КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.09.2011                                                                                           № 17/192

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Куксова В.В.

суддів:             

за участю представників сторін:

від позивача: представники – ОСОБА_1, ОСОБА_2 – за довіреностями,

від відповідача: представник – ОСОБА_3 – за довіреністю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Віта Верітас», м. Київ, Приватного акціонерного товариства «Трест Київміськбуд-1», м. Київ

на рішення Господарського суду міста Києва від 20.07.2011 р.

у справі № 17/192 (суддя Гавриловська І.О.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Віта Верітас», м. Київ

до Приватного акціонерного товариства «Трест Київміськбуд-1», м. Київ

про припинення правовідношення шляхом розірвання договору та відшкодування збитків у розмірі 601 356 372,72 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Віта Верітас» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «Трест Київміськбуд-1» про припинення правовідношення між позивачем та відповідачем по договору про інвестування будівництва № 01/12 від 26.12.2006 р. та стягнення з відповідача збитків в сумі 601 356 372, 72 грн., мотивуючи вимоги неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором про інвестування будівництва № 01/12 від 26.12.2006 р., зокрема, порушенням строків виконання робіт за спірним договором, а також вчиненням дій по оформленню права власності на об'єкт незавершеного будівництва, який проінвестований позивачем і майнові права на який, відповідно до умов вищезазначеного договору, належать позивачеві.

          06.05.2011 р. позивач змінив предмет позову та просив суд припинити правовідношення між позивачем та відповідачем за договором про інвестування будівництва № 01/12 від 26.12.2006 р. шляхом розірвання останнього та стягнути з відповідача збитки в сумі 601 356 372, 72 грн.

          04.07.2011 р. представник позивача подав заяву про зменшення розміру позовних вимог, в якій просив припинити правовідношення між ТОВ «Віта Верітас» та Приватним акціонерним товариством «Трест Київміськбуд-1» за договором про інвестування будівництва № 01/12 від 26.12.2006 р. шляхом розірвання договору про інвестування будівництва № 01/12 від 26.12.2006 р; стягнути з Приватного акціонерного товариства «Трест Київміськбуд-1» на користь ТОВ «Віта Верітас» збитки у розмірі 589 957 890, 90 грн., з яких: 140 856 076, 84 грн. (що еквівалентно 17 667 742, 47 доларів США за курсом НБУ станом на 04.07.2011 р.), 39 682 113, 18 грн. збитків щодо сплати відсотків за користування за період з 05.05.2009 р. по 24.05.2011 р. кредитними коштами, які включені в загальний розмір суми переплати, 18 539 830, 00 грн. збитків щодо сплати пайової участі на створення соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста, 349 188 641, 00 грн. збитків у вигляді понесених витрат на завершення будівництва Блоку Б об'єктів соціально-культурного призначення, 10 635 229, 88 грн. витрат по сплаті процентів за користування за період з 30.09.2010 р. по 24.05.2011 р. кредитними коштами, які включені в загальний розмір суми інвестицій позивача для завершення будівництва Блоку Б.

          Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.07.2011 р. у справі № 17/192 позов задоволено частково; припинено правовідношення між Товариством з обмеженою відповідальністю «Віта Верітас» та Приватним акціонерним товариством «Трест Київміськбуд-1» по договору про інвестування будівництва № 01/12 від 26.12.2006 р. шляхом розірвання договору про інвестування будівництва № 01/12 від 26.12.2006 р; стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Трест Київміськбуд-1» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Віта Верітас» 539 640 547 грн. 84 коп. збитків, 25 500 грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; у решті позову відмовлено.

          Не погоджуючись з прийнятим рішенням Товариство з обмеженою відповідальністю «Віта Верітас» звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення в частині відмовлених позовних вимог та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю з посиланням на те, що оскаржуване рішення в частині відмовлених позовних вимог прийнято з порушенням норм матеріального права.

          Апеляційна скарга обгрунтована тим, що висновки суду про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в  частині стягнення 39 682 113,18 грн. витрат позивача по сплаті відсотків за користування кредитними коштами, які включені до загального розміру суми переплати позивача за інвестиційним договором за період 05.05.2009 р. по 24.05.2011 р. є необгрунтованими. Так  на думку позивача, здійснивши переплату по інвестиціному договору, він був позбавлений можливості використовувати відповідну суму грошових коштів, але при цьому був змушений погашати відсотки по кредиту. Щодо підстав для скасування рішення в частині відмови в стягненні 10 635 229,88 грн. витрат по сплаті відсотків за користування кредитними коштами, які включені до загального розміру суми переплати позивача за інвестиційним договором за період 30.09.2009 р. по 24.05.2011 р., апелянт зазначає, що витрати по сплаті відсотків за період з 30.09.2010 р. по 24.05.2011 р. є похідними від понесення витрат в інвестуванні завершення будівництва блоку «Б» об’єктів соціально-культурного призначення, а тому підлягають включенню до загального розміру збитків.

          Приватне акціонерне товариство «Трест Київміськбуд-1» також не погоджуючись з прийнятим рішенням звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення повністю та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю посиланням на те, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням норм матеріального права.

          Апеляційна скарга обгрунтована тим, що місцевий господарський суд допустив неповне з’ясування обставин, що мають істотне значення для вирішення спору, допустив невідповідність висновків викладених у рішенні фактичним обставинам справи, прийняв рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 08.08.2011 р. апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Віта Верітас» прийнята до провадження, розгляд справи призначено на 21.09.2011 р.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18.08.2011 р. апеляційна скарга Приватного акціонерного товариства «Трест Київміськбуд-1» прийнята до провадження, приєднано апеляційну скаргу до справи № 17/192 розгляд справи призначено на 21.09.2011 р.

13.09.2011 р. через канцелярію Київського апеляційного господарського суду Приватне акціонерне товариство «Трест Київміськбуд-1» подало заяву про уточнення вимог апеляційної скарги, в який просить оскаржуване рішення в частині що стосується позовних вимог щодо припинення правовідносин між сторонами шляхом його розірвання та про стягнення з відповідача на користь позивача збитків у сумі 539 640 547,84 грн. скасувати повністю та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог в цій частині відмовити, в іншій частині рішення залишити без змін.

У відзиві на апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Віта Верітас» Приватне акціонерне товариство «Трест Київміськбуд-1»  зазначає, що з вимогами апеляційної скарги позивача не погоджується, вважає їх необгрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Віта Верітас» правом на подання відзву на апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Трест Київміськбуд-1» не скористалось.

          В судовому засіданні апеляційного господарського суду 21.09.2011 р. оголошено перерву до 22.09.2011 р.

          Представник позивача в судовому засіданні просив скасувати рішення в частині відмовлених позовних вимог та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов в повному обсязі.

          Представник відповідача в судовому засіданні просив скасувати рішення та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Розглянувши у судовому засіданні апеляційні скарги, відзив на апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційні скарги слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення без змін з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обгрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обгрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

З матеріалів справи вбачається, що 26.12.2006 р. між Закритим акціонерним товариством «Трест Київміськбуд-1» (Замовник-забудовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Віта Верітас» (Інвестор) був укладений договір про інвестування будівництва № 01/12 (Договір), відповідно до пункту 2.1 якого сторони погодили, що предметом даного договору є фінансування інвестором будівництва та набуття ним права власності на об'єкт інвестування, який замовник-забудовник зобов'язується збудувати самостійно та/або із залученням підрядних організацій та здати відповідній державній приймальній комісії. Після завершення будівництва та введення об'єкта інвестування в експлуатацію інвестор набуває права власності на новозбудоване нерухоме майно у порядку, передбаченому договором, а замовник-забудовник сприяє в оформленні права власності або права дострокового користування земельною ділянкою, на якій буде розташовано об'єкт інвестування, шляхом надання згоди відповідно до чинного законодавства.

Пунктом 1.1 Договору встановлено, що це договір про інвестування будівництва, а також усі додатки, додаткові угоди до нього, що укладені чи будуть укладені сторонами у майбутньому.

На підставі пункту 1.1 статті 1 Договору сторонами були укладені додаткова угода № 01 від 04.01.2007 р., додаткова угода № 02 від 10.03.2007 р., додаткова угода № 03 від 12.03.2007 р., додаткова угода № 04 від 03.01.2008 р., додаткова угода № 05 від 18.04.2008 р., додаткова угода № 06 від 22.09.2008 р., додаткова угода № 7 від 22.09.2008 р., додаткова угода № 08 від 27.10.2008 р., додаткова угода № 09 від 27.01.2009 р. та додаткова угода № 10 від 10.09.2009 р., включаючи всі додатки до Договору.

Згідно з пунктом 1.3. статті 1 Договору об'єктом інвестування є об'єкти культурно-соціальної сфери Оболонського району м. Києва, розташовані за адресою: Оболонський проспект, від станції метро «Оболонь» до станції метро «Героїв Дніпра», які здійснюватимуться згідно розробленої замовником-забудовником та у встановленому законодавством порядку погодженої проектної документації будівництва та у відповідності з затвердженими сторонами технічними умовами.

У відповідності до пункту 3.1. Договору сторони попередньо погоджуються з тим, що об'єкт інвестування буде являти собою трьох-поверхову нежитлову будівлю, загальною площею приміщень приблизно 155 264 кв.м. +/- 10%, паркінг буде нараховувати не менше 1 526 місць, що буде збудований за адресою: м. Київ, Оболонський проспект, від станції метро «Оболонь» до станції метро «Героїв Дніпра».

У пункті 3.1 Договору (в редакції додаткової угоди до договору № 10 від 10.09.2009 р.) сторони погодили, що об'єкт інвестування складається з двох частин, а саме:

3.1.1 трьохповерхова нежитлова будівля, орієнтованою загальною площею 158 474,60 кв.м. +/- 10%:

- Блок А об'єктів соціально-культурного призначення (між станцією метро «Оболонь» та станцією метро «Мінська»);

- Блок Б об'єктів соціально-культурного призначення (між станцією метро «Мінська» та станцією метро «Героїв Дніпра»);

- машиномісця відповідно до погодженої сторонами проектно-кошторисної документації;

3.2.2 окремо стояче торгівельно-офісне приміщення.

Пунктом 3.2 договору про інвестування будівництва № 01/12 від 26.12.2006 р. встановлено, що з моменту підписання договору, інвестор набуває майнові права на об'єкт інвестування, незалежно від обсягу внесеної інвестиції і стану завершеності об'єкту інвестування. Такі права, в тому числі, але не виключно, включають права власності на матеріали та обладнання, що використовується чи будуть використані під час будівництва, майнові права на об'єкт незавершеного будівництва та право власності на об'єкт незавершеного будівництва.

Згідно з пунктом 6.1 статті 6 Договору (в редакції додаткової угоди № 10) сторони погодили, що будівництво об'єкту інвестування («Блок А» та «Блок Б») та машиномісць буде здійснене почергово:

1 етап - «Блок А»„ орієнтовною площею 80 424,70 квадратних метрів. Термін завершення будівництва та введення в експлуатацію не пізніше 01.09.2009 р.;

2 етап - «Блок Б», орієнтовною площею 78 049, 90 квадратних метрів та машиномісця на підставі затвердженої в установленому порядку проектно-кошторисної документації. Запланований термін завершення будівництва та введення в експлуатацію «Блоку Б» - не пізніше 01.09.2011 року. Сторони погоджують можливість за взаємною згодою змінити заплановану дату завершення будівництва, але не пізніше 31.12.2012 року.

Фінансування будівництва Блоку А та Блоку Б об'єктів соціально-культурного призначення здійснювалось в результаті 100 % інвестицій позивача.

Вдповідно до частини 2 статті 35 Господарського процесуального кодексу України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Рішенням Господарського суду міста Києві від 20.04.2010 р. у справі № 32/147, яке залишене без змін постановою Київського апеляційного господарського суду та постановою Вищого господарського суду України, яким визнано за Товариством з обмеженою відповідальністю «Віта Верітас» право власності на об'єкт незавершеного будівництва - Блок Б об'єктів соціально-культурного призначення, загальною проектною площею 78 049,90 кв.м., який знаходиться на проспекті Оболонському , від станції метро «Мінська» до станції метро «Героїв Дніпра», на земельній ділянці площею 3,3857 га на проспекті Оболонському в Оболонському районі м. Києва, кадастровий номер 8000000000:78:501:0002; зобов'язано Комунальне підприємство «Київське міське Бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна» зареєструвати за Товариством з обмеженою відповідальністю «Віта Верітас» право власності на об'єкт незавершеного будівництва, який знаходиться на проспектів Оболонському, від станції метро «Мінська» до станції метро «Героїв Дніпра», м. Київ, а саме: «Блок Б» об'єктів соціально-культурного призначення Оболонського району загальною проектною площею 78 049,90 кв.м., окрім іншого встановлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Віта Верітас» з метою добросовісного виконання умов укладеного договору було здійснено необхідне фінансування будівництва об'єктів соціально-культурного призначення (Блок А та Блок Б) у сумі 756 418 000, 00 грн., з яких на будівництво Блоку Б було направлено суму у розмірі 274 410 424, 00 грн.

Місцевий господарський суд правильно встановив, що відповідачем були допущені порушення умов договору про інвестування будівництва № 01/12 від 26.12.2006 р., які полягають у наступному.

Відповідно до положень п. 3.2 договору про інвестування від 26.12.2006 р. з моменту підписання договору позивач набув майнові права на Об'єкт інвестування. Такі права в тому числі, але не виключно, включають права власності на матеріали та обладнання, що використовуються чи будуть використані під час будівництва, майнові права на об'єкт незавершеного будівництва та право власності на об'єкт незавершеного будівництва.

Положення п. 9.2 договору встановлюють, що ПрАТ «Трест Київміськбуд-1» не матиме жодних майнових прав на Об'єкт інвестування як протягом періоду будівництва, так і після його завершення.

Відповідно до статті 190 Цивільного кодексу України майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки.

Відповідно до частини 5 статті 7 Закону України «Про інвестиційну діяльність» інвестор має право володіти, користуватися і розпоряджатися об'єктами та результатами інвестицій, включаючи реінвестиції та торговельні операції на території України, відповідно до законодавчих актів України.

Тобто об'єкти та результати інвестицій є власністю інвестора.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 Цивільного кодексу України до завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна).

У разі необхідності особа, зазначена в абзаці першому цієї частини, може укласти договір щодо об'єкта незавершеного будівництва, право власності на який реєструється органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно на підставі документів, що підтверджують право власності або користування земельною ділянкою для створення об'єкта нерухомого майна, проектно-кошторисної документації, а також документів, що містять опис об'єкта незавершеного будівництва.

Отже з аналізу положень чинного законодавства України вбачається, що об'єкт незавершеного будівництва - це об'єкт будівництва, який фактично не експлуатується, оскільки перебуває у недобудованому стані, щодо якого понесені витрати на його спорудження та не прийнятий в експлуатацію відповідно до законодавства.

Відповідно до ст.ст. 331 та 332 Цивільного кодексу України право власності на новостворене або перероблене майно виникає у особи при умові, що вказане майно створено або перероблено на кошти цієї особи, а його створення не суперечить вимогам закону або договору.

Пунктом 8.1 Договору (в редакції додаткової угоди №02 від 10.03.2007 р.) сторони погодили, що обсяг інвестицій, що вносяться інвестором у фінансування трьохповерхової нежитлової будівлі, орієнтованою загальною площею 158 474,60 м.кв. +/- 10%: Блок А об'єктів соціально-культурного призначення (між станцією метро «Оболонь» та станцією метро «Мінська»), Блок Б (між станцією метро «Мінська» та станцією метро «Героїв Дніпра») та машиномісця відповідно до погодженої сторонами проектно- кошторисної документації становить 606 000 000,00 грн., в тому числі ПДВ (20 %) - 101 000 000,00 грн., але не більше суми з врахуванням ПДВ еквівалентної 120 000 000,00 доларів США за офіційним курсом Національного банку України на момент внесення кожної частини інвестицій.

Позивачем на рахунок відповідача був внесений весь обсяг інвестицій за договором інвестування будівництва № 01/12 від 26.12.2006 р., включаючи суму переплати, загальна сума внеску становить 756 418 234,72 грн. Даний факт було встановлено у рішенні Господарського суду міста Києва у справі 32/147 від 22.04.2010 р.

Незважаючи на внесення позивачем всього обсягу інвестицій з перевищення обумовленої суми, відповідач не виконав обов'язку щодо завершення будівництва Блоку Б, що підтверджується довідкою КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна» про 57 % готовність об'єкту Блоку Б об'єктів соціально-культурного призначення, актом технічного стану незавершеного будівництва об'єктів соціально-культурного призначення за адресою: проспект Оболонський у Оболонському районі міста Києва від 25.08.2009 р., за підписом начальника відділу технічного нагляду ЗАТ «Трест Київміськбуд-1» В.С. Бахової, обсяги здійснених на Блоці Б загально-будівельних робіт склали - 80 % сантехнічних робіт - 10 %, електромонтажних робіт - 30 %, а оздоблювальних робіт - 5 %.

Статтею 3.2 договору про інвестування будівництва № 01/12 від 26.12.2006 р., встановлено, що з моменту підписання договору, інвестор набуває майнові права на об'єкт інвестування, незалежно від обсягу внесеної інвестиції і стану завершеності об'єкту інвестування. Такі права, в тому числі, але не виключно, включають права власності на матеріали та обладнання, що використовуються чи будуть використані під час будівництва, майнові права на об'єкт незавершеного будівництва та право власності на об'єкт незавершеного будівництва.

Умовами пунктів 9.2 та 9.6 даного договору передбачено, що замовник-забудовник не матиме жодних майнових прав на об'єкт інвестування як протягом періоду будівництва, так і після його завершення; замовник-забудовник підтверджує та гарантує, що всі майнові права на об'єкт незавершеного будівництва Блок А, Блок Б та машиномісця об'єкту інвестування належать інвестору

Місцевий господарський суд правильно встановив, що відповідачем, в порушення зазначених умов Договору, були вчинені неправомірні дії щодо заволодіння майном - об'єктом незавершеного будівництва Блок Б, які полягали в наступному.

ПАТ «Трест Київміськбуд - 1», не повідомивши позивача, звернулося до Постійного діючого третейського суду при корпорації «СИЛА ЗАКОНУ» про визнання права власності на об'єкт незавершеного будівництва.

За результатами розгляду даної справи третейським судом було прийнято рішення від 26.02.2009 р. у справі № 22-17ц/2009, яким було визнано за ПАТ «Трест Київміськбуд - 1» право власності на об'єкт незавершеного будівництва - об'єкт соціально-культурного призначення торговельно-розважального центру 77 632,00 кв.м. з гостьовою автостоянкою на 786 м/м Блоку Б, який розташований по проспекту Оболонському, 21-6 в м. Києві (будівельна адреса: проспект Оболонський у Оболонському районі м. Києва).

Ухвалою від 18.03.2009 р. Октябрського районного суду м. Полтава зобов'язано КП «Київське міське Бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна» зареєструвати за ЗАТ «Трест Київміськбуд-1» право власності на об'єкт незавершеного будівництва - об'єкт соціально-культурного призначення торговельно- розважального центру 77 632,00 кв.м. з гостьовою автостоянкою на 786 м/м Блоку Б, який розташований по проспекту Оболонському, 21-6 в м. Києві (будівельна адреса: проспект Оболонський у Оболонському районі м. Києва).

Позивачеві про розгляд даного спору не було відомо, крім того, ним у зазначений період (травень 2009 р. - лютий 2010 р.) було внесено інвестицій в загальному розмірі 150 418 234,72 грн.

Також в порушення домовленостей за договором про інвестування, 28.01.2010 р. відповідачем в порядку статті 188 Господарського кодексу України було надіслано повідомлення про розірвання договору інвестування будівництва № 01/12 від 26.12.2006 р. без зазначення варіантів розподілення результатів інвестиційної діяльності.

Позивач просив припинити правовідношення між ТОВ «Віта Верітас» та Приватним акціонерним товариством «Трест Київміськбуд-1» за договором про інвестування будівництва № 01/12 від 26.12.2006 р. шляхом розірвання договору про інвестування будівництва № 01/12 від 26.12.2006 р; стягнути з Приватного акціонерного товариства «Трест Київміськбуд-1» на користь ТОВ «Віта Верітас» збитки у розмірі 589 957 890, 90 грн., з яких: 140 856 076, 84 грн. переплата за договором (що еквівалентно 17 667 742, 47 доларів США за курсом НБУ станом на 04.07.2011 р.), 39 682 113, 18 грн. збитків щодо сплати відсотків за користування за період з 05.05.2009 р. по 24.05.2011 р. кредитними коштами, які включені в загальний розмір суми переплати, 18 539 830, 00 грн. збитків щодо сплати пайової участі на створення соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста, 349 188 641, 00 грн. збитків у вигляді понесених витрат на завершення будівництва Блоку Б об'єктів соціально-культурного призначення, 10 635 229, 88 грн. витрат по сплаті процентів за користування за період з 30.09.2010 р. по 24.05.2011 р. кредитними коштами, які включені в загальний розмір суми інвестицій позивача для завершення будівництва Блоку Б.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного Кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 216, ч. 2 ст. 217 Господарського Кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Ст. 218 Господарського Кодексу України встановлено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Згідно ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до ст. 225 Господарського Кодексу України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Договором про інвестування будівництва № 01/12, зокрема, пунктами 3.1. та 8.1. (в редакції додаткової угоди до договору № 10 від 10.09.2009 р.) сторони погодили, що обсяг інвестицій, що вносяться інвестором у фінансування об'єкту інвестування, яким є, зокрема, трьохповерхова нежитлова будівля, орієнтованою загальною площею 158 474,60 кв.м. +/- 10%: Блок А об'єктів соціально-культурного призначення (між станцією метро «Оболонь» та станцією метро «Мінська»); Блок Б об'єктів соціально-культурного призначення (між станцією метро «Мінська» та станцією метро «Героїв Дніпра»); машиномісця відповідно до погодженої сторонами проектно-кошторисної документації; становить 606 000 000,00 грн., в тому числі ПДВ (20%) - 101 000 000, 00 грн., але не більше суми з врахуванням ПДВ, еквівалентної 120 000 000 доларів США за офіційним курсом Національного банку України на момент внесення кожної частини інвестицій.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.04.2010 р. у справі № 32/147 встановлено, що сума грошових коштів, сплачених позивачем за договором № 01/12 від 26.12.2006 р. відповідачу становить 756 418 234,72 грн.

Таким чином сума переплати позивача за інвестиційним договором № 01/12 від 26.12.2006 р., яка перевищила граничний розмір інвестиції, склала суму 17 667 742, 47 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 04.07.2011 р. (7,9725 грн. за один долар США) становить суму у розмірі 140 856 076, 84 грн.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що у разі, якби відповідач належним чином виконав взяті на себе зобов'язання за договором про інвестування будівництва № 01/12 від 26.12.2006 р., то позивач не поніс би ці додаткові витрати, у зв'язку з чим вони є прямими збитками, завданими неправомірними діяннями відповідача.

За таких обставин суд першої інстанції задовольнив позовні вимоги ТОВ «Віта Верітас» про стягнення з ПрАТ «Трест Київміськбуд-1» 140 856 076, 84 грн. збитків у вигляді переплати за договором про інвестування будівництва № 01/12 від 26.12.2006 р.

Розглянувши позовну вимогу ТОВ «Віта Верітас» про стягнення з відповідача 18 539 830, 00 грн. збитків, які полягають у понесенні витрат позивача в рахунок виконання обов'язку відповідача по сплаті пайової участі на створення соціальної та інженерно- транспортної інфраструктури міста, суд першої інстанції визнав її обґрунтованою і такою, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

01.04.2009 р. шляхом видачі Розпорядження виконавчим органом Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 328/1 «Про капітальний ремонт Оболонського проспекту на ділянці від вул. Героїв Дніпра до вул. Малиновського» було прийняте рішення здійснити капітальний ремонт Оболонського проспекту на ділянці від вул. Героїв Дніпра до вул. Малиновського за рахунок коштів інвестора - ТОВ «Віта Верітас».

Проведення робіт з капітального ремонту проїзної частини Оболонського проспекту на ділянці від вулиці Героїв Дніпра до вул. Малиновського було передбачено у складі проекту «Об'єкти соціально-культурного призначення на проспекті Оболонському в Оболонському районі м. Києва». Зазначене підтверджується також положеннями пункту 3.1.1. інвестиційного договору № 85 від 18.06.2009 р., укладеного між ТОВ «Віта Верітас» та Комунальним підприємством «Київавтодор» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Відповідно до положень статті 27-1 Закону України «Про планування і забудову територій» замовник, який має намір здійснити будівництво об'єкта містобудування у населеному пункті, зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту.

При цьому часткові функції замовника та право забудови на підставі укладеного з Оболонською районною у місті Києві радою договору від 29.08.2003 р. отримав відповідач.

Зокрема, пунктом 4.1.5. зазначеного вище договору встановлено обов'язок відповідача перераховувати за адміністрацію пайові кошти Головному управлінню економіки та інвестицій на створення соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста.

З метою виконання цього встановленого обов'язку замовника (забудовника) 03.10.2006 р. відповідачем був укладений з Головним управлінням економіки та інвестицій Київської міської державної адміністрації та Оболонською районною у місті Києві радою договір № 871 про сплату забудовником пайової участі (внесків) на створення соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва у зв'язку з будівництвом об'єктів соціально- культурного призначення на Оболонському проспекті в Оболонському районі міста Києва.

За умовами цього договору відповідач зобов'язався сплатити в термін з січня 2007 року по грудень 2009 року пайову участь (внески) на створення соціальної та інженерно- транспортної інфраструктури м. Києва у зв'язку з будівництвом об'єктів соціально- культурного призначення на Оболонському проспекті в Оболонському районі міста Києва (34 079 440, 00 грн.), а також в термін з жовтня по грудень 2006 року компенсацію за гідронамив території, відведеної під будівництво (3 950 320, 00 грн.).

