ПОСТАНОВА

Іменем України

Справа №  2-а-768/11

   26.09.2011                                                                                                    м.Іршава

Суддя Іршавського районного суду Закарпатської області Сойма М.М.  розглянувши в порядку скороченого провадження в залі суду м. Іршава адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Іршавському районі про визнання протиправною бездіяльність Іршавського  управління Пенсійного фонду України та зобов»язання відповідача провести перерахунок пенсії,

ВСТАНОВИЛА :

            Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з даною позовною заявою, посилаючись на те, що  вона звертається до суду для захисту порушеного права  на перерахунок пенсії, оскільки вважає, що відповідач здійснив неправомірний перерахунок її пенсії. Відповідно до ч.4 ст.42 Закону України «Про загальнообов»язкове державне  пенсійне страхування»№1058 від 09.07.2003 р. у разі, якщо застрахована особа  після призначення пенсії продовжувала працювати, проводиться перерахунок пенсії  з урахуванням не менше  ніж 24  місяців страхового стажу  після призначення  пенсії  незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії  здійснюється  із заробітної плати, з якої була обчислена пенсія. За бажанням пенсіонера  перерахунок пенсії  проводиться із заробітної плати   за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої   заробітної плати  працівників в середньому на одну особу  в цілому по Україні, з якої сплачено  страхові внески  та яка відповідно  до цього Закону  враховується  для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії. При цьому з періоду, за який враховується заробітна плата для перерахунку пенсії, період після  призначення пенсії не підлягає виключенню  згідно з абзацом третім частини першої статті 40 цього закону. У червні 2011 року вона  звернулася для перерахування пенсії з більшого страхового стажу  та заробітної плати  до управління ПФУ в Іршавському районі.Однак, при проведенні  перерахунку  відповідачем грубо порушено  чинне законодавство  і для розрахунку  її пенсії  застосовано показник  середньої заробітної плати  працівників  в середньому  на одну  застраховану особу  в цілому по Україні , з якої сплачено внески  за 2007 рік  ( в розмірі 1197,91 грн.), а не як це встановлено вищеназваний Законом №1058, за календарний рік , що передує року  перерахунку  пенсії  за 2010 рік. Дії відповідача не ґрунтуються  на правових підставах  та істотно обмежують її права , як працюючого пенсіонера. Відповідач вчинив дію, що суперечить вимогам  частини 2 статті 19 та частини 3 статті 22 Конституції України, згідно з якою органи  державної влади зобов»язані діяти  лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України. У Законі України «Про державний бюджет України  на 2008 рік  та про внесення  до деяких законодавчих активів  України  «вносилися зміни до Законів лише на період  до 31 грудня 2008 року, а постановою  Кабінету  Міністрів України від 28.05.2009 р.№530 «Деякі  питання соціального захисту  окремих категорій громадян «підтверджуються застосуванням  при перерахунку пенсії показника  середньої заробітної плати  в Україні , а саме за календарний рік , що передує перерахунку пенсії. Своїми діями  при проведенні перерахунку пенсії відповідач  незаконно змінив діючий порядок  та істотно обмежив  її право. Коригування її пенсії  шляхом множення коефіцієнта заробітку на показник  середньої заробітної плати  за рік, що передує року  звернення за перерахунком пенсії, проводиться з метою  осучаснення  та збільшення  раніше отриманого заробітку,  тобто  проведення його до сьогоднішнього дня. У даному випадку збільшення її пенсії не відбулося, а навпаки зменшилося. Держава,  в особі виконавчих органів , в тому числі органів Пенсійного фонду взявши на себе зобов»язання  щодо перерахунку  , з огляду на ст. 22 , ч.3 , ст.46 Конституції України та ст.42 Закону України  «Про загальнообов»язкове  державне пенсійне  страхування», повинна по них відповідати, тобто проводити перерахунок пенсії  відповідно до вимог законів, які сама ж і прийняла. Просить зобов»язати відповідача провести перерахунок та виплату пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати  працівників в середньому  на одну застраховану особу  в цілому по Україні, з якої  сплачено страхові внески та яка враховується для обчислення пенсії за календарний рік, що передує року здійснення перерахунку пенсії з 14 червня 2011 року.

Представник відповідача управління Пенсійного фонду України в Іршавському районі надіслав суду письмове заперечення, в якому відповідач позовні вимоги не визнав,  посилаючись на те, що  згідно частини третьої, згодом четвертої статті 42 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне  страхування», перерахунок пенсії, за бажанням пенсіонера, здійснюється із заробітної плати за періоди, зазначені в частині першій ст. 40 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування», а саме: за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року, незалежно від перерв, та за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. Частиною 2 статті 40 визначено формулу розрахунку заробітної плати для обчислення пенсії, зокрема застосування середньої заробітної плати в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії.  Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік»до статті 42 були внесені зміни, а саме за бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 Закону, із застосуванням показника середньої  заробітної плати працівників в середньому  на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії, за календарний  рік, що передує року перерахунку пенсії. Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року зміни, що були внесені до статті 42 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне  страхування«в частині порядку проведення перерахунку пенсій були визнані неконституційними. Таким чином лишилася чинною стаття 40, яка гласить, що застосовується середня заробітна плата, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії. Позивач в заяві про перерахунок не зазначив, який вид перерахунку необхідно провести, таким чином спеціалістами був проведений перерахунок пенсії по стажу, а відповідно до Постанови КМУ № 530 встановлено, що лише за бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій ст..40 Закону № 1058, із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по України, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до закону 1058 враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії. Враховуючи те, що звернення за перерахунком пенсії мало місце після визнання змін до ст.. 42 Закону України № 1058 неконституційними, та враховуючи  зміни, які відбулися в пенсійному забезпеченні , з метою зняття соціальної напруги серед населення та законодавчого врегулювання даного питання перерахунок пенсій проводиться із застосуванням показника середньої заробітної плати  не менш ніж 1197,91 грн.,  просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до ст. 183-2 КАС України справа розглядається в порядку скороченого провадження суддею одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

           Вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по  суті,  суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

          Відповідно до ст.2 КАС України,  завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від  порушень з боку   органів державної влади.

           Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо.

           Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади  та органи місцевого самоврядування , їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі та в межах повноважень і у спосіб, що передбачений як Конституцією так і Законами України.

           Тому, вирішуючи справу стосовно позовних вимог позивача щодо визнання дій відповідача неправомірними та зобов’язання його вчинити певні дії, суд зобов'язаний встановити чи діяв відповідач на підставі закону, чи являються його дії  безсторонніми та добросовісними.

         Отже, суд, діючи у відповідності до ст.11 КАС України, не виходячи за рамки заявлених позивачем вимог, вважає за необхідне перевірити вказані дії відповідача на відповідність їх до ст.19 Конституції України.

         Оскільки  виключною до компетенції Конституційного Суду України відноситься визначення неконституційності того чи іншого закону України чи окремих його положень, то суд першої інстанції не вправі тлумачити закон  на відповідність до положень ст.22 Конституції України та  надавати  перевагу одному законові  над іншим.

         Судом встановлено, що позивачка перебуває на обліку в УПФУ в Іршавському  районі Закарпатської області та отримує пенсію за віком, що підтверджується пенсійним посвідченням позивачки (а.с.8).

         Позивачка звернулася до відповідача з вимогою перерахувати їй пенсію у відповідності до ст.42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

         На лист позивачки відповідачем надано відповідь від 22.04.2011 року (а.с.6-7). В даному листі зазначено, що ч.4 ст.42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»(із змінами, внесеними до Закону України Закону «Про Державний бюджет України на 2008 рік»та про внесення змін до деяких законодавчих актів України) було передбачено проведення перерахунків пенсій з урахуванням страхового стажу, набутого після її призначення та із застосуванням показника заробітної плати (доходу) в середньому на одну особу в цілому по Україні, з якого сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії, що визначився згідно ст.40 Закону. Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року зміни, що були внесені до ст.ст.40, 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»в частині визначення зазначеного вище показника заробітної плати та порядку проведення перерахунку пенсій були визнані неконституційними, а рішення щодо відновлення дії зазначеної норми в попередній редакції не приймалось.

            З 01.01.2004 року набрав чинності Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»від 9 липня 2003 року № 1058-ІV, який відповідно до його преамбули визначає принципи, засади і механізм функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій.

            Абзацом другим преамбули передбачено, що зміна умов і норм загальнообов'язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону. Частиною 3 статті 4 даного Закону передбачено, що умови, норми та порядок пенсійного забезпечення визначаються виключно законами про пенсійне забезпечення.

           У відповідності до ч.2 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20.06.2011року за №4 про аналіз практики застосування адміністративними судами статей 40,42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»було доручено управлінню узагальнення судової практики та судової статистики на основі здійсненого аналізу підготувати інформаційний лист.

           Так, на виконання пункту 2 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20 червня 2011 року N 4, Вищий адміністративний суд України звернув увагу судів на практику розгляду даної категорії справ, надавши інформаційний лист від 19.07.2011року за №1049/11/13-11.

          Відповідно до даного інформаційного листа аналіз частини четвертої статті 42 Закону N 1058-IV показує, що зазначена норма не встановлює обмеження можливості працюючого пенсіонера скористатись правом на перерахунок пенсії в будь-який час після її призначення. Однак містить застереження, що наступний перерахунок пенсії може бути проведений не раніш як через два роки після здійснення попереднього. При цьому під час перерахунку пенсії величина середньої заробітної плати (доходу) враховується та, яка використовувалася під час призначення пенсії, тобто це - середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії (абзац четвертий частини другої статті 40 Закону N 1058-IV).

          Згідно із Законом України від 19 грудня 2006 року N 489-V "Про Державний бюджет України на 2007 рік" дію частини четвертої статті 42 зупинено на 2007 рік.

          Підпунктом "б" підпункту 9 пункту 35 розділу II Закону України від 28 грудня 2007 року N 107-V "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", який набрав чинності з 1 січня 2008 року, абзац четвертий частини другої статті 40 Закону N 1058-IV було викладено в новій редакції:

         Цим же Законом (підпункт "б" підпункту 10 пункту 35 розділу II) частину четверту статті 42 викладено в такій редакції: "У разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням не менше ніж 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія. За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії провадиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії. При цьому з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для перерахунку пенсії, період після призначення пенсії не підлягає виключенню згідно із абзацом третім частини першої статті 40 цього Закону. У разі якщо застрахована особа після призначення (перерахунку) пенсії має менше ніж 24 місяці страхового стажу, перерахунок пенсії провадиться не раніше як через два роки після призначення (попереднього перерахунку) з урахуванням страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) з урахуванням заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію".

          Таким чином, з 1 січня 2008 року змінено показник середньої заробітної плати (доходу) - однієї із складових формули заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії та встановлено, що цим показником має бути середня заробітна плата (дохід) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески.

            Також змінено порядок перерахунку пенсії особам, які після призначення пенсії продовжували працювати.

           Аналізуючи частину четверту статті 42 Закону N 1058-IV, у редакції Закону від 28 грудня 2007 року N 107-V "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", можна виділити три категорії застрахованих осіб, які продовжували працювати після призначення пенсій і мають право на її перерахунок. До першої категорії таких осіб відносяться особи, які після призначення або перерахунку пенсії продовжували працювати та набули не менш як 24 місяці страхового стажу незалежно від перерв у роботі. Ці пенсіонери мали право на перерахунок пенсії:

            - тільки з урахування додатково набутого страхового стажу із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія.

              - з урахуванням додатково набутого страхового стажу та заробітної плати, яку вони отримували після призначення чи попереднього перерахунку пенсії. Такий перерахунок мав проводитися в разі, якщо в заяві про перерахунок пенсії зазначено, що особа бажає здійснити перерахунок за стажем та за заробітною платою. В такому разі заробітна плата мала б обраховуватися за правилами частини першої статті 40 Закону N 1058-IV, а саме: за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року, незалежно від перерв, та за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року.

              До другої категорії відносяться особи, які пропрацювали та набули менше 24 місяців страхового стажу. За таких обставин заява про перерахунок пенсії повинна була подаватися не раніше як через два роки після призначення (попереднього перерахунку) з урахуванням страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) та заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію. Тобто, в такому разі перерахунок проводиться виключно за стажем.

             До третьої категорії відносяться особи, які при виході на пенсію не мали трудового (страхового) стажу. Якщо особа, вийшовши на пенсію, маючи неповний стаж, допрацювала необхідну кількість років, то вона мала право подати відомості про свій додатковий стаж у будь-який момент. У такому разі перерахунок мав проводитися не за заробітною платою, а лише за стажем роботи.

             Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року N 10-рп/2008, зокрема, положення підпункту "б" підпункту 9, підпункту "б" підпункту 10 пункту 35 розділу II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).

            Таким чином, з 22 травня 2008 року відновили дію положення частини другої статті 40 та частини четвертої статті 42 Закону N 1058-IV у первинній його редакції, які й підлягають застосуванню.

           28 травня 2008 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову N 530 "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян", яким встановлено порядок перерахунку пенсій особам, які після її призначення продовжували працювати, відмінний від того порядку, який визначений частиною четвертою статті 42 Закону N 1058-IV, у редакції Закону від 9 липня 2003 року.

              Отже, виходячи із загальних засад пріоритетності законів над іншими підзаконними нормативними актами, під час розгляду та вирішення справ зазначеної категорії застосуванню підлягає Закон N 1058-IV, а саме нормативні положення статті 42 цього Закону, що діяли в редакції до скасування змін, внесених за Законом України від 28 грудня 2007 року N 107-VI "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", та були і залишаються чинними на момент проведення перерахунку пенсії. Як зазначалося вище, зі змісту цих положень випливає, що під час перерахунку пенсії величина середньої заробітної плати (доходу) враховується та, яка використовувалася під час призначення пенсії.

             Таким чином, проаналізувавши досліджені судом докази, враховуючи вимоги чинного законодавства України, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні вимог позивачки.    

              Керуючись ст.ст.40, 42,45 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»від 09.07.2003 року №1058-ІV, ст. 2-15,17-18, 69-71, 79, 86,128, 158, 162-163, 167, 183-2  КАС України, суд -

  П О С Т А Н О В И В:

  У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Іршавському районі про визнання протиправною бездіяльність Іршавського  управління Пенсійного фонду України та зобов»язання відповідача провести перерахунок пенсії –відмовити.

          Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив постанову. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у скороченому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя :                                                                                                         М.М.Сойма