Справа №2-а-7/07
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16.07.2007р. Арбузинський районний суд Миколаївської області в складі:
головуючого - Пісоцького О.М. ;
з участю : секретаря - Прока A.I.;
позивача - ОСОБА_1 ;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Арбузинка справу за позовом ОСОБА_1 до управління Міністерства внутрішніх справ України в Миколаївській області про нарахування доплати в розмірі 25% суми пенсії, яка могла бути нарахована, -
УСТАНОВИВ:
29.08.2006 р. ОСОБА_1 подав до Центрального районного суду м. Миколаєва заяву з позовом до УМВС України в Миколаївській оСласті з вимогою зобов"язати УМВС України в Миколаївській області провести нарахування невиплаченої доплати у розмірі 25 відсотків суми пенсії, яка могла бути йому нарахована, за період з 01.08.1995 р. по 11.12.1998р. В ході провадження в справі, позивач розширював вимоги, заявивши вимогу про перерахунок пенсії за період з 11.12.1998 р. по 01.01.2006 р. з включенням до пенсійного забезпечення надбавки за особливі умови служби в розмірі 35 % від окладів грошового утримання, але врешті позивач від даної вимоги відмовився.
В судовому засіданні позивач, підтримуючи свої вимоги пояснив, що з 30.12.1975 р. по 11.12.1998 р. він проходив службу в органах внутрішніх справ . Всупереч вимог наказу МВС України № 577 від 29.08.1995 року йому не нараховувалась і не виплачувалась доплата в розмірі 25 відсотків суми пенсії, яка могла б бути йому нарахована як особі рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, яка має право на пенсію за вислугу років і продовжує службу. Право на пенсію позивач мав як особа, термін служби якої складає 20 років. Тому позивач вимагає зобов'язати відповідача провести нарахування невиплаченої доплати за період з 01.08.1995 р. по 11.12.1998 р. з включенням її в пенсійне забезпечення за період з моменту звільнення по 01.01.2006 р.
Відповідач позовні вимоги не визнав, в наданих суду запереченнях пояснив, що доплата, на яку посилається позивач, не є обов'язковою , залежить від наявності коштів на виплату грошового забезпечення, встановлюється по кожній особі персонально .Крім того, посилаючись на пропуск позивачем строків позовної давності , встановленого ст. 233 Кодексу законів про працю України , відповідач наполягає на відмові в задоволенні позову.
На підтвердження свої доводів позивач надав суду:
1. Довідку про проходження позивачем служби в органах внутрішніх справ , з якої вбачається , що він проходив службу з 30.12.1975 р. по 11.12.1998р. (аркуш 14 );
2. Розрахунок вислуги років на пенсію ( аркуш 15);
3. Грошовий аттестат № 54, з якого вбачається ( аркуш 17 );
Відповідач, будучи належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, явку представника в судове засідання не забезпечив, в зв'язку з чим суд визнав можливим вирішити справу на підставі наявних доказів відповідно ч. 4 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства.
Вислухавши сторони та дослідивши надані суду докази, суд вважає встановленим, що позивач в період з 30.12.1975 р. по 11.12.1998 р. проходив службу в органах внутрішніх справ України, на момент звільнення вислуга років складала 24 років 11 місяць 16 днів. Станом на 01.08J995p. позивач мав вислугу понад 20 років, мав право на доплату в розмірі 25 відсотків суми пенсії, яка могла бути йому нарахована, але вказана доплата йому не встановлювалась і не виплачувалась .
Посилання відповідача на те, що передбачена п.1.2 Наказу МВС України №577 від 29.08.1995 р. доплата у розмірі 25 відсотків суми пенсії, яка могла^бути нарахована особі, що має право на пенсію за вислугу років і продовжує службу, є не обов'язковою, а є правом начальника органу внутрішніх справ, на думку суду безпідставні. Так, зі змісту п.1.2. вказаного наказу чітко зрозуміло, що доплата в розмірі 25% є обов'язковою , лише доплата в розмірі понад 25 % встановлюється відповідно до Порядку, затвердженого іншими наказами . В той же час суд вважає встановленим пропуск позивачем строку звернення до адміністративного суду , встановленого ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства, в зв'язку з чим відповідно ч. 1 ст. 100 вказаного Кодексу, в задоволенні позову повинно бути відмовлено .
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 158, -164 Кодексу адміністративного судочинства України, -
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні позову відмовити .
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо буде подано заяву про апеляційне оскарження, але не буде подано апеляційну скаргу, постанова набере законної сили по закінченню строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не буде скасовано, набере законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Протягом десяти днів з дня проголошення постанови, сторонами може бути подано заяву про апеляційне оскарження. Така заява подається через суд, що ухвалив оскаржуване рішення. Протягом двадцяти днів з дня подання заяви про апеляційне оскарження, може бути подано апеляційну скаргу. Апеляційна скарга подається через суд, який ухвалив оскаржуване рішення, копія даної скарги одночасно надсилаєтья особою, яка її подає, до апеляційного суду.