23, 62, 69, 257, 258).

30.01.1996 року на ім?я ОСОБА_1 був виданий Державний акт на право власності на землю по АДРЕСА_1 площею 0,22 га, а на ім?я  ОСОБА_7 - по АДРЕСА_1 площею 0,1606 га (т.1 а.с.20, 36).

Разом з цим, внаслідок вилучення у ОСОБА_7 на користь позивачки земельної ділянки площею 0,03 га, підземна частина належного ОСОБА_7 погребу опинилась на території суміжної земельної ділянки по АДРЕСА_1. Дана обставина вбачається з листа комісії Любимівської сільської ради №1159 від 30.12.1999 року, акту обміру цієї ж комісії від 06.04.2001 року, листа головного архітектора Дніпропетровського району №3 від 07.02.2000 року та визнано сторонами (т.1 а.с.11, 12, 64).

За договором міни від 08.02.1996 року відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5  придбали в ОСОБА_7 будинок по АДРЕСА_1 із господарськими будівлями та спорудами, у тому числі спірний погріб (позначений на технічному паспорті Комунального підприємства Дніпропетровського району «Бюро технічної інвентаризації»від 11.11.1993 року під літерою «В», т.1 а.с.30, 33-35).

02.03.1996 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_7 був укладений договір купівлі-продажу належної останньому земельної ділянки по  АДРЕСА_1 площею 0,1606 га (т.1 а.с.36).

Нормами ст.152 ЗК України, ст.386  ЦК України передбачено право власника земельної ділянки або землекористувача вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема шляхом відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав.

За викладених обставин, суд вважає вимоги позивачки обґрунтованими,  оскільки розташування на її земельній ділянці належного відповідачам нерухомого майна порушує її права власника.

Суд зауважує, що відповідачу ОСОБА_2 на момент укладення договору було відомо про недоліки об’єкту міни і 27.01.1998 року він склав розписку, в якій визнав вимоги позивачки та зобов?язався перенести спірний погріб з її території в строк до 01.07.1998 року (т.1 а.с.15).

Даний спір також вирішувався органом місцевого самоврядування відповідно до наданих ч.3 ст.158 ЗК України повноважень і рішенням Любимівської сільської  ради від 17.07.1997 року ОСОБА_2 було зобов?язано прибрати спірний погріб з території земельної ділянки ОСОБА_1(т.1 а.с.17)

Однак, до теперішнього часу ОСОБА_2 своїх зобов?язань та рішення органу місцевого самоврядування не виконав і порушень прав власника суміжної земельної ділянки не припинив (ст. 91 ЗК України).

Обраний позивачкою спосіб захисту щодо знесення спірного погребу відповідає вимогам закону, оскільки порушення її прав неможливо усунути шляхом переобладнання цієї споруди.

Суд відмовляє в задоволенні вимог позивачки в частині стягнення моральної шкоди, оскільки правовідносини сторін не допускають її відшкодування.

Також не відповідають вимогам закону її вимоги про зобов?язання КП Дніпропетровського району «Бюро технічної інвентаризації»внести зміни в технічний паспорт на будинок по АДРЕСА_1, оскільки відповідно до Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна (затверджена Наказом Держбуду України №127 від 24.05.2001 року) технічні паспорти складаються за результатами технічної  інвентаризації збудованих (реконструйованих) будинків, допоміжних будівель та споруд.

Вирішуючи питання щодо зустрічних вимог ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, суд виходить з того, що ними пред'явлений  негаторний  позов. Цей засіб захисту свого права являє собою  вимогу  власника  усунути  перешкоди у здійсненні його права (ст.152 ЗК України, ст.386  ЦК України).

Право власності відповідачів на будинок та земельну ділянку по АДРЕСА_1 виникло після укладення з ОСОБА_7 договорів міни та купівлі-продажу, тобто 08.02.1996 року та 02.03.1996 року відповідно.

Враховуючи, що оспорювані ними рішення органу місцевого самоврядування та державний акт на ім?я ОСОБА_1 були видані до 08.02.1996 року, то права на позов про визнання їх недійсними в матеріально-правовому розумінні відповідачі не мають.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 79, 88, 212, 215, 214 ЦПК України, ст.ст.14, 41 Конституції України, ст.16, 386 ЦК України, ст.ст.2, 4, 5, 91, 116, 152 ЗК України, суд -

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, треті особи ОСОБА_6, Любимівська сільська рада Дніпропетровського району Дніпропетровської області, Комунальне підприємство Дніпропетровського району «Бюро технічної інвентаризації»задовольнити частково.

Зобов?язати ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 знести погріб по АДРЕСА_1, позначений на технічному паспорті Комунального підприємства Дніпропетровського району «Бюро технічної інвентаризації»від 11.11.1993 року під літерою «В».

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про визнання недійсним рішення органу місцевого самоврядування та частково недійсним Державного акта на право приватної власності на землю відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Дніпропетровський районний суд шляхом подачі в десятиденний строк з дня його проголошення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя                                                                   О.В.Алтунін