КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22.09.2011 № 33/44
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Куксова В.В.
суддів:
за участю представників сторін:
від позивача: представник – ОСОБА_1 – за довіреністю,
від відповідача-1: представник – ОСОБА_2 – за довіреністю,
від відповідача-2: не з’явився,
від відповідача-3: не з’явився,
від третьої особи-1: не з’явився,
від третьої особи-2: не з’явився,
від третьої особи-3: не з’явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Кредитпромбанк», м. Київ
на рішення Господарського суду міста Києва від 04.07.2010 р.
у справі № 33/44 (суддя Мудрий С.М.)
за позовом Публічного акціонерного товариства «Кредитпромбанк», м. Київ
до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю «Юність», м. Вінниця,
2. Товариства з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛІСТ», м. Київ
3. Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтербудбізнес», м. Київ
треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів
1. Товариства з обмеженою відповідальністю «КУА АПФ «Ініціатива», м. Київ
2. Товариства з обмеженою відповідальністю «Фондова компанія «Ініціатива», м. Київ
3. Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна компанія «Поділля-Капітал», м. Вінниця
про визнання недійсним договору купівлі-продажу цінних паперів № 70-4/09Б від 29.04.2009 р.,
ВСТАНОВИВ:
У грудні 2010 р. Публічне акціонерне товариство «Кредитпромбанк» (позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Юність» (відповідач-1), товариства з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛІСТ» (відповідач-2), товариства з обмеженою відповідальністю «Інтербудбізнес» (відповідач-3), треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів товариство з обмеженою відповідальністю «КУА АПФ «Ініціатива» (третя особа-1), товариство з обмеженою відповідальністю «Фондова компанія «Ініціатива» (третя особа-2) про визнання недійсним договору купівлі-продажу цінних паперів № 70-4/09Б від 29.04.2009 р., мотивуючи вимоги тим, що між товариством з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛІСТ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Юність» було укладено договір № 70-3/09Б від 29.04.2009 р. доручення на купівлю цінних паперів. На виконання умов договору № 70-3/09Б від 29.04.2009 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Інтербудбізнес» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Юність» (від імені та за рахунок якого діяв відповідач-2) був украдений договір купівлі-продажу цінних паперів № 70-4/09Б від 29.04.2009 р. Відповідно до п. 2.1. договору купівлі-продажу цінних паперів було встановлено порядок розрахунку між відповідачем-3 та відповідачем-1. 28.04.2009 р. між відповідачем-1 та товариством з обмеженою відповідальністю «Фондова компанія «Ініціатива» було укладено договір № 4450-Д про відкриття та обслуговування рахунку в цінних паперах. 30.04.2009 року між відповідачем-1 (від імені та за рахунок якого діяв відповідач-2) та відповідачем-3 було укладено акт прийому-передачі до договору купівлі продажу цінних паперів № 70-4/09Б від 29.04.2009 року за умовами якого відповідач-3 передав, а відповідач- 1 прийняв цінні папери, загальною вартістю 45 000 438,90 грн. і сторони виконали свої обов'язки по договору. Позивач є кредитором відповідача-1, та оскільки Господарським судом Вінницької області порушено провадження у справі № 5/145-09 про банкрутство відповідача-1, позивач звереувся до суду з позовом про недійсність договору купівлі продажу цінних паперів № 70-4/09Б від 29.04.2009 р., оскільки в договорі купівлі продажу цінних паперів не вказано, що відповідач-3 є власником акцій та позивач вважає договір купівлі продажу цінних паперів є фіктивним, оскільки за умовами акту прийому-передачі від 30.04.2009 р. до договору купівлі продажу цінних паперів відповідач-3 передав відповідачеві-1 цінні папери, однак не надав зберігачу розпорядження про переказ цінних паперів на рахунок відповідача-1.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 30.05.2011 р. залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів товариство з обмеженою відповідальністю «Івестиційна компанія «Поділля- Капітал» (третя особа-3).
Рішенням Господарського суду міста Києва від 04.07.2011 р. у справі № 33/44 в позові відмовлено повністю.
