Cправа №22-ц-1832/11 Головуючий у 1-ій інстанції –Марчук В.І.
Категорія: 16 Доповідач - Бойко С.М.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 вересня 2011 року м.Львів
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Львівської області в складі:
головуючого - судді Бойко С.М.,
суддів: Курій Н.М., Зверхановської Л.Д.,
секретаря - Колодки М.І.,
з участю: позивача ОСОБА_2, прокурора Макогона Ю.І.,
представника відповідача - Петренка Є.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Трускавецького міського суду Львівської області від 20 грудня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_2 до дочірнього підприємства "Цептер інтернаціональ Україна" про заборону ввезення на митну територію України та колишнього СРСР конструкцій (товарів) для вакуумного зберігання товарів рослинного походження та стягнення грошової компенсації, -
В С Т А Н О В И Л А:
25.08.2004 року позивач звернувся до суду з позовною заявою (а.с.2-3 т.1), уточненою заявами від 24.10.2008 року (а.с.139-140 т.1) та 03.11.2010 року (а.с.224 т.1), в якій просить заборонити відповідачеві ввозити на митну територію України та колишнього СРСР конструкції (товари) для вакуумного зберігання товарів рослинного походження та стягнути з нього в користь позивача грошову компенсацію (затрати на створення винаходів, їх випробування, реєстрацію патентів, втрачена вигода від можливої реалізації) в розмірі 21 000 000 гривень, посилаючись на те, що він є власником патенту СРСР №НОМЕР_1 на винахід "Спосіб збереження сільськогосподарської продукції", українських патентів на винаходи: №НОМЕР_2 "Спосіб збереження сільськогосподарської продукції", пріоритет від 15.04.1998 року, №НОМЕР_5 "Контейнер для зберігання сільськогосподарської продукції, пріоритет від 04.08.1998 року, №НОМЕР_6 "Сховище для силосу", пріоритет від 06.05.2000 року, №НОМЕР_7 "Спосіб збереження зерна", пріоритет від 24.12.2002 року, які накладають заборону на застосування вакуумного зберігання будь-яких продуктів рослинного походження для споживання живими організмами, як на території України, так і на території колишніх республік СНД, а відповідач з 1994 року пропонує та вводить в господарський оборот продукцію для вакуумного зберігання продуктів без його дозволу, як власника винаходу, та без чинних на території України патентів, і не будучи при цьому власником винаходу. В обґрунтування законності своїх вимог, позивач посилається на рішення Трускавецького міського суду від 07 травня 2004 року, яким визнано його авторство на вакуумні технології і обладнання для зберігання продуктів харчування.
Рішенням Трускавецького міського суду Львівської області від 20 грудня 2010 року у задоволенні зазначеного вище позову відмовлено.
Рішення суду оскаржив позивач ОСОБА_2 Просить скасувати рішення суду першої інстанції з підстав неповного з"ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи, однобічності розгляду справи, неправильного застосування норм матеріального та процесуального права, а справу передати на новий розгляд в Залізничний районний суд м.Львова.
В судовому засіданні апелянт уточнив свою вимогу за апеляційною скаргою і просить скасувати рішення суду першої інстанції з підстав, викладених ним в апеляційній скарзі, та ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги.
Свої доводи апелянт обґрунтовує тим, що суд не дав належної оцінки доказам по справі, безпідставно взяв до уваги рішення Трускавецького міського суду Львівської області, яким йому було відмовлено в задоволенні позову про визнання авторства на вакуумні технології і обладнання для зберігання продуктів харчування, оскільки вважає, що воно ухвалене з грубим порушенням норм матеріального та процесуального права. Незаконними вважає також і судові рішення апеляційної та касаційної інстанції.
Апелянт вважає, що відповідач не спростував його охоронних документів, не спростував ціни позову, а суд не з"ясував, чи володіє відповідач власними охоронними документами на реалізацію вакуумної продукції, яку ввозить на територію України, і чи є вони чинними на території України. Вважає, що суд безпідставно відхилив його клопотання про витребування у відповідача технічної документації на продукцію, актів випробувань, перевірки на патентну чистоту, як цього вимагають державні стандарти, та клопотання прокурора про призначення експертизи відповідно до Закону "Про захист прав споживачів".
На думку апелянта, відповідач та суд порушили Конституцію України та низку нормативно-правових актів, які регулюють захист прав автора винаходу та власника патенту на винахід. Суд допустив процесуальні порушення щодо зупинення розгляду справи, надіслання копії рішення суду, як це передбачено в ст.222 ЦПК України, а саме рішення суду не відповідає змісту його позовних вимог.
Крім того, апелянт вважає неправильним і таким, що суперечить нормам матеріального права, висновок суду про право відповідача попереднього користування винаходом.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення апелянта та прокурора в підтримання апеляційної скарги, заперечення представника відповідача на апеляційну скаргу та в підтримання рішення суду першої інстанції, перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги та позовних вимог, а також вивчивши витребувані апеляційним судом матеріали цивільної справи №2-17/08 за позовом ОСОБА_2 до дочірнього підприємства "Цептер Інтернаціональ Україна" про визнання авторства на вакуумні технології та обладнання для зберігання продуктів харчування, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу ОСОБА_2, необхідно задовольнити частково з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач є власником патентів України на винаходи: №НОМЕР_2 "Спосіб збереження сільськогосподарської продукції", №НОМЕР_5 "Контейнер для зберігання сільськогосподарської продукції, пріоритет від 04.08.1998 року, №НОМЕР_6 "Сховище для силосу", пріоритет від 06.05.2000 року, №НОМЕР_7 "Спосіб збереження зерна", пріоритет від 24.12.2002 року.
Винахід "Спосіб збереження сільськогосподарської продукції" був зареєстрований в колишньому СРСР 24.08.1989 року (патент №НОМЕР_1).
Головною ознакою винаходу є застосування вакууму для тривалого збереження продовольства від псування під дією кисню в герметичному посуді, тарі або контейнері.
Рішенням Трускавецького міського суду Львівської області від 07.05.2004 року (а.с.12-15 т.1), залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Львівської області від 02.08.2004 року, на яке посилається позивач, як на підставу своїх позовних вимог, позовну вимогу ОСОБА_2 до дочірнього підприємства "Цептер інтернаціональ Україна" про визнання авторства на вакуумні технології і обладнання для зберігання продуктів харчування було задоволено, а вимогу про стягнення авторської винагороди за використання його винаходу - частково задоволено.
Ухвалою Верховного Суду України від 12.04.2006 року рішення Трускавецького міського суду Львівської області від 07.05.2004 року та ухвалу апеляційного суду Львівської області від 02.08.2004 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції (а.с.141 т.1).
Рішенням Трускавецького міського суду Львівської області від 24.10.2008 року (а.с.192 т.1), залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Львівської області від 17.03.2009 року (а.с.195 т.1) та ухвалою Верховного Суду України від 07.10.2009 року (а.с.197 т.1), в задоволенні позову ОСОБА_2 до дочірнього підприємства "Цептер інтернаціональ Україна" про визнання авторства на вакуумні технології і обладнання для зберігання продуктів харчування та стягнення авторської винагороди за використання його винаходу було відмовлено.
У відповідності до частини другої статті 28 Закону України "Про охорону прав на винаходи та корисні моделі", в редакції Закону України від 22.05.2003 року, використанням винаходу визнається: 1) виготовлення продукту із застосуванням запатентованого винаходу, пропонування для продажу, продаж, імпорт (ввезення) та інше введення його в цивільний оборот або зберігання такого продукту; 2) застосування процесу (способу), що охороняється патентом, або пропонування його для застосування в Україні, якщо особа, яка пропонує цей процес, знає про те, що його застосування забороняється без згоди власника патенту або, виходячи з обставин, це і так є очевидним;
У відповідності до абзацу восьмого та дев"ятого частини другої ст.28 Закону, продукт визнається виготовленим із застосуванням запатентованого винаходу, якщо при цьому використано кожну ознаку, включену до незалежного пункту формули винаходу, або ознаку, еквівалентну їй.
Процес (спосіб), що охороняється патентом, визнається застосованим, якщо використано кожну ознаку, включену до незалежного пункту формули винаходу, або ознаку еквівалентну їй.
Норми аналогічного змісту щодо застосування запатентованого винаходу містились і в Законі СРСР "Про винаходи в СРСР" (ст.22) та в Законі України "Про охорону прав на винаходи та корисні моделі" в його первісній редакції (ст.23).
Відповідно до ст.34 Закону України "Про охорону прав на винаходи та корисні моделі", в редакції Закону України від 22.05.2003 року, будь-яке посягання на права власника патенту, передбачені ст.28 цього Закону, вважається порушенням прав власника патенту і дає йому право вимагати, зокрема, припинення дій, що порушують або створюють загрозу порушення його права, стягнення завданих збитків.
Норми аналогічного змісту щодо застосування наслідків порушення прав власника патенту містились і в Законі України "Про охорону прав на винаходи та корисні моделі" в його первісній редакції (ст.29).
З аналізу зазначених вище норм встановлено, що підставою для застосування наслідків порушення прав власника патенту, повинен бути встановлений факт використання (застосування) його запатентованого винаходу іншою особою.
Рішенням Трускавецького міського суду Львівської області від 24.10.2008 року, встановлено, що ДП "Цептер інтернаціональ Україна" при виготовленні вакуумних систем не використало спосіб збереження сільськогосподарської продукції, на який позивачу, як автору та власнику винаходу №НОМЕР_1, видано патент.
Рішення Трускавецького міського суду Львівської області від 24.10.2008 року набрало законної сили, а тому встановлені ним обставини правильно були взяті судом першої інстанції, як докази в спростування позовних вимог позивача ОСОБА_2, що відповідає вимогам ст.61 ЦПК України.
Посилання прокурора на те, що рішення Трускавецького міського суду Львівської області від 24.10.2008 року не стосується предмету позову, заявленого позивачем ОСОБА_2 по даній справі, є необґрунтованими, оскільки в своїх заявах, поясненнях, а також під час розгляду справи в апеляційному суді позивач ОСОБА_2 підтвердив ту обставину, що у названих вище патентах, на які він посилається в своїй позовній заяві, використаний той же спосіб вакуумного збереження продукції, що визначений патентом СРСР №НОМЕР_1 (зараз патент України №НОМЕР_2 з описом і формулою, які є аналогічні патенту СРСР №НОМЕР_1, а.с.274-275 т.1).
Крім того, зазначені позивачем в позовній заяві патенти на винаходи були предметом дослідження в цивільній справі №2-17/08 за позовом ОСОБА_2 до дочірнього підприємства "Цептер Інтернаціональ Україна" про визнання авторства на вакуумні технології та обладнання для зберігання продуктів харчування (22-23 т.1, 149-152, 338-340 т.2, 178-179 т.4 справи №2-17/08).
Доказів, які б підтверджували факт використання відповідачем винаходів, на які позивачеві видано патенти, позивачем не представлено. Для покладення на відповідача обов"язку доказування тих обставин, що запатентовані позивачем винаходи він не використовує, немає підстав, передбачених ст.28 Закону України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі" в редакції Закону України від 22.05.2003 року, на яку посилається апелянт в обґрунтування своїх доводів.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що позивачем не доведено факту використання відповідачем його запатентованих винаходів, а відтак, не доведено факту порушення його прав, як власника патенту. На цій підставі незаконною та необґрунтованою є вимога позивача про стягнення в його користь грошової компенсації.
При цьому, колегія суддів погоджується з доводами апелянта про неправильність висновку суду про право відповідача попереднього користування винаходом, оскільки такий висновок не відповідає встановленим обставинам справи та зроблений з порушенням норм матеріального права.
У відповідності до ст.25 Закону України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі" ( в первісній редакції Закону), на який посилається суд в оскаржуваному рішенні, будь-яка особа, яка до дати подання до Відомства заявки або, якщо задоволено пріоритет, до дати її пріоритету в інтересах своєї діяльності добросовісно використала в Україні заявлений винахід чи здійснила значну і серйозну підготовку для такого використання, зберігає право на безоплатне продовження цього використання або на використання винаходу, як це передбачалось зазначеною підготовкою (право попереднього користування).
Судом першої інстанції встановлено, що дочірнє підприємство "Цептер Інтернаціональ Україна" реалізує на території України вакуумний посуд (тару) для збереження продуктів харчування, які виготовляються фірмою "Цептер", використовуючи європейські патенти № НОМЕР_3 "Всмоктувальний пристрій для створення вакууму в контейнерах" та № НОМЕР_4 "Пристрій для пакування під вакуумом продуктів, що зберігаються в м"яких (гнучких) пакетах", і під час її виготовлення не було використано спосіб вакуумного збереження продукції, визначений патентом №НОМЕР_1, що підтверджено також рішенням Трускавецького міського суду Львівської області від 24.10.2008 року.
В судовому засіданні представник відповідача підтвердив, що вимог про визнання за ДП "Цептер інтернаціональ Україна" права попереднього користування винаходом під час розгляду справи в суді першої інстанції вони не заявляли, не вказували про це і в своїх запереченнях на позов.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції застосував норми матеріального закону, які не підлягають застосуванню до спірних правовідносин, а тому рішення суду в цій частині необхідно змінити, виключивши з його мотивувальної частини обґрунтування висновку суду про наявність у відповідача права попереднього користування винаходом.
В решті, суд першої інстанції правильно встановив характер спірних правовідносин, дав належну оцінку доказам, які є в матеріалах справи, правильно встановив фактичні обставини справи, правильно застосував матеріальний закон, під час розгляду справи не допустив порушень процесуального закону, які б могли бути підставою для скасування рішення, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду щодо відсутності у позивача правових підстав для задоволення його позовних вимог, а тому рішення суду слід залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 303, 307 ч.1 п.3, 309 ч.1 п.п.3,4, 314 ч.2, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів
В И Р І Ш И Л А:
апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Трускавецького міського суду Львівської області від 20 грудня 2010 року змінити, виключивши з його мотивувальної частини абзац такого змісту: "Вказані винаходи не запатентовані в Україні, але оскільки продукція яка виготовлена з використанням цих винаходів почала реалізовуватись в Україні до подачі заявки на аналогічний винахід, то в силу положення п.1 ст.25 Закону України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі" від 15 грудня 1993 року (в редакції Закону, який діяв на момент подання позову) Дочірнє підприємство "Цептер інтернаціональ Україна" користується правом попереднього користування, тобто зберігає за собою право на безоплатне використання власних виробів або на використання винаходу захищених зазначеними Європейськими патентами".
В решті рішення залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили рішенням апеляційного суду.
Головуючий:
Судді: