Справа №1-88/07

ВИРОК

іменем України

27 квітня 2007 року                                Каховський міськрайонний суд Херсонської області,

в складі: судді                                  Таранцова СП.

при секретарі                   Оніщенко Л.В.

за участю прокурора       Палагнюка О.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Каховка кримінальну справу за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, уродженця с Василівка Каховського району Херсонської області, з базовою вищою освітою, одру­женого, має на утримуванні неповнолітню дитину дочку ОСОБА_2, 1992 р.н., пенсіонера, мешканця АДРЕСА_1, раніше не судимого, у скоєнні злочину, передбаченого ст. 190 ч. 4 КК України,

встановив:

ОСОБА_1, переслідуючи корисливий мотив, направлений на заволодіння майном приват­ного підприємця ОСОБА_3 двічі незаконно, шляхом обману який виразився в тому що він, не маючи на те відповідних повноважень, повідомив керівника СБК «Авангард» ОСОБА_4 про те, що є представником кредитора - ОСОБА_3 і діє за його дорученням, знаходячись на зерно-току СБК «Авангард» с. Новокам'янка Каховського району Херсонської області заволодів: 13 вере­сня 2002 року насінням соняшнику в розмірі 12640 кг та 20 вересня 2002 року насінням соняшнику в розмірі 2830 кг, а всього - 15470 кг загальною вартістю 16243 грн., який належав приватному пі­дприємцю ОСОБА_3 З цієї суми ОСОБА_1 передав ОСОБА_3 12000 грн., а іншою части­ною, в сумі 4243грн. розпорядився на власний розсуд, чим заподіяв потерпілому ОСОБА_3 зби­ток на суму 4243грн., завдавши йому значної шкоди.

Підсудий ОСОБА_1 вину у вчиненні злочину, передбаченого ст. 190 ч. 4 КК України, визнав частково, пояснивши, що особисто був знайомий з директором СБК „Авангард" ОСОБА_4 Знав про те, що господарство заборгувало перед приватним підприємцем ОСОБА_3 гроші, було рішення господарського суду з цього приводу. Не маючи відповідних повноважень від ОСОБА_3 на отримання боргу, особисто проконтролював завантаження 15470 кг насіння соняшнику з току СБК „Авангард" комерційною фірмою, представники якої передали йому гроші сумі 12000 грн. для розрахунку з ОСОБА_3 Вказані кошти передав останньому ще до звернення його в прокурату­ру. Решту не повернув, свою вину в цій частині визнає повністю, розкаються у скоєному.

Вина підсудного підтверджується доказами.

Потерпілий ОСОБА_3 суду пояснив, що у 2001 році він як приватний підприємець займався поставками гербіцидів в СБК „Авангард", однак своєчасно господарство не розрахувалося. Навесні 2002 р. звернувся до керівника СБК „Авангард" ОСОБА_4 з вимогою розрахуватися, але отримав відмову, тому змушений був звертатися до господарського суду Херсонської області. Піс­ля цього з ОСОБА_4 уклали мирову угоду, за умовами якої останній передав йому поле з со­няшником. Пізніше дізнався про те, що поле скошено, насіння на току господарства не було. ОСОБА_1 був присутнім при його розмові з ОСОБА_4, але жодної конкретної пропозиції йо­му не висловлював, ніяких повноважень не передавав. Однак, ОСОБА_1, не маючи жодних по­вноважень, реалізував більше ніж 15 тон насіння соняшнику на суму 16243грн. Пізніше ОСОБА_1 повернув йому 12000 грн. На даний час жодних претензій до ОСОБА_1 не має, оскільки всі збитки відшкодовано.

Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснила, що працювала завідувачкою зернотоком СБК «Авангард». У вересні 2002 року під'їхав чоловік, який сказав, що сьогодні він одержуватиме соняшник для ОСОБА_3 При цьому ОСОБА_4 підтвердив, що насіння буде отримувати

ОСОБА_1 замість ОСОБА_3 Йому було видано 12640 кг соняшнику по товарно-транспортній накладній. Другий раз ще було видано 2830 кг соняшнику по накладній.

Свідок ОСОБА_6 пояснила, що у 2002 році у вересні-жовтні, вона, як вагар СБК «Аван­гард», відпускала насіння соняшнику ОСОБА_1 ОСОБА_5 сказала їй, що завантажуються від ОСОБА_3 Вона виписувала товарно-транспортні накладні, першу накладну підписав ОСОБА_1, а другу накладну, їй підписав водій машини.

Свідок ОСОБА_4 пояснив, що господарство дійсно мало борг перед ОСОБА_3 Домо­вилися з ним, що останній в рахунок погашення боргу візьме насіння соняшнику. Замість нього це робив ОСОБА_1, який у вересні 2002 року двічі забирав це насіння як представник ОСОБА_3

Згідно рішення Господарського суду Херсонської області № 7/49 від 12.03.2002 року, з СБК „Авангард" на користь приватного підприємця ОСОБА_3 стягнуто 35497 грн. основного боргу, 354,97 грн. витрат по держмиту та 69 грн. судових витрат (т. 1 а.с. 144).

11.06.2002 року між головою СБК «Авангард» ОСОБА_4, та приватним підприємцем ОСОБА_3укладена мирова угода, за умовами якої господарство передає кредитору врожай соня­шнику з поля № 18 площею 60,4 га. Кредитор власними силами здійснює охорону вказаного поля та збирання врожаю (т.1 а.с. 145).

04.12.2002 року на адресу Каховського міжрайонного прокурора надійшла заява приватного пі­дприємця ОСОБА_3, в якій останній повідомив про наявну заборгованість СБК «Авангард» пе­ред ним в сумі 35497грн., існуючу домовленість про передачу врожаю соняшнику в рахунок пога­шення зазначеного боргу з поля № 18 площею 60,4 га, відсутність соняшнику і розрахунку (т. 1, ах. 143).

Згідно накладної № 745 від 20.09.2002 року вартість 15470 кг насіння соняшнику складає 16243 грн. (т. 1, а.с. 174).

Згідно постанови про зміну обвинувачення від 27.02.2007 року, ОСОБА_1 заволодів шляхом обману насінням соняшнику в кількості 15470 кг на суму 12376 грн., завдавши потерпілому ОСОБА_3 шкоду в особливо великих розмірах.

Однак, дійсна вартість 15470 кг насіння соняшнику складає 16243 грн., тому сума збитків має визначатись виходячи з цієї суми. Далі, в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 пове­рнув ОСОБА_3 12000 грн., таким чином, шкода завдана потерпілому становить 4243грн., що складало 249,6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на момент вчинення злочину.

Таким чином, дії підсудного за ст. 190 ч. 4 КК України кваліфіковані не вірно, оскільки він за­володів чужим майном шляхом обману, завдавши значної шкоди потерпілому, тому дії підсудного необхідно кваліфікувати за ст. 190 ч. 2 КК України.

Призначаючи покарання суд враховує вік підсудного, сімейний стан, наявність на утриманні не­повнолітньої дитини, позитивну характеристику, перше притягнення до кримінальної відповідаль­ності, щире зізнання, суспільну небезпеку та наслідки вчиненого та вважає можливим застосувати відносно ОСОБА_1 положення Закону України „Про амністію" № 2591 від 31.05.2005 року.

Керуючись ст. ст. 323,324 КПК України,

присудив:

ОСОБА_1 за ст.190 ч.2 КК України на три роки позбавлення волі. У відповідності до ст. 1 п. б Закону України «Про амністію» від 31.05.2005 року № 2591 звіль­нити ОСОБА_1 від призначеного покарання.

Запобіжний захід - підписку про невиїзд до набрання вироком законної сили залишити без змін. Речові докази (т. 2 а.с. 48-52, 59,60) залишити при справі.

Апеляція на вирок може бути подана протягом п'ятнадцяти діб з наступного дня після прого­лошення.