Не погоджуюсь з прийнятим рішенням Публічне акціонерне товариство «Кредитпромбанк» звернулось до Господарського суду міста Києва з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове рішення, яким визнати договір купівлі-продажу цінних паперів № 70-4/09Б від 29.04.2009 р. недійсним з посиланням на те, що рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Апеляційна скарга обгрунтована тим, що судом не була з’ясована обставина пов’язана із існуванням у ТОВ «Інтербудбізнес» права на продаж цінних паперів на момент укладання спірного договору, судом не була з’ясована обставина пов’язана із існуванням у відповідача права на придбання цінних паперів на момент укладання спірного договору. Вважає, що спірний договір суперечить ч. 1 ст. 165 Господарського кодексу України а тому у відповідності до вимог ст. ст. 203, 215 Цивільного кодексу України має бути визнаний недійсним.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 08.08.2011 р. апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Кредитпромбанк» прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 22.09.2011 р.
Відповідачі та треті особи правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористались.
Представник позивача в судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримав, просив її задовольнити, скасувати оскаржуване рішення, та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов.
Представник відповідача-1 в судовому засіданні проти вимог апеляційної скарги заперечував, просив залишити її без задоволення, оскаржуване рішення без змін.
Відповідач-2, відповідач-3 та треті особи явку свої представників в судове засідання не забезпечили, про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином, про що свідчать поштові повідомлення, клопотаня про відкладення розгляду справи не надходило.
У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (абзац 4 пункту 3.6. Роз’яснень Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.1997 № 02-5/289 із змінами та доповненнями станом на 30.04.2009 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз’яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.1997 № 02-5/289 із змінами та доповненнями станом на 19.12.2008р. „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).
Неявка представників відповідача-2, відповідача-3 та третіх осіб в судове засідання не перешкоджає розгляду справи, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення спору по суті.
Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, заслухавши пояснення представників позивача та відповідач-1, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення без змін з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обгрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обгрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Відповідно до ч. 1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з ч. 1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно п. 1 ч. 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно з ч. 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
З матеріалів справи вбачається, що між товариством з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛІСТ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Юність» було укладено договір № 70-3/09Б від 29.04.2009 р. доручення на купівлю цінних паперів.
Згідно умов договору № 70-3/09Б від 29.04.2009 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Інтербудбізнес» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Юність» (від імені та за рахунок якого діяв відповідач-2) украдений договір купівлі-продажу цінних паперів № 70-4/09Б від 29.04.2009 р.
Предметом договору купівлі-продажу цінних паперів визначено, що відповідач-3 (Продавець) зобов'язується передати у власність відповідача-1 (Покупця), а відповідач-1 зобов'язується прийняти і оплатити наступні цінні папери (далі - ЦП):
Вид ЦП, форма випуску - інвестиційні сертифікати, іменні;
Форма існування - бездокументарна;
Назва емітента - ТОВ «КУА АПФ «Ініціатива» (ПЗНВІФ «Венчурний Капітал»);
Код ЄДРПОУ - 33097725;
Код ISIN UA - 4000024376;
Номінальна вартість 1 штуки - 1 000 (одна тисяча гривень);
Вартість 1 штуки - 1 084,74 гривень;
Кількість штук - 41 485 (сорок одна тисяча чотириста вісімдесят п'ять ) штук;
Загальна номінальна вартість - 41 485 000 грн. (сорок один мільйон чотириста вісімдесят п'ять тисяч гривень);
Загальна вартість - 45 000 438,90 грн. (сорок п'ять мільйонів чотириста тридцять вісім гривень 90 копійок).
Згідно з визначенням, наведеним в пункті 1.2 Договору купівлі-продажу цінних паперів, загальна вартість є загальною сумою договору та складає 45 000 438,90 грн. (сорок п'ять мільйонів чотириста тридцять вісім гривень 90 копійок).
Пунктом 2.1 Договору купівлі-продажу цінних паперів визначено, що розрахунки за цим договором здійснюються між Покупцем та Продавцем шляхом перерахування Покупцем на розрахунковий рахунок Продавця загальної суми договору до 30.04.2010 р. включно.
Графік платежів за договором є наступним:
до 01.08.2009 р. включно - 10 000 000 грн. (десять мільйонів гривень);
до 01.11.2009 р. включно - 10 000 000 грн. (десять мільйонів гривень);
до 01.02.2010 р. включно - 12 000 000 грн. (дванадцять мільйонів гривень);
до 30.04.2010 р. включно - 13 000 438,90 грн. (тринадцять мільйонів чотириста тридцять вісім гривень 90 копійок).
28.04.2009 р. між відповідачем-1 та товариством з обмеженою відповідальністю «Фондова компанія «Ініціатива» було укладено договір № 4450-Д про відкриття та обслуговування рахунку в цінних паперах.
30.04.2009 р. між відповідачем-1 (від імені та за рахунок якого діяв відповідач-2) та відповідачем-3 було укладено акт прийому-передачі до договору купівлі продажу цінних паперів № 70-4/09Б від 29.04.2009 р. за умовами якого відповідач-3 передав, а відповідач-1 прийняв цінні папери, загальною вартістю 45 000 438,90 грн., сторони виконали свої обов'язки по договору.
Позивач вважає, що він є зацікавленою особою у даному випадку в зв'язку з тим, що є кредитором відповідача-1, що підтверджується копією реєстру вимог кредитора боржника ТОВ «Юність», і оскільки Господарським судом Вінницької області порушено провадження у справі № 5/145-09 про банкрутство відповідача-1, та позивач є стороною по справі № 5/145- 09 про банкрутство ТОВ «Юність».
Як вказував позивач при розгляді справи місцевим господарським судом, оспорюваний договір купівлі-продажу цінних паперів № 70-4/09Б від 29.04.2009 р. стосується прав та інтересів позивача та став однією з підстав стійкої фінансової неспроможності відповідача-1 і підставою порушення Господарським судом Вінницької області справи про банкрутство, саме тому позивач заперечує дійсність договору купівлі-продажу цінних паперів № 70-4/09Б від 29.04.2009 р.
Позивач просив суд визнати недійсним договір купівлі-продажу цінних паперів № 70- 4/09Б від 29.04.2009р., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтербудбізнес" та Товариством з обмеженою відповідальністю - фірмою "Юність", оскільки останній суперечить вимогам статті 203 Цивільного кодексу України.
Позивачем вказувалось на те, що статтею 658 Цивільного кодексу України встановлено право продажу товару тільки його власником. Всупереч вимогам відповідної статті, ТОВ «Інтербудбізнес» продав майнові активи не будучи їх власником, тому що умовами оспорюваного договору не зазначено, що відповідач-3 є власником цінних паперів та з яких підстав. Крім того, за умовами акту прийому-передачі від 30.04.2009 р. до договору купівлі продажу цінних паперів № 70-4/09Б від 29.04.2009 р. відповідач-3 передав відповідачеві-1 цінні папери, однак не надав зберігачу розпорядження про переказ цінних паперів на рахунок відповідача-1.
Позивач вважав оспорюваний договір фіктивним, укладеним без наміру створення наслідків, через продаж ТОВ «Інтербудбізнес» майнових активів, якими він не володів та отримання покупцем (відповідачем-1) за договором їх у власність без зарахування на свої відповідні рахунки.
Відповідно до статті 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.
Статтею 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх його істотних умов. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї сторони має бути досягнута згода.
Відповідно до статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5, 6 статті 203 цього кодексу.
Стаття 203 ЦК України встановлює умови чинності правочинів, а саме: законність змісту правочину; наявність у сторін (сторони) необхідного обсягу цивільної дієздатності; наявність об'єктивного вираження волевиявлення учасника правочину та його адекватність внутрішній волі учасника правочину; відповідність форми правочину вимогам закону; спрямованість волі учасників правочину на реальне досягнення обумовленого ним юридичного результату; відсутність у сторін - батьків (усиновлювачів), які вчиняють правочин спрямованості на порушення прав та інтересів їх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей. У разі недотримання перерахованих вимог правочин є недійсним.
У статті 203 ЦК України зазначається, що зміст правочину насамперед не повинен суперечити вимогам Цивільного кодексу та інших актів цивільного законодавства. Отже, зміст правочинів, відповідно до частини 1 статті 203 цього кодексу, не повинен порушувати положень як законів, так і інших нормативно-правових актів, прийнятих на основі Конституції України.
Відповідно до статті 658 ЦК України право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару. Якщо продавець товару не є його власником, покупець набуває право власності лише у випадку, якщо власник не має права вимагати його повернення.
Пунктом 3.2. договору купівлі-продажу цінних паперів визначено обов'язок Продавця у строк до 30 квітня 2009 року включно надати розпорядження на переказ цінних паперів з рахунку № 004449, найменування Зберігача: ТОВ «ФК «Ініціатива» (рахунок Зберігача в депозитарії системи 1153) на рахунок у ЦП № 004450, найменування Зберігача: ТОВ «ФК «Ініціатива» (рахунок Зберігача в депозитарії системи 1153), який належить Покупцю.
Як вірно встановлено місцевим господарським судом твердження позивача щодо відсутності розпорядження про переказ ЦП на рахунок відповідача-1 спростовується наявними в матеріалах справи випискою про операції з цінними паперами ТОВ «Інтербудбізнес» від 14.03.2011 р. за період з 02.03.2004 р. по 14.03.2011 р., відповідно до якої розпорядженням від 30.04.2009 р. виконано облікову операцію (переказ ЦП) у кількості 41 485 штук, та випискою про операції з цінними паперами ТОВ «Юність» від 14.03.2011 р. за період з 02.03.2004 р. по 14.03.2011 р., відповідно до якої 30.04.2009 р. поступили цінні папери у кількості 41 485 штук. Виписки видані Зберігачем: ТОВ «ФК "Ініціатива» (рахунок Зберігача в депозитарії системи 1153).
Здійснення зазначеного переказу цінних паперів повністю відповідає умовам Договору, а саме: умовам пункту 3.2.
Відповідно до п. 3.3. договору купівлі-продажу цінних паперів документом, що підтверджує факт здійснення переходу прав власності на ЦП на ім'я Покупця є виписка з рахунку в ЦП.
Таким чином, на підставі викладеного вище право власності на цінні папери перейшло до покупця (відповідач-1).
Не може бути підставою для визнання недійсним Договору посилання Позивача на те, що в Договорі не зазначено, що ТОВ «Інтербудбізнес» є власником цінних паперів та з яких підстав, оскільки перелік підстав для визнання договорів недійсними вичерпний; відсутність в Договорі посилання на підставу виникнення права власності у Продавця не може бути підставою для визнання укладеної угоди недійсною.
Згідно з частиною 3 статті 5 Закону України «Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні» право власності на цінні папери, випущені в бездокументарній формі, переходить до нового власника з моменту зарахування цінних паперів на рахунок власника у зберігача.
Окрім того, відповідно до наявної в матеріалах справи виписки про операції з цінними паперами ТОВ «Інтербудбізнес» від 14.03.2011 р. за період з 02.03.2004 р. по 14.03.2011 р., 29.04.209 р. на рахунок зберігача здійснено переказ ЦП на рахунок ТОВ «Інтербудбізнес» у зберігача у кількості 41 485 штук.
Таким чином ТОВ «Інтербудбізнес» на момент продажу було власником ЦП, які за умовами купівлі-продажу цінних паперів № 70-4/09Б від 29.04.2009 р. продані відповідачеві-1.
Фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином (частина 1 статті 234 ЦК України).
Правочин - це дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Тому дії особи, що вчинені без наміру створити будь-які юридичні наслідки, не призводять до правочинів. Цивільний кодекс називає такі правочини фіктивними.
