ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

_______________________________________________

_______________________________________________________________________________

10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65  тел.(0412) 48-16-02

 УХВАЛА   

іменем України

"17" жовтня 2011 р.                                                    Справа № 2-а-656/11

номер рядка статистичного звіту 10.3.2

Колегія суддів Житомирського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді                                                          Малахової Н.М.         

суддів:                                                                              Котік Т.С.

                                                                                          Мацького Є.М.,

< Поле для текста >

розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Володимирецькому районі  Рівненської області на постанову Володимирецького районного суду Рівненської області від "15" березня 2011 р. у справі № 2-а-656/11 за позовом ОСОБА_3 до  Управління Пенсійного фонду України у Володимирецькому районі  Рівненської області  про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії  ,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою  Володимирецького районного суду від 15 березня 2011 року позов задоволено частково.

Визнано протиправними дії Управління пенсійного фонду України в Володимирецькому районі (далі УПФ) по відмові у перерахунку додаткової пенсії ОСОБА_3, як постраждалій від наслідків Чорнобильської катастрофи 3 категорії, починаючи з 07 серпня 2011 року. Зобов'язано УПФ перерахувати та виплати ОСОБА_3 додаткову пенсію, в розмірі 25% від встановленого законодавством мінімального розміру державної пенсії за віком, передбаченої ст. 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", застосувавши розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, починаючи з 07 серпня 2010 року з урахуванням фактично здійснених виплат, та зміни розміру прожиткового мінімуму.

В апеляційній скарзі управління Пенсійного фонду України в Володимирецькому районі, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вказану постанову та постановити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст.9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхні посадови і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Встановлено, що позивачка, є пенсіонером та перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Володимирецькому районі, проживає с.Озеро Володимирецького району Рівненської області, яке відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №106 від 23.07.1991 року віднесено до зони посиленого радіоекологічного контролю, а також є потерпілою від аварії на ЧАЕС 3-ї категорії, що підтверджується відповідним посвідченням.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції  дійшов до правильного висновку про необхідність задоволення позовних вимог, а саме: зобов'язав відповідача провести донарахування та виплатити позивачу кошти, передбачені ст. 51 Закону, за період з 01.07. 2010 року з урахуванням фактично здійснених виплат.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 01 листопада 1996 року №9 "Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя", судам необхідно виходити з того, що нормативно-правові акти будь-якого державного чи іншого органу (акти Президента України, постанови Верховної Ради України, постанови і розпорядження Кабінету Міністрів України, нормативно-правові акти Верховної Ради Автономної Республіки Крим чи рішення Ради міністрів Автономної Республіки Крим, акти органів місцевого самоврядування, накази та інструкції міністерств та відомств, накази керівників підприємств, установ та організацій, тощо) підлягають оцінці на відповідність як Конституції, так і закону.

Якщо при розгляді справи буде встановлено, що нормативно-правовий акт, який підлягав застосуванню, не відповідає чи суперечить законові, суд зобов'язаний застосувати закон, який регулює ці правовідносини.

Базовою величиною, з якої розраховується сума додаткової пенсії згідно зі ст.51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", відповідачу слід керуватися розміром прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Виходячи із засад пріоритетності законів над підзаконними нормативними актами при вирішенні спору в частині того, яка сума підлягає стягненню з відповідача за визначений позивачкою період, застосуванню підлягає саме ст. 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а не постанови Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996 року №836 "Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та від 03 січня 2002 року №1 "Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету".

Тому позивач відповідно до ст.51 Закону має право на отримання додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 25% мінімальної пенсії за віком.

У відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України від 11 квітня 2002 року №497 "Про забезпечення виконання функцій з призначення і виплати пенсій органами Пенсійного фонду" на органи Пенсійного фонду України покладено обов'язок щодо виплати пенсій та доплат до пенсій, які передбачені Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Таким чином, обов'язок проводити нарахування та виплату сум, передбачених ст. 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" відноситься до відання органів Пенсійного фонду України.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не впливають на правильність прийнятого судового рішення.

Відповідно до ч.1 ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Постанова суду першої інстанції прийнята з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстави для її скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 197,198,200,205,206,212 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

 УХВАЛИЛА:  

Апеляційну скаргу  Управління Пенсійного фонду України у Володимирецькому районі  Рівненської області  залишити без задоволення, а постанову Володимирецького районного суду Рівненської області від "15" березня 2011 р.  без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту її постановлення і оскарженню не підлягає.  

< Текст > 

Головуючий   суддя                                                              Н.М. Малахова

судді:                                                                                      Т.С. Котік   

                                                                                                Є.М. Мацький   

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу   ОСОБА_3  АДРЕСА_1

3- відповідачу   Управління Пенсійного фонду України у Володимирецькому районі  Рівненської області  вул.Соборна, 28,смт.Володимирець,,Рівненська область,,34300

< Текст >