20.06.2011

Справа № 2-188/11

Р і ш е н н я

І м е н е м  У к р а ї н и

20 червня 2011 року Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Алтуніна О.В.,

при секретарі Прохорові С.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в сел. Ювілейне цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, -

в с т а н о в и в :

Позивачка в судовому засіданні підтримала уточнений позов, зазначивши, що з 1993 року по 2007 року вона перебувала у шлюбі з відповідачем. Під час шлюбу ними були набуті автомобілі «ВАЗ-21011»державний номер НОМЕР_1, «Мерседес Бенц 208»державний номер НОМЕР_2 та «ДЕУ М1 Т13110»державний номер НОМЕР_3, які зареєстровані за відповідачем. Також ними був придбаний причеп державний номер НОМЕР_4, однак відповідач без її згоди цей причеп продав. Вважала, що вказане майно є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя і її частка в ньому підлягає збільшенню до 2/3 у зв?язку з наявністю на її утриманні неповнолітньої доньки. Просила визнати за нею право власності на автомобіль «Мерседес Бенц 208» державний номер НОМЕР_2, виділивши автомобілі «ВАЗ-21011»державний номер НОМЕР_1 та «ДЕУ М1 Т13110» державний номер НОМЕР_3 відповідачу. Також просила стягнути з відповідача компенсацію вартості її частки причепа державний номер НОМЕР_4 у розмірі 26 667 грн.

Відповідач в судове засідання не з’явився, надавши заяву про відкладення розгляду справи через перебування його у відрядженні. Проте будь-яких доказів на підтвердження даної обставини до заяви не додано, внаслідок чого суд визнає неявку відповідача неповажною, що відповідно до ст.169 ч.2 ЦПК не є перешкодою для розгляду справи.

Вислухавши пояснення позивачки, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Встановлено, що сторони з 24.07.1983 по 30.10.2007 року перебували у зареєстрованому шлюбі, від якого мають дитину –ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_5 від 23.12.1993 року та свідоцтво про розірвання шлюбу серії НОМЕР_6 від 30.10.2007 року).

В період шлюбу ОСОБА_2 набув права власності на автомобілі «ВАЗ-21011»державний номер НОМЕР_1 (10.09.1999 року), «Мерседес Бенц 208» державний номер НОМЕР_2 (12.09.2002 року), «ДЕУ М1 Т13110»державний номер НОМЕР_3 (24.02.2005 року) та причеп бортовий «СЗАП-8352»державний номер НОМЕР_4 (18.05.2005 року), що вбачається з довідки Дніпропетровського РВ УМВС України в Дніпропетровській області від 12.06.2007 року (а.с.14).

Відповідно до ч. 1 ст. 22 Кодексу про шлюб та сім'ю України (далі - КпШС України), майно, нажите подружжям за час шлюбу, є його спільною сумісною власністю.

Відповідно до ч.1 ст.60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Дані норми встановлюють презумпцію права спільної сумісної власності подружжя на речі, придбані ним за час шлюбу. Таким чином, вищевказані транспортні засоби є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Згідно ч. 1 ст. 28 КпШС, ст. 70 СК України в разі поділу майна, яке є спільною сумісною власністю подружжя, їх частки визнаються рівними. Будь-яких домовленостей між сторонами щодо спільного майна судом встановлено не було. Отже, їх частки в кожному з транспортних засобів складають по 1/2 ідеальних часток.

Підстав відступу від засади рівності часток подружжя в порядку ст.28 ч.1 КпШС України та ч.3 ст.70 СК України суд не вбачає.

Разом з цим, згідно листа УДАІ ГУМВС України в Дніпропетровської області №12020 від 16.12.2009 року, за ОСОБА_2 станом на 14.12.2009 року зареєстровані автомобілі «ВАЗ-21011»державний номер НОМЕР_1, «Мерседес Бенц 208»державний номер НОМЕР_2 та «ДЕУ М1 Т13110»державний номер НОМЕР_3. Таким чином, причеп «СЗАП-8352»державний номер НОМЕР_4 був відповідачем відчужений (а.с.11).

Згідно ст.65 СК дружина, чоловік розпоряджаються майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, за взаємною згодою. При укладенні договорів одним із подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя. Договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім’ї, створює обов’язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім’ї.

Згідно з вимогами частин 1, 4 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

В порушення наведених норм, позивачкою не надано суду доказів відчуження відповідачем спірного причепу не в інтересах сім'ї. Також не надано доказів про дійсну вартість транспортних засобів на час розгляду справи, що позбавляє суд можливості врахувати вартість вказаного причепу при поділі майна подружжя.

При цьому присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно допускається лише за його згодою за умови попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду (ч.ч.4,5 ст. 71 СК України).

За відсутності такої згоди присудження грошової компенсації може мати місце з підстав, передбачених ст. 365 ЦК, за умови звернення подружжя (одного з них) до суду з таким позовом (ст. 11 ЦК) та попереднього внесення на депозитний рахунок суду відповідної грошової суми.

У разі коли жоден із подружжя не вчинив таких дій, а неподільні речі не можуть бути реально поділені між ними відповідно до їх часток, суд визнає ідеальні частки подружжя в цьому майні без його реального поділу і залишає майно у їх спільній частковій власності (п.25 Постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 21 грудня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя»).

За таких обставин, суд відмовляє у задоволенні вимог позивачки про стягнення вартості  частки причепу «СЗАП-8352»державний номер НОМЕР_4 та визначає її ідеальні частки в решті транспортних засобів, залишаючи їх в спільній частковій власності сторін.

Відповідно до вимог ст.ст.79,88 ЦПК України з відповідача на користь позивачки підлягає стягненню сума судового збору у розмірі 51 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 грн.

Керуючись ст.ст.10, 11, 60, 61, 212, 215, 214 ЦПК України, ст.ст.22, 28  Кодексу про шлюб та сім'ю України, ст.ст.60, 61, 65, 70 Сімейного кодексу України суд -

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину автомобілю «ВАЗ-21011»державний номер НОМЕР_1, 1/2 частину автомобілю «Мерседес Бенц 208»державний номер НОМЕР_2, 1/2 частину автомобілю «ДЕУ М1 Т13110»державний номер НОМЕР_3.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 51 грн. судового збору та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Дніпропетровський районний суд шляхом подачі в десятиденний строк з дня його проголошення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя                                                                  О.В.Алтунін