Фіктивний правочин характеризується тим, що сторони вчиняють його лише для вигляду, усвідомлюючи заздалегідь, що він не буде виконаний. При вчинення фіктивного правочину учасники мають інші цілі, ніж ті, що передбачені правочином. Водночас фіктивний правочин може взагалі не мати правової мети. Фіктивним може бути визнаний будь-який правочин, якщо він не має на меті встановлення правових наслідків, незалежно від того, в якій формі він вчинений.
Факт невиконання сторонами умов правочину не робить правочин фіктивним. Невиконання або неналежне виконання угоди не може бути підставою для визнання її недійсною.
Сторонами укладено купівлі-продажу цінних паперів з метою мати цивільні права та обов'язки продавця та покупця цінних паперів. Крім того, судом першої інстанції правильно встановлено факт переходу права власності на цінні папери від продавця до покупця.
Позивач не довів суду належними доказами своїх вимог та не надав доказів фіктивності договору купівлі-продажу цінних паперів № 70-4/09Б від 29.04. 2009 р.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Частиною 2 ст. 34 ГПК України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Колегія суддів відхидяє доводи апелянта щодо порушення місцевим господарським судом вимог ч. 1 ст. 165 Господарського кодексу України з наступних підстав.
Частиною 1 ст. 165 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання можуть придбавати акції та інші цінні папери, зазначені у цьому Кодексі, за рахунок коштів, що надходять у їх розпорядження після сплати податків та відсотків за банківський кредит, якщо інше не встановлено законом.
Вказана норма ст. 165 Господарського кодексу України обмежує коло джерел фінансування для придбання цінних паперів. Такі операції можуть здійснюватися після сплати податків та відсотків за банківський кредит, “якщо інше не передбачено законом”. На сьогоднішній день спеціальним законом іншого не передбачено, отже можна зробити висновок, що якщо суб'єкт господарювання має податкову заборгованість та/або прострочив сплату процентів за банківським кредитом, то такий суб'єкт не має права придбавати цінні папери.
Згідно довідки № 4235/2.01ВН-7257-01ВН від 06.07.2011 заборгованість відповідача-1 по сплаті процентів за кредитним договором станом на 29.04.2011 р. складає 425 513,83 доларів США.
Однак, незважаючи на це, колегія суддів вважає дану обставину недостатньою для задоволення позову, оскільки підставою для визнання спірного договору недійсним позивач при розгляді справи в суді першої інстанції визначив укладення договору без наміру створення наслідків, через продаж відповідачем-3 майнових активів, якими він не володів та отримання відповідачем-1 їх у власність без зарахування на свої відповідні рахунки.
Відповідно до п. 2 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої сторони.
Слід зауважити, що господарський суд може реалізувати це право за наявності таких умов:
- це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору;
- про це є клопотання заінтересованої сторони.
Необхідною є наявність двох зазначених умов одночасно. Клопотання заінтересованої сторони повинно бути викладене письмово.
Оскільки ПАТ «Кредитпромбанк» не подано відповідного клопотання про вихід за межі позовних вимог та не змінило підстав позову в ході розгляду справи в суді першої інстанції, колегія суддів позбавлена можливості виходити за межі позовних вимог, заявлених позивачем при зверненні до суду із даним позовом і, відповідно, переглянути законність укладення спірного договору з підстав, визначених заявником в апеляційній скарзі.
Таким чином місцевий господарський суд дійшов правильного висновку про відмову в позові повністю. З даним висновком погоджується і колегія суддів, оскільки він відповідає обставинам справи та вимогам законодавства.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не можуть бути підставою для скасування рішення.
Відповідно до п. 1 ст. 103 Господарського процесуального кодексу України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а скаргу без задоволення.
Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає, що місцевим господарським судом повно і всебічно з’ясовані всі обставини справи та надано їм належну правову оцінку, рішення суду першої інстанції відповідає законодавству, матеріалам справи та не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги і скасування чи зміни оскаржуваного рішення.
Керуючись статтями 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Кредитпромбанк» залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 04.07.2010 р. у справі № 33/44 залишити без змін.
3. Матеріали справи № 33/44 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова може бути оскаржена впродовж двадцяти днів до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя
Судді