У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 вересня 2011 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
Леванчука А.О., Писаної Т.О., Фаловської І.М.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про припинення права власності на 1/6 частку будинку та визнання права власності та за зустрічним позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про виселення, за касаційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Заводського районного суду м. Запоріжжя від 14 квітня 2011 року та ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 4 липня 2011 року,
в с т а н о в и л а :
У травні 2010 року ОСОБА_4 звернулася до суду з вказаним позовом, посилаючись на те, що їй на праві власності належить 5/6 частин будинку АДРЕСА_1, а ОСОБА_5 належить 1/6 частина вказаного будинку. У сторін постійно виникають суперечки щодо порядку користування спірним будинком. Оскільки частка відповідача у будинку є незначною та складає 4,7 квадратних метри і не може бути виділена в натурі, позивач просить припинити право власності відповідача на його частку та стягнути з неї на користь ОСОБА_5 грошову компенсацію частини будинку згідно її ринкової вартості.
ОСОБА_5 звернувся до суду з зустрічним позовом, посилаючись на те, що спірний будинок не розподілений в натурі, однак, не зважаючи не це, ОСОБА_4 самовільно користується і його 1/6 частиною будинку, що є підставою для виселення її з його частини будинку.
Рішенням Заводського районного суду м. Запоріжжя від 14 квітня 2011 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 4 липня 2011 року, первісні позовні вимоги задоволено, у задоволенні зустрічних позовних вимог відмовлено.
ОСОБА_5 звернувся до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ із касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення місцевого та ухвалу апеляційного судів, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права та просить змінити рішення місцевого суду та стягнути на його користь 38778 грн. компенсації за припинення права власності на його частку.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню.
Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановленні в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що місцевий та апеляційний суди дійшли обґрунтованого висновку про припинення права власності на частку в спільній частковій власності з виплатою компенсації відповідачеві у розмірі 15852 грн.
Доводи, наведені у касаційній скарзі, не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права, яке призвело, або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст.ст. 332, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу ОСОБА_5 відхилити , рішення Заводського районного суду м. Запоріжжя від 14 квітня 2011 року та ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 4 липня 2011 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Колегія суддів:
Леванчук А.О. Писана Т.О. Фаловська І.М.