Судове рішення #18353523

   

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

_______________________________________________

_______________________________________________________________________________

10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65  тел.(0412) 48-16-02

 УХВАЛА   

іменем України

"18" жовтня 2011 р.                                                    Справа № 2а/1770/2828/2011

номер рядка статистичного звіту 10.1

Колегія суддів Житомирського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді                                                          Малахової Н.М.         

суддів:                                                                              Котік Т.С.

                                                                                          Мацького Є.М.,

< Поле для текста >

розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 на постанову Рівненського окружного суду      від "14" липня 2011 р. у справі № 2а/1770/2828/2011 за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 < Текст >  до  Управління Пенсійного фонду України в Сарненському районі Рівненської області  про визнання протиправною та скасування вимоги  ,

ВСТАНОВИЛА:

У червні 2011 року фізична особа - підприємець ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України  в Сарненському районі про визнання протиправною та скасування вимоги УПФУ в Сарненському  районі №Ф3062 від 07 лютого 2011 року про сплату боргу зі страхових внесків у сумі 1465,20 грн. Посилався, на те, що він, як платник єдиного податку відповідно до пункту 6 Указу Президента України №727/98 звільняється від сплати збору на обов’язкове державне пенсійне страхування в розмірі 33,2 % від фактичних витрат на оплату праці працівників. Крім того вказує, що від суми сплаченого ним єдиного податку 42% направляються до Пенсійного фонду.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на невідповідність висновків суду  обставинам справи, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вказану постанову та прийняти нову про задоволення позову. Зазначає, що він не є платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, а тому вважає, що він не зобов'язаний додатково сплачувати страхові внески в розмірах, передбачених Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що позивач - фізична особа - підприємець ОСОБА_3 є платником єдиного податку.  07.02.2011 року управлінням Пенсійного фонду  України в Сарненському районі сформована вимога про сплату боргу №Ф3062, якою на підставі картки особового рахунку позивача йому було донараховано недоїмку зі сплати страхових внесків за ІІІ та IV квартали (липень–грудень) 2010 року в розмірі 1465,20 грн. з урахуванням сум сплаченого єдиного податку.

Зазначена вимога про сплату боргу була оскаржена позивачем  в адміністративному

порядку, але скарга  була залишена без задоволення, а оскаржувана вимога –без змін.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов висновків, що управлінням Пенсійного фонду України  в Сарненському районі правомірно сформовано вимогу    про  сплату  боргу  зі  страхових    внесків  у  сумі   1 465,20 грн., оскільки страхові внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування не входять до системи оподаткування, на них не поширюється податкове законодавство, а іншим законодавством не можуть встановлюватися пільги з нарахування та сплати страхових внесків або звільнення від їх сплати.

Колегія суддів погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції, оскільки вони ґрунтуються на приписах чинного законодавства.

Положеннями ст. 5 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 року №1058-IV (далі - Закон №1058-IV) регулюються відносини, що виникають між суб’єктами системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів на ці правовідносини може поширюватися лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що йому не суперечить. Виключно цим Законом визначаються: принципи та структура системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які підлягають загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню; перелік платників страхових внесків, їх права та обов’язки; порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків; стягнення заборгованості за цими внесками.

Відповідно до приписів  п.1 ст.11  цього Закону загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню підлягають особи, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, створених відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, у філіях, представництвах, відділеннях, в об’єднаннях громадян, у фізичних осіб –суб’єктів підприємницької діяльності та інших осіб (включаючи юридичних та фізичних осіб –суб’єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент) на умовах трудового договору (контракту) або працюють на інших умовах, передбачених законодавством.

Згідно з п.1 ст.14 Закону №1058-IV страхувальниками цих осіб є їх роботодавці, які відповідно до частини 1 статті 15 цього Закону є платниками страхових внесків та зобов’язані на підставі пункту 6 частини 2 статті 17 Закону нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Приписами ст. 18 Закону №1058-IV встановлено, що страхові внески є цільовим загальнообов’язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом; вони не включаються до складу податків, інших обов’язкових платежів, що складають систему оподаткування, на ці внески не поширюється податкове законодавство, а іншим законодавством не можуть встановлюватися пільги з нарахування та сплати страхових внесків або звільнення від їх сплати.

Ставки, механізм справляння та пільги щодо сплати збору на обов’язкове державне пенсійне страхування встановлені Законом України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.1997 № 400/97-ВР , яким  разом із Законом № 1058-IV не встановлено такої пільги, як звільнення від сплати збору на обов’язкове державне пенсійне страхування для суб’єктів підприємницької діяльності, котрі перейшли на спрощену систему оподаткування.

Обов’язок сплачувати страхові внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування не зумовлюється статусом платника податку як суб’єкта підприємницької діяльності - платника єдиного податку. Указ Президента України № 727/98 регулює питання оподаткування суб’єктів малого підприємництва.

Разом з тим, відповідно до пп. 4 п. 8 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону №1058-IV (в редакції Закону України "Про внесення змін до законів України "Про Державний бюджет України на 2010 рік" та "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 08.07.2010 р. №2461-VI) встановлено, що фізичні особи-суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), та члени сімей зазначених осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування сплачують страхові внески в порядку, визначеному цим Законом. Сума страхового внеску встановлюється зазначеними особами самостійно для себе та членів їх сімей, які беруть участь у провадженні такими особами підприємницької діяльності та не перебувають з ними у трудових відносинах. При цьому сума страхового внеску з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду України, повинна становити не менше мінімального розміру страхового внеску за кожну особу та не більше розміру страхового внеску, обчисленого від максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, оподатковуваного доходу (прибутку), загального оподатковуваного доходу, з якої сплачуються страхові внески;

Відповідно до ст.19 Закону №1058-IV страхові внески до солідарної системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування нараховуються роботодавцем  на суми фактичних витрат на оплату праці (грошового забезпечення) працівників, що включають витрати на виплату основної та додаткової заробітної плати та інших заохочувальних і компенсаційних виплат.

Згідно приписів пп. 4 п. 8 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону №1058-IV позивачу необхідно було в термін до 20.10.2010 року здійснити доплату до мінімального страхового внеску з урахуванням сум сплаченого єдиного податку за ІІІ квартал 2010 року та до 20.01.2011 року - за ІV квартал 2010 року.

Положеннямиз ч.2 ст.106 Закону №1058-IV передбачено, що суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Отже,  відповідач  правомірно на виконання пункту 3 статті 106 Закону №1058-IV сформував та направив позивачу оскаржувану вимогу про сплату боргу.

З огляду на вищенаведене, доводи позивача, викладені в апеляційній скарзі  не дають підстав для висновків, що судом першої інстанції неправильно були застосовані норми матеріального права та були порушені норми процесуального права.

Керуючись ст.ст. 195,196,197,200,205,206,212 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

 УХВАЛИЛА:  

Апеляційну скаргу  Фізичної особи - підприємеця ОСОБА_3  залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного суду      від "14" липня 2011 р.  без змін.

< Текст > 

 Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.  

Головуючий   суддя                                                              Н.М. Малахова

судді:                                                                                      Т.С. Котік   

                                                                                                Є.М. Мацький   

               


Роздруковано та надіслано рек. з пов. про вруч.:

1- в справу

2 - позивачу   Фізична особа - підприємець ОСОБА_3  АДРЕСА_1

3- відповідачу   Управління Пенсійного фонду України в Сарненському районі Рівненської області  вул. Суворова, 8,м.Сарни,Сарненський район, Рівненська область,34500

< Текст >  

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація