Справа № 22-ц-4483/11 Головуючий у 1 інстанції: Курилець А.Р.
Доповідач в 2-й інстанції: Кіт І. Н.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 вересня 2011 року
колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Львівської області в складі:
головуючого: Кота І.Н.
суддів: Каблака П.І., Крайник Н.П.
при секретарі: Купчак О.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні у місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Галицького районного суду м.Львова від 03 червня 2011р.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів, -
ВСТАНОВИЛА:
Рішенням Галицького районного суду м.Львова від 03 червня 2011р. частково задоволено позов ОСОБА_2 до ПАТ «Родовід Банк «про повернення банківських вкладів.
Стягнуто з відповідача в користь позивача 50 000 грн. банківського вкладу від 01.03.10р., 2594,54 грн. відсотків. 1261,64 3-х відсотків річних та 6232,45 грн. інфляційних нарахувань.
Стягнуто з відповідача в користь позивача 7000 євро банківського вкладу від 25.02.10р., 148 євро відсотків, що станом на день винесення рішення становить 82 417,16 грн. та 1920,27 грн. 3-х відсотків річних. У стягненні інфляційних нарахувань за цим банківським вкладом відмовлено.
Стягнуто з відповідача судові витрати у справі. Рішення районного суду в частині відмови у задоволенні позову оскаржив позивач. В апеляційній скарзі покликається на його незаконність і необґрунтованість. Зокрема, зазначає , що поза увагою і належною оцінкою з боку суду залишились доводи позивача про необхідність стягнення за валютним вкладом на його користь 3% річних та інфляційних нарахувань у іноземній валюті .
Просить оскаржуване рішення районного суду змінити задоволивши позов у повному його обсязі.
Перевіривши у межах доводів апеляційної скарги та пред»явлених позовних вимог законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги виходячи із наступного.
Згідно із вимогами ст.11 та ст.60 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб , які беруть участь у справі, при цьому кожна із сторін зобов»язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування , не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування, а обставини , визнані сторонами не підлягають доказуванню.
Як беззаперечно вбачається із наявного у справі договору банківського вкладу від 25.02.10р. ( а.с.5-6) у ньому сторони передбачили лише внесення вкладу і процентів за користування ним у іноземній валюті ( євро ). Оплату 3-х відсотків річних у цій валюті сторони не передбачили.
Аналіз ст.625 ЦК України вказує на те, що наслідки прострочення боржником грошового зобов»язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3-х % річних не є санкціями,а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових вкладів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації ( плати ) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Офіційний індекс інфляції, що розраховується Державним комітетом статистики України, визначає рівень знецінення національної грошової одиниці України, тобто зменшення купівельної спроможності гривні, а не іноземної валюти.
Визначення в договорі грошових зобов»язань у іноземній валюті не суперечить чинному законодавству , проте унеможливлює урахування відповідно до вимог ч.2 ст.625 ЦК України індексу інфляції для обрахування вимог, пов»язаних зі знеціненням боргу, визначеного в іноземній валюті. Тому, районний суд ухвалив законне і обґрунтоване рішення про відмову в стягненні інфляційниїх нарахувань за валютним вкладом позивача й колегія суддів з таким його висновком повністю погоджується.
В цьому зв»язку, доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу оскільки вони висновків районного суду не спростовують.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів,-
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити. Рішення Галицького районного суду м.Львова від 03 червня 2011 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, та може бути оскаржена протягом 20-ти днів з часу набрання нею законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий
Судді :