Крім того, слід відзначити, що положення пункту 8.9. договору про інвестування будівництва № 01/12 від 26.12.2006 р., укладеного між позивачем та відповідачем, встановили, що інвестор (позивач) не матиме жодних інших фінансових зобов'язань перед замовником-забудовником, крім внесення обумовленої сторонами інвестиції. До того ж, замовник-забудовник самостійно і за власний рахунок виконує зобов'язання за інвестиційними договорами з органами державної влади та місцевого самоврядування, пов'язані з будівництвом об'єкту інвестування.

Враховуючи наведене, суб'єктом сплати пайового внеску відповідно до положень укладених договорів та чинного законодавства України є відповідач.

Також у пункті 9.1.1. Рішення Київської міської ради від 27.01.2005 року № 11/2587 «Про Правила забудови м. Києва» (зі всіма змінами та доповненнями) встановлено, що прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів здійснюється згідно з Порядком прийняття до експлуатації закінчених будівництвом об'єктів та після подання довідки щодо сплати пайових внесків на створення соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва.

Крім того, пункт 11.1. Положення про порядок оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна, затверджені Розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 31.08.2001 р. № 1820, встановлює, що додатково до документів, зазначених в пунктах 9 і 10 цього Положення, для оформлення права власності на новозбудовані нежитлові будинки та приміщення, будівлі виробничого, господарського, соціально-побутового та іншого призначення, з видачею свідоцтва про право власності заявниками до Головного управління комунальної власності м. Києва надаються, серед іншого, довідка Головного управління економіки та розвитку міста Київської міської державної адміністрації про виконання умов щодо передачі коштів у порядку пайової участі на розвиток галузей соціальної або інженерно- транспортної інфраструктури міста, передбачених актами місцевих органів державної виконавчої влади та органів місцевого самоврядування.

Отже, для введення об'єктів інвестування відповідно до інвестиційного договору в експлуатацію та оформлення права власності на них, обов'язок щодо перерахування пайових внесків на створення соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва мав бути виконаний в повному обсязі відповідачем.

Проте, на момент вводу в експлуатацію Блоку А об'єктів соціально-культурного призначення відповідач не виконав обов'язку по сплаті пайової участі в рамках договору № 871 від 03.10.2006 р., зокрема, не сплатив залишок пайового внеску з рахуванням індексу інфляції згідно з додатковою угодою № 1 від 23.07.2009 р. до договору № 871 у розмірі 13 173 840, 00 грн., не сплатив додатковий пайовий внесок у розмірі 4 009 200, 00 грн.

Пунктом 9.3. інвестиційного договору № 01/12 від 26.12.2006 р. встановлено, що замовник-забудовник (відповідач) зобов'язаний передати інвестору (позивачу) всю проектну документацію, технічний паспорт на об'єкт інвестування та будь-які інші документи, необхідні для реєстрації інвестором права власності на об'єкт інвестування.

За таких обставин, оскільки оплата пайової участі відповідачем проведена не була, інвестор зарахував суму вартості робіт по капітальному ремонту Оболонського проспекту на ділянці від вул. Героїв Дніпра до вул. Малиновського в рахунок сплати пайового внеску.

Підтвердженням зазначеного стало укладення додаткової угоди № 1 від 23.07.2009 р. та додаткової угоди № 2 від 16.09.2009 р. до договору № 871, підписані відповідачем та скріплені печаткою останнього.

Крім того, залишок вартості робіт по капітальному ремонту був також зарахований в рахунок оплати додаткового пайового внеску у розмірі 1 356 790, 00 грн. в процесі оформлення документів (права власності) на Блок Б об'єктів соціально-культурного призначення, про що свідчить укладена додаткова угода № 3 від 14.06.2011 р. до договору №871.

Наведене свідчить про вимушене збільшення витрат ТОВ «Віта Верітас» на суму вартості робіт з капітального ремонту Оболенського проспекту, приймаючи до уваги те, що проведення таких робіт було передбачене проектом будівництва об'єктів соціально- культурного призначення, а отже - належало до прямих обов'язків відповідача в межах суми інвестиції, встановленої сторонами в інвестиційному договорі № 01/12.

Позовні вимоги про стягнення з відповідача (згідно із заявою про зменшення розміру позовних вимог) 349 188 641, 00 грн. збитків, які полягають у додаткових витратах, понесених позивачем на завершення будівництва Блоку Б об'єкту інвестування, та 31 056 000, 00 грн. збитків, які становлять частку замовника місцевий господарський суд визнав обгрунтованими, виходячи з наступного.

З метою завершення будівництва Блоку Б позивач був змушений укласти новий інвестиційний договір із замовником будівництва та користувачем земельної ділянки - Оболонською районною у місті Києві радою (інвестиційний договір № 01/10 від 30.05.2010 р.).

Крім того, відповідно до рішення Оболонської районної у місті Києві ради від 01.07.2010 р. № 28/3 «Про передачу функцій замовника щодо реконструкції Оболонського та про затвердження інвестиційного договору про реконструкцію Оболонського проспекту в Оболонському районі м. Києва»позивачу були передані функції замовника будівництва щодо реконструкції Оболонського проспекту - закінчення будівництва Блоку Б об'єктів соціально- культурного призначення (між станцією метро «Мінська» і станцією метро «Героїв Дніпра»), за адресою: м. Київ, проспект Оболонський, будинок 21 Б, який знаходиться на земельній ділянці площею 3,3857 га на проспекті Оболонському в Оболонському районі м. Києва, кадастровий номер 8000000000:78:501:0002.

Відповідно до умов нового інвестиційного договору, позивач прийняв на себе обов'язки перед замовником будівництва - Оболонською районною у місті Києві радою щодо виплати останній частки в процесі реконструкції Оболонського проспекту, що відповідно до положень п. 3.5. статті 3 складає суму у розмірі 31 056 000, 00 грн. - розмір вартості будівництва окремо стоячого торгівельно-офісного приміщення, загальною площею 7764 квадратних метрів, з встановленим сантехнічним обладнанням, обладнанням для опалення, виконаними внутрішніми та зовнішніми опоряджувальними роботами, яка визначається на підставі оцінок суб'єктів оціночної діяльності.

При цьому, варто зауважити, що обов'язок по передачі частки замовника у будівництво об'єктів соціально-культурного призначення було покладено на відповідача як відповідно до укладеного договору від 29.08.2003 р. «Про інвестування об'єктів житла та культурно- соціальної сфери в Оболонському районі м. Києва» (з урахуванням додаткових угод № 1, 2, З та 4), так і відповідно до положень інвестиційного договору № 01/12 від 26.12.2006 р.

Крім того, на виконання нового інвестиційного договору позивачем були понесені витрати на завершення будівництва Блоку Б у розмірі 349 188 641, 00 грн., що підтверджується Технічним звітом № 46 «Фінансовий та технічний нагляд на майданчику будівництва об'єкта соціально-культурного призначення в Оболонському районі м. Києва», які позивач не поніс би, якби відповідач належним чином виконав взяті на себе зобов'язання.

Враховуючи наведене, місцевий господарський суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача 349 188 641, 00 грн. збитків, які складають обсяг інвестицій для завершення будівництва об'єкту інвестування, та 31 056 000, 00 грн. збитків, які становлять частку замовника.

З даними висновками місцевого господарського суду погоджується колегія суддів, оскільки вони відповідають обставинам справи та вимогам законодавства.

Відповідно до ст. 623 та ст. 22 Цивільного кодексу України відшкодуванню підлягають завдані збитки, тобто збитки, причиною яких є порушення зобов'язання, якого припустився боржник. Отже, між цим порушенням та збитками має бути причинний зв'язок, тільки за наявності останнього збитки підлягають відшкодуванню.

Обов'язковими умовами покладення відповідальності на винну сторону є наявність збитків, протиправність дій цієї особи, причинного зв'язку між діями особи та збитками, які складають об'єктивну сторону правопорушення, та вини особи, внаслідок дій якої спричинено збитки.

Отже, зменшення майнових благ внаслідок неправомірних дій наступає об'єктивно, тобто незалежно від волевиявлення сторони, як наслідок невиконання зобов'язань.

Обов'язковою умовою покладення відповідальності має бути безпосередній причинний зв'язок між неправомірними діями і збитками. Збитки є наслідком, а невиконання зобов'язань

причиною.

Відсутність хоча б одного з елементів складу правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов'язань (виключає його відповідальність).

При цьому позивачем не було доведено, що у зв'язку з діяннями відповідача йому було нанесено збитків у вигляді витрат по сплаті відсотків за користування кредитними коштами, не було обґрунтовано причинно-наслідкового зв'язку.

Зокрема договір невідновлюваної мультивалютної кредитної лінії № 843 від 15.08.2007 р., на якому ґрунтується дана позовна вимога, був укладений позивачем з Відкритим акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» до вчинення відповідачем неправомірних діянь.

Відповідно до пункту 1.1. вказаного договору, банк зобов'язався надати позивачу кредит, а позичальник зобов'язався отримувати, належним чином використовувати та повернути в передбачені строки кредит в розмірі, еквівалентному 55 000 000 доларів США та сплатити проценти за користування кредитом. Додатковими угодами вказана сума змінювалась, зокрема, згідно з додатковою угодою № 21 від 30.09.2010 р. передбачено, що позивач зобов'язався отримувати, належним чином використовувати та повернути банку в передбачені строки кредит в наступному розмірі: 41 779 000 доларів США та 1 217 209 846 грн. та сплатити проценти за користування кредитом.

Доказів того, що у зв'язку з певними діями чи бездіяльністю відповідача ТОВ «Віта Верітас» змушене було вирішувати питання про збільшення розміру кредитних коштів у порівнянні з розміром, передбаченим пунктом 1.1. договору невідновлюваної мультивалютної кредитної лінії, або ж належних доказів того, що своїми діяннями відповідач спричинив порушення строків повернення кредиту, чи допущення будь-яких інших негативних наслідків позивачем до суду не надано.

За таких обставин місцевий господарський суд правильно відмовив в задоволенні позовних вимог ТОВ «Віта Верітас» про стягнення 39 682 113, 18 грн. витрат позивача по' сплаті відсотків за користування кредитними коштами які включені до загального розміру суми переплати позивача за інвестиційним договором, за період з 05.05.2009 року по 24.05.2011 року, а також про стягнення 10 635 229, 88 грн. витрат по сплаті процентів за користування кредитними коштами, які включені до загального розміру суми інвестицій позивача для завершення будівництва Блоку Б, за період з 30.09.2010 р. по 24.05.2011 р.

Таким чином суд першої інстанції дійшов до правильного висновку, що стягненню з відповідача на користь позивача підлягають 539 640 547, 84 грн. збитків (140 856 076, 84 грн. + 18 539 830, 00 грн. + 349 188 641, 00 грн. + 31 056 000, 00 грн.).

Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно зі статтею 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Пунктом 7 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України передбачено один із способів захисту цивільних прав та інтересів - припинення правовідношення.

Відповідно до статті 651 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладанні договору.

Як встановлено місцевим господарським судом, відповідачем було допущено істотні порушення умов інвестиційного договору: оформлення відповідачем за собою права власності на об'єкт незавершеного будівництва, проінвестованого позивачем і майнові права на які належать позивачеві; заволодіння чужим майном - майном позивача, яке належало останньому відповідно до умов договору № 01/12; перевищення обсягу інвестицій, встановленого сторонами в інвестиційному договорі; зміна генерального підрядника будівництва без погодження з позивачем; незважаючи на повністю проінвестоване позивачем будівництво, готовність об'єкту Блоку Б станом на строк здачі лише на 57 %.

При укладенні договору про інвестування будівництва № 01/12 від 26.12.2006 року позивач розраховував набути майнові права на Об'єкт інвестування за грошові кошти у розмірі 505 000 000, 00 грн., в тому числі ПДВ 20% - 84 166 666, 67 грн., але не більше суми, еквівалентної 100 000 000 доларів США з ПДВ за офіційним курсом Національного банку України на момент внесення кожної частини інвестицій.

Пунктом 8.1 статті 8 Договору інвестування будівництва № 01/12 від 26.12.2006 р. (з урахуванням змін, внесених сторонами додатковою угодою № 10) встановлено, що обсяг інвестицій на Об'єкт інвестування був передбачений на рівні 606 000 000,00 грн., в тому числі ПДВ (20%) - 101 000 000, 00 грн., але не більше суми з врахуванням ПДВ, еквівалентної 120 000 000 доларів США за офіційним курсом Національного банку України на момент внесення кожної частини інвестицій.

Проте, у зв'язку з порушеннями відповідачем умов інвестиційного договору № 01/12 від 26.12.2006 р., позивач поніс додаткові витрати, які склали 539 640 547, 21 грн., що встановлено при розгляді даної справи.

Таким чином, внаслідок завданої шкоди позивач значною мірою позбавився того, на що він розраховував при укладанні договору, зокрема - позбавився можливості за грошові кошти на рівні 606 000 000,00 грн., в тому числі ПДВ (20%) - 101 000 000, 00 грн., але не більше суми з врахуванням ПДВ, еквівалентної 120 000 000 доларів США за офіційним курсом Національного банку України, набути у власність Об'єкт інвестування.

У зв'язку з наведеним Господарський суд міста Києва дійшов до висновку про істотність порушень відповідачем його зобов'язань за договором № 01/12 від 26.12.2006 р., що є підставою для розірвання даного договору на вимогу позивача за судовим рішенням.

Частиною 2 ст. 653 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.

Згідно з частинами 2 статті 202 Господарського кодексу України, господарське зобов'язання припиняється у разі його розірвання або визнання недійсним за рішенням суду. До відносин щодо припинення господарських зобов'язань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Твердження представника відповідача про те, що даний спір щодо припинення правовідношення не підлягає розгляду господарським судом, оскільки позивачем не дотримано порядку розірвання договору, є помилковим, оскільки недотримання позивачем вимог частини другої статті 188 Господарського кодексу України щодо обов'язку надсилання іншій стороні пропозицій про розірвання договору не позбавляє позивача право звернутися за захистом порушеного права шляхом вчинення прямого позову до відповідача про розірвання оспорюваного договору (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 01.12.2009 № 50/101-08).

Позивач звернувся з позовом про припинення на підставі статті 651 Цивільного кодексу України правовідношення між ТОВ «Віта Верітас» та ПАТ «Трест Київміськбуд-1» за договором інвестування будівництва № 01/12 від 26.12.2006 р. шляхом його розірвання, тобто - підставами для такого позову є істотне порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладанні договору. Згідно зі статтею 651 Цивільного кодексу України, такий договір може бути розірваний судом на вимогу однієї із сторін.

Таким чином місцевий господарський суд дійшов правильного висновку про задоволення позовних вимог частково. З даним висновком погоджується і колегія суддів, оскільки він відповідає обставинам справи та вимогам законодавства.

Також місцевим господарським судом відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України вірно вирішенно питання про розподіл судових витрат.

Доводи апеляційних скарг не спростовують висновків суду першої інстанції та не можуть бути підставою для скасування рішення.

          Відповідно до п. 1 ст. 103 Господарського процесуального кодексу України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а скаргу без задоволення.

Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає, що місцевим господарським судом повно і всебічно з’ясовані всі обставини справи та надано їм належну правову оцінку, рішення суду першої інстанції відповідає законодавству, матеріалам справи та не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги і скасування чи зміни оскаржуваного рішення.

Керуючись статтями 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Віта Верітас», Приватного акціонерного товариства «Трест Київміськбуд-1» залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 20.07.2011 р. у справі № 17/192 залишити без змін.

3. Матеріали справи № 17/192 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова може бути оскаржена впродовж двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя                                                                      

Судді