УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 жовтня 2011 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Пшонки М.П.
суддів: Леванчука А.О., Мазур Л.М.,
Матвєєвої О.А., Писаної Т.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об?єднання» (далі по тексту – ТОВ «Луганське енергетичне об?єднання») до ОСОБА_5 про відшкодування збитків, за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об?єднання» в особі представника за довіреністю ОСОБА_4 на рішення Алчевського міського суду Луганської області від 2 лютого 2011 року та ухвалу апеляційного суду Луганської області від 15 червня 2011 року,
в с т а н о в и л а :
ТОВ «Луганське енергетичне об?єднання» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_5 про відшкодування збитків, завданих споживанням електричної енергії без обрахування її приладом обліку, у розмірі 16070 грн. 36 коп..
Рішенням Алчевського міського суду Луганської області від 2 лютого 2011 року у задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об?єднання» до ОСОБА_5 про відшкодування збитків відмовлено за безпідставністю.
Ухвалою апеляційного суду Луганської області від 15 червня 2011 року апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об?єднання» відхилено.
Рішення Алчевського міського суду Луганської області від 2 лютого 2011 року по цивільній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об?єднання» до ОСОБА_5 про відшкодування збитків залишено без змін.
У касаційній скарзі ТОВ «Луганське енергетичне об?єднання» в особі представника за довіреністю ОСОБА_4, мотивуючи свої доводи порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, ставить питання про скасування рішення суду першої та апеляційної інстанцій і просить ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги ТОВ «Луганське енергетичне об?єднання» задовольнити у повному обсязі.
Вивчивши матеріали цивільної справи, касаційну скаргу, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Суд першої інстанції відмовляючи у задоволенні позову, із висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив із того, що позивач не довів тих обставин, на які посилався, обґрунтовуючи свої позовні вимоги, як це передбачено положеннями ст. 10 ЦПК України.
Проте з такими висновками судів повністю погодитися не можна.
Згідно ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Із матеріалів справи вбачається, що 4 листопада 2009 року працівниками ТОВ «Луганське енергетичне об?єднання» було проведено перевірку квартири АДРЕСА_1 на наявність порушення споживачами цієї квартири «Правил користування електричною енергією для населення».
Під час проведення вищезазначеної перевірки було виявлено порушення ОСОБА_5 «Правил користування електричною енергією», про що складено відповідний акт № 034312 від 4 листопада 2009 року та нараховано суму збитків у розмірі 16070 грн. 00 коп. (а.с. 4-5) відповідно до протоколу засідання комісії від 25 листопада 2009 року № 7-19-35-132.
Разом із тим, із довідки (виписка із домової книги про склад сім?ї та прописку) № 313 від 16 листопада 2010 року вбачається, що на момент проведення перевірки за адресою цієї квартири проживали та були зареєстровані: ОСОБА_6 на ім?я якої відкрито особовий рахунок (наймач без прописки), ОСОБА_5 (колишня невістка) з 1999 року, ОСОБА_7 (онук) з 1999 року, ОСОБА_8 (син) з 2000 року (а.с. 30).
Відповідно до ст. 26 Закону України «Про електроенергетику» споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником.
Відповідно до п. 48 «Правил користування електричною енергією для населення», затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 року № 1357, споживач несе відповідальність згідно із законодавством за розкрадання електричної енергії у разі споживання електричної енергії без приладів обліку.
Пункт 4 Порядку визначення розміру і відшкодування збитків, завданих енергопостачальнику внаслідок розкрадання електричної енергії, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 2006 року № 122, встановлює обсяг електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачем правил користування електричною енергією, визначається за величиною розрахункового споживання електричної енергії протягом періоду порушення на підставі акта виявлених порушень, складеного відповідно до «Методики визначення обсягу та вартості не облікової електричної енергії», затвердженої Національною комісією регулювання електроенергетики України.
Згідно з п. 5 Методики обчислення розміру відшкодування збитків, завданих електропостачальнику внаслідок порушення споживачем Правил користування електричною енергією для населення, затвердженої постановою НКРЕ від 22 листопада 1999 року № 1416, розрахунок завданих електропостачальнику збитків здійснюється: за добовою величиною розрахункового споживання електричної енергії; за кількістю днів з дня останнього контрольного зняття представником енергопостачальника показів приладу обліку чи його технічної перевірки до дня усунення порушення; за тарифами (цінами) для населення, що діяли у період, за який нараховується розмір збитків.
За приписами ст.ст. 10, 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 ЦПК України.
Розглядаючи справу, як суд першої інстанції так і апеляційний суд, належним чином не перевірили та не з?ясували кому належить на праві власності квартира АДРЕСА_1, хто є споживачами електричної енергії, та з ким із мешканців квартири було укладено договір про постачання електричної енергії, та чи не має місце в даному випадку солідарна відповідальність мешканців квартири за спожиту електроенергію.
Таким чином, у порушення положень ст.ст. 10, 60, 214 ЦПК України, як суд першої інстанції так і апеляційний суд належним чином не встановили усіх обставин, які мають значення для справи.
Згідно ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з?ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам рішення судів першої та апеляційної інстанцій не відповідають.
За викладених обставин колегія суддів вважає, що з підстав передбачених ч.2 ст. 338 ЦПК України, рішення Алчевського міського суду Луганської області від 2 лютого 2011 року та ухвала апеляційного суду Луганської області від 15 червня 2011 року підлягають скасуванню із направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об?єднання» в особі представника за довіреністю ОСОБА_4 задовольнити частково.
Рішення Алчевського міського суду Луганської області від 2 лютого 2011 року та ухвалу апеляційного суду Луганської області від 15 червня 2011 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий Пшонка М.П.
судді: Леванчук А.О.
Мазур Л.М.
Матвєєва О.А.
Писана Т.О.