ВОЛОДИМИРЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-а-7123/11

Номер рядка звіту 101

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

          03 жовтня   2011 року                                                                                смт. Володимирець

Володимирецький районний суд Рівненської області -

під головуванням судді         Закревського Л.В.

з участю: секретаря               Басик Г.Т.

         розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку письмового провадження в смт.Володимирець справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Володимирецької районної державної адміністрації про визнання відмови протиправною, зобов’язання нарахувати та виплатити допомогу по догляду за дітьми до досягнення ними трирічного віку, суд, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1, звернулася до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Володимирецької районної державної адміністрації про визнання відмови протиправною, зобов’язання нарахувати допомогу по догляду за дітьми до досягнення ними трирічного віку.

  Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що позивач перебуває у відпустці по догляду за дітьми до досягнення ними трирічного віку, та вона і діти є постраждалими від Чорнобильської катастрофи, однак допомога по догляду за дітьми виплачується у неналежному розмірі, що і стало підставою для звернення до суду.

Відповідачем, не подано до суду у визначений строк письмових заперечень проти позову ОСОБА_1

Судовий розгляд справи  проводити у відсутності  сторін, без фіксування судового засідання технічними засобами,  відповідно до ч. 4 ст. 122, ч. 1 ст. 41  КАС  України.

ОСОБА_1 є матір’ю ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 що підтверджується свідоцтвом про народження НОМЕР_1 та НОМЕР_2. Малолітні ОСОБА_2 та ОСОБА_3  належать до дітей, потерпілих від Чорнобильської катастрофи, що підтверджується посвідченнями серії НОМЕР_3, НОМЕР_4.  

Позивачу призначена допомога по догляду за дітьми, згідно Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням” .

           Відповідно до  ст. 43 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням” (в редакції, що діяла до 2008 року), допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.  

Законом України від 28.12.2007 р. N 107-VI  були внесені зміни до Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням”, а зокрема була виключена ст.43 названого закону, яка передбачала виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, в розмірі прожиткового мінімуму.  Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. N 10-рп/2008 названі вище зміни внесені підпунктом 12 пункту 25 розділу II Закону України від 28.12.2007 р. N 107-VI, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).

      Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, зокрема з повідомлення управління праці та соціального захисту населення Володимирецької районної державної адміністрації № 2438/02-04, позивачу виплачується державна допомога по догляду за дітьми до досягнення ними трирічного віку в розмірі, що є меншим від розміру прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку.    

      Рішення Конституційного Суду  України  у  цій  справі  має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли  внаслідок дії положень статей зазначених законів, що  визнані неконституційними. Положення статей  відповідних законів, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України  вищеназваних рішень, а саме з 22.05.2008року.

        Отже починаючи з 22.05.2008 року відновлено в повному обсязі дію ст. 43 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням”, таким чином з часу призначення їй допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку позивач набула право на отримання цієї допомоги відповідно до вказаної статті, а саме в розмірі прожиткового мінімуму, встановленого для дитини до 6-ти річного віку.

Доводи відповідача про те, що відсутня затверджена законодавством величина прожиткового мінімуму, який приймається до уваги при нарахуванні державних допомог сім’ям з дітьми, не заслуговують на увагу суду і спростовуються наступним.

Згідно з ч.3 статті 46 Конституції України пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Тому, державна допомога сім’ям з дітьми та інші види соціальних виплат, що є єдиним джерелом існування не можуть бути нижче від прожиткового мінімуму, який встановлюється законом. Оскільки величина прожиткового мінімуму для кожної вікової та соціальної групи, в т.ч. і для неповнолітніх та малолітніх осіб, щорічно визначається Законами України на відповідні часові періоди, посилання відповідача на відсутність законодавчо визначеного розміру прожиткового мінімуму є безпідставною.

Доводи відповідача щодо неможливості задоволення позовних вимог у зв’язку з відсутністю бюджетних коштів, призначених на ці виплати, судом не приймаються до уваги. Суд вважає необхідним визначити, що реалізація особою права, що пов’язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актів національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, тобто посилання суб’єктами владних повноважень на відсутність коштів, як на причину невиконання своїх зобов’язань, не приймається до уваги.

Відповідно до ч. 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищенаведене, суд прийшов до висновку, що відповідач не довів правомірність його бездіяльності, яка полягає у невиплаті позивачу державної допомоги у встановленому законом розмірі. У зв’язку з викладеним, суд вважає за необхідне задовольнити позов в частині визнання бездіяльності незаконною та зобов’язати відповідача вчинити дії, спрямовані на поновлення порушеного права позивача, як це передбачено пп..1, 2 ч.2 ст.162 КАС України.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 в межах строку позовної давності, встановленого ст.99 КАС України, а саме з 06 березня 2011 року підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправними дії управління праці та соціального захисту населення Володимирецької районної державної адміністрації по відмові ОСОБА_1 у перерахунку грошової допомоги, по догляду за дітьми до досягнення ними трирічного віку та виплаті цієї допомоги в розмірі, що є меншим, ніж визначений Законом.

Зобов’язати Управління праці та соціального захисту населення Володимирецької районної державної адміністрації нарахувати та виплатити ОСОБА_1 державну допомогу по догляду за ОСОБА_2 до досягнення нею трирічного віку виходячи з  розміру прожиткового мінімуму, встановленого для дітей віком до 6-ти років, починаючи з 06.03. 2011 року і до настання передбачених законодавством підстав для припинення виплати допомоги особисто позивачу, або до зміни законодавства, що регулює вказані виплати,  з врахуванням  виплат, проведених протягом цього часу та зміни розміру прожиткового мінімуму.

Зобов’язати Управління праці та соціального захисту населення Володимирецької районної державної адміністрації нарахувати та виплатити ОСОБА_1 державну допомогу по догляду за ОСОБА_3 до досягнення нею трирічного віку виходячи з  розміру прожиткового мінімуму, встановленого для дітей віком до 6-ти років, починаючи з 06.03. 2011 року і до настання передбачених законодавством підстав для припинення виплати допомоги особисто позивачу, або до зміни законодавства, що регулює вказані виплати,  з врахуванням  виплат, проведених протягом цього часу та зміни розміру прожиткового мінімуму.

У відповідності до ст. 256 КАС України постанову допустити до негайного виконання у межах суми стягнення за один місяць.

Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Володимирецький районний суд протягом десяти днів з дня отримання її копії. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

          Суддя:                                                                                   Закревський Л